Постанова № 74172375, 08.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/885/13 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 22-ц/783/690/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м.Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Левика Я.А.

секретаря: Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Перемишлянського районного суду Львівської області у складі судді Борняк Р.О. від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та виселення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, а саме житловий будинок та земельну ділянку з покликанням на те, що між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 23.05.2007 р. був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №602/25-086, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 286548,37грн. під 9,9% річних, з кінцевим терміном повернення до 27.09.2012 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати відсотки за його користування

В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 23.05.2007 р. були укладені іпотечні договори: іпотечний договір за реєстровим №1085, про надання в іпотеку земельну ділянку площею 0,25 00 га, що розсташована в с.Підмонастир Перемишлянського району Львівської області, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд; іпотечний договір за реєстровим №1089, про надання в іпотеку житлового будинку, загальною площею 57,0 кв. м., житловою площею 34,0 кв. м., літ. А-1, до будинку належать: бутовокамінна літня кухня (Б), дерев'яний сарай (В), цегляний сарай (Г), дерев'яна убиральна (Д), дворові споруди (1-3, К).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, виникнення прострочки по сплаті платежів по кредиту та відсотках, банк 20.09.2013р. звернувся до суду з заявою про звернення стягнення на заставлене майно, а також судові витрати по справі.

Оскаржуваним рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 червня 2016 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на заставлене, згідно Іпотечного Договору від 23.05.2007 р. за реєстровим №1085, майно що належить ОСОБА_3 а саме: земельну ділянку площею 0,25 00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в с. Підмонастир Перемишлянського району Львівської області, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Звернуто стягнення на заставлене, згідно Іпотечного Договору від 23.05.2007 р. за реєстровим №1089, майна що належить ОСОБА_2, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 57,0 кв. м., житловою площею 34,0 кв. м., літ. А-1, до будинку належать: бутовокамінна літня кухня (Б), дерев'яний сарай (В), цегляний сарай (Г), дерев'яна убиральна (Д), дворові споруди (1-3, К).

Встановлено початкову ціну реалізації заставленого майна (предмета іпотеки) в розмірі не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 309791,64 (п'ятсот двадцять чотири тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2016 року позов задоволено повністю та виселено ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 57,0 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м., літ. А-1.

Додаткове рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним, винесене з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що ухвалюючи додаткове рішення суд порушив вимоги ст.ст.213,214,215 ЦПК України, а саме не зазначив обставин та мотивів, на підставі яких прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог, також судом не зазначено яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу. Також апелянт вважає, що суд порушив ст. 41, 47 Конституції України прийшовши до висновку про виселення його з будинку АДРЕСА_1.

Просить скасувати додаткове рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2016 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 його представника ОСОБА_4 та представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Стрихар А.І.,перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України у чинній на даний час редакції суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст..41,47 Конституції України кожен має право володіти, користуватися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до постанови апеляційного суду від 8 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено, рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення яким у позові Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно відмовлено.

Колегія суддів приходить до висновку, що покликання в позовних вимогах на ч.2 і 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України не можуть слугувати підставою для задоволення вимоги про виселення відповідачів, оскільки відсутнє рішення про звернення стягнення на заставлене майно житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 57,0 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Окрім, того представник Банку в апеляційному суді визнала ту обставину, що оскільки відповідач ОСОБА_3 відповідно до заяви про дострокове погашення заборгованості сплатила таку у сумі 397 660 грн., тому підстави про задоволення позовної вимоги про виселення відсутні.

Враховуючи вищенаведене та вимоги ст.41,47 Конституції України та вимоги ст..321 ЦК України колегія суддів вважає, що додаткове рішення Перемишлянського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року слід скасувати та відмовити у виселенні ОСОБА_3, ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 57,0 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м за безпідставністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України однією із підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Додаткове рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення яким у виселенні ОСОБА_3, ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 57,0 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м. - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 травня 2018 року.

Головуючий

Судді