Рішення № 74174752, 15.05.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/691/17

Провадження № 2/352/89/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого – судді Струтинського Р.Р.

з участю секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, голови Сілецької сільської ради ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні власною криницею,-

в с т а н о в и в :

Позивач 25.04.2017 р. звернувся в суд з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні власною криницею, відшкодування заподіяних матеріальних збитків в сумі 10100 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., та судові витрати.

Ухвалою суду від 26.09.2017 р. позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди в сумі 10100 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. залишено без розгляду.

Заявлений позов позивач обґрунтовував тим, що йому належить на праві власності будинковолодіння в с. Сілець, вул. Миру, 5, Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності. У липні 2016 року на прибудинковій території відповідачкою ОСОБА_4 в с. Сілець по вул. Миру,3 Тисменицького району Івано-Франківської області проведено будівництво «септика»- вигрібної ями для збору каналізаційних відходів життєдіяльності людей та побутового призначення. При будівництві «септика» відповідачкою не дотримано вимог ДБН № 360-92 (п.3.25 а, табл. 3.2а) та «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 р. № 145 в частині відстані до питного колодязя (має становити не менше 20 м.), який знаходиться на його прибудинковій території. Відповідно до відповіді № 01-15/30 від 07.11.2016 р. відділу містобудування та архітектури Тисменицької РДА у 2016 році погодження місця будівництва (розташування) «септика» на прибудинковій території за адресою с. Сілець, вул. Миру,3 Тисменицького району, та внесення відповідних змін у проектній документації (технічному паспорті) в центр надання адміністративних послуг не звертались, тобто будівництво септика проведено без погодження з відділом містобудування та архітектури Тисменицької РДА- самовільно, без врахування вимог зазначених нормативних актів. Проведеною перевіркою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області встановлено факт порушення вимог ДБН № 360-92 (п.3.25а, табл.3.2а), в частині відстані до питного колодязя (має становити не менше 20м), а за фактом складає 9 м., також підтверджено, що недотримання вимог ДБН, «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», та Закону України «Про благоустрій населених пунктів» містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Притягнення до відповідальності за даною статтею віднесено виключно до повноважень органів місцевого самоврядування. 01.07.2016 р. та 20.07.2016 р. ним було направлено відповідні звернення до Сілецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, однак позивачем було отримано формальну відписку з рекомендацією звертатись в суд. Просив зобов’язати відповідачку ОСОБА_4 виконати усі необхідні дії для відновлення санітарних норм, передбачених ДБН №360-92 (п.3.25а, табл. 3.2а) та «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 р. № 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.04.2011 р. № 457/19195, у частині відстані до питного колодязя (має становити не менше 20м.), стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Позивач та його представник у судовому засіданні уточнили позов і просили зобов’язати відповідачку ліквідувати септик-вигрібну яму для збору каналізаційних та побутових відходів, який знаходиться на прибудинковій території (на земельній ділянці).

Представник відповідачки ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що позивачем зроблено помилковий висновок з відповіді №01-15/30 від 07.11.2016 р., наданої відділом містобудування та архітектури Тисменицької РДА, оскільки у даному листі зазначено, що гр. ОСОБА_6, яка не була і не є на даний час власником домоволодіння по вул. Миру,3 в с. Сілець Тисменицького району, у 2016 р. в центр надання адміністративних послуг у Тисменицькому районі не зверталася. Також, керуючись наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 42 від 08.02.2006 р., яким доповнено пункт 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області у своїй відповіді № Б-13/1009/6 зазначило, що встановлення вигрібної ями (септика) не належить до самочинного будівництва. Крім того, позивачем не доведено, що при будівництві «септика» не дотримано вимог ДБН №360-92 (п.3.25а, табл.3.2а) та «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 р. № 145, оскільки жодного офіційного документу, який був складений під час виїзду, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові посадової особи, яка його склала, дати виїзду, адреси розташування згаданого септика та інших, встановлених законодавством реквізитів, не було додано до відповіді. Також жодного посилання на ст. 152 КУпАП у зазначеній відповіді не має. У с.Сілець Тисменицького району не проведено централізованого водопостачання та водовідведення, тому майже на кожному подвір’ї є вигрібна яма (септик), в тому числі і на подвір’ї позивача. Септик, який знаходиться на подвір’ї ОСОБА_4, є герметичним. Просила у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач є власником будинковолодіння в с. Сілець по вул. Миру,5 Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.02.2002 р. з відповідною відміткою Івано-Франківського ОБТІ (а.с. 5).

