Вирок № 74171455, 23.05.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2889/17

Провадження № 1-кп/444/61/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г.І.,

з участю прокурора Пелешко П.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

цивільного відповідача ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жовква кримінальне провадження № 12017140240000755 щодо обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого , військовозобов"язаного, не судимого

за ч.2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним дорогою сполученням «м.Рава-Руська - Синьковичі» , Жовківського району, Львівської області допустивши порушення пунктів 1.2, 11.3, 12.3 «Правил дорожнього руху », а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін коли виявив на автодорозі мотоцикл НОМЕР_2 , який рухався на зустріч його транспортному засобу та маючи можливість уникнути зіткнення з ним шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування з моменту настання його видимості не вживши заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу в межах своєї смуги руху , а здійснив маневр виїзду ліворуч на смугу зустрічного руху , такими своїми діями створив аварійну обстановку , яка призвела до зіткнення транспортних засобів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження .

Як учасник дорожнього руху ОСОБА_1 . порушив діючі Правила дорожнього руху, а саме:

п. 1.2.ПДР України - в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 11.3 ПДР України - на дорогах із двостороннім рухом , які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку , за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об"їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках , при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу ;

п.12.3 ПДР України - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що він 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним дорогою сполученням «м.Рава-Руська - Синьковичі» , Жовківського району, допустивши порушення пунктів 1.2, 11.3, 12.3 «Правил дорожнього руху», а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін коли виявив на автодорозі мотоцикл НОМЕР_2 , який рухався на зустріч його транспортному засобу та маючи можливість уникнути зіткнення з ним шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування з моменту настання його видимості не вживши заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу в межах своєї смуги руху , а здійснив маневр виїзду ліворуч на смугу зустрічного руху , такими своїми діями створив аварійну обстановку , яка призвела до зіткнення транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження .Він передав потерпілому на лікування грошові кошти в сумі 10 000 грн. Частково заперечує проти задоволення цивільного позову, зокрема в частині моральної шкоди. Розкаюється у вчиненому і просить його суворо не карати. В той ж час зазначає, що в нього на утриманні є неповнолітня дитина, даний злочин він вчинив з необережності та підпадає під дію ЗУ Про амністію у 2016 році" , а відтак просить застосувати до нього акт амністії.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його вина в скоєному є доведеною в судовому засіданні повністю показами потерпілого, протоколами слідчих та судових дій, іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав що він 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керував на автодорозі сполученням «м.Рава-Руська - Синьковичі» , Жовківського району мотоциклом НОМЕР_2. Він рухався мотоциклом по правій смузі руху і на зустрічну смугу руху не виїжджав. Коли побачив зустрічний автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 , то намагався роз"їхатись з ним , а саме кожний транспортний засіб повинен був рухатись по своїй правій смузі для руху таким чином цей маневр був безпечним. Однак, водій ОСОБА_1 раптово буквально перед ним виїхав на його смуху руху і він не зміг уникнути зіткнення , так як відстань між зустрічними автомобілями була незначною. Внаслідок цього транспортні засоби зіткнулись і внаслідок ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження з приводу яких він тривалий час лікується. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1, як винуватця ДТП, з відповідача ОСОБА_3, як власника транспортного засобу та страхової компанії , яка застрахувала цивілну відповідальність наземного транспортного засобу в його користь матеріальну шкоду пов"язану з пошкодженням мотоцикл НОМЕР_2, витратами понесеними на його лікування та перенесену ним моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях перенесених при лікуванні, зміні сособу життя та праці, настання інвалідності. Щодо покарання та застосування до обвинуваченого акту амністії , то покладається на думку суду.

Цивільний відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що він є власником автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1. 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керував автомобілем ОСОБА_1 якому він передав управління автомобілем, а сам він знаходився в салоні автомобіля. Під час руху автомобіля на ділянці автодороги сполученням «м.Рава-Руська - Синьковичі» , Жовківського району на зустріч їм рухався мотоцикл НОМЕР_2. Мотоцикл виїхав на їхню смугу руху і водій ОСОБА_1 намагаючись уникнути зіткнення скерував автомобіль ліворуч де і відбулоссь зіткнення автомобілів. Вважає, що він будучи власником джерела підвищеної небезпеки застрахував відповідальність щодо нанесеної потерпілому шкоди , яка зокрема нанесена не з його вини і тому просить в позовних вимогах до нього відмовити.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та план-схеми до нього від 29.05.2017 року вбачається , що місцем ДТП є автодорога сполученням «м.Рава-Руська - Синьковичі» , Жовківського району, Львівської області. Покриття асфальтобетонне, сухе. Ширина дороги 5,1 м. Число смуг в напрямку проведення огляду - одна, зустрічного напрямку – одна. Дорожня розмітка відсутня. Далі за узбіччям розташовано: кущі та лісосмуга. Рух на ділянуі дороги не регулюється, дорожні знаки відсутні. Виявлено транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 з пошкодженями та мотоцикл НОМЕР_2 з пошкодженнями, зокрема відсутнє переднє колесо.

