Постанова № 74169092, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1920/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

15 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 70 206,55 грн., що здійснено ТОВ "Кредитно-Інвестиційний Центр" (ЄДРПОУ 39841850) 19.05.2016 року на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський", що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) і зобов'язати уповноважену особу ФГВФО подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 70 206,55 грн. (сімдесят тисяч двісті шість гривень 55 коп.).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що відповідачем протиправно не включено рахунок № НОМЕР_2 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що договір позики № 980-052-000222615 від 15.04.2016 року, за яким на банківський рахунок позивача № НОМЕР_2 зараховані кошти у розмірі 70 000 грн., є двостороннім, укладеним між позивачем і ТОВ "Кредитно-Інвестиційний Центр". Зазначені кошти за таким договором по своїй правовій природі не є вкладом в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність" та Закону України № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон 4452), а тому відсутні підстави для відшкодування позивачу коштів за рахунок Фонду. В зв'язку із необґрунтованістю позову відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 70206,55 грн. (сімдесят тисяч двісті шість гривень 55 коп.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивач не є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а грошові кошти повернуті йому на поточний рахунок за договором позики, який не є договором банківського вкладу. Також судом не враховано, що уповноваженою особою Фонду правомірно затверджені висновки комісії щодо визнання нікчемним правочинів, укладених з позивачем.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

16.10.2015 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - банк) укладено договір № 980-052-000138997, відповідно до якого позивач передав банку у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а банк зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Умовами п.1.2. договору визначено, що банк приймає від позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 65000 гривень (шістдесят п'ять тисяч гривень); строк користування коштами - 182 дні; банк повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", код банку 380935.

16.10.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" № 980-052-000001045, відповідно до якого Банк відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

16.10.2015 року позивачем внесено через касу банку на поточний рахунок №НОМЕР_2 65000,00 гривень (а.с.11).

Цього ж дня між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір поруки № 980-052-000138997, відповідно до якого Поручитель (ПАТ "Банк Михайлівський") поручається перед Кредитором (ОСОБА_2.) за виконання Боржником (ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий Центр") зобов'язань, що виникли/можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору про залучення коштів, протягом дії цього договору.

05.02.2016 року позивач та ПАТ "Банк Михайлівський" підписали додаткову угоду до Договору № 980-052-000138997 від 16.10.2015 року, відповідно до якої підпункт 1 пункту 1.2 розділу 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції: "сума коштів - 70000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень)", та позивач 05.02.2016 року поклав через касу банку на поточний банківський рахунок №НОМЕР_2 5000,00 гривень (п'ять тисяч гривень) (а.с.14)

15.04.2016 року, між позивачем та ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" укладено Договір № 980-052-000222615, згідно п. 1.1. якого позивач передає ТОВ «КІЦ» у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «КІЦ» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Умовами п.1.2. Договору визначено, що Сторона-2 приймає від позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 70000 гривень (сімдесят тисяч гривень); строк користування коштами - не більше 367 днів; Сторона-2 повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", код банку 380935.

19 травня 2016 року ТОВ " Кредитно - інвестиційний центр " повернуто на поточний рахунок ОСОБА_2 суму його вкладу в розмірі 70 000,00 грн. та 206,55 грн. оплати процентів по договору № 980-052-000222615 від 15.04.2016 року.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 року по 22 липня 2016 року включно.

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року призначено уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

Листами від 20.09.2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція), здійснений на банківський рахунок позивача від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", є нікчемним.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на початок процедури виведення ФГВФО банку з ринку, кошти у сумі 70 000 грн., разом із нарахованими відсотками у сумі 206,55 грн., знаходились на поточному банківському рахунку позивача. Крім того, позивач ще до визнання ПАТ «Банк Михайлівський» проблемним, розмістив на поточному банківському рахунку 65 000 грн., а згодом 5 000, які внесені ним готівкою, а тому він має право на відшкодування коштів за його вкладом за рахунок ФГВФО.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Через відсутність порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, судова колегія не надає правову оцінку доводам суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

З огляду на наведене предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а саме, щодо зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012 року (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI), вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач прирівнюється до вкладника, враховуючи положення п.15 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4452-VI, оскільки передані ним у квітні 2016 року грошові кошти в розмірі 70 000 грн. зі свого банківського рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський" на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", відкритого у тому ж банку, залучені за допомогою ПАТ "Банк Михайлівський", який виступив повіреним позичальника та не повідомив фізичну особу про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом 4452-VI.

