Рішення № 74166727, 22.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. справа № 338/277/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 року ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - ГУПФ України в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15.04.2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

18.04.2018 року адміністративна справа №338/277/18 супровідним листом Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2018 року за №1817/18 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно витягу з наказу командира військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) м. Івано-Франківськ, №312 від 12.12.2017 позивача, старшого прапорщика (НОМЕР_2, начальника їдальні (солдатської) взводу матеріально-технічного забезпечення, звільненого відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 07.11.2017 №64 о/с, за станом здоров`я, у запас Збройних Сил України, 12.12.2017 року та направлено для постановки на військовий облік до Тисменицького РВК Івано-Франківської області. Вислуга років на військовій службі станом на 12.12.2017 складає 25 років 00 місяців 15 днів.

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі НОМЕР_3, дата розрахунку 12.01.2018, до його пенсійного забезпечення не враховано усі виплати грошового забезпечення з яких утримано ПДФО та військовий збір, а також нараховано єдиний соціальний внесок, а саме: додаткову грошову винагороду в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення згідно з наказом МВС України №72 від 23.01.2015 та інші. 06.02.2018 позивачем подано до начальника ГУПФ України в Івано-Франківській області заяву про перерахунок його пенсійного забезпечення з моменту його призначення із врахуванням додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення згідно з наказом МВС України №72 від 23.01.2015. 09.02.2018 позивач отримав відповідь від відповідача, в якій зазначено, що для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено йому пенсію, такого виду грошового забезпечення, як додаткова грошова винагорода в розмірі 60 % не має правових підстав. Вважаючи таку відмову протиправною, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням виплат, з яких сплачені єдині внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з моменту призначення йому пенсії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року відкрито провадження у даній справі та встановлено відповідачу десятиденний строк для подання відзиву на позов з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.05.2018 року (а.с. 46-50). Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на вищевикладене, судом проведено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 КАС України.

Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що згідно витягу з наказу командира військової частини 1241 Західного Оперативно-Територіального Об`єднання Національної Гвардії України (по стройовій частині) м. Івано-Франківськ, №312 від 12.12.2017 старшого прапорщика ОСОБА_1 (НОМЕР_2, начальника їдальні (солдатської) взводу матеріально-технічного забезпечення, звільненого відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 07.11.2017 №64 о/с, за станом здоров`я, у запас Збройних Сил України, 12.12.2017 року та направлено для постановки на військовий облік до Тисменицького РВК Івано-Франківської області. Вислуга років на військовій службі станом на 12.12.2017 складає: у календарному обчисленні 25 років 00 місяців 15 днів; у пільговому обчисленні - 00 років, 08 місяців 10 днів; для призначення пенсії - 25 років 08 місяців 25 днів (а.с. 12).

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі НОМЕР_3 встановлено, що пенсія призначена (обчислена) з 13.12.2017, посадовий оклад - 760,00 грн.; оклад за військове звання - 65,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40 % - 330,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. - 4540,50 грн.; надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премія 525 %, всього 5695,50 грн.; в т. ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 5695,50 грн.; основний розмір пенсії: 65 % грошового забезпечення (вислуга років) у розмірі: - 3702,08 грн.; вид підвищення або надбавки до пенсії: учасник АТО учасник бойових дій (ст. 6) - 363,00 грн.; учасник бойових дій - 40 ,00 грн.; підсумок пенсії (з надбавками) - 4105,08 грн. станом на дата розрахунку 12.01.2018 (а.с. 13).

06.02.2018 позивачем подано до начальника ГУПФ України в Івано-Франківській області заяву про перерахунок його пенсійного забезпечення з моменту його призначення із врахуванням додаткової грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення згідно з наказом МВС України №72 від 23.01.2015 (а.с. 15).

09.02.2018 позивач отримав відповідь від ГУПФ України в Івано-Франківській області за вихідним номером №258/ч-15, в якій зазначено, що для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено йому пенсію, такого виду грошового забезпечення, як додаткова грошова винагорода в розмірі 60 % немає правових підстав (а.с. 16-17).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з не включенням відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення пенсії.

Нормативно-правовими актами, що регулюють питання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України і діяли на час звільнення позивача зі служби є Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", Постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова №1294), Постанова Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі по тексту - Постанова №889), Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228 (надалі по тексту - Інструкція № 425).

ОСОБА_1 з 13.12.2017 року призначена і виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Відповідно, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення позивача, в тому числі й щодо обчислення пенсії за вислугою років, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону.

Згідно з частиною третьою статті 43 зазначеного Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма кореспондується з пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України за №393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", згідно з яким, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

При цьому, стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" є спеціальною нормою, якою визначено виключні складові грошового забезпечення вказаної категорії осіб, які враховуються при обчисленні розміру пенсії, призначеної згідно цього Закону.

Враховуючи наведені норми, для обчислення розміру пенсії за вислугу років військовослужбовцям, враховується тільки оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, фактично отримані особою.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", чинної на час виникнення спірних правовідносин, упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1 зазначеної Постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, військовослужбовці під час перебування на службі отримують грошове забезпечення, в складі якого, серед іншого, включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, а також окремо одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тому, у спірних правовідносинах слід розмежовувати поняття грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває на службі (стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), та розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються його пенсія (стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Згідно з наказом МВС від 02.03.2016 №148 позивачу виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода.

Однак, норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і постанови Кабінету Міністрів України №393 не містять положень щодо включення в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії таких додаткових видів грошового забезпечення, як грошова винагорода, яка, на відміну від статті 43 зазначеного Закону, є складовою грошового забезпечення військовослужбовця при перебуванні на діючій службі згідно статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Вказана винагорода є ні надбавкою, ні доплатою, ні підвищенням в розумінні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України №393.

Отже, такий вид грошових виплат як щомісячна додаткова грошова винагорода не належать до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.

Крім, того у рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

Конституційний Суд України також зазначає, що аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави стверджувати, що слова "надбавок, доплат, підвищень" є встановленою конструкцією словосполучення "нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення", яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.

В контексті вказаного, правовий зміст понять щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, які визначені в статті 63 зазначеного Закону, є ідентичним до таких понять статті 43 того ж Закону.

Окрім того, суд зауважує, що Інструкцією №425 визначено, що грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділ III Інструкції №425 встановлює перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: винагорода за бойове чергування (бойову службу); винагорода за стрибки з парашутом; винагорода за тривалість безперервної військової служби.

Таким чином, даний перелік є вичерпним та не передбачає такого забезпечення, винагороди як "щомісячна додаткова грошова винагорода".

Відповідно до положень п.1.2. Інструкції №425, місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець, згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Отже, до складу місячного грошового забезпечення взагалі не входять будь-які винагороди.

Так, суд наголошує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889" для військовослужбовців був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду.

Проте, з детального аналізу вказаних постанов Кабінету Міністрів України випливає, що поняття "місячне грошове забезпечення" та "щомісячна додаткова грошова винагорода" розмежовані один від одного. Зазначені доводи зроблені зокрема із аналізу підпункту 2 пункту 1 Постанови №889, де визначено порядок розрахунку винагороди, яка обраховується у відсотковому відношенні з розміру місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 постанови №161 Міністерство оборони зобов'язувалося забезпечити здійснення видатків, пов'язаних з набранням чинності цією постановою, в межах видатків на оплату праці, передбачених Міністерству в Державному бюджеті України на 2013 рік.

При цьому зміни, що вносилися до постанови №889, істотно не зачіпали положень пункту 2 цієї постанови.

На виконання постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року №595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за №1194/18489; з наступними змінами; далі - Інструкція), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.

У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Зокрема, в пункті 3 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у пункті 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ.

За пунктом 5 Інструкції винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції, командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння положень постанови №889 в системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону №2011-ХІІ та правилами Інструкції дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Враховуючи викладене, суд вважає, що "щомісячна додаткова грошова винагорода", передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється (нараховується) пенсія.

Зазначений висновок суду щодо правового статусу щомісячної додаткової грошової винагороди також кореспондується із постановою Верховного суду від 01.03.2018 по справі №761/17387/17 адміністративне провадження №К/9901/2181/17.

Таким чином суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням виплат, з яких сплачені єдині внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з моменту призначення пенсії позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 77700, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088.

Суддя Микитюк Р.В.