Постанова № 74173028, 22.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/150/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря Семенець К.О.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "24" січня 2018 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1341200 від 08.08.2016 , -

суддя в 1-й інстанції - Шуляк Л.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 30 січня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Черняхівське відділення) №1341200 від 08.08.2016, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 52024,06 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ "Головинський граніт" вказало на безпідставне застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, оскільки підприємством будь-яких порушень допущено не було. Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним законодавством не визначено як джерело податкового боргу, а тому відсутні підстави для нарахування санкцій як за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання у разі подання такого розрахунку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Черняхівське відділення) №1341200 від 08.08.2016.

Стягнуто з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Коротуна,3, код ЄРПОУ 39566728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" (01103, м.Київ, вул.Івана Фіалека,1, код ЄРПОУ 31603505) 1600 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що платником погашено суму податкового боргу, який рахувався у інтегрованій картці, шляхом подання уточнюючих декларацій з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань. При цьому було порушено граничні строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, а тому штрафні санкції за таке порушення застосовано правомірно.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при вирішені справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача вважає судове рішення законним та просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12.07.2016 посадовими особами Черняхівського відділення Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ "Головинський граніт" за звітний податковий період 2014 та 2015 роки, за результатами якої складено акт від 12.07.2016 № 117/06-22-12/31603505 (а.с.8-9).

Перевіркою встановлено порушення позивачем як платником податків термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Черняхівським відділенням Коростенської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2016 №1341200, яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 52024,06 грн.(а.с.7).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

За приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків ПАТ "Головинський граніт" станом на 01.01.2016 рахувався борг в сумі 260120,3 грн за податковим зобов'язанням, яке платником самостійно визначено в податкових деклараціях з податку на прибуток №9091108088 від 03.03.2014 та №9081387089 від 02.03.2015.

29.04.2016 ПАТ "Головинський граніт" уточнюючою податковою декларацією №9082244099 змінено показники декларації за 2014 рік, відповідно до якого податок на прибуток (р.19) - 0, зменшено податкове зобов'язання звітного податкового періоду (р.27) - 2977871. 29.06.2016 уточнюючою податковою декларацією №9082257379 змінено показники декларації за 2014 рік, в тому числі податок на прибуток (р.19) - 0, збільшено податкове зобов'язання звітного податкового періоду (р.27) - 2732707.

Таким чином позивач як платник податків скористався наданим йому правом при виявленні помилок у податковій звітності, та вніс відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Щодо стосується доводів відповідача, що платником погашено суму податкового боргу шляхом подання уточнюючих декларацій з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп.14.1.152. п.14.1 ст.14 Кодексу)

Статтею 87 ПК визначено джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Зокрема, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З наведеного вбачається, що подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу.

Відповідач відповідно до ч.1 ст.77 КАС України правомірність прийнятого ним рішення не довів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача штрафу, передбаченого п.126.1 ст.126 ПК (за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання), є безпідставним, відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Судове рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "24" січня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "23" травня 2018 р.