Рішення № 7416597, 17.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09р.Справа № 33/269-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР-ПЛЮС", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 80 836 грн. 48 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТР-ПЛЮС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД" про стягнення 80 836грн. 48 коп. –основного боргу за договором № 96-Р5 від 25 .03.2008 р. року та витрат по справі. Також в позовній заяві просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача.

16. 06 2009 р. позивачем подано до суду уточнення до позовної заяви , де останній просить стягнути з відповідача 59 261грн. 55 коп. основної заборгованості та витрати по справі.

02.12.2009 р. позивачем подано до суду уточнення до позовної заяви , де останній просить стягнути з відповідача 43 852 грн. 09 коп. основної заборгованості та витрати по справі.

          В судове засідання 02.12.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з врахуванням уточнення до позову в повному обсязі.

          Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 02.12.2009 року, 17.12.2009 р. відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області, суду не надані. Про час та місце слухання справи відповідача було належним чином повідомлено.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

17.12.2009 р. судом прийнято рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          25.03.2008 р. року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 96-Р5 (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов’язується постачити, передати у власність, а покупець прийняти товар і оплатити їх на умовах цього Договору.

Відповідно до п.4.3 Договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника по мірі реалізації за період -1 (один) календарний тиждень протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

У випадку якщо поставлений товар , що відноситься до Специфікації до все- сезонного , не був реалізований до 31.12.2008 р., покупець зобов'язаний , завчасно за 14 календарних днів до зазначеного строку, письмово повідомити про кількість такого товару постачальникові. Постачальник, протягом зазначеного строку самостійно проводить вивіз нереалізованого все сезонного товару.

У випадку якщо покупець, завчасно, за 14 календарних днів до 31.12.2008 р. , не визначив своїх можливостей щодо реалізації все сезонного товару й не попередив письмово постачальника , він зобов'язаний оплатити весь поставлений товар і переданий йому у власність всесезонний товар, згідно п.3.1 даного Договору, за винятком товару зазначеного в п. 3.15 Договору, у строк сім банківських днів.

У випадку якщо поставлений товар, що відноситься відповідно до Специфікації до сезонного , не може бути реалізований до 15 серпня 2008 р. , Покупець зобов'язаний завчасно , за 14 календарних днів до зазначеного строку, письмово повідомити про кількість такого товару постачальникові. Постачальник, протягом зазначеного строку самостійно провадити вивіз нереалізованого сезонного товару.

У випадку якщо покупець , завчасно , за 14 календарних днів до 15 серпня 2008 р., не визначив своїх можливостей щодо реалізації сезонного товару й не попередив письмово постачальника , він зобов'язаний оплатити весь поставлений і переданий йому у власність сезонний товар, згідно п. 3.1 даного Договору , за винятком товару зазначеного п. 3.15 Договору, протягом семи банківських днів.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар на на загальну суму 156 840грн. 58 коп. що підтверджується видатковими накладними № РН-000005 від 17.04.2008 року на суму 55226 грн. 58 коп., № РН-0000004 від 28.03.2008 року на суму 101614 грн. 88 коп., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (а.с. 22-24) та здійснено повернення товару за накладними № 1346 від 16.03.2009 р. на суму 2 375грн. 76 коп., № 1347 від 16.03.2009 р. на суму 1 298грн. 89 коп., № 1349 від 16.03.2009 р. на суму 3 472грн. 66 коп., № 1348 від 16.03.2009 р. на суму 3 873грн. 78 коп., № С001482 від 24.11.2008 р. на суму 5 584грн. 64 коп.

Відповідач, свої зобов’язання за Договором в частині оплати товару , виконав частково, сплативши позивачу 36 984грн.39 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходиться в матеріалах справи, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 43 852грн. 09 коп.

15.02.2009 року відповідачем на адресу позивача надіслана претензія (вих. № 21/7), з проханням погасити існуючу заборгованість (а.с. 47) але залишена відповідачем без відповіді.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 43 852 грн. 09 коп. докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач просить накласти арешт на грошові суми товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд" з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 43 852 грн. 09 коп.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача , оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов з врахуванням уточненної позовної заяви задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Мологвардійська, 2Д, МФО 351005, ЄДРПОУ 35341863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР-ПЛЮС"(65045, м. Одесса, вул. Новосільського, 92 кв. 15, МФО 328384, ЄДРПОУ 34738878) 43 852 (сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят дві)грн. 09 коп. –основного боргу, 810 (вісімсот десять)грн. 00 коп.

–державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська