Рішення № 74174471, 23.05.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/558/18

Провадження №: 2/0343/312/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря – Бойків В.П.,

з участю прокурора – Юхман Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА 5573,71 грн. відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в Івано-Франківській ОКЛ, а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивував тим, що ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2018 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Внаслідок вчинення ОСОБА_1 злочину, потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом тіла грудини в середній третині без зміщення, 5-го ребра зліва, яка ускладнилася пневмомедіастінумом та лівобічним гемопневмотораксом, які згідно висновку судово-медичного експерта № 140 від 08.12.2017 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Згідно довідки Івано-Франківської ОКЛ, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні цієї лікарні з 06.10.2017 року по 16.10.2017 року і на його лікування медичним закладом витрачено 5573,71 грн. Враховуючи те, що фінансування закладу охорони здоров'я здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а Івано-Франківська ОКЛ, у якій проводилося лікування потерпілого ОСОБА_2, перебуває у державній власності та фінансується за кошти Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА, то витрачені на лікування кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА, що й стало підставою для звернення в суд з даним позовом.

В судовому засіданні прокурор Юхман Л.Я. позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити.

Представник Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування підтримує та просить його задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 згідно з договором про надання правової допомоги від 16.04.2018 року адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що даний позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки жодним правовим документом не встановлено вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Дійсно, в провадженні Долинського районного суду перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України. Однак, в процесі розгляду потерпілий ОСОБА_2 відмовився від обвинувачення, вини ОСОБА_1 у вчиненні будь-якого злочину не доведено, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що заявлений позов належить до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2018 року в справі № 343/2294/17 (а.с. 5-6) кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, цивільний позов прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого залишено без розгляду.

У вказаній ухвалі судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 06 жовтня 2017 року близько 12:00 год. спільно зі своєю дружиною ОСОБА_4 прийшли у квартиру, належну ОСОБА_5, що знаходиться в м.Долина по вул. Шептицького, 61/3 Івано-Франківської області, де в цей момент перебував ОСОБА_2, побачивши якого, ОСОБА_1 вчинив скарку з останнім, в ході якої у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, наніс кулаком правої руки останньому один удар в ділянку грудної клітки зліва, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломом тіла грудини в середній третині без зміщення, 5-го ребра зліва, яка ускладнилась пневмомедіастінумом та лівобічним гемопневмотораксом, які згідно висновку експерта № 140 від 08.12.2017 р. відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я, і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Як вбачається з виданої Івано-Франківською обласною клінічною лікарнею довідки № 2489 від 14.12.2017 року (а.с. 7-8), вартість лікування ОСОБА_2 у відділенні торакальної хірургії даного медичного закладу, який перебував на стаціонарному лікуванні з 06.10.2017 року по 16.10.2017 року з діагнозом: ЗТОГК, проникаюче поранення грудної клітки, гемопневмоторакс, пневмомедіастінум, становить 5573,71 грн.

Судом встановлено, що Івано-Франківська ОКЛ перебуває у комунальній власності та фінансується з обласного бюджету, а Департамент охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА є виконавчим органом, якому делеговані відповідні повноваження, та який відповідає за кошти обласного бюджету.

Зазначені вище витрати закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодовані, чого не заперечив у судовому засіданні його представник.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 Івано-Франківська ОКЛ понесла витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення, і між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, що встановлено ухвалою суду, яка набрала законної сили, суд прийшов до висновку, що обов'язок по відшкодуванню даних витрат необхідно покласти на відповідача, а тому заявлений позов підлягає до задоволення та з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА слід стягнути відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 5573,71 грн.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину жодним документоми не доведена, оскільки згідно з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, тобто ухвалою Долинського районного суду від 21.02.2018 року встановлено факт спричинення ОСОБА_1 06.10.2017 року тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», то судовий збір у розмірі 1860,00 грн., згідно вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача у дохід держави.

На підставі викладеного, ст. 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. 82, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА 5573,71 грн. (п’ять тисяч п’ятсот сімдесят три гривні і 71 копійку) відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в Івано-Франківській ОКЛ, які зарахувати на рахунок обласного бюджету (р/р 35416001019134 ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 01993150).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1860,00 (одну тисячу вісімсот шістдесять) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області в 30-денний строк з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення – в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Департамент охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА, що знаходиться за адресою: 76004, м.Івано-Франківськ вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 02012875.

Відповідач: ОСОБА_1, що проживає за адресою: 77550, Івано-Франківська область Долинський район с.Оболоня вул. Л.Українки, 25, ІПН: НОМЕР_1.

Суддя: