Рішення № 74167805, 21.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1045/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2, Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області, начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2, Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області, начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Згідно позовної заяви від 28 січня 2018 року ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати довідку Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області підготовлену та підписану начальником відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3 від 10 листопада 2017 року №173, щодо її заробітної плати з 03 листопада 2011 року по 02 липня 2012 року (п.2.1 вимог позову);

- визнати протиправним та скасувати постанову заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 22 листопада 2017 року про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування стосовно неї (п.2.2 вимог позову);

- визнати протиправним та скасувати лист-запит Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 19 жовтня 2017 року №13735/123/50/02-2017 до Сторожинецької районної державної адміністрації про надання інформації (п.2.3 вимог позову);

- визнати протиправним та скасувати звіт про виконання Сторожинецьким відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 27 листопада 2017 року №15487/123/50/02-2017 постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (п.2.4 вимог позову);

- зобов'язати Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області правильно сформулювати лист - запит до Сторожинецької районної державної адміністрації відповідно до вимог пунктів 7,8,9 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41, вимог абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (100-95-п) про надання довідки про її заробітну плату у серпні, вересні 2011 року (тобто до настання події — відсторонення від посади), здійснених виплат їй за час відсторонення її від посади і надання інформації чи підвищувалась заробітна плата працівникам районної державної адміністрації в період відсторонення її від роботи та до даного часу, з зазначенням законодавчих актів і надання довідок про заробітну плату начальника загального відділу та головного спеціаліста загального відділу апарату районної державної адміністрації і розмір надбавок за ранг та вислугу років, які належало призначити їй з її рангом державного службовця та стажем державної служби після підвищення заробітної плати (п. 3 вимог позову);

- зобов'язати заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2, а у разі його відсутності на даній посаді, Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області правильно сформулювати постанову про відшкодування їй втраченої заробітної плати за час відсторонення її від роботи з 03 жовтня 2011 року по 02 липня 2012 року та відшкодувати їй її витрати на оплату послуг її захисників - адвокатів у сумі 4500,00 грн у відповідності до вимог встановлених у пунктах 1.4 статті 3, частини першої статті 4, статті 12 Закону України від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та в пунктах 7,8,9,10,12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41, завірену гербовою печаткою вищезазначеної постанови у триденний термін з дня прийняття, видати їй (п. 4 вимог позову);

- зобов'язати Сторожинецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області та начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3 у разі отримання з Сторожинецького відділу поліції запиту щодо розміру її заробітної плати правильно сформулювати довідку Сторожинецькому відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області у відповідності до вимог частини першої статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР, пунктів 8,9,12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41 та вимог абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Зазначити в довідці її заробітну плату у серпні, вересні 2011 року; здійснених виплат їй за час відсторонення її від посади (зазначити назву кожної виплати, місяць у якому виплачено, за який період виплачено) і надання інформації чи підвищувалась заробітна плата працівникам районної державної адміністрації в період відсторонення її від роботи та до даного часу з зазначенням законодавчих актів і надання довідок про заробітну плату начальника загального відділу та головного спеціаліста загального відділу апарату районної державної адміністрації і розмір надбавок за ранг та вислугу років, які належало призначити їй з її рангом державного службовця та стажем державної служби після підвищення заробітної плати (п.6 вимог позову).

Щодо п. 5 вимог позову – прохання зобов’язати Сторожинецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області надати оригінал запиту Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, на який начальник фінансово-господарського відділу ОСОБА_3 підготувала довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за час відсторонення її від посади, а також належно засвідчені копії даного запиту – суд зазначає, що указана вимога не є позовною вимогою, а є питанням витребування доказів по справі.

Крім цього, згідно заяви від 14 березня 2018 року позивач просить суд стягнути з бюджетних асигнувань Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області та Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області на її користь пропорційно до задоволених позовних вимог:

- компенсацію за відрив від звичайних занять для відшкодування її витрат часу для підготовки позовної заяви, клопотань, збір доказів по справі у сумі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн 00 коп;

- компенсацію її витрат на роздрукування позовної заяви, клопотань, зняття копій документів, які є доказами у справі у сумі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн 00 коп;

- компенсацію її витрат пов'язаних з переїздом з м. Сторожинець, у якому вона проживає до м. Чернівці, де знаходиться Чернівецький окружний адміністративний суд для здачі документів суду та для участі у судових засіданнях у сумі 140 (сто сорок) грн 58 коп.

