Рішення № 74168411, 15.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/578/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Львів

14 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., представниці позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій, з врахуванням заяви про виправлення описок позовної заяви (а.с.148-149), позивач просить суд:

- скасувати рішення відповідача № 380650/НОМЕР_1 від 08.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 380651/НОМЕР_1 від 08.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 03.10.2017 року та № 4 від 04.10.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення контролюючого органу є необґрунтованими, протиправними та які слід скасувати, оскільки такі не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу вливає на можливість реалізації права або виконання обов’язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб’єкта владних повноважень. Таким чином, беручи до уваги те, що податкові накладні в межах операції які є об’єктом оподаткування; фактичне виконання даних операцій підтверджується численними доказами; покупець/продавець є платниками ПДВ; податкові накладні подані для реєстрації у встановлений п. 201.10 ПК України строк, необхідним є скасування оскаржуваних рішень комісії ДФС № 380650/НОМЕР_1 від 08.12.2017 року та № 380651/НОМЕР_1 від 08.10.2017 року.

Ухвалою суду від 02.03.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про виправлення описок позовної заяви, а також відповіді на відзив за вх. № 12545 від 02.05.2018, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 171-173) та зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення від 08.12.2017 за № 380650/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.10.2017, від 08.12.2017 за № 380651/НОМЕР_1 про відмову в реєтрації податкової накладної № 4 від 08.10.2017 прийняте Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Як свідчать обставини справи, на електронну адресу позивача надійшли квитанції про призупинення реєстрації податкових накладних, у зв’язку з невідповідністю таких п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки відповідає Критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення ПН/РК, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів. Згідно з інформацією наведеною у Квитанціях, комісією ДФС України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 2 від 03.10.2017 та № 4 від 08.10.2017 у зв’язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та податкової накладної прямо залежить від критерію оцінки ступеня ризиків. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 визначено підстави для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. У зв’язку з наведеним, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

ОСОБА_3 з 16.11.2016 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності за КВЕД є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) згідно з Витягом № 1713314500004 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 44-46, 47).

Позивач згідно з договором оренди № 5020117 від 06.01.2017 винаймає приміщення за адресою: м. Львів, вул. Полуботка, 21 (а.с. 39-42), яке йому передане за актом здачі-приймання приміщення (а.с.42, 43).

29.09.2017 між позивачем (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Тайм» (замовник) укладено договір № 58-9/17ОС, відповідно до якого виконавець зобов’язується здійснити обстеження системи очистки стічних вод на АЗС в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, здійснення будівельно-підготовчих та пусконалагоджувальних робіт установки біологічного очищення стічних вод моделі ПЕСТ-1- 1-9.0 продуктивністю 9.0 м.куб. на добу, а замовник прийняти і оплатити такі роботи і послуги , згідно з відповідною специфікацією (а.с.36-37).

Факт виконання робіт за договором підтверджено актом виконання робіт (надання послуг) № 117 від 31.10.2017 (а.с.38), відповідно до якого виконавець надав (виконав), а замовник прийняв та оплатив наступні послуги (роботи): здійснення пусконалагоджувальних робіт для установки біологічного очищення стічних вод моделі ПЕСТ-1-1-9,0 продуктивністю 9,0 м.куб. на добу в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області; здійснення будівельно-підготовчих робіт для установки біологічного очищення стічних вод моделі ПЕСТ-1-1-9,0 продуктивністю 9,0 м.куб. на добу в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області; обстеження системи очистки стічних вод на АЗС в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області.

03.10.2017 та 04.10.2017 ТОВ «Буд-Тайм» здійснено оплату позивачу за надані послуги в сумі 31200,00 грн. та 132480,00 грн. відповідно (а.с.73, 74).

03.04.2017 позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному податкових накладних податкову накладну № 2 від 03.10.2017 на суму 31200,00 (ПДВ 5200,00 грн.) та 04.10.2017 податкову накладну № 4 від 04.10.2017 року на суму 132480,00 грн. (ПДВ 22080,00 грн.) (а.с.24, 30)

Згідно з квитанцією від 31.10.2017, направленої ДФС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання документів» ДФС України, версія 2.2.15.23», про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, накладну № 2 від 03.10.2017 зареєстровано за № НОМЕР_2; результат обробки: документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена.

В графі «виявлені помилки» зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання за товарами, згідно з УКТ ЗЕД:43:22. Запропоновано надати пояснення та/ або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу (а.с.25)

Згідно з квитанцією від 31.10.2017, направленої ДФС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання документів» ДФС України, версія 2.2.15.23», про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, накладну № 4 від 04.10.2017 зареєстровано за № НОМЕР_3; результат обробки: документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена.

В графі «виявлені помилки» зазначено ті ж аргументи, що й у квитанції щодо ПН № 2 від 03.04.2017 (а.с.31).

01.12.2017 року позивачем скеровано відповідачу ОСОБА_4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено № 2 (щодо зупинки реєстрації податкової накладної № 2 від 03.10.2017 року), а також ОСОБА_4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено № 1 (щодо зупинки реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2017 року), згідно з якими ФОП ОСОБА_3 надав пояснення щодо реальності здійснення операцій, в тому числі, щодо виду економічної діяльності, сил та засобів, якими надавались послуги, а також були додані відповідні документи, передбачені Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за № 56.

08.12.2017 Рішеннями комісії ДФС № 380650/НОМЕР_1 та № 380651/НОМЕР_1 від 08.12.2017 року відмовлено у реєстрації податкових накладних № 2 від 03.10.2018 та № 4 від 04.10.2018 (а.с. 26, 32).

