Рішення № 74166625, 22.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3649/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: Морозової С.Р., Хетагурової Н.О.,

представника відповідача: Солтовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № №0002984907, 0002994907 від 30.03.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № №0002984907, 0002994907 від 30.03.2017 року.

Ухвалою від 12.07.2017 року Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.

17.07.2017 року (вх. № 20227/17) представником позивача до канцелярії суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 28.08.2017 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.

11.09.2017 року (вх. № ЕП/3496/17) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі та приєднання до матеріалів справи письмових заперечень на адміністративний позов.

Ухвалою від 11.09.2017 року Одеським окружним адміністративним судом зупинено провадження у справі за клопотанням представника відповідача.

28.09.2017 року (вх. № 26703/17) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання щодо продовження строку зупинення провадження у справі.

28.09.2017 року провадження по справі № 815/3649/17 поновлено.

Ухвалою від 28.09.2017 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні клопотання представника позивача про продовження зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою від 28.09.2017 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представника відповідача задоволено, зупинено провадження у справі у зв'язку із неявкою позивача та необхідністю його повідомлення про дату наступного судового засідання.

10.10.2017 року провадження по справі № 815/3649/17 поновлено.

Ухвалою від 10.10.2017 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представника відповідача задоволено, зупинено провадження у справі у зв'язку із витребуванням судом додаткових доказів у справі.

25.10.2017 року (вх. № 29193/17) представником відповідача до канцелярії суду подано письмові пояснення.

26.10.2017 року провадження по справі № 815/3649/17 поновлено.

Ухвалою від 26.10.2017 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представника позивача задоволено, зупинено провадження у справі для ознайомлення з матеріалами справи.

07.11.2017 року (вх. № 30474/17) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залучення до матеріалів справи первинних документів, які стали підставою для проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

09.11.2017 року провадження по справі № 815/3649/17 поновлено.

Ухвалою від 09.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представників позивача та відповідача задоволено, зупинено провадження у справі для надання додаткових доказів по справі.

24.11.2017 року (вх. № 32363/17) представником позивача до канцелярії суду подано додаткові письмові пояснення № 2 з додатками.

27.11.2017 року провадження по справі № 815/3649/17 поновлено.

Ухвалою від 27.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представника відповідача задоволено, зупинено провадження у справі для ознайомлення з матеріалами справи.

27.11.2017 року (вх. № 32588/17) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про призначення судової економічної експертизи.

13.12.2017 року (вх. № 34469/17) представником позивача до канцелярії суду подано додаткові пояснення № 3 з додатками.

13.12.2017 року провадження по справі № 815/3649/17 поновлено.

Ухвалою від 13.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представника відповідача про призначення експертизи задоволено, а провадження у справі зупинено.

23.01.2018 року (вх. № 1810/18) до канцелярії суду надійшло клопотання експертів.

Ухвалою від 21.01.2018 року Одеським окружним адміністративним судом призначено судове засідання для розгляду клопотання експертів на 31.01.2018 року о 10 год. 00 хв.

29.01.2018 року (вх. № 2407/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про залучення доказів у справі.

30.01.2018 року (вх. № 2704/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

28.02.2018 року (вх. № 5886/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи квитанції.

27.03.2018 року (вх. № 8578/17) до канцелярії суду надійшов висновок експерта з додатками.

Ухвалою від 29.03.2018 року Одеським окружним адміністративним судом поновлено провадження по справі.

02.04.2018 року (вх. № 9124/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

02.04.2018 року (вх. № 9145/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 10.04.2018 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

18.04.2018 року (вх. № 10503/18) представником позивача до канцелярії суду подано заперечення щодо експертного висновку.