В обґрунтування заявлених вимог, з врахуванням відповіді на відзив, позивач зазначала, що із прийнятою Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області довідкою від 10 листопада 2017 року №173 не погоджується, оскільки відповідачем не правильно зазначено період, за який має бути обчислено їй відшкодування втраченого заробітку та не правильно обчислено саме відшкодування заробітної плати.

Вказувала, що на підставі вказаної довідки 22 листопада 2017 року заступником начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області прийнято постанову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування. Вважає, що дана постанова прийнята в порушення пунктів 1, 4 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та пунктів 8,9,10,12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (100-95-п) та постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 1995 року №348 "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100".

Позивач вважає, що порушення її прав на правильне обчислене для неї відшкодування втраченої заробітної плати за час протизаконного відсторонення від посади сталося в результаті не правильно сформованого листа-запиту Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 19 жовтня 2017 року №13735/123/50/02-2017.

Сторожинецька районна державна адміністрація Чернівецької області щодо задоволення позову заперечувала. Згідно поданого суду відзиву на позовну заяву вказувала, що оскаржувана позивачем довідка відповідає вимогам Порядку обчислення заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заступник начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2 у поданому до суду відзиві на позовну заяву вказував, що оскаржувана позивачем постанова прийнята у відповідності до чинного законодавства. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від інших учасників справи пояснень щодо заявленого позову не надходило, позиції відносно вимог позивача не повідомлено.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачі, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, в судове засідання 21 травня 2018 року не з’явились, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідачі були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, то враховуючи положення частини першої, пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті.

Заслухавши пояснення особи, яка прибула в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2, другі відповідачі - прокуратура Чернівецької області, заступник начальника Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області - начальник слідчого відділення ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач просила суд: визнати протиправними відповіді та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області і Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_2 по її заяві до даних органів від 31.01.2017 р., у якій просила надати їй оформлену відповідно до визначеного Закону і Положення належно засвідчену гербовою печаткою постанову з зазначенням сум про відшкодування їй втраченої заробітної плати за час відсторонення від роботи та витрат на оплату послуг її захисників - адвокатів; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, Сторожинецький відділ поліції в Чернівецькій області та заступника начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_2 повторно розглянути її вищевказану заяву у відповідності до повноважень та вимог ч. 1 ст. 12 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, та п. 12 вищезазначеного Положення про порядок застосування даного Закону, прийняти (винести) та надати їй постанову, в якій зазначити: а) докладний розрахунок втраченого нею заробітку з посиланням на документи на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період протягом якого її було відсторонено від роботи; суму податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкову суму, що підлягає виплаті їй в рахунок втраченого заробітку; б) розмір сум, що нею виплачені її захисникам - адвокатам, за надання юридичної допомоги (а саме, відповідно до наданих підтверджуючих документів її захисникам - адвокатам вона заплатила 4500,00 грн і підлягають відшкодуванню); в) загальну суму, що підлягає виплаті їй в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати; г) порядок одержання вищезазначених коштів; д) порядок і термін оскарження (опротестування) постанови; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області поставити гербову печатку на копії вищевказаної постанови про відшкодування їй, ОСОБА_1, втраченої заробітної плати за час протизаконного відсторонення її від роботи та її витрат на оплату послуг захисників - адвокатів; встановити строк Головному управлінню Національної поліції для подання Чернівецькому окружному адміністративному суду звіту про виконання постанови суду; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на її користь відшкодування втраченого заробітку за час підготовки, проїзду з м. Сторожинець до м. Чернівці, перебування у Чернівецькому окружному адміністративному суді у дні судових засідань по справі, та для здачі адміністративного позову, клопотань, змін та доповнень, необхідних документів, проїзд з м. Чернівці у м. Сторожинець, у сумі 3085,68 грн та 480 грн добових витрат, належних їй в якості відшкодування за переїзд з м. Сторожинець до м. Чернівці, до суду, і повернення (переїзд) з м. Чернівці до м. Сторожинець.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (справа №824/727/17-а) указаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 31 січня 2017 р. протиправною. Зобов'язати Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області повторно розглянути та прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 31 січня 2017 р. відповідно та в порядку до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та п. 12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996 р. №6/5/3/41. Зобов'язано Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області подати безпосередньо до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду у десятиденний строк з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення. Попереджено Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про можливість застосування заходів, передбачених ч. 2 ст. 267 КАС України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На цій підставі, 19 жовтня 2017 року Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області звернувся до Сторожинецької районної державної адміністрації із листом №13735/123/50/02-2017, підписаним начальником ОСОБА_5, в якому у зв'язку із виконанням постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року по справі №824/727/17-а просив надати інформацію про те, у який період часу гр. ОСОБА_1 перебувала на посаді головного спеціаліста загального відділу апарату районної державної адміністрації та вказати заробітну плату, яку отримувала остання перебуваючи на вказаній посаді в розрізі за кожний місяць окремо. Також просив вирахувати середньомісячну заробітну платню гр. ОСОБА_1 на вказаній посаді.

10 листопада 2017 року Сторожинецькою районною державною адміністрацією складено довідку №173 за підписом начальника відділу фінаносово-господарського забезпечення апарату районної державної адміністрації ОСОБА_3, за період з 03 листопада 2011 року по 02 липня 2012 року про заробітну плату (оклад, ранг, вислуга років) головного спеціаліста загального відділу апарату районної державної адміністрації, в якій зазначено, що за листопад 2011 року оклад становив 985,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 422,00 грн; Всього — 1477,00 грн. За грудень 2011 року оклад становив — 1004,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 429,60 грн; Всього — 1503,60 грн. За січень 2012 року оклад становив 1073,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 457,20 грн; Всього — 1600,20 грн. За лютий 2012 року оклад становив 1073,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 457,20 грн; Всього — 1600,20 грн. За березень 2012 років оклад становив 1073,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 457,20 грн; Всього — 1600,20 грн. За квітень 2012 років оклад становив 1094,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 465,60 грн; Всього — 1629,60 грн. За травень 2012 років оклад становив 1094,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 465,60 грн; Всього — 1629,60 грн. За червень 2012 років оклад становив 1094,00 грн; ранг (11) — 70, 00 грн; вислуга років (40%)- 465,60 грн; Всього — 1629,60 грн.

Також вказано, що за період з 03 листопада 2011 року по 02 липня 2012 року громадянці ОСОБА_1, якщо остання перебула би на вищевказаній посаді, то було би дійсно їй нараховано 12610,31 грн.

22 листопада 2017 року Сторожинецьким відділом поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області прийнято постанову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування.

Згідно даної постанови ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню заробітна плата в сумі 12610,31 грн за період відсторонення від посади з 03 листопада 2011 року по 02 липня 2012 року.

22 листопада 2017 року Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області направив судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицькому В.К. звіт про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року.

За таких обставин, не погоджуючись із довідкою Сторожинецької районної державної адміністрації №173 від 10 листопада 2017 року та постановою Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 22 листопада 2017 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначити наступне.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип обов’язковості суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність оскаржуваних бездіяльності, дій чи рішень.

З обставин справи вбачається, що фактично спірні правовідносини між позивачем та відповідачами виникли у зв’язку з не згодою ОСОБА_1 з довідкою Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 10 листопада 2017 року №173 щодо її заробітної плати, підписану начальником відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3, на підставі якої в подальшому заступником начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2 було прийнято постанову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування від 22 листопада 2017 року.

Водночас в ході судового розгляду даної справи відповідачами - Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області та начальником відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3 як суб’єктами владних повноважень не було надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної позивачем довідки.

Самі по собі твердження Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області у відзиві на позов про те, що оскаржувана довідка відповідає вимогам Порядку обчислення заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, є необґрунтованими та не дають підстав для безумовного висновку про обґрунтованість та правомірність довідки від 10 листопада 2017 року №173.

При цьому суд звертає увагу на такі норми матеріального права.

Згідно статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Статтею 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 3) пункт 3 виключено; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Згідно статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Порядок застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначає Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41 (далі - Положення № 6/5/3/41).

