Постанова № 74169532, 16.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1998/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Бисикало Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області) в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0002091302, № 0002101302, № 0002131302; рішення № 0002121302 від 26.05.2017 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2017 № Ф-0002111302.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до направлення від 24.03.2017 № 517 та № 511 та плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 03.06.2015 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 03.06.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 14.04.2017 № 170/13/НОМЕР_5 (а.с.24-58).

Згідно висновку акту перевірки встановлено наступні порушення позивачем:

- ст. 44, п. 177.10 ст. 177 ПК України, абз. 6 п. 6 ст. 1 Господарського кодексу України та п. 1 «Порядку ведення Книги обліку доходів витрат, що ведуть суб'єкти підприємницької діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему і які ведуть незалежну професійну діяльність», затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (наказ ДПА України від 24.12.2010 № 1025), а саме: позивачем на перевірку не надано Книгу обліку доходів та витрат;

- п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 138.2 ст. 138, ст. 177 ПК України, чим завищено витрати на загальну суму 1 879 723,00 грн., в тому числі за 2015 рік на 882 900,00 грн. та за 2016 рік на 996 823,00 грн.;

- п.177.2 ст.177 ПК України встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 879 723,00 грн., в тому числі за 2015 рік на 882 900,00 грн. та за 2016 рік на 996823,00 грн.

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за актом перевірки - 352 014,93 грн., в тому числі за 2015 рік - 172 586,79 грн. та за 2016 рік - 179 428,14 грн.

- ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за період з 03.06.2015 по 31.12.2016 в розмірі 438 848,74 грн.;

- п. 5, п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Тобто, донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі - 146 031,97 грн.

- п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 ПК України, а саме: позивачем занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами 2015 року на 13 243,50 грн. та 2016 року на 14 952,35 грн.

Усього донараховано військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на 28 195,85 грн.

В ході зазначеної перевірки позивачу вручено лист № 95/ФОП/25-01-13-04-12 від 28.03.2017 про надання документів необхідних для проведення перевірки, а саме: банківські виписки по розрахунковим рахункам за період з 03.06.2015 по 31.12.2016; книги обліку доходів і витрат фізичної особи, рахунки, прибуткові та видаткові накладні; товарно-транспортні накладні, інформацію щодо транспортування товару (яким чином здійснювалось транспортування ТМЦ та ким саме, чи використовувались в господарській діяльності власні або орендовані автомобілі); договори оренди та/або документи, які підтверджують право власності на приміщення, які використовуються в господарській діяльності; інформацію щодо залишків товарно-матеріальних цінностей в кількісному та вартісному показниках станом на 03.06.2015, 31.12.2015 та 31.12.2016; інформацію про наявність дебіторської/кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів станом на 03.06.2015, 31.12.2015 та 31.12.2016; інші документи, які стосуються здійснення господарської діяльності (а.с.135).

Станом на дату складання акту документи надані в неповному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами документів (а.с.136-138).

В подальшому ГУ ДФС у Чернігівській області складені акти про ненадання позивачем документів для проведення документальної планової невиїзної перевірки № 90/13 від 29.03.2017, № 91/13 від 30.03.2017, № 92/13 від 31.03.2017, № 96/13 від 03.04.2017 та № 99/13 від 05.04.2017 (а.с.139-143).

На підставі акту перевірки від 14.04.2017 № 170/13/НОМЕР_5, ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0002091302, № 0002101302, № 0002131302 (а.с.10-11, 13); рішення № 0002121302 про застосування штрафних санкцій від 26.05.2017 (а.с.12) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2017 № Ф-0002111302 (а.с.14).

Позивач, вважаючи зазначені рішення незаконними, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом оскаржувані рішення прийняті у відповідності до норм ПК України, оскільки позивачем до закінчення перевірки не надано документи, що підтверджують показники, відображені останнім у податковій звітності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, для підприємницької діяльності протягом перевіряємого періоду, згідно ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця. Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Таким чином, до декларації про доходи, одержані за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-який формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Відповідно до п.177.4 ст.177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно - правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в ході перевірки, посадовими особами контролюючого органу ОСОБА_5 вручено лист № 95/ФОП/25-01-13-04-12 від 28.03.2017 про надання документів необхідних для проведення перевірки, а саме: банківські виписки по розрахунковим рахункам за період з 03.06.2015 по 31.12.2016; книги обліку доходів і витрат фізичної особи, рахунки, прибуткові та видаткові накладні; товарно-транспортні накладні, інформацію щодо транспортування товару (яким чином здійснювалось транспортування ТМЦ та ким саме, чи використовувались в господарській діяльності власні або орендовані автомобілі); договори оренди та/або документи, які підтверджують право власності на приміщення, які використовуються в господарській діяльності; інформацію щодо залишків товарно-матеріальних цінностей в кількісному та вартісному показниках станом на 03.06.2015, 31.12.2015 та 31.12.2016; інформацію про наявність дебіторської/кредиторської заборгованості в розрізі контрагентів станом на 03.06.2015, 31.12.2015 та 31.12.2016; інші документи, які стосуються здійснення господарської діяльності. Зазначений лист ОСОБА_5 отримав особисто 28.03.2017 (Т.1 а.с.135 на звороті).

Між тим, станом на дату складання акту перевірки, позивачем документи надані в неповному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами документів (а.с.136-138).

В подальшому ГУ ДФС у Чернігівській області складені акти про ненадання позивачем документів для проведення документальної планової невиїзної перевірки № 90/13 від 29.03.2017, № 91/13 від 30.03.2017, № 92/13 від 31.03.2017, № 96/13 від 03.04.2017 та № 99/13 від 05.04.2017 (а.с.139-143).

Щодо задекларованих витрат у 2015 році, відповідно до наданих позивачем на перевірку банківських виписок по розрахунковому рахунку № НОМЕР_7, який відкрито в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805, встановлено, що з 17.06.2015 по 31.12.2015 позивачем знято готівки за чеками в розмірі 200 150,00 грн.

Також надані банківські виписки по розрахунковому рахунку № НОМЕР_8, який відкрито в Чернігівськом РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Чернігові, МФО 353586 та встановлено, що з 23.10.2015 по 31.12.2015 позивачем знято готівки в розмірі 682 750 грн. ФОП ОСОБА_5 на перевірку не надано документів (квитанцій до прибуткових касових ордерів, фіскальних чеків) або будь - яких інших первинних документів, які б підтверджували фактично понесені витрати для закупівлі лісопродукції.

Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_5 на перевірку документів (накладних), встановлено, що протягом 2015 року позивачем до валових витрат віднесено вартість придбаного пиловника в розмірі 881351,40 грн. (у ФОП ОСОБА_7 в розмірі 881351,40 грн.).

Також, позивачем на перевірку не надано квитанцій до прибуткових касових ордерів, виписані ФОП ОСОБА_7 (НОМЕР_6), які підтверджують оплату придбаного половника, та/або на основі чого позивачем задекларовано за 2015 рік валові витрати.

Щодо задекларованих витрат у 2016 році необхідно зазначити, що відповідно до наданих ФОП ОСОБА_5 на перевірку банківських виписок по розрахунковому рахунку № НОМЕР_8, який відкрито в Чернігівськом РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у м. Чернігові, МФО 353586 встановлено, що з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивачем знято готівки в розмірі 996823,00 грн. ФОП ОСОБА_5 на перевірку не надано документів (квитанцій до прибуткових касових ордерів, фіскальних чеків) або будь - яких інших первинних документів, які б підтверджували фактично понесені витрати для закупівлі лісопродукції.

Відповідно до наданих позивачем на перевірку документів (накладних), встановлено, що протягом 2016 року ФОП ОСОБА_5 до валових витрат віднесено вартість придбаного пиловника в розмірі 996823,00 грн. (у ФОП ОСОБА_7 в розмірі 368784,00 грн. (надано тільки накладні), на іншу суму 628039,00 грн. первинні документи (накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів), які підтверджують задекларовані за 2016 рік валові витрати не було надано.

ФОП ОСОБА_5 на перевірку не надано квитанцій до прибуткових касових ордерів, виписані ФОП ОСОБА_7 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6), які підтверджують оплату придбаного половника, а також інших документів на основі яких ФОП ОСОБА_5 задекларовано за 2016 рік валові витрати по іншим контрагентам.

Відповідно до даних АІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_7 до Ніжинської ОДПІ у м. Ніжин подано податкові декларації про майновий стан та доходи за 2015 та 2016 роки (а.с.145-150).

Відповідно до вище зазначеної звітності протягом 2015-2016 років ФОП ОСОБА_7 звітував про відсутність доходу.

З метою вручення вказаного вище акту перевірки, працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області здійснено виїзд за адресою провадження господарської діяльності позивача, проте встановлено, що за адресою (АДРЕСА_1) платник відсутній, про що складено акт від - 14.04.2017 № 115/13 про неможливість вручення акту документальної планової виїзної перевірки (а.с.151).

Акт перевірки направлено на адресу позивача листом від 18.04.2017 № 368/4/25-01-13-04-14 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.152).

Дане поштове відправлення повернуто до ГУ ДФС у Чернігівській області 20.05.2017, як не вручене з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.153).

Відповідно до ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків поштове відправлення, воно вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно вимог п. 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті - цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника додатків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта довідки).

Тобто, в даному випадку акт перевірки від 14.04.2017 № 170/13/НОМЕР_5, відповідно до норм ПК України, вважається врученим позивачу 20.05.2017.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що податковим органом, на підставі акту перевірки від 14.04.2017 № 170/13/НОМЕР_5, правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0002091302, № 0002101302, № 0002131302; рішення № 0002121302 про застосування штрафних санкцій від 26.05.2017 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2017 № Ф-0002111302, які належним чином надіслані на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи (а.с.154-156).

Крім того, долучені до позовної заяви копії накладних та прибуткових касових ордерів не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки в силу п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, позивачем, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надано доказів та належних обґрунтувань неподання, або неможливості подання, документів, що підтверджують показники, відображені останнім у податковій звітності за 2015-2016 роки.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0002091302, № 0002101302, № 0002131302; рішення № 0002121302 від 26.05.2017 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2017 № Ф-0002111302 прийняті контролюючим органом відповідно до норм чинного податкового законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи прийняття оскаржуваних рішень, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: Л.В. Губська

О.В. Епель