Рішення № 74172156, 21.05.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2837/17

РІШЕННЯ

іменем України

"21" травня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання – Фінько О.П.,

за участю: представників відповідача – ОСОБА_1 , ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування частково рішення органу місцевого самоврядування

в с т а н о в и в:

31 серпня 2018 р. до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) з позовом до Вознесенської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення від 15 липня 2011 р. № 12 «Про обмеження та заборону реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Вознесенська в нічний час та на окремо визначених його територіях».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначеним рішенням порушені права позивача, як споживача алкогольних напоїв, оскільки він був обмежений у праві придбання таких напоїв у нічний час.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 квітня 2018 року було вирішено продовжувати розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

20 квітня 2018 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що спірне рішення було прийнято в межах повноважень відповідача з метою обмеження реалізації пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв. Стверджує, що спірне рішення було прийнято з дотриманням вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», проект якого було опубліковано в засобах масової інформації та на офіційному веб- сайті відповідача.

Крім того, зазначив що міська рада як представницький орган місцевого самоврядування при прийнятті рішення діяла з метою попередження зловживання слабоалкогольними, алкогольними напоями та пивом серед населення, впорядкування їх продажу, зниження рівня захворюваності населення міста, усунення порушень громадського порядку у нічний час тощо в інтересах територіальної громади міста.

23 квітня 2018 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 26 квітня 2018 р. було закрито підготовче засідання та призначено судове засідання.

В судове засідання позивач не з’явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

15 липня 2011 р. відповідачем було винесено рішення № 12.

Зокрема, п. 1 названого рішення було обмежено реалізацію слабоалкогольних, алкогольних напоїв та пива на об’єктах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства (крім торгівлі на розлив у ресторанах, кафе, барах, які розміщуються в окремих капітальних будівлях або спеціально обладнаних приміщеннях інших капітальних споруд) – 23.00 годин до 06.00 годин.

В серпні 2017 р. позивач був позбавлений можливості купити спиртні напої у нічний час у магазині на території м. Вознесенська Миколаївської області, у зв'язку із забороною продажу, встановленою рішенням відповідача № 12.

Оскільки позивач вважає п. 1 оскаржуваного рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Судом всебічно повно та об'єктивно було встановлено обставини справи, якими позивач обґрунтував свій позов та встановлено таке.

В серпні 2017 р. позивач у нічний час відвідав магазин "Продукти -215» ТОВ «АТБ – маркет», за адресою м. Вознесенськ, вул. Київська 16.

Позивачу було відмовлено у продажі алкогольних напоїв з посиланням на заборону, встановлену, встановлену рішенням № 12 від 15 липня 2011 року.

У зв'язку з неможливістю покупки спиртних напоїв, позивач письмово звернувся зі зверненням (скаргою) до адміністрації ТОВ "АТБ-маркет".

07 серпня 2017 р. керуючий магазином "Продукти - 215" листом вих.№ 07/08/17 повідомив, що магазин не здійснює роздрібну торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом на території м. Вознесенська у період з 23-00 год. до 06-00 год у зв'язку із забороною, встановленою рішенням № 12 від 15 липня 2011 року.

Вважаючи, що назване рішення порушує права, як споживача алкогольних напоїв, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-XII (далі Закон № 1023-ХІІ), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.17 Закону №1023-ХІІ споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Як убачається з ч. 3 ст.24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до вимог ст.25 названого Закону, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з вимогами ст.40 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку встановлено ст.30 Закону №280/97-ВР.

Відповідно до вимог п.п. 9 пункту «а» ст.30 Закону №280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з вимогами п.п. 4 пункту «б» ст.30 Закону №280/97-ВР до делегованих повноважень зазначених рад належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Із наведених норм убачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб'єктів господарювання.

Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим встановлені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Правила), які спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (абз. 1 п. 1 Правил).

Як убачається з п. 7 Правил, зручний для населення режим роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій комунальної форми власності встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Зручний для населення режим роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій інших форм власності встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за погодженням з власником цього обєкта.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 цієї статті зазначеного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Як убачається з ч. 3 ст.15-3 Закону № 481/95-ВР, на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Як вже зазначалося, п. 1 оскаржуваного рішення № 12 було заборонено субєктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та субєктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежено торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) у своїх обєктах торгівлі, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Вознесенська шляхом обмеження їх реалізації в нічний час з 23:00 до 06:00 години щоденно.

Проте, ні законом №481/95-ВР, ні іншими законами та нормативно-правовими актами органам місцевого самоврядування не надані повноваження запроваджувати такі заходи, як заборона реалізації (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв у стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу.

Отже, оскільки оскаржуваним положенням рішення № 12 встановлено обмеження щодо торгівлі алкогольними напоями у місті в нічний час, суд дійшов висновку, що воно прийнято поза межами наданих відповідача - органу місцевого самоврядування повноважень, встановлених законодавством.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 8 листопада 2017 р. у справі № 361/9354/14-а.

Зокрема, у цьому рішенні Верховний Суд України дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування, запроваджуючи заборону на реалізацію (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива та слабоалкогольних напоїв у стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу, діяв поза межами наданих йому повноважень.

При вирішенні даної справи суд вважає за необхідне врахувати наведений висновок при застосуванні наведених вище норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, безпосередньо досліджених судом доказів та правової позицій суду вищої інстанції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, при вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності в нього повноважень на прийняття спірного рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем цього зроблено не було.

Керуючись ст.ст. 242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Вознесенської міської ради № 12 від 15 липня 2011 року «Про обмеження та заборону реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Вознесенська в нічний час та на окремо визначених його територіях».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2018 року.

Суддя М.М. Ротар