Згідно пункту 7 Положення №6/5/3/41 відповідно до ст.3 Закону (266/94-ВР) відшкодуванню громадянинові підлягають: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до пункту 8 Положення № 6/5/3/41 згідно з частиною 1 ст. 4 Закону розмір сум, які передбачені п.1 ст.3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.

Розмір шкоди громадянинові, який відбував виправні роботи за місцем роботи або в місцях, що визначаються органами, які виконують цей вид покарання, обчислюється у вигляді сум, відрахованих з заробітної плати на виконання вироку або ухвали суду чи постанови судді.

При заліку заробітку громадянина, який відбував покарання в місцях позбавлення волі, враховується тільки та його частина, яка нарахована йому після відрахування витрат на утримання виправно-трудових установ.

Пунктом 9 Положення № 6/5/3/41 передбачено, що середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється: 1) для робітників і службовців - у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (100-95-п) "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та від 05.05.95 р. N 348 (348-95-п) "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100";

2) для членів кооперативу, колгоспу - в порядку, передбаченому в положенні про оплату праці в даному кооперативі, колгоспі. У тому разі, коли такий порядок не встановлено, середньомісячний заробіток обчислюється шляхом поділу на 12 суми річного доходу, який сплачено кооперативом, колгоспом за обсяг виконаних робіт і кінцеві результати праці в попередньому господарському році;

3) для інших громадян, які не відносяться до категорії робітників і службовців, - шляхом поділу на 12 суми річного доходу за попередній рік. У даному випадку йдеться про доходи осіб вільних професій (художників, письменників тощо); осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сфері кустарно-ремісничих промислів сільського господарства, побутового обслуговування населення та іншими видами діяльності, основаними виключно на особистій праці цих осіб, членів їх сімей; а також стипендії, що виплачуються в період навчання у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, училищах і на курсах.

Якщо громадяни, зазначені в підпунктах 2 і 3 цього пункту, з поважних причин (служба в Збройних Силах, навчання тощо) працювали менше року (місяця), сума заробітку (доходу), що була виплачена, ділиться на відповідне число місяців (днів).

Обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку.

У тих випадках, коли не можна визначити доход громадянина (ще не наступив термін подачі декларації, або з інших причин), або коли громадянин не мав певних джерел доходів з поважних причин (протягом перших трьох місяців після звільнення із Збройних Сил чи інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України або закінчення середньої школи, чи у разі хвороби тощо), розмір шкоди визначається виходячи з встановленого законом мінімуму заробітної плати.

Відповідно до пункту 10 Положення №6/5/3/41 крім відшкодування заробітку та інших грошових доходів, громадянинові згідно з п.3 ст.3 Закону (266/94-ВР) підлягають поверненню суми штрафу, стягнуті на виконання вироку суду як міри покарання, судові витрати та інші витрати.

До інших витрат відносяться суми, стягнуті з громадянина на виконання вироку в частині задоволеного цивільного позову, суми, внесені ним на відшкодування матеріальної шкоди добровільно або за вимогою адміністрації, а також суми, витрачені на оплату проїзду за викликами органів розслідування і суду та найом жилого приміщення.

Відповідно до п.4 ст.3 Закону громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об'єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі- Порядок №100) у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

Згідно пункту 3 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В ході судового розгляду справи відповідачами - Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області та начальником відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_3 не було спростовано тверджень позивача щодо невідповідності оскаржуваної довідки указаним вимогам.

При цьому обґрунтованим є твердження позивача про те, що в оскаржуваній довідці не правильно зазначено період, за який має бути обчислено їй відшкодування втраченого заробітку – з 03.11.2011 року по 02.07.2012 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження голови Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 03.10.2011 року №106-ОС ОСОБА_1 була відсторонена від займаної посади з 03.10.2011 року.

Також указаними відповідачами, всупереч наведеним вище правовим нормам, не спростовано доводів позивача щодо неправильного обчислення відшкодування заробітної плати з урахуванням її підвищення та індексації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині оскарження довідки Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 10 листопада 2017 року №173 та зобов’язання скласти нову довідку про заробітну плату позивача (п. 2.1 та п. 6 вимог позову).