З висновку щодо результатів медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 29.05.2017 року о 21.50 год. ( тобто безпосередньо піля ДТП ) був тверезим, ознак сп"яніння не виявлено.

З висновку судової автотехнічної експертизи по кримінальному провадженню вбачається, що на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала в працездатному стані та може виконувати функції , передбачені конструкцією ( по зменшенню швидкості та утриманню автомобіля на місці). Будь-яких технічних несправностей зазначеної системи не виявлено.

На момент огляду і експертного дослідження система рульового управління автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала частково в несправному стані через розгерметизацію гідропідсилювача із-за руйнування бачка живлення насоса гідропідсилювача.

З огляду на те, що під час експертного огляду досдіджуваного автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 не було виявлено будь-яких технічних несправностей йогог робочого гальма зазначені питання слідства стосовно цієї системи втрачають технічний зміст.

Всебічний кінематичний та трасологічний аналіз виявлених технічних несправностей системи рульового управління даного автомобіля однозначно свідчить про те, що вона не має експлуатаційного характеру , і є аварійною , тобто виникла під час ДТП (зіткнення транспортних засобів) з-за виникших при цьому навантажень ударного характеру . Відповідно до ДТП водій автомобіля виявити цю технічну несправність можливості не мав , а питання про можливий причинно-наслідковий зв"язок між нею та фактом настання даної пригоди втрачає технічний зміст.

З висновку судової автотехнічної експертизи по кримінальному провадженню вбачається, що на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система ручного гальма мотоцикла НОМЕР_2 перебувала в непрацездатному стані по причині руйнування гальмівного диску.

На момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система ніжного гальма мотоцикла НОМЕР_2 перебувала в працездатному стані та може виконувати функції , передбачені конструкцією . Будь-яких технічних несправностей вказаної системи виявлено не було..

На момент огляду і експертного дослідження система рульового управління мотоцикла НОМЕР_2 перебувала в непрацездатному стані по причині прогину нижніх кінців амортизаторів в напрямку назад та дещо праворуч та деформації на згин труби руля.

З огляду на те, що під час експертного огляду досдіджуваного мотоцикла НОМЕР_2 не було виявлено будь-яких технічних несправностей його системи ніжного гальма, зазначені питання слідства стосовно цієї системи втрачають технічний зміст.

Всебічний кінематичний та трасологічний аналіз виявлених технічних несправностей системи ручного гальма та системи рульового управління даного мотоцикла однозначно свідчить про те, що вони не мають експлуатаційного характеру , і є аварійними , тобто виникла під час ДТП (зіткнення транспортних засобів) з-за виникших при цьому навантажень ударного характеру . Відповідно до ДТП водій мотоцикла виявити цю технічну несправність можливості не мав , а питання про можливий причинно-наслідковий зв"язок між ними та фактом настання даної пригоди втрачає технічний зміст.

З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що у ОСОБА_4 виявлено наступні ушкодження: перелом лобної кістки з поширенням на основу черепа , перелом кісток лицевого скелету- кісток носа, виличної кістки зліва, пневмоцефалія, забій головного мозку середнього ступеня тяжкості з ураженням лівої лобної частки, відкритий перелом середньої третини лівої плечевої кістки , рана внутрішньої поверхні лівого плеча, рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна , синець лівої лобно -скроневої ділянки голови , ускладнені травматичним шоком важкого ступея. Ушкодження у ОСОБА_4 є наслідком контактів лівої лобної ділянки голови, лівого плеча та лівого стегна з тупими предметами , могли бути причинені 29.05.2017 року під час ДТП - при обставинах вказаних в постанові при призначенні експертизи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння . Встановлення детальних обставин ДТП та механізму травми повинно проводитись з урахуванням матеріалів справи.

