Постанова № 74168798, 22.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року справа №233/531/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2018 р. у справі № 233/531/18 (головуючий І інстанції Мартишев Т.О.) за позовом ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2В.) звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просила: скасувати постанови від 22 грудня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 165-1 КУпАП до стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. 00 коп. (а.с.2-6).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги, а саме скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 грудня 2017 року, прийняту заступником начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАПу вигляді штрафу, та справу про адміністративне правопорушення судом закрито (а.с.89-90).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що строк винесення постанови та форма постанови не суперечить закону, а тому судом першої інстанції незаконно скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.96).

Від Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та проведення судового засідання в режимі відеоконференції яке обґрунтовано тим, що позивач знаходиться в м. Харкові, 22.05.2018 року представник приймає участь у розгляді справи № 816/70/18, що відбудеться у Харківському окружному адміністративному суді. Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки явка відповідач не визначалась обов’язковою, клопотання надано Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яке не є учасником справи Також, відповідачем по справі № 816/70/18 у розгляді якої представник приймає участь 22.05.2018 року є Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а не відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості залучити іншого представника.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Офіс ВПП ДФС рішенням від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» застосовано штраф у розмірі 44793,65 грн. за період 21.09.2017 року по 24.10.2017 року, та нараховано пеню у розмірі 538,17 грн. (а.с.15). Зазначене рішення спрямовано листом від 01.12.2017 року та отримано ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 05.12.2017 року (а.с.13).

Харківським управлінням Офісу ВПП ДФС сформовано повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу від 01.12.2017 року № 62476/10/28-10-50-08, яким відповідно до пп.20.1.1 п.20.1 ст.20 та на підставі пп.20.1.41 п.20.1 ст. 20 ПК України запрошено платника податку або його представників ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Генерального директора ОСОБА_3 та Головного бухгалтера ОСОБА_4 на 12:00 год. 12.12.2017 року до Харківського управління Офісу ВПП ДФС (а.с.14).

Відповідно до протоколу Харківського управління ОВПП ДФС № 521 від 12 грудня 2017 року, встановлено вчинення головним бухгалтером ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ОСОБА_2 правопорушення, а саме несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску за серпень, вересень 2017 року на загальну суму 223968,22 грн. терміном сплати 20.09.2017 року, 20.10.2017 року (фактично сплачено 21 вересня 2017 року, 23 жовтня 2017 року, 24 жовтня 2017 року), чим порушено абз. 1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за що передбачена відповідальність ч. 3 ст.165-1 КУпАП. Зазначено, що особа раніше не притягалась до адміністративної відповідальності. Також, зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 22.12.2017 року у приміщенні ОВПП за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-2 (а.с. 19). Протокол спрямовано листом від 12.12.2017 року, який отримано ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 14.12.2017 року (а.с.17).

Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2017 року, позивача який займає посаду головного бухгалтера ОКП «Донецьктеплокомуненерго», притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 1020,00 грн. (а.с. 21).

Відповідно до постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку із несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 223968,22 грн., терміном сплати 20 вересня 2017 року, 20 жовтня 2017 року (фактично сплачено 21 вересня 2017 року, 23 жовтня 2017 року, 24 жовтня 2017 року) (а.с.21). Постанову винесено у відсутність позивача та яка отримана ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 03.01.2018 року.

Позивач, не погодившись з вказаною постановою, звернувся 12 січня 2018 року до начальника офісу ВПП ДФС зі скаргою (а.с. 27-30). Рішенням про розгляд скарги від 29 січня 2018 року скаргу позивача залишено без розгляду. (а.с. 31)

Матеріали справи свідчать, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 805/871/18-а задоволено позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 45 331,82 грн., визнано протиправним та скасовано рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 45 331,82 грн. (а.с. 77-83)

Зазначеним рішенням встановлено, що на час прийняття спірного рішення від 01.12.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених ч. 2ст. 6 зазначеного Закону, чинні. Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звільнено від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період проведення антитерористичної операції (а.с. 81).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 165-1 КУпАП, оскаржувана постанова є такою, що не відповідає закону, а відповідачем правомірність своїх дій суду не доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

Положенням частини 3 ст.165-1 КУпАП передбачено, що несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Таким чином, обов'язковою умовою наявності в діях посадової особи складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.165-1 КУпАП, а саме несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазанчає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

Платниками єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На підставі ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення ОСОБА_3 національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності указом Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до Закону 2464-VI , а саме, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Пунктом 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Отже, приписи пункту 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви (після прийняття спірної вимоги або до її прийняття), а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Станом на час прийняття оскаржуваної постанови та рішення суду першої інстанції АТО тривало.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Краматорськ, на території якого розташоване ОКП «Донецьктеплокомуненерго» головним бухгалтером якого є позивач та орган доходів і зборів в якому позивач перебуває на обліку (ОДПІ м. Краматорськ).

Отже, відповідно до приписів абзацу 4 пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ОКП «Донецьктеплокомуненерго» головним бухгалтером якого є позивач має бути звільнений від виконання обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на час проведення антитерористичної операції.

З урахуванням наведеного, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 805/871/18-а було встановлено відсутність підстав для застосування до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у 2017 році.

Враховуючи викладене суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності вини позивача у порушенні вимог п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова містить лише формальне посилання на допущення позивачем несвоєчасної оплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, без з’ясування усіх обставин та посилання на конкретні докази.

Відповідачем не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Також, матеріали справи не свідчать, що відповідачем дотримано вимоги ст. 268 КУпАП щодо розглянуту справи у відсутності позивача, а саме відсутність на дату прийняття оскаржуваної постанови доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено порушення відповідачем ст. 268, 279, 280 КУпАП, а також звертаючи увагу на положення ч.2 ст.71 КАС України та відсутність з боку відповідача доказів на спростування позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.

На підставі викладено, суд вважає не правомірними дії відповідача щодо складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 271, 272, 286, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2018 р. у справі № 233/531/18 - залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2018 р. у справі № 233/531/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судове рішення проголошено та підписано колегією суддів 22 травня 2018 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді І.Д. Компанієць

ОСОБА_5