10.12.2018 позивач одержав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до яких за результатами обробки:

- комісією ДФС прийнято Рішення № 380650/НОМЕР_1 від 08.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних Прийняте рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку;

- комісією ДФС прийнято Рішення № 380651/НОМЕР_1 від 08.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Прийняте рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (а.с. 27, 33).

Позивачем скеровано скарги до Державної фіскальної служби України на вказані рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних (а.с. 91-101,102), однак, згідно з рішеннями Комісії з питань розгляду скарг № 42676/НОМЕР_1 від 27.12.2017 та № 42677/НОМЕР_1 від 27.12.2017 вказані скарги залишено без задоволення, а рішення без змін.

Позивач не погоджуючись із цими рішеннями, вважаючи такі протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся із цим позовом до суду для відновлення своїх порушених прав.

Вирішуючи справу суд зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Надходження коштів від ТОВ «Буд-Тайм» на рахунок позивача стало першою подією, а отже, саме цей момент є датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі – Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Із процитованих норм слідує, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Зі змісту квитанцій № 1 за податковими накладними № 2 від 03.10.2017 та № 4 від 04.10.2018 контролюючим органом сформовано один і той же ж висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567.

Зокрема, у таких вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.22, на підставі чого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Щодо вказаного, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Пункт 6 наказу Мінфіну України № 567 від 13.06.2017, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії ) містить у собі визначення двох різних критеріїв.

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У пункті 1 Вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Перелік), наведено вичерпний перелік документів, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567від 13.06.2017 (далі – Критерії), а саме:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, відповідно до цих же ж квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу.

Суд звертає увагу, що підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, позивачем виписано податкові накладні № 2 від 03.10.2017 та № 4 від 04.10.2018 у зв’язку з виконанням робіт (наданням послуг) контрагенту ТОВ «Буд-Тайм» та, на підтвердження реальності здійснення господарської операції та наявності підстав для складення податкових накладних № 2 від 03.10.2017 та № 4 від 04.10.2017 відповідачу скеровано документи, що підтверджують дану операцію. Факт одержання цих документів в судовому засідання не заперечувався.

Представниця позивача пояснила, що у виконавця ФОП ОСОБА_3 наявні достатні матеріальні та технічні ресурси для виконання таких робіт. Для виконання зобов’язань за Договором № 58-9/17 ОС від 29.09.2017 ФОП ОСОБА_3 на підставі цивільно-правових договорів про надання послуг залучено відповідних компетентних спеціалістів (а.с.49,51, 52,54, 55-57). Для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 орендує офісне приміщення в ТзОВ «ГалІО» на підставі Договору оренди № 5020117 від 06.01.2017. З метою виконання частини робіт за Договором, а саме для здійснення пусконалагоджувальних робіт для установки біологічного очищення стічних вод моделі ПЕСТ-1-1-9,0 продуктивністю 9,0 м.куб. на добу в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, виконавцем ФОП ОСОБА_3 на підставі Договору субпідряду № 342/7-1 від 02.10.2017 залучено субпідрядну організацію - ТзОВ «ГалІО», в якої наявна ліцензія, видана Держархбудінспекцією на підставі наказу № 29-Л від 12.07.2017 року, на ведення господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми та значними наслідками, зокрема на виконання пусконалагоджувальних робіт водопостачання та водовідведення (а.с.69-72). Субпідрядною організацією роботи були виконані та прийняті ФОП ОСОБА_3 25.10.2017, що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-приймання виконаної роботи № 1 від 25.10.2017. Факт виконаних робіт представниця позивача також підтвердила фотокопіями виконаних робіт (а.с. 58-68).

Однак, комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надання відповідних документів та висновків, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкових накладних № 2 від 03.10.2018 та № 4 від 04.10.2018.

Щодо необхідності надання та/або Таблиці даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу № 567 від 13.06.2017 суд зазначає таке.

На переконання суду, формулювання фіскальним органом у Квитанціях № 1 від 31.10.2017 вимог про надання «та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу» (тобто Наказу № 567), є нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Наказ № 567 від 13.06.2017, на який покликається відповідач, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 та містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки».

Однак, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою».

Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.

Отже, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно б було чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу № 567.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 (далі – Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що платником податку надано і письмові пояснення і копії документів, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Окремо суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретних мотивів щодо причин та підстав прийняття такого, а лише містить загальну фразу про те, що причиною неприйняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не вказано яка саме з наведених причин стала підставою для прийняття оскаржуваних відмов.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 74 від 12.07.2017.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа № К/800/63884/14).

Суд бере до уваги пояснення представниці позивачки про неможливість надання до повідомлень № 1 та № 2 від 01.12.2017 копій виписок за рахунками, які б підтверджували проведення виплат за відповідними податковими накладними, оскільки у ДФС України одночасно зупинено реєстрацію більше ста податкових накладних підприємства, а відтак, це потребувало подання великого обсягу документів. Такі надано відповідачу разом із скаргами від 12.12.2017 за вих. № 27 та вих. № 28.

Оцінюючи оскаржувані рішення від 08.12.2017, суд також керується нормами ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Критерій «прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом є похідним від принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

«На підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій «прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржувані рішення від 08.12.2017 прийняті без врахування зазначених критеріїв, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про необхідність реєстрації податкових накладних № 2 від 03.10.2017 та № 4 від 04.10.2017, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч.ч. 3,4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 3 1246 від 29.12. 2010, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача – ДФС України зареєструвати податкові накладні № 2 від 03.10.2017 та № 4 від 04.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб’єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в вигляді судового збору в сумі 3524,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 294, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 380650/НОМЕР_1 від 08.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 380651/НОМЕР_1 від 08.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 03.10.2017 року та № 4 від 04.10.2017 року.

4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (82030, Львівська область, Старосамбірський район, с. Лютовиська; ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ 39292197) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2018.

Суддя Качур Р.П.