З висновку судової інженерно-транспортної експертизи вбачається, що в момент первинного контактування поздовжні геометричні вісі автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикла НОМЕР_2 розташовувалися під кутом 165 градусів ( з можливим відхиленням до 5 градусів). Так як неможливо встановити , на якому саме метрі слідів гальмування відбулося зіткнення , встановити , під яким кутом вони розташовувалися в момент первинного контактування відносно елементів дороги не уявляється можливим. Місце зіткнення автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикла НОМЕР_2 знаходиться на лівій смузі руху ( по напрямку автомобіля перед ДТП) . Уточнити прив"язку місця зіткнення вздовж осі дороги не уявляється можливим по причині відсутності уточнюючої слідової інформації.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 06.07.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 добровільно розказав та показав про свою версію обставин вчинення ДТП коли він 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

З протоколу проведення слідчого експерименту від 19.07.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 добровільно розказав та показав про свою версію обставин вчинення ДТП коли ОСОБА_1 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 добровільно розказав та показав про свою версію обставин вчинення ДТП коли ОСОБА_1 29 травня 2017 року, близько 17.30 год. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

З висновку судово-автотехнічної експертизи вбачається, що в даній дорожній ситуації водій мотоцикла НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 1.2, 11.3 ПДРУ.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 1.2, 11.3 ПДРУ, якщо ситуація розвивалася згідно його показів , а також показів свідка ОСОБА_3

В даній дорожній ситуації водій мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення , якщо ситуація розвивалася згідно його показів.

Щ ж до показів водія ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , то технічну можливість у водія ОСОБА_4 уникнути зіткнення неможливо розглядати у відриві від оцінки дій водія автомобіля.

В даній дорожній ситуації , якщо події розвивалися згідно показів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП, ця можливість обуомовлювадлася виконанням ним вимог п 12.3 ПДР України , для чого у нього не було завад технічного характеру.

А якщо події розвивалися згідно показів ОСОБА_4, то водій ОСОБА_1 також мав технічну можливість уникнути ДТП, ця можливість обумовлювалася виконанням ним вимог п.1.2 та п. 11.3 ПДР України , для чого у нього не було завад технічного характеру.

З технічної точки зору , в прямому причинно-наслідковому зв"язку з фактом настання даної пригоди знаходяться дії водія автомобіля марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 обумовлені необгрунтованим виїздом на смугу зустрічного руху (смугу руху мотоцикла НОМЕР_2).

З посвідчення водія вбачається, що ОСОБА_4 має право керування трансортними засобами категорії А1,А,В1,В,С1,С,СЕ.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, мотоцикл НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4.

З посвідчення водія вбачається, що ОСОБА_1 має право керування трансортними засобами категорії В,С1,С.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, мотоцикла автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ст. 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані , отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких серед інших суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин , що підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим , якщо він отриманий у порядку встановленому КПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає зібрані докази в даній кримінальній справі допустимими та належними і такими, що підлягають оцінці судом .

Аналізуючи усі докази подані стороною обвинувачення та захисту в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину в судовому засіданні є доведеною повністю.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 полягає в тому, що він вчинив порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 і тому суд такі його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Як учасник дорожнього руху ОСОБА_1 . порушив діючі Правила дорожнього руху, а саме:

п. 1.2.ПДР України - в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 11.3 ПДР України - на дорогах із двостороннім рухом , які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку , за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об"їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках , при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу ;

п.12.3 ПДР України - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість скоєного злочину та особу винного, який позитивно характеризується, вперше судиться, не працює.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного не вбачається.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного є його щире розкаяння.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо підсудного покарання в межах санкції статті за якою він судиться у виді позбавлення волі.

Враховуючи суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного , а саме те, що обвинувачений характеризується за місцем проживання позитивно, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, а також думку потерпілого про обрання щодо обвинуваченого покарання, можливість виправлення підсудного без відбування покарання суд вважає за можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість скоєного злочину та особу винного, який вчинив злочин внаслідок якого заподіяно тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4, суд вважає за необхідне обрати щодо підсудного додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно з ч.2 ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст. 1 п. "в" ЗУ "Про амністію у 2016 році" , звільняються від відбування покарання особи , які вчинили необережний злочин, який не є особливо тяжким і які на день набрання чинності цим Законом (опублікований 06.09.2017 року) мають дітей яким не виповнилося 18 років. Внаслідок викладеного суд вважає, що до підсудного необхідно застосувати ст. 1 п. "в" ЗУ "Про амністію у 2016 році".

Так, відповідно до свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_6 народився 27.04.2001 року і його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_7.

Суд вважає , що позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають до задоволення в частині стягнення цих коштів з підсудного ОСОБА_1 оскільки саме діями підсудного і з його вини наступило ДТП та наслідки для потерпілого. При цьому суд враховує, що саме ОСОБА_1 на законних правах з дозволу власника автомобіля, який є джерелом підвищеної небезпеки користувався автомобілем марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 та саме в силу управління автомобілем з дозволу власника керував цим транспортним засобом під час якого вчинив ДТП.