Оскільки оскаржувана позивачем постанова про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування від 22 листопада 2017 року була прийнята на підставі довідки від 10 листопада 2017 року №173, що визнана судом протиправною, то позовні вимоги ОСОБА_1 в частині оскарження указаної постанови є фактично похідними (пункт 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України) від попередніх позовних вимог, а тому також підлягають задоволенню (п.2.2 вимог позову).

Крім цього, приходячи до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування від 22 листопада 2017 року, суд також зазначає таке.

Згідно пункту 12 Положення №6/5/3/41 у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст.12 Закону постанову (ухвалу). В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зокрема, зазначається: найменування органу (службової особи), що виніс таку постанову (ухвалу), і дата її винесення; дата засудження громадянина, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування як запобіжного заходу взяття під варту, накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; дата і підстави винесення виправдувального вироку, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, закриття кримінальної справи (за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у скоєнні злочину) або закриття справи про адміністративне правопорушення; зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги тощо); докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин був відсторонений від попередньої посади, перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або адміністративне стягнення; сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку); розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями; розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу; загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати; порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали).

Водночас, як вбачається з оскаржуваної постанови від 22 листопада 2017 року, в ній не правильно зазначено період, за який має бути обчислено позивачу відшкодування втраченого заробітку – з 03.11.2011 року по 02.07.2012 року; не зазначено докладний розрахунок втраченого позивачем заробітку з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого позивач була відсторонена від посади, сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку); не зазначена сума відшкодування витрат на оплату захисників позивача.

В ході судового розгляду справи відповідачами – Сторожинецькоим відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, заступником начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2 як суб’єктами владних повноважень, всупереч наведеним вище нормам процесуального права, не було надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної позивачем постанови.

Доводи, викладені у відзиві на позов, не спростовують необґрунтованість та неправомірність постанови про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування від 22 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України надано можливість суду прийняти рішення про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах в межах заявлених вимог є визнання протиправними та скасування довідки Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 10 листопада 2017 року №173 щодо заробітної плати ОСОБА_1 та постанови про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування від 22 листопада 2017 року, прийнятої заступником начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2 (п. 2.1, п. 2.2 вимог позову); зобов’язання Сторожинецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області скласти відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, довідку про заробітну плату ОСОБА_1 та направити її до Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (п.6 вимог позову); зобов’язання Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на підставі нової довідки Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області про заробітну плату ОСОБА_1 прийняти відносно неї постанову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41 (п.4 вимог позову).

Відносно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування листа-запиту Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 19 жовтня 2017 року №13735/123/50/02-2017 до Сторожинецької районної державної адміністрації про надання інформації (п.2.3 вимог позову), звіту про виконання Сторожинецьким відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 27 листопада 2017 року №15487/123/50/02-2017 постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (п.2.4 вимог позову), то такі є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки вказані документи не є правовими актами індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не можуть бути оскаржені в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.

До того ж, указані лист-запит та звіт про виконання судового рішення самі по собі не порушують жодних прав позивача, що виключає їх скасування в судовому порядку.

Оскільки позовна вимога про зобов’язання Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області правильно сформулювати лист - запит до Сторожинецької районної державної адміністрації (п.3 вимог позову) є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування листа-запиту від 19 жовтня 2017 року №13735/123/50/02-2017, яка є безпідставною, то така вимога також задоволенню не підлягає.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в указаних вище позовних вимогах ОСОБА_1

Щодо розподілу судових витрат варто зазначити таке.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено та звільнено позивача від сплати судового збору за подання даного позову до суду.

Відтак, відсутні підстави для розподілу судових витрат в частині судового збору.

Поряд з цим в заяві від 14 березня 2018 року позивач просила суд стягнути з бюджетних асигнувань Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області та Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області на її користь пропорційно до задоволених позовних вимог:

- компенсацію за відрив від звичайних занять для відшкодування її витрат часу для підготовки позовної заяви, клопотань, збір доказів по справі у сумі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн 00 коп;

- компенсацію її витрат на роздрукування позовної заяви, клопотань, зняття копій документів, які є доказами у справі у сумі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн 00 коп;

- компенсацію її витрат пов'язаних з переїздом з м. Сторожинець, у якому вона проживає до м. Чернівці, де знаходиться Чернівецький окружний адміністративний суд для здачі документів суду та для участі у судових засіданнях у сумі 140 (сто сорок) грн 58 коп.

У зв’язку з цим суд зазначає, що частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 135 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що у разі задоволення позову на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб'єкта владних повноважень, судові витрати, зокрема такі як: 1) витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторони, 2) компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять та 3) витрати, пов'язані з підготовкою справи до розгляду. При цьому розмір таких витрат, які сторона сплатила, повинен бути документально підтверджений (на підставі договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження вимог про стягнення витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту, надано квитки на проїзд в автобусі ПП "Багіра" №003455, №003457, №003473, №003476, №015104, №015107, №015105 та №015108.

Однак, у вказаних квитках відсутні відомості про пасажира, напрям руху, дату відправлення тощо. Тобто, надані позивачем квитки не підтверджують проїзд саме ОСОБА_1 із м. Сторожинець до м. Чернівці в дні проведення судових засідань по даній справі.

На підтвердження вимог про стягнення витрат, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду (на роздрукування позовної заяви, клопотань, зняття копій документів) позивачем надано накладну, в якій зазначено про друк документів та ксерокопії на суму 635,00 грн.

Між тим, указана накладена не є належним доказом на підтвердження заявлених вимог, оскільки не підтверджує друк документів та здійснення ксерокопій документів саме по даній адміністративній справі №824/1045/17-а. В ній не зазначено назву документа та їх кількість.

До того ж, в поданій позивачем накладній відсутні усі обов’язкові для заповнення реквізити (підписи директора, головного бухгалтера, печатка тощо).

Отже, відсутні правові підстави й для стягнення витрат, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду.

На підтвердження вимог про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять для відшкодування витрат часу для підготовки позовної заяви, клопотань, збір доказів позивач не надала жодних доказів.

При цьому суд зазначає, що явка до суду є поважною причиною відсутності на роботі і заробітна плата на цей час зберігається. Ці витрати лягають на роботодавця і йому не відшкодовуються. Тому, якщо сторона є найманим працівником, компенсацію втраченого заробітку вона вимагати не може, оскільки заробіток не втрачено. Право на компенсацію за втрачений заробіток мають самозайняті особи (письменники, артисти, художники, лектори, лікарі, адвокати, приватні нотаріуси, аудитори, оцінщики, архітектори, тощо) та підприємці, які забезпечують себе роботою, а отже і заробітком самостійно. Тобто, заробіток може бути втрачений, якщо він був. Час, витрачений у зв'язку із явкою до суду, складається з часу, протягом якого сторона не могла займатися діяльністю, яка дає їй заробіток, зокрема часу проведеного у судовому засіданні. Однак, цю обставину сторона, яка заявляє про компенсацію втраченого заробітку, повинна довести.

Проте, позивачем не було надано належних доказів того, що вона є працевлаштованою та отримує заробітну плату, а також доказів щодо відриву від звичайних занять.

Таким чином, оскільки на підтвердження своїх вимог про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять для відшкодування витрат часу для підготовки позовної заяви, клопотань, збір доказів у сумі 1861 грн 00 коп; компенсації витрат на роздрукування позовної заяви, клопотань, зняття копій документів у сумі 635 грн 00 коп; компенсації витрат, пов'язаних з переїздом з м. Сторожинець до м. Чернівці для участі у судових засіданнях у сумі 140 грн 58 коп., позивачем не було надано належних та беззаперечних доказів, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів указаних судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати довідку Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 10 листопада 2017 року №173 щодо заробітної плати ОСОБА_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування від 22 листопада 2017 року, прийняту заступником начальника слідчого відділення Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області ОСОБА_2

Зобов'язати Сторожинецьку районну державну адміністрацію Чернівецької області скласти відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, довідку про заробітну плату ОСОБА_1 та направити її до Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.

Зобов'язати Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на підставі нової довідки Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області про заробітну плату ОСОБА_1 прийняти відносно неї постанову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Чернівецький окружний адміністративний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 травня 2018 року.

Судді О.П. Лелюк