Відповідачка ОСОБА_4 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником даного будинковолодіння відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, та являється сусідом позивача. На території даного господарства відповідачкою облаштовано септик (вигрібну яму).

Позивач звертався до органів місцевого самоврядування з приводу порушень з боку сусіда щодо діючих в Україні норм, які регулюють правила облаштування септиків (вигребів), а також норм санітарії та гігієни.

За результатами звернення до Сілецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області проведено обстеження місця розташування септика відповідачкою. В ході обстеження встановлено, що по вул. Миру, 3 встановлений бетонний септик, з бетонною кришкою, 3 м. від межі. Зі слів господаря даний септик герметичний. Комісія вважає за потрібне для поглибленого вивчення даного питання звернутись у відповідні інстанції (а.с. 10).

Відповідно до листа управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 12.01.2017 р. №Б-13/1009/6 здійснено виїзд за адресою вул. Миру,3 в с. Сілець Тисменицького району з метою проведення позапланової перевірки. Під час перевірки було підтверджено факт влаштування вигрібної ями (септика), який розміщений від колодязя позивача на відстані 9 м. Контроль у сфері благоустрою населених пунктів згідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Також у даному листі зазначено, що встановлення вигрібної ями (септика) не належить до самочинного будівництва:(п.3.2 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №42 від 08.02.2006) і не належить до повноважень Управління (а.с.19).

На адвокатський запит від 23.05.2017 р. про надання інформації, чи був складений у встановленому законом порядку будь-який письмовий документ на підтвердження виїзду та фактів, зазначених у листі №Б-13/1009/6 від 12.01.2017 р., якщо так, то надати копію такого документу (а.с.46), управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 30.05.2017 р. надало відповідь, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених Законом; на звернення ОСОБА_3 головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_7 була надана відповідь, даний працівник звільнився із займаної посади у квітні 2017 року (а.с.47).

Будь-яких актів чи інших документів про проведення позапланової перевірки за адресою: с. Сілець, вул. Миру, 3 Тисменицького району, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області не надано.

Тому суд критично оцінює наданий позивачем лист №Б-13/1009/6 від 12.01.2017 р., оскільки у ньому не зазначено дати, часу, складу комісії, яка здійснювала виїзд в с. Сілець Тисменицького району. Крім того, суду незрозуміле твердження позивача, що зазначеним листом підтверджено, що недотримання вимог ДБН №360-92 (табл. 3.2), Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» та Закону України «Про благоустрій населених пунктів» містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, оскільки таке посилання у листі відсутнє.

Також згідно відповіді сільського голови Сілецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 28.05.2017 р. № 50 у с. Сілець центрального водопостачання та водовідведення не проведено, що означає, що майже на кожному подвір’ї є вигрібна яма (септик).

Суду незрозуміла заявлена позивачем позовна вимога щодо усунення перешкод в користуванні криницею шляхом ліквідації відповідачкою септика-вигрібної ями для збору каналізаційних та побутових відходів, який знаходиться на прибудинковій території (на земельній ділянці), оскільки не вказано яким саме чином слід ліквідувати септик (вигрібну яму).

Позивач у порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував заявлений позов. Сторона не підтвердила обставин щодо чинення відповідачкою перешкод позивачу у користуванні власною криницею, щодо забруднення питної води у криниці позивача внаслідок влаштування відповідачкою септика (вигрібної ями) з порушенням допустимої відстані, щодо спричинення позивачу будь-якої шкоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушення права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Така правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 03.09.2014 р. у справі № 6-84цс14, яка має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог про усунення перешкод у користуванні власною криницею.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 317, 319, 386, 391, 394, 1166, 1167 ЦК України, Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011 р. N 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 р. за N 457/19195, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, голови Сілецької сільської ради ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні власною криницею - відмовити, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Р.Р.Струтинський