Ухвалою від 20.04.2018 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2018 року о 11 год. 00 хв.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів у розмірі 158240711,00 грн. Так, на думку позивача, при прийняті рішення щодо визнання/невизнання збитків попередніх періодів контролюючому органу слід керуватися положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. З огляду на зазначене, позивач вважає той факт, що ПрАТ «УДП» вперше відобразило суму від'ємного значення лише у декларації з податку на прибуток за 2015 рік, не позбавляє його права на відображення та погашення його протягом наступних податкових періодів, а тому, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення № 0002984907 та № 0002994907 від 30.03.2017 року є необґрунтованими, незаконними, прийнятими з порушенням норм податкового законодавства України, у зв'язку з чим просив суд позовні вимоги ПрАТ «УДП» задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов (т.1, а.с. 233-236), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податкових деклараціях з податку на прибуток за півріччя 2016 року (звітна від 09.08.2016 року № 9139948208) та 3 квартали 2016 року (звітна нова від 08.11.2016 року № 9212130902) ПрАТ «УДП» за результатами якої складено акт від 24.02.2017 року № 46/28-10-49-07/01125821/1 та встановлено порушення вимог п.п. 140.4 ст. 140 ПК України та порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897, а саме встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 50647402 грн. та відсутність нарахування суми штрафу у зв'язку з виправленням помилок у розмірі 154811 грн. Отже, на думку відповідача, Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС діяло правомірно, у зв'язку з чим просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" Одеському окружному адміністративному суду.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі п. 76.1 ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821) за півріччя 2016 року та 3 квартали 2016 року.

За наслідками перевірки складено акт від 24.02.2017 року № 46/28-10-49-07/01125821/1 (т.1, а.с. 20-30), відповідно до висновків якого встановлено порушення, зокрема:

п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України та порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897, що привело до:

завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 158240711 грн. За результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 1 квартал 2016 року (акт від 30.08.2016 року № 90/28-08- 42/01125821/3) було зменшено від'ємне значення на 107593309 грн. Таким чином, за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 1 півріччя 2016 року та 9 місяців 2016 року встановлено завищення від'ємного значення на 50647402 грн.;

заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду до декларації за півріччя 2016 року на 3096225 грн.;

завищення податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду до декларації за три квартали 2016 року на 3096225 грн.;

відсутність нарахування суми штрафу у зв'язку з виправленням помилок у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, допущених у податковій декларації за півріччя 2016 року, у розмірі 154811 грн.

За результатами перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2017 року № 0002984907, яким ПрАТ «УДП» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 50647402 грн. (т.1, а.с. 11) та податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 року № 0002994907, яким ПрАТ «УДП» застосовано штрафні санкції у сумі 154811 грн. (т.1, а.с. 13).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся із скаргою до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС (т.1, а.с. 31-36).

Рішенням Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС від 03.05.2017 року № 24240/10/28-10-10-4-33 скаргу позивача залишено без розгляду (т.1, а.с. 37-38).

26.04.2017 року позивач повторно звернувся із скаргою до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС (т.1, а.с. 39-44).

22.05.2017 року Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги (т1, а.с. 45).

Рішенням Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС від 21.06.2017 року № 13297/6/99-99-11-02-25 скаргу позивача залишено без розгляду (т.1, а.с. 46-47).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ПК України).

Відповідно до п. 87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст.110 ПК України).

Згідно зі ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності зі ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.

За правилами підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, зокрема, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2016 року від 09.08.2016 року № 9139948208 ПрАТ «УДП» по рядку 02 задекларовано фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності (прибуток у сумі 2009000 грн.

Відповідно до пп. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПК України, підприємством здійснено коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у розмірі 158 240 711 грн. Таким чином, ПрАТ «УДП» було задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2016 року у сумі 156231711 грн.

Відповідно до пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, положення зазначеного пункту застосовується з урахуванням пункту 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу.

В результаті проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за півріччя 2016 року встановлено порушення п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, зокрема завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів, яке відображено у рядку 3.2.4 додатку РІ до рядка 03РІ податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2016 року на 158240711 грн.

За результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 2015 рік (акти від 22.04.2016 року № 44/28-08-42/011255821/1, від 30.08.2016 року № 89/28-08-42/01125821/2) встановлено заниження податку на прибуток, тобто від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2016 року відсутнє.

Так, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих періодів призвело до завищення від'ємного значення податкових різниць, які виникають відповідно до ПК України, на 158240711 грн.

В результаті порушення позивачем пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України ПрАТ «УДП» було занижено об'єкт оподаткування за 1 півріччя 2016 року на 158240711 грн.

За результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПрАТ «УДП» встановлено, що об'єкт оподаткування за 1 півріччя 2016 року складає 2009000 грн.

Крім того, за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 1 квартал 2016 року (акт від 30.08.2016 року № 90/28-08-42/01125821/3) було зменшено від'ємне значення на 107593309 грн. у зв'язку з порушенням пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України.

