Ухвала суду № 74164426, 21.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6014/18

Провадження № 1-кс/161/3343/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 21 травня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

Слідчого судді Ковальчука В.О.

при секретарі судового засідання Камінському Ю.В.

за участю прокурора Бущака В.В.

слідчого Каранця Р.Ю.

представника володільця майна ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання представника володільця майна ОСОБА_2 в інтересах володільця майна ТзОВ «КАЖАН ЛЮКС» про скасування арешту на майно, накладеного постановою старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 від 06 січня 2012 року у межах кримінальної справи №31-063-11 порушеної відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2,3 ст.222, ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області звернувся представник володільця майна ОСОБА_2 в інтересах володільця майна ТзОВ «КАЖАН ЛЮКС» про скасування арешту на майно, накладеного постановою старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 у межах кримінальної справи №31-063-11 порушеної відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2,3 ст.222, ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, мотивуючи його тим, що ТзОВ “ОСОБА_5” є власником нерухомого майна в місті Луцьку на яке було накладено арешт прокуратурою м. Луцька.

Також, директор ТзОВ «КАЖАН ЛЮКС» ОСОБА_2 зазначив, що на зазначене майно було накладено арешт згідно постанови старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 від 06 січня 2012 року №31-063-11 у рамках розслідування кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2, 3 ст.222, ч.4 ст.190, ч.2, 3 ст.358 КК України.

Разом з тим, представник ТзОВ «КАЖАН ЛЮКС» ОСОБА_2 зазначив, що з постанови слідчого вбачається, що необхідність накладення арешту на належне позивачу майно було зумовлено необхідністю забезпечення заявленого в майбутньому цивільного позову у рамках кримінальної справи.

З Витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що постанова від 06 січня 2012 року слідчого Бущака В.В. внесена Державним підприємством “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в особі Волинської філії до реєстру 10 січня 2012 року за №12047615.

На час накладення арешту згідно постанови слідчого Бущака В.В., позивач не міг навіть бути залучений до участі в цій кримінальній справі.

Також, ОСОБА_2 зазначив, що Заявник не є особою, на яку може бути покладено арешт у даній кримінальній справі. До того ж, у слідчого немає жодного цивільного позову, а тому він вказав, що даним майном забезпечується цивільний позов який може бути поданий в майбутньому. Тобто слідчий мав би забезпечувати конкретний позов, а не гіпотетичну можливість існування такого позову. Таким чином, зважаючи, що на момент накладення арешту не існувало жодного цивільного позову накладення арешту на майно було безпідставним.

Безпідставне накладення арешту на майно, яке належить заявнику, обмежує його право власності.

За таких обставин, у слідчого Бущака В.В. не було передбачених законом підстав для накладення арешту на спірне майно позивача, оскільки позивач на час винесення постанови не відносився до осіб, зазначених у ст..126 КПК України.

Відповідно до вищевказаного та на підставі ст.ст. 170,174 КПК України, представник володільця майна ОСОБА_2 просив суд:

Скасувати арешт належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_5” код ( ЄДРПОУ 32791085) всього нерухомого майна, яке розташоване в місті Луцьку, а саме :

-магазин загальною площею 47,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 5;

-офісне приміщення загальною площею 28,6 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 5;

-магазин загальною площею 27,9 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 42;

-офісне приміщення загальною площею 23,0 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 42;

-гараж №432, що знаходиться в гаражному кооперативі “Мрія” , за адресою м.Луцьк, вул. Конякіна, 20, який накладений постановою старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 від 06 січня 2012 року.

В судовому засіданні представник володільця майна ОСОБА_1І, просив суд задовольнити його клопотання та скасувати, накладений арешт, з підстав зазначених в клопотанні.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що за шість років досудового розслідування у даному провадженні не пред’явлена нікому підозра, не пред’явлений позов, а тому відпали будь-які законні підстави щодо подальшого утримання вказаного майна.

В судовому засіданні прокурор Бущак В.В. заперечив проти задоволення поданого клопотання пояснивши, що на даний час не відпали підстави, які слугували для накладення арешту, тому на даний час клопотання є не обґрунтованим.

Разом з тим, прокурор Бущак В.В. пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_5” не являється власником зазначеного майна, не здійснює будь - якої діяльності, а лише оформлене за цим товариством причетними до злочинів особами, відносно яких виділені матеріали в окремі кримінальні провадження.

Окрім того, прокурор Бущак В.В. пояснив, що відповідно до п.9 Перехідних положень до КПК України арешт майна застосований під час досудового розслідування до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування у порядку, що діяв до дня набрання чинності цим Кодексом.

В судовому засіданні слідчий Каранець Р.Ю. підтримав прокурора та просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.

Заслухавши пояснення представника володільця майна ОСОБА_1, з’ясувавши думку прокурора Бущака В.В., слідчого Каранця Р.Ю., дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи,суд приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 від 06 січня 2012 року у межах кримінальної справи №31-063-11 порушеної відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2,3 ст.222, ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, накладено арешт на майно, в тому числі на магазин загальною площею 47,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 5;офісне приміщення загальною площею 28,6 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 5;магазин загальною площею 27,9 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 42;офісне приміщення загальною площею 23,0 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр.Соборності, 42;гараж №432, що знаходиться в гаражному кооперативі “Мрія” , за адресою м.Луцьк, вул. Конякіна, 20, з необхідністю забезпечення заявленого в майбутньому цивільного позову у рамках кримінальної справи (а.с.2).

Відповідно до витягу встановлено, що 14 січня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, що матеріали кримінальної справи №31-037-12 за фактами шахрайського заволодіння коштами банківських установ шляхом оформлення кредитів, вчиненими ОСОБА_4 та ОСОБА_6, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (а.с.30-31).

Відповідно до витягу встановлено, що 17 грудня 2015 року за №12015030010004003 до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим внесені відомості про те, що директор ТОВ «Ксюніан» ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 незаконно, шахрайським шляхом відчужено предмет іпотеки (нежитлове приміщення загальною площею 93,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги,17), внаслідок чого ПАТ «ВіЕйБі Банк» завдано майнової шкоди на суму 1355876, що становить особливо великі розміри, з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України (а.с.20).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ТзОВ «Кажан Люкс» (ЄДРПОУ 36347782) на праві приватної власності належить: нежитлове приміщення, офісне приміщення загальною площею 251,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, буд.12; офісне приміщення загальною площею 23,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності,42; магазин загальною площею 27,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, буд.42; офісне приміщення загальною площею 28,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, буд.5; магазин загальною площею 47,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, буд.5; гараж 432, ГК «Мрія», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, гаражний кооператив «Мрія», вул. Конякіна,20 (а.с.27-28).

З протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 15 березня 2012 року вбачаються дані, що ОСОБА_4 зверталась до нього за допомогою зареєструвати нерухоме майно за ТзОВ “ОСОБА_5”, однак зазначена обставина не доведена в судовому порядку (а.с.32-37).

Разом з тим, слідчий суддя встановив, що з моменту вилучення майна і накладення на нього арешту жодній особі ТзОВ “ОСОБА_5” в межах кримінальної справи не висунуте обвинувачення в порядку КПК України (1960 року) та не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в порядку КПК України (2012 року), що не оспорювали учасники судового розгляду.

Окрім того, в судовому засіданні, на пропозицію слідчого судді, ані слідчим, ані прокурором не подано жодного процесуального документу щодо просування кримінальної справи №31-063-11, не надано самої постанови від 6 січня 2012 року, та інших доказів для доведення наявності достатніх підстав для подальшого арешту майна, а тому ні слідчим ні прокурором не доведено, що не відпали підстави у подальшому накладенні арешту на нерухоме майно.

Надані слідчим витяги з ЄРДР не містять відомостей щодо кримінальної справи №31-063-11 та відомостей щодо юридичної особи ТзОВ “ОСОБА_5”, а лише відносно ОСОБА_4, яка не являється відповідно до витягів з реєстру нерухомого майна власником нерухомого майна.

Разом з тим, доводи прокурора, що в майбутньому досудове розслідування доведе, що арештоване майно належить ОСОБА_4 не містять ознак “справедливого балансу” між загальним інтересам суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи.

Згідно ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим КПК України.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

З врахуванням зазначеної практики Європейського суду з прав людини щодо захисту права власності, що відповідно до ч.2 ст.8 КПК України (2012) являється принципом верховенства права та п.9 Перехідних Положень КПК України (2012) щодо скасування арешту майна в порядку КПК України (1960), суд відповідно до п.6 ст.9 КПК України, при прийнятті рішення по даному клопотанню застосовує загальні засади судочинства визначені п.9 ч.1 ст.7 недоторканність права власності, п.17 ч.1 ст.7 забезпечення права на оскарження процесуального рішення, а саме постанови слідчого від 6 січня 2012 року та п.21 ч.1 ст.7 розумності строків щодо тривалого арешту майна.

Разом з тим, суд, при прийнятті рішення застосовує п.2 ч.1 ст.174 КПК України, відповідно до якого арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд, при прийняті рішення не застосовує ст.ст.537,539 КПК України, оскільки прокурором та слідчим не подано доказів щодо судового рішення та необхідності виконання вироку.

Таким чином, зважаючи, що під час судового засідання представник володільця майна ОСОБА_1 навів докази, що в арешті майна відпала потреба, а тому клопотання слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,9,174, 372, 376, 537, 539 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника володільця майна ОСОБА_2 в інтересах володільця майна ТзОВ «КАЖАН ЛЮКС» про скасування арешту на майно, накладеного постановою старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 від 06 січня 2012 року у межах кримінальної справи №31-063-11 порушеної відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2,3 ст.222, ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України – задовольнити.

Скасувати накладений відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури міста Луцька ОСОБА_3 від 06 січня 2012 року у межах кримінальної справи №31-063-11 порушеної відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2,3 ст.222, ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України,арешт, а саме заборону розпорядження та користування на нерухоме майно, належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_5” код ( ЄДРПОУ 32791085), а саме :

-магазин загальною площею 47,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 5;

-офісне приміщення загальною площею 28,6 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр.Перемоги, 5;

-магазин загальною площею 27,9 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр.Соборності, 42;

-офісне приміщення загальною площею 23,0 кв. м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 42;

-гараж №432, що знаходиться в гаражному кооперативі “Мрія”, за адресою м.Луцьк, вул. Конякіна, 20.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.О. Ковальчук