Ухвала суду № 74163139, 22.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-р/243/4/18

Справа № 243/9289/17

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Кузнецова Р.В.,

за участю секретаря Малиновської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області заяву публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про роз’яснення рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, були задоволені частково, та з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на його користь було присуджено до стягнення заборгованість по заробітній платі за квітень 2015 року в сумі - 3583 грн. 66 коп., за травень 2015 року в сумі - 4606 грн. 38 коп., за червень 2015 року в сумі – 8403 грн. 44 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати в сумі 3 687 грн. 00 коп., а всього - 20 280 грн. 48 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16 травня 2018 року ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулось до суду із заявою про роз’яснення вказаного судового рішення, оскільки є незрозумілим, чи присуджені до стягнення суми вже з вирахуванням податків, зборів, та обов’язкових платежів, одержувачем яких є Державний бюджет України, чи без такого.

Крім того, заявником зазначено, що в дійсності, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить: за квітень 2015 року в сумі – 1900,61 грн., за травень 2015 року в сумі – 3728,41 грн., за червень 2015 року в сумі – 6885,78 грн., а всього в сумі – 12 514, 80 грн., про що надано довідку № 7/1-1376 від 15 травня 2018 року.

Представник заявника ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду заяви про роз’яснення судового рішення, у судове засідання не з’явились, подали до суду заяви з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення ( ч. 3 ст. 271 ЦПК України).

Суд, дослідивши заяву та надані докази, встановив наступне.

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення .

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз’яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз’яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до виконання.

З вказаного рішення Слов’янського міськрайонного суду від 21 березня 2018 року вбачається, що судом в мотивувальній його частині достовірно встановлено, що згідно із наданим на виконання ухвали суду повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 304/07-1 від 09 січня 2018 року, з інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо розміру нарахованого доходу позивача ОСОБА_1, пенсійне управління має відомості щодо нарахування ОСОБА_1 за період його роботи у відокремленому підрозділі відповідача - Горлівському управлінні по газопостачанню та газифікації» ПАТ «Донецькоблгаз» заробітної плати за:

- квітень 2015 року - 3583 грн. 66 коп.,

- травень 2015 року – 4606 грн. 38 коп.,

- червень 2015 року – 8403 грн. 44 коп., із зазначених нарахувань не було проведено сплату страхових внесків (а.с. 67).

Суд відзначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перебуває на підконтрольній владі України території.

Положеннями частин 2, 8 статті 9, частини 2 статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу ( перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Оскільки з наданих індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 вбачається, що страхові внески страхувальником за квітень - червень 2015 року не сплачені, а відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про виплату позивачу за спірний період заробітної плати, суд дійшов висновку про законність заявлених ОСОБА_1 вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, та присудив до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2015 року в розмірі 16 593,48 грн., оскільки саме така сума зазначена у відомостях ПФУ про застраховану особу.

Відповідно до ст. 164 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) основним видом доходу, який розглядається в складі як загального місячного, так й річного оподаткованого доходу є дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (п. п. 164.2.1, 164.1).

З метою оподаткування відповідно до п. п. 14.1.48, п. 14.1 ст. 14 ПК України під поняттям "заробітна плата" розуміють основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі виплати середнього заробітку, передбачені ст. 117 КЗпП України), які виплачуються платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму.

Таким чином, сума компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у складі заробітної плати обкладається ПДФО, утримується ЄСВ та інші., які має нарахувати та утримати з подальшим їх перерахуванням до бюджету та відповідних фондів власник або уповноважена ним пособа при виплаті цієї заробітної плати працівникові.

Втім, як видно з резолютивної частини вказаного рішення суду від 21 березня 2018 року, суд, стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі, та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, не зазначив про те, що вони мають бути виплачена з вирахуванням необхідних податків і обов'язкових платежів.

У зв’язку із цим, суд приходить до висновку, що резолютивну частину рішення слід викласти більш повно та ясно, зазначивши в ній про те, що заборгованість по заробітній платі за квітень 2015 року в сумі - 3583 грн. 66 коп., за травень 2015 року в сумі - 4606 грн. 38 коп., за червень 2015 року в сумі – 8403 грн. 44 коп., компенсація втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати в сумі 3 687 грн. 00 коп., а всього – 20 280 грн. 48 коп. мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача з вирахуванням утримань необхідних податків і обов'язкових платежів.

Стосовно вимоги заявника про роз’яснення судового рішення в частині його виконання, а саме про те яким чином слід проводити сплату податків, зборів та обов’язкових платежів зтягнутих з нього на корись позивача коштів, суд зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» визначено вичерпне коло прав та обов’язків державного виконавця в межах яких він може самостійно приймати рішення щодо розв’язання клопотань сторін виконавчого провадження, та порядку виконання судових рішень.

Вирішуючи вимоги заявника стосовно зупинення виконавчого провадження відкритого у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, суд роз’яснює, що при вирішенні будь-який питань після ухвалення рішення судом першої інстанції, до яких, зокрема, відноситься і роз’яснення рішення (ст. 271 ЦПК України), така процесуальна дія, як зупинення виконавчого провадження судом, чинним ЦПК України не передбачена.

Суд зазначає, що за положеннями ч. 1 ст. 436 ЦПК України, допускається зупинення виконання рішення, однак, тільки за рішенням суду касаційної інстанції.

Зупинення виконавчого провадження, передбачене нормами ЗУ «Про виконавче провадження», - можливе лише державним виконавцем і лише з підстав визначених цим Законом.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та норми діючого законодавства, суд приходить до висновку про те, що слід роз’яснити рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виклавши більш повно та ясно другий абзац резолютивної частини рішення, зазначивши в ньому про те, що стягнута з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі та компенсація втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, мають бути виплачені з вирахуванням необхідних утримань, податків, зборів і обов'язкових платежів.

Стосовно наданої заявником довідки № 7/1-1376 від 15 травня 2018 року, про розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 на суму – 12 514, 80 грн., суд наголошує, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов’язані, зокрема , подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Під час розгляду вказаної цивільної справи, розгляд якої тривав протягом значного часу, відповідач не надав жодних доказів щодо розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем, у зв’язку із чим, при ухваленні рішення, суд виходив саме з наданих, на виконання ухвали суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області офіційних відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо розміру нарахованого доходу позивача ОСОБА_1

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" встановлено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК) ( 1618-15 ), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 271 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", суд, –

ВИРІШИВ:

Заяву публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про роз’яснення рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Роз’яснити рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2018 року по цивільній справі № 243/9289/17; провадження № 2/243/223/2018 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виклавши більш повно та ясно другий абзац резолютивної частини рішення, виклавши його в такій редакції:

«Стягнути з публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» ЄДРПОУ: 03361075 (юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, заборгованість по заробітній платі за квітень 2015 року в сумі - 3583 грн. 66 коп., за травень 2015 року в сумі - 4606 грн. 38 коп., за червень 2015 року в сумі – 8403 грн. 44 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати в сумі 3 687 грн. 00 коп., а всього - 20 280 (двадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 48 коп., з яких підлягають вирахуванню необхідні утримання, податки і обов'язкові платежі.».

У задоволенні решти заявлених вимог публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2