Постанова № 74169417, 22.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1468/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року про повернення позовної заяви, ухвалену суддею Гаврилко С.Є. у м. Ужгороді у справі № 807/2034/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12 червня 2017 року № 2071/7; зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 21.04.2017 року № 3152.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що нею дотримано вимоги щодо оформлення скарги, визначені частиною 5 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме додані до скарги копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржниці, засвідчені в установленому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року адміністративний позов залишено без руху з підстав несплати судового збору за його подання та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухали для усунення цих недоліків.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року адміністративний позов повернуто позивачу у зв’язку з не усуненням у строк наданий судом недоліків адміністративного позову.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржила позивачка ОСОБА_1, і просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що 11.01.2018 року, тобто в межах строку наданого судом, безпосередньо в канцелярії суду першої інстанції подала заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з квитанцією про сплату судового збору, що підтверджено печаткою суду та підписом відповідального працівника канцелярії суду. Проте, як з’ясувалося, подана нею заява з незрозумілих причин не зареєстрована в цей день та вчасно не передана судді, який розглядав справу. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Приймаючи оскаржуване рішення про повернення адміністративного позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем у строк наданий судом не усунуто недоліків позовної заяви.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно зі ст. 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишаючи позовну заяву без руху та, надаючи позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, суддя суду першої інстанції виходив з того, що така не відповідала вимогам статей 160, 161 КАС України.

Суддею для усунення недоліків з оформлення адміністративного позову, позивачці було надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

Вказуючи, що у встановлений судом строк особою, яка подала позовну заяву, не усунуто недоліків позовної заяви, суддя суду першої інстанції постановив ухвалу про повернення позовної заяви позивачці.

Між тим, ухвала судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без руху отримана позивачкою 04 січня 2018 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

Відповідно до статті 169 частини 5 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На виконання згаданої вище ухвали судді від 22 грудня 2017 року, позивачка 10 січня 2018 року подала безпосередньо в канцелярії суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з квитанцією про сплату судового збору за подання позовної заяви, яка отримана судом цього ж числа, однак через помилку суду зареєстрована лише 25.01.2018 року та не передана судді вчасно.

Отже, суддя суду першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, не перевірив чи виконана останнім його ухвала про залишення позовної заяви без руху, та постановив передчасно ухвалу про повернення позовної заяви.

У зв'язку з викладеним суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв’язку з чим ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати понесені сторонами розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року про повернення позовної заяви скасувати та прийняти постанову, якою справу № 807/2034/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_2

Повний текст складено 23.05.2018 року