Посилання апелянта про те, що у договорі № 980-052-000222615 від 15.04.2016, відповідно до якого позивач передав у власність ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" грошові кошти, ПАТ "Банк Михайлівський" не зазначеній у якості повіреного, не спростовує висновків суду, оскільки зазначені повноваження банку вбачаються з договору добровільного страхування фінансових ризиків за договором позики коштів від 15.04.2016 року № 980-052-000222615, укладеного позивачем з ПАТ "Страхова компанія "Форте"

До того ж, договір позики № 980-052-000222615 від 15.04.2016 є додатком № 1 до договору добровільного страхування фінансових ризиків від 15.04.2016, що підтверджує статус ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреної особи позичальника у правовідносинах щодо залучення коштів у позику від позивача до ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (а.с.15-16).

Відповідно до абз.2 п.15 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4452-VI Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Проте, уповноважена особа Фонду в порушення ст.27 Закону № 4452-VI не включила позивача до переліку вкладників та не визначила розрахункову суму відшкодування коштів за вкладом, обмежившись визнанням нікчемними правочинів (транзакцій) по виконанню банком платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" з перерахуванням коштів на рахунки фізичних осіб, в т.ч. з позивача.

Крім того, судова колегія зазначає, що встановивши нікчемність транзакції по виконанню банком платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" з перерахування коштів, в т.ч. позивачу, комісія по перевірці правочинів не зазначила конкретну підставу для таких висновків, та вказала декілька з визначених ч.3 ст.38 Законом № 4452-VI підстав, що є неприпустимим.

Апелянтом не доведена наявність підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається, а саме не доведено, що банк: уклав правочин з позивачем, умови якого передбачають платіж з метою надання переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Навіть, якщо врахувати, що транзакція про перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 відбулась у періоді, коли ПАТ "Банк Михайлівський" був віднесений до категорії проблемних, вказане не призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, оскільки, як було встановлено раніше, за договором позики № 980-052-000222615 від 15.04.2016, відповідно до якого позивач передав у власність ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" грошові кошти, ПАТ "Банк Михайлівський" виступав у якості повіреного позичальника та має нести фінансову відповідальність за невиконання умов зазначеного договору.

Доводи апелянта про те, що рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 року, по справі № 902/950/17 визнаний нікчемним укладений між ТОВ «КІЦ» та ПАТ «Банк Михайлівський» договір відступлення прав вимоги № 2 від 19.05.2016 року, судова колегія вважає такими, що не стосуються обставин справи.

Так, між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 року укладено договір №2, згідно з яким на користь ПАТ "Банк Михайлівський" відступлено права вимоги, належні ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та юридичними особами.

Однак, судова колегія приходить до висновку, що наведений вище договір від 19.05.2016 №2 стосується відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", як кредитором, та юридичними особами (позичальниками), у той час коли у межах спірних правовідносин кредитором виступає позивач, а не ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр". Відтак, факт укладення між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договору відступлення права вимоги від 19.05.2016 №2 жодним чином не впливає на обставини нікчемності договору з позивачем.

В апеляційній скарзі апелянт також зазначає про безпідставне стягнення з нього суми судового збору, оскільки він не отримує бюджетних асигнувань на цю мету. Судова колегія вважає зазначені доводи є необґрунтованими, оскільки Законом України «Про судовий збір» не визначені пільги по сплаті судового збору для ФГВФО або його уповноваженої особи.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321,322,325, 329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 23 травня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К В.Кравченко