Таким чином , суд вважає, що підлягає до задоволення позов ОСОБА_4 про стягнення саме з підсудного ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 135 319 грн. 54 коп. в зв”язку з понесеними витратами на лікування потерпілого ОСОБА_4, які підтверджені документально та матеріальної шкоди в сумі 21 413 грн. 25 коп в зв”язку з пошкодженням мотоцикла та за проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу в сумі 1 000 грн. При цьому суд враховує , що самі суми відшкодувань в користь цивільного позивача самим підсудним не оспорюються.

В той ж час , суд вважає правом вибору позивача звернення до кого з відповідачів звертатись за відшкодуванням моральної та матеріальної шкоди в зв”язку з понесеними витратами на лікування потерпілого та матеріальної шкоди в зв”язку з пошкодженням мотоцикла та за проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу , а саме до особи яка заподіяла цю шкоду , яким є підсудний ОСОБА_1 чи до особи , яка несе цивільну відповідальність перед позивачем в силу договору (полісу) обов"язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яким є ПрАТ СК "ПЗУ Україна" чи власника джерела підвищеної небезпеки , яким є цивільний відповідач ОСОБА_3 Однак, суд вважає, що оскільки нанесена шкода саме з вини користувача (володільця) автомобіля , який на час ДТП керував автомобілем, тобто був володільцем автомобіля та порушив діючі правила дорожнього руху України, що й призвело до настання ДТП та є в причинно-наслідковому зв"язку з негативними наслідками для потерпілого пов"язаними з тілесними ушкодженнями та подальшим лікуванням та заподіянням матеріальної та моральної шкоди , то суд відповідно до вимог ст. 1187 Цивільного кодексу України вважає, що саме з підсудного ОСОБА_1 необхідно стягнути матеріальної шкоди в сумі 135 319 грн. 54 коп. в зв”язку з понесеними витратами на лікування потерпілого ОСОБА_4 та матеріальної шкоди в сумі 21 413 грн. 25 коп в зв”язку з пошкодженням мотоцикла та за проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу в сумі 1 000 грн. та частково стягнути моральну шкоду, а не з власника автомобіля , яким є цивільний відповідач ОСОБА_3 Крім того, судом встановлено, що ПрАТ СК "ПЗУ Україна" несе цивільну відповідальність перед позивачем в силу договору (полісу) обов"язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Однак, суд вважає, що оскільки ПрАТ СК "ПЗУ Україна" відповідає перед позивачем в силу договору , а не з деліктних правовідносин , то не може нести саме солідарну відповідальність разом із заподіювачем матеріальної та моральної шкоди.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_4І про стягнення моральної (немайнової) шкоди з підсудного в зв”язку з ДТП необхідно задоволити частково саме з підсудного ОСОБА_1 врахувавши при цьому , характер скоєного злочину, тяжкість моральних страждань перенесених потерпілим, їх характер і обсяг, який внаслідок винних дій підсудного під час ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження , тривалий час лікувався і в даний час продовжує лікування, внаслідок цих дій змушений був змінити свій нормальний уклад життя, а також суд враховує майновий стан підсудного і можливість покрити ним завдані збитки.

Внаслідок вищевикладеного та враховуючи вимоги ст. 1167, 1168 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку , що підлягає до часткового задоволення цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в користь потерпілого , цивільного позивача ОСОБА_4 саме з підсудного ОСОБА_1, який своїми винними діями заподіяв дану шкоду.

Керуючись ст.ст. 373 , 374 КПК України , суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України і засудити на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком 3 (три ) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки .

У відповідності до вимог ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного та додаткового покарання на підставі ст.1 п."в", ст.15 ЗУ "Про амністію у 2016 році " від 22.12.2016 року.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 135 319 грн. 54 коп. в зв”язку з понесеними витратами на лікування потерпілого ОСОБА_4, матеріальної шкоди в сумі 21 413 грн. 25 коп в зв”язку з пошкодженням мотоцикла та за проведення експертної оцінки транспортного засобу в сумі 1 000 грн. та 8 600 грн. 00 коп. витрат понесених на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 моральної шкоди в сумі 70 000 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 7049 грн. 55 коп. судових витрат пов”язаних з проведенням судовихї експертиз.

Речові докази: автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 - передати власнику ОСОБА_3; мотоцикл НОМЕР_2 передати власнику ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається підозрюваному, обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження , який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Зеліско Р. Й.