За таких обставин, в результаті камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 1 півріччя 2016 року встановлено заниження податку на прибуток на 361620 грн.

Як зазначено в позовній заяві, на думку позивача, Одеське управління Офісу ВПП ДФС при перевірці неправомірно не враховано суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, які підтверджені актами попередніх перевірок, а саме:

актом № 0949230101125821 від 27.04.2009 року про результати планової виїзної перевірки ВАТ «УДП» (колишня назва ПрАТ «УДП») код ЄДРПОУ 01125821 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції ДПА України підтверджено збиток 2007 року у розмірі 15872304 грн. та збиток 2008 року у розмірі 39538795 грн.;

актом № 283/15-02-2201/01125821 від 15.06.2015 року про результати планової виїзної документальної перевірки ПрАТ «УДП» код ЄДПОУ 01125821 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області підтверджено збитки за 2012 рік у розмірі 54157202 грн., за 2013 рік у розмірі 25876869 грн., за 2014 рік у розмірі 6270683 грн.

Збиток згідно з податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік склав 33558073 грн.

Так, позивач наголошує, що впродовж чотирьох років можливо було використати ? цієї суми і віднести до валових витрат. Використано фактично 1703315 грн. Залишок невикористаної суми складає 16524858 грн.

За таких обставин, на думку позивача, загальна сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить 158240711 грн. (розрахунок: 15872304 грн. + 39538795 грн. + 54157202 грн. + 25876869 грн.

6270683 грн., + 16524858 грн.).

У період з 01.01.2007 р. по 31.12.2016р. порядок нарахування та сплати податку на прибуток, регламентували різні законодавчі акти України, а саме:

з 01.01.2007р. до 01.04.2011р., Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями;

з 01.04.2011 р. по теперішній час, Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями.

В період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з 01.01.2007р. до 01.04.2011р. ПрАТ «УДП», як платник податку на прибуток, самостійно визначав свої податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та зазначав їх в своїй податковій декларації оскільки, вимогами п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплати».

Крім того, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платники податку у строки визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності.

Крім того, на підставі п. 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», із урахуванням п. 11 Перехідних положень цього Закону та наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592 із змінами та доповненнями передбачено, що включення збитків попередніх років до рядка 04.9 декларації за I квартал поточного року у тому разі, якщо об'єкт оподаткування за результатами попереднього податкового року має від'ємне значення ( з урахуванням уми амортизаційних відрахувань). У наступних податкових періодах року (півріччя, 9 місяців, рік) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року ураховується у складі валових витрат таких податкових періодів нарастаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не

застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Згідно вимог абзацу «а» пп. 2.3 п. 2 Наказу «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку.

Згідно форми уточнюючого розрахунку у додатку до податкової декларації з податку на прибуток підприємства затвердженої Наказом «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, одним із її обов'язків реквізитів є «Звітний період, за який виправляються помилки».

З огляду на зазначене, у період з 01.01.2007 р. по 01.04.2011 р., відповідно до вимог пп. 5.1 ст. 5, пп. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 2 Порядку № 143, помилка в податковій декларації з податку на прибуток підприємства, могла бути виправлена одним із таких способів:

через уточнюючий розрахунок (за формою, згідно з додатком до Порядку № 143);

через поточну декларацію;

через нову декларацію (якщо помилку виявлено до закінчення граничного строку подання декларації).

Відповідно вимог пп. 1.6 п. 1 Порядку № 143, у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Слід зазначити, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п. 5. 1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами дослідження даних Податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств та Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням помилок ПрАТ «УДП» за період з 2007 року по 1 квартал 2011 року, зазначених в таблиці 1 Висновку експерта від 26.02.2018 року № 307Е (т.4 зворотній бік а.с. 50-51), встановлено порушення вимог п. 3.1 Порядку № 143 та вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням п. 11 Перехідних положень цього закону, якими передбачено, що у рядку 04.09 податкової декларації з податку на прибуток, повинно відображатись від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, згідно вимог ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із урахуванням вимог п. 5.1 ст. 5 цього Закону, ПрАТ «УДП» втратило право на виправлення помилок щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх років шляхом подачі Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань самостійно виявлених помилок на загальну суму 55411099 грн., в тому числі: у 2010р. у сумі 15872304 грн. за 2007р. та у 2011р. у сумі 39538795 грн. за 2008 р.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України в редакції, що діяла у 2011 році також передбачалося включення до витрат збитків попередніх періодів, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, для платників податку на прибуток чинним законодавством передбачалось включення до складу витрат звітного періоду суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, як склалось за результатами діяльності у попередньому звітному (податковому році).

Порядком заповнення декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року № 114, передбачено включення до «УДП» скористалось правом включення збитків минулих періодів в декларації за 2011 рік, а саме: по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування 74606. Таким чином, збитки, що склались станом на 01.12.2012 р. (з урахуванням від'ємного значення минулих періодів у тому числі і за 2007 р. - 2008 р.) згідно наданої ПрАТ «УДП» декларації з податку на прибуток за 2011 рік склали 33 558 073 грн.

Відповідно п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, передбачено, що п. 15.1 ст. 150 ПК України, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовуються у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах до повного погашення такого від'ємного значення.

За таких обставин, ПрАТ «УДП» в рядок 3.2.4 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік мала право включити:

25 відсотків від'ємного значення, яке склалось станом на 01.01.2012 року. Збитки станом на 01.01.2012 року згідно наданої ПрАТ «УДП» звітності склали 33 558 073 грн. Тобто 25 відсотків від'ємного значення, яке склалось станом на 01.01.2012 року складає 8 389 518 грн. (335582073*25%);

Суму від'ємного значення, непогашеного за 2014 податковий рік у розмірі 6 270 683 грн. Згідно податковій декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 2014 рік (від 02.03.2015 року № 908147748) сума від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.2015 року склала 8 200 100 грн.

Актом планової виїзної документальної перевірки ПрАТ «УДП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, проведеною Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, № 283/15-02-22-01/01125821 від 15.06.2015 року із задекларованої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.2015 року (8 200 100 грн.) підтверджені збитки у розмірі 6 270 683 грн. Результати документальної планової перевірки в частині зменшення збитків ПрАТ «УДП» не оскаржувалось.

Таким чином, ПрАТ «УДП» в рядку 3.2.4 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік мала право включити суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів у розмірі 14 660 201 грн. ( 8 389518 грн. + 6 270 683 грн.).

Так, в наслідок порушень ПрАТ «УДП» вимог п. 48.2, п. 48.3 ст. 48, п. 50.1 ст. 50, п. 150.1 ст. 150 ПК України із урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень та вимог наказів Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011р. № 114, Міністерство доходів і зборів України від 30.12.2013 року № 872, щодо порядку складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства:

за 2013 рік занижено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування (збитку) на суму - 52 520 534 грн. (Розрахунок: 27299358-79819892 = - 52520534);

за 2014 рік занижено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування (збитку) на суму - 86279993 грн. (Розрахунок:8200100-94480093= -86279993.

Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр відповідно до висновку від 26.02.2018 року № 307Е (т.4 а.с. 46-62), дійшов наступного:

висновок Акту № 46/28-10-49-07/01125821/1 від 24.02.2017 року Одеського управління офісу великих платників податків ДФС «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП», код ЄДРПОУ 01125821, за півріччя 2016 року та 3 квартали 2016 року», щодо завишення об'єкту оподаткування року у рядку 3.2.4 додатку РІ та рядку 03РІ податкової декларації (звітна нова від 08.11.2016) на 158 240 711 грн., в наслідок порушення ПрАТ «УДП» при складані податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, вимог п. 48.2, п. 48.3 ст. 48, п. 50.1 ст. 50, пп. 140.4.2 п. 140 Податкового кодексу України і урахуванням п. 3 підрозділу 4 ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 в редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.07.2016 року № 586, підтверджується результатами проведеного дослідження;

Висновок Акту Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС України «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у Податковій декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП», код ЄДРПОУ 01125821 за 2015 рік» від 30.08.2016 року № 89/28-08-42/01125821/2, щодо завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування минулих податкових періодів (звітних) років у рядку 3.2.4 додатку РІ та рядку 03РІ податкової декларації (Уточнююча від 27.05.2016) ПрАТ «УДП» за 2015 рік на суму 143 580 510 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного (2015) податкового року у рядку 04 податкової декларації за 2015р. на суму 50 647 402 грн., в наслідок порушення ПрАТ «УДП» при скасування податкових декларацій з податку на прибуток підприємств вимог п. 48.2, п. 48.3 ст. 48, п. 50.1 ст. 50, п.п. 140.4.2 п. 140 Податкового кодексу України із урахуванням п. 3 підрозділу 4 ХХ «Перевідних положень» Податкового кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897, підтверджуються результатами проведеного дослідження;

висновок Акту перевірки від 24.02.2017 року № 46/28-10-49-07/01125821/1 щодо заниження податковій декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 1 півріччя 2016 року податку на прибуток нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду підтверджується по результатам дослідження у розмірі 2 734 605 грн.;

висновок Акту перевірки від 24.02.2017 року № 46/28-10-49-07/01125821/1 щодо завищення в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2016 року ПрАТ «УДП» суми податку на прибуток нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду підтверджується по результатам дослідження у розмірі 3 096 225 грн.;

по результатам дослідження у рядку 19 Податкової декларації з податку на прибуток ПрАТ «УДП» за 3 квартали 2016р. податок на прибуток останнього звітного повинно мати нульове значення.

Судом встановлено, що за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році ПрАТ «УДП» згідно фінансової звітності отримано прибуток у сумі 22 935 00 грн.

Відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та Постанови Кабінету міністрів України від 23.03.2016 року № 228, позивачем у червні 2016 року була сплачена до Державного бюджету частка прибутку (дивіденди) у розмірі 17 201 250 грн.

На підставі п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПК України, ПрАТ «УДП» при виплаті дивідендів була здійсненна сплати авансового внеску при виплаті дивідендів у розмірі 3 096 225 грн.

Підпунктом 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПК України також передбачено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації з звітній (податковий) рік. Сума авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Податковим кодексом України не передбачено віднесення авансових внесків при виплаті дивідендів до складу витрат.

Як вбачається з письмових заперечень а адміністративний позов, в додатку АВ до податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2016 року ПрАТ «УДП» відображена сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді у розмірі 3 096 225 грн. Сума авансового внеску (3 096 225 грн.) перенесена до рядка 20 АВ податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2016 року.

З огляду на зазначене в порушення порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897, підприємством ПрАТ «УДП» в рядку 163П «зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2016 року відображена вся сума сплачених (нарахованих) авансових внесків при виплаті дивідендів у розмірі 3 096 225 грн. без обмежень, викладених у рядку 16.3.1 додатку ЗП до декларації.

Порушення підприємством ПрАТ «УДП» порядку заповнення податкової декларації податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 (відображення у рядку 17 «податок на прибуток за звітній період» декларації за півріччя 2016 року від'ємного значення «-» 3 096 225 грн.), привело до заниження податку на прибуток за звітний (податковий) період та відповідно, податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду на 3 096 225 грн., що призвело до виникнення безпідставної переплати з податку на прибуток в інтегрованій картці платника ПрАТ «УДП» (КБК 11021000) у розмірі 3 096 225 грн.

В декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2016 року ПрАТ «УДП» відсутні показники по рядку 17 «податок на прибуток за звітний період». Тобто, позивачем таким чином було виправлено методологічну помилку, що була допущена у декларації з податку на прибуток за півріччя 2016 року.

Виправлення помилки в декларації за 3 квартали 2016 року в порушення до статті 50 ПК України, без надання уточнюючої декларації або додатка ВП у складі звітної декларації з податку на прибуток привело до відсутності нарахувань суми штрафу, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПК України та таблицею 2 додатка ВП, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897.

Так, за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2016 року встановлено відсутність нарахування суми штрафу у зв'язку з виправленням помилок, допущених у податковій декларації за півріччя 2016 року у розмірі 154 811 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС діяла відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" необхідно відмовити повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції діючої на момент звернення позивача із позовом до суду) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем належить сплачувати 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Суд зазначає, що за подачу цього позову з урахуванням часткової сплати у розмірі 1600 грн. належало сплатити судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" має бути стягнуто на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 558 400,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім тисячі чотириста грн. 00 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (місцезнаходження: 68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Краснофлотська, будинок 28; код ЄДРПОУ 01125821) до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1: код ЄДРПОУ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № №0002984907, 0002994907 від 30.03.2017 року - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (місцезнаходження: 68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вулиця Краснофлотська, будинок 28; код ЄДРПОУ 01125821) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 558 400,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім тисячі чотириста грн. 00 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.