Рішення № 74167623, 18.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Справа № 823/1466/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРОСЬ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОРОСЬ» звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.03.2018 №026887.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 05.03.2018 під час перевірки автотранспортного засобу марки МАЗ 437041-268 СА6878АН, який належить ТОВ «АГРОРОСЬ» виявлені порушення, на підставі яких 13.03.2018 начальником управління Укртрансбезпеки в Черкаській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн., а саме через відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу. Однак, представником наголошено щодо відсутності в його діях порушень ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки при перевірці у водія була в наявності індивідуальна контрольна книжка, передбачена Положенням Міністерства транспорту та зв'язку України №340. Тобто, представник наголошував, що перевезення відбувалося при існуючих всіх документів, передбачених законодавством, а відповідач своїми діями порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт». Також представником вказано на те, що законодавством України не передбачено щодо внутрішніх перевезень обов’язковості ведення тахокарт водіями при здійсненні перевезень вантажів у внутрішньому сполученні.

Крім того зазначив, що його належним чином не повідомлено про місце і час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Зазначає, що оскаржувані постанови прийняті у порядок та спосіб, встановлений законодавством, а також те, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення, з огляду на що, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 02.05.2018, судом здійснено заміну відповідача у справі з начальника управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Черкаській області ОСОБА_1 на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Крім того, керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, суд постановив ухвалу від 02.05.2018, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ «АГРОРОСЬ» зареєстроване 04.10.2002, ідентифікаційний код 21374294 за видом діяльності, зокрема Код КВЕД 77.12 «Надання в оренду вантажних автомобілів», місцезнаходження: 19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 39.

Згідно свідоцтва про реєстрацію т/з СХО 204004, автомобіль марки МАЗ 437041-268, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, маса 5450 кг. - належить ТОВ «АГРОРОСЬ».

Наказом від 01.03.2018 №197 затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби з безпеки на транспорті у період з 05.03.2018 по 11.03.2018.

Згідно ТТН №0000000288 від 05.03.2018, вантажний автомобіль МАЗ, СА66378АН під керуванням водія – ОСОБА_2 (посвідчення водія САВ №009357) – 05.03.2018 здійснював перевезення вантажу з с. Саморідня, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області до с. Ташлик, Смілянського району, Черкаської області.

05.03.2018 о 12 год. 50 хв. на 41 км. автодороги 142 км. с/д Н-01, працівниками управління Укртрансінспекції у Черкаській області (на підставі направлення від 05.03.2018 №029253 на проведення рейдової перевірки) під час проведення перевірки автотранспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій – ОСОБА_2 і який належить ТОВ «АГРОРОСЬ», що здійснював вантажне перевезення, виявлено відсутність оформлених документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, чим порушено вимоги наказу №340 від 07.06.2010 та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вказане порушення зафіксоване актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.03.2018.

13.03.2018 управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області постановою №026887 «Про застосування адміністративно-господарського штрафу» накладено на ТОВ «АГРОРОСЬ» на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» штраф в розмірі 1700 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач подав позов до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правовідносини, між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт», Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Статтею 1 Закону «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно абз. 1 ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів і забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 15 Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Абзацом 6 ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» унормовано, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), відповідно до пунктів 1.2, 1.3 якого встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п. 6.1 частини 6 Положення №340, зокрема визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а відповідно до пункту 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

При цьому, на переконання суду, пункт 6.1 Положення №340 є імперативним та зобов’язує обладнувати, зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон діючими та повіреними тахографами, і ведення водієм індивідуальної контрольної книжки замість тахографа неможливе.

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв'язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ №385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Згідно з п. 3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно п. 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З наведених норм вбачається, що обов’язком автомобільного перевізника є забезпечення автомобіля, який він використовує, тахографом, а також належну його експлуатацію.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином до інших документів, передбачених законодавством, відноситься, зокрема, протокол перевірки та адаптації тахографа, наявність яких передбачена Інструкцією №385.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що при проведені рейдової перевірки позивача, посадові особи управління Укртрансбезпеки в Черкаській області не перевіряли наявність чи відсутність тахографа, а здійснювали перевірку наявності у водія документів, які передбачені законодавством, зокрема, протоколу перевірки та адаптації тахографа. Оскільки, вантажний автомобіль МАЗ, номерний знак НОМЕР_1, серія та номер свідоцтва про реєстрацію СХО 204004, який належить ТОВ «АГРОРОСЬ», має повну масу понад 3,5 тон, то останній повинен обладнуватись діючим та повіреним тахографом. В свою чергу водій ОСОБА_2 під час перевірки 05.03.2018 не надав працівникам управління Укртрансінспекції у Черкаській області протокол перевірки та адаптації тахографа, що в свою чергу є порушенням статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктами 25-29 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб’єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб’єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Оскільки, під час рейдової перевірки виявлено порушення вимог законодавства, а саме статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», то посадові особи управління Укртрансбезпеки у Черкаській області у відповідності до Порядку №1567 склали акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.03.2018, в якому зазначили про наявність відповідних порушень. Вказаний акт підписаний водієм без зауважень.

Посилання позивача на неповідомлення його про час і місце розгляду справи як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, суд вважає беззмістовним, оскільки у повідомленні про розгляд справи на 13.03.2018 з 10 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. розписався водій, який зобов’язувався передати керівнику.

Таким чином, постанова №026887 від 13.03.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідає вимогам закону і при її прийнятті відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко