Рішення № 74167128, 14.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 р. № 820/2759/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова по врахуванню починаючи з 01.11.2006 заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003 при проведенні розрахунку коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова виключити відповідно до заяв від 30.11.2017, 08.12.2017, 16.12.2017 заробітну плату за періоди з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003 при проведенні розрахунку коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому розрахувати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати починаючи з 01.11.2006 без врахування заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003, та виплатити ОСОБА_1 доплату до нового розміру пенсії за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 13.04.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

08.05.2018 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримує пенсію за віком з 15.05.2000.

У листопаді 2017 року позивач отримала від Пенсійного фонду України повідомлення від 20.10.2017 про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017, в якому містився розрахунок нового розміру пенсії.

В цьому повідомленні індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача було вказано 1,02871.

Заявами від 30.11.2017, від 08.12,2017, від 16.12.2017 позивач зверталась до відповідача з проханням привести її індивідуальний коефіцієнт заробітної плати у відповідність до довідки про заробітну плату, яка міститься в матеріалах пенсійної справи та яка була врахована при розрахунку пенсії. При цьому ОСОБА_1 вказувала, що раніше пенсійним органом її індивідуальний коефіцієнт заробітної плати був визначений в розмірі 1,36437.

У відповідях на вказані заяви відповідачем були надані пояснення у листах від 14.12.2017 №986/Г-З, від 02.01.2018 №1061/Г-З.

У вказаних листах відповідач пояснює, що пенсію позивача обчислено відповідно до довідки про заробітну плату за період роботи з 01.01.1978 по 31.12.1982 на Харківському релейному заводі (довідка від 30.11.2006 №1812) та з 01.07.2000 по 07.03.2002, з 01.11.2002 по 31.12.2003. При цьому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 1,02871.

У листі від 04.01.2018 №1075/Г-З відповідач надав пояснення, що враховуючи умови ст. 40 Закону, вилучити з розрахунку середньої заробітної плати для обчислення загального розміру пенсії, заробітну плату з 01.07.2000 немає підстав.

У березні 2018 року позивач ознайомилась з матеріалами своєї пенсійної справи та зробила фотокопії документів, що в ній містяться. Після цього було з'ясовано, що порушення при визначенні індивідуального коефіцієнту заробітної плати Позивача було допущено ще у 2006 році.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного в період 2006-2007 років) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного в період 2006-2007 років) за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного в період 2006-2007 років) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинного в період проведення перерахунку пенсії позивача, встановлює два можливих способи визначення показника заробітної плати для перерахунку пенсії за вибором пенсіонера: розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія (тобто за 60 місяців в період до 1 липня 2000 року); в розрахунку для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У листі відповідача від 14.12.2017 №986/Г-З міститься роз'яснення, що після перерахунку з 01.11.2006 пенсію обчислено за період роботи з 01.02.1985 по 31.01.1990 на підставі довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 07.03.2002, з 01.3 1.2002 по 31.12.2003 за даними персоніфікованого обліку.

Перерахунок був проведений на підставі заяви позивача від 15.11.2006, в якій вона просила провести перерахунок пенсії з доданням стажу по 31.12.2003. Також просила провести перерахунок на підставі іншої довідки про заробітну плату для призначення пенсії за інший період з 01.02.1985 по 31.01.1990. Позивач в заяві не просила враховувати заробітну плату за період після 01.07.2000 року.

При проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 було порушено ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою перерахунок пенсії повинен був здійснюватися із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, тобто на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії за 60 місяців, оскільки стаж до призначення пенсії набуто позивачем до 2000 року.

Тому включення відповідачем в розрахунок для обчислення коефіцієнта заробітної плати періоду з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003 при проведенні перерахунку пенсії з 01.11.2006 є неправомірним.

При цьому позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням провести перерахунок її пенсії, зокрема на підставі іншої довідки (довідка про заробіток для обчислення пенсії №2172 від 30.07.2004 за період з 01.01.1978 по 31.12.1982), такі перерахунки відповідачем проводились. Перед цим листом від 03.05.2006 №7875- 0211/30 відповідач повідомив позивача, що для проведення перерахунку пенсії необхідно подати оригінал та копію трудової книжки, довідку про заробітну плату за 5 років, в даному випадку за період з 1978 по 1982 рік, а також заяву про проведення перерахунку з доданням стажу та заробітку.

Проте, в подальшому розпорядження відповідача, які стосувались пенсії позивача, містять суперечливі відомості. В розпорядженні від 21.11.2006, відповідно до якого кількість місяців в розрахунку заробітку зазначено 60, коефіцієнт заробітної плати не вказано. Було збільшено коефіцієнт стажу, кількість місяців розрахунку зазначено 60, тобто в розрахунок заробітку для обчислення пенсії не ввійшов період після 01,07.2000 року.

У пенсійній справі ОСОБА_1 містить розпорядження на перерахунок пенсії від 01.01.2007, в якому коефіцієнт заробітної плати - 0,90362, період заробітку, що ввійшов до розрахунку 31.12.1992 (тобто 60 місяців). Розпорядження від 02.02.2007, відповідно до якого кількість місяців в розрахунку заробітку зазначено вже 95, коефіцієнт заробітної плати не вказано, а отже в розрахунок заробітку для обчислення пенсії вже ввійшов період після 01.07.2000. Пенсійна справа містить розпорядження на перерахунок пенсії від 01.04.2007, в якому коефіцієнт заробітної плати - 1,02871, період заробітку, що ввійшов до розрахунку по 31.12.2003.

В розпорядженні на перерахунок пенсії від 01.01.2008 вказано коефіцієнт заробітної плати - 1,36437, період заробітку, що ввійшов до розрахунку 31.12.2003. Позивач також отримувала від відповідача повідомлення, в якому був вказаний коефіцієнт заробітної плати - 1,36437 в розрахунку пенсії з 01.01.2008.

Також в даному випадку були всі підстави для проведення оптимізації пенсії позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто виключення з розрахунку заробітку періоду після 01.07.2000.

Страховий стаж з 01.07.2000 набуто позивачем після призначення пенсії за віком, становить 38 місяців при загальному страховому стажу 462 місяці, що є меншим ніж 10 відсотків загального страхового стажу позивача.

Після проведення такої оптимізації коефіцієнт заробітної плати позивача було б збільшено, відповідно це привело б до збільшення пенсії. Відповідачем така оптимізація проведена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадки відповідач, включивши заробітну плату за період після 01.07.2000 в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії позивача, вийшов за межі норм, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що є неприпустимим з огляду на ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Пункт 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає проведення оптимізації заробітку для обчислення пенсії.

При цьому допускається виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду з 1 липня 2000 року до 60 календарних місяців страхового стажу за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Страховий стаж з 01.07.2000 набуто позивачем після призначення пенсії за віком, становить 38 місяців при загальному страховому стажу 462 місяці, що є меншим ніж 10 відсотків загального страхового стажу позивача.

Тому відмова Пенсійного фонду виключити з розрахунку середньої заробітної плати для обчислення загального розміру пенсії заробітну плату з 01.07.2000 є неправомірною.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинній у даний час) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Як вже зазначалось раніше, позивач заявами від 30.11.2017, від 08.12.2017, від 16.12.2017 зверталась до відповідача з проханням привести її індивідуальний коефіцієнт заробітної плати у відповідність до довідки про заробітну плату, яка міститься в матеріалах пенсійної справи та яка була врахована при розрахунку пенсії.

Суд зазначає, що відмова Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату за 5 років, в даному випадку за період з 1978 по 1982 рік без врахування заробітної плати за період після 01.07.2000, тобто виключити з розрахунку середньої заробітної плати для обчислення загального розміру пенсії заробітну плату з 01.07.2000, є порушенням прав позивача на справедливий розмір пенсії.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61142, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, ЄДРПОУ 22682655) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова по врахуванню починаючи з 01.11.2006 заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003 при проведенні розрахунку коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова виключити відповідно до заяв від 30.11.2017, 08.12.2017, 16.12.2017 заробітну плату за періоди з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003 при проведенні розрахунку коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому розрахувати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати починаючи з 01.11.2006 без врахування заробітної плати за періоди з 01.07.2000 по 07.03.2002 та з 01.11.2002 по 31.12.2003, та виплатити ОСОБА_1 доплату до нового розміру пенсії за вказаний період.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов