Постанова № 74171958, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №332/2573/15 Головуючий у 1 інстанції Яцун О.С.

Провадження № 22-ц/778/1953/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка Віталія Олександровича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка В.О., заінтересовані особи: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_5

У скарзі зазначав, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 52413257 з примусового виконання виконавчого листа № 332/2573/15-ц, виданого 29.02.2016 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя щодо солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в розмірі 3620022,27 грн., а також судового збору в розмірі 1218,00 грн. з кожного. В процесі виконавчого провадження було здійснено оцінку арештованого майна, належного боржнику, а саме садового будинку загальною площею 64,6 кв.м на земельній ділянці площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Вважає проведену оцінку необ'єктивною, незаконною та заниженою, здійснену з порушенням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, у зв'язку з чим просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Частюка В.О. по визначенню вартості майна відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 № 1601.1/18 від 25.01.2018 р., визнати звіт суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 № 1601.1/18 від 25.01.2018 р. протиправним та заборонити реалізацію зазначеного арештованого майна.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2018 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову про задоволення скарги.

У скарзі зазначає, що судом не надана належна оцінка твердженням заявника про те, що фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки, ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2015 у справі № 332/2573/15-ц з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 3620022,27 грн., а також судовий збір в розмірі 1218,00 грн. з кожного.

Постановою від 03.10.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 52413257 з виконання зазначеного судового рішення.

Постановою про опис та арешт майна від 01.12.2017 описано та накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, зокрема і на садовий будинок, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, с. Розумівка, садівничий кооператив «Художник-2», буд. 15.

04.12.2017 копії постанови направлено боржнику на всі відомі адреси, що підтверджується реєстром відправки рекомендованої кореспонденції №893 від 04.12.2017 року.

18.12.2017 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5 для проведення оцінки зазначеного майна.

Діяльність суб'єкта оціночної діяльності регламентована Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ.

Залучення суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за № 526/17, виданий Фондом Державного майна України на строк з 02.06.2017 по 02.06.2020, для оцінки нерухомого майна у вищезазначеному виконавчому провадженні було здійснене у відповідності до ст.ст. 20, ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

16.01.2018 оцінювачем складено звіт про оцінку майна, підписаний суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5 25.01.2018.

29.01.2018 зазначений звіт надійшов до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

У відповідності до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 30.01.2018 направлено повідомлення боржнику №867-1-03.4 щодо вартості арештованого майна, що підтверджується реєстром відправки рекомендованої кореспонденції №39 від 30.01.2018.

З проведеною оцінкою представник заявника - ОСОБА_7, ознайомився 13.03.2018 року, про що свідчить підпис останнього на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно даного висновку визначено вартість садового будинку загальною площею 64,6 кв.м на земельній ділянці площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, с. Розумівка, обслуговуючий садівничий кооператив «Художник-2», буд. 15 - 215760,00 грн.

Пункт 24 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» містить роз'яснення, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року № 2658-III.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

З викладеного вбачається, що дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що суб'єкт оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5, призначений постановою державного виконавця 18.12.2017 року для оцінки майна у виконавчому провадженні, зареєстрований в установленому законодавством порядку та має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, а тому підстав ставити під сумнів його висновок немає.

Нормами ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна, є формою оціночної діяльності, яка полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Судова колегія, аналізуючи вказані норми Закону, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі незгоди із результатами оцінки майна, заявник ОСОБА_3 мав право звернутися до державного виконавця із клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що заявник не звертався до державного виконавця щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності з вимогами п. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вірно встановив, що звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заявник виходив з того, що вартість майна суб'єктом оціночної діяльності занижена. На спростування цього факту ним надано звіти про оцінку майна, проведену 13.03.2018 ТОВ «НОМО», якими визначено ринкову вартість садового будинку, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, сільська рада Розумівська, «Художник-2» обслуговуючий садівничий кооператив («Художник-2» садівниче товариство), буд. 15 - 401662,00 грн. та земельної ділянки площею 0,0643 га, кадастровий номер (2322188400:04:002:0425), за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, Розумівська сільська рада - 70333,00 грн.

Проте, вказані звіти, складені на замовлення ОСОБА_3, який є заінтересованою особою у збільшенні вартості майна, яке передано на реалізацію, не спростовують висновок оцінювача ФОП ОСОБА_5

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не надано жодного доказу на підтвердження факту незаконності дій саме державного виконавця при визначенні вартості майна, а також не вказали, які саме дії державного виконавця є незаконними.

Дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно встановив, що заявник ОСОБА_3 не скористався своїм правом на проведення рецензування звіту про оцінку майна, вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна не заявлялись, заявником та його представником не надано суду належних, допустимих та переконливих доказів неправомірності дій старшого державного виконавця Частюка В.О. щодо призначення та проведення оцінки майна, які б порушили права чи інтереси ОСОБА_3, та на підтвердження того, що оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності здійснено з порушенням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна та при проведенні оцінки занижено вартість нерухомого майна, та дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні скарги.

З огляду на наведене вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги повністю повторюють зміст скарги, були предметом дослідження суду першої інстанції, який дав їм належну оцінку у своєму рішенні, і повторної перевірки ці доводи не потребують.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: