Рішення № 74162606, 15.05.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10693/17

Провадження № 2/234/183/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бакуменко А.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кісточка І.В.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його розподіл та по зустрічному позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його розподіл , -

Обставини справи

ОСОБА_4 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про визнання майна сумісною власністю подружжя та його розподіл, свої вимоги обґрунтувала тим, що з 26 червня 1998 року по 23 лютого 2016 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу ними було придбано автомобіль ВАЗ 2107 держ.номер АН 43-52, придбаний в 2011 році та будинок з надвірними спорудами за адресою м. Краматорськ вул. Плеханова, 84, придбаний в 1999 році – все майно було зареєстровано на праві власності за відповідачем.

Вважає, що оскільки все перераховане майно було придбано під час шлюбу, вона, відповідно до ст. 60, 70, 71 СК України, має право на 1\2 частину зазначеного майна, тому просить визнати спірне майно спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на 1\2 частку автомобіля, будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки і розташованих на ній тамбуру, гаражу, сараїв.

ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом, згідно до котрого навів аналогічні первісному позову підстави звернення до суду, однак просив визнати за ним право власності на автомобіль, а з нього на користь ОСОБА_4 стягнути грошову компенсацію в сумі 20199 грн.

09.08.2017 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху.

21 вересня 2017 року провадження у справі відкрито.

29.09.2017 року судом проведено підготовче судове засідання та розгляд справи було призначено на 06.10.2017 року.

28.11.2017 року надійшло доповнення до позовної заяви.

19.01.2018 року до суду надійшов зустрічний позов.

24.01.2018 року судом залишено зустрічний позов без руху.

12.02.2018 року відкрито провадження по зустрічному позову

Ухвалою від 20.02.2018 року первісний та зустрічний позов об’єднано в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 заявлені в позові вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що відсутність реєстрації будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно не є підставою для відмови в розподілі даного будинку, оскільки він фактично існує, дата придбання будинку 1999 рік, що було в період шлюбу, а тому він підлягає розподілу. Стосовно компенсації за 1\2 частку автомобіля, його довірителька не бажає отримувати компенсацію, оскільки одразу гроші відповідач не може сплатити , а вимагає розстрочення виплати, за умови наявності в нього боргу по аліментам в сумі більше 15000 грн., ця виплата затягнеться на тривалий час, тому з компенсацією категорично не згодні та просить визнати за кожним право власності на автомобіль в розмірі 1\2 частки.

Представник позивачки ОСОБА_2 пояснення адвоката ОСОБА_1 с.В. підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував роти розподілу автомобіля зі стягнення вартості 1\2 частки вартості автомобіля з його довірителя на користь позивачки, однак заперечував проти розподілу будинку та земельної ділянки, оскільки відсутні документи про право власності на дані об’єкти. Стосовно компенсації , зазначив, що для виплати потребується певний термін приблизно три місяці.

До суду надійшов відзив на зустрічний позов.

Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

26 червня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, актовий запис № 366, прізвище після реєстрації шлюбу подружжю присвоєне – ОСОБА_5. (свідоцтво І-НО № 021830)а.с.3

20.01.2016 року Заочним рішенням Краматорського міського суду шлюб зареєстрований 26.06.1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було розірвано. А.с.4

Під час шлюбу сторони придбали наступне майно:

- будинок розташований на земельній ділянці з надвірними будівлями (літня кухня, погреб, два сараї, вбиральня, огорожа та замощення) договір купівлі- продажу № 316 від 22 грудня 1999 року укладений в Краматорській Універсальній біржі «Примус», та зареєстрований в БТІ м. Краматорська 04.01.2000року.а.с.26

- автомобіль марки ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1, кузов ХТА21070062337187, рік випуску 2006, свідоцтво про реєстрацію САР-849387, зареєстрований 12.06.2013 року на ім′я ОСОБА_5.

Відповідно до висновку № 240\17 експертного авто товарознавчого дослідження по оцінці транспортного засобу від 10.11.2017 року, вартість автомобіля ВАЗ 2107 , реєстраційний номер АН 34352 ІН, 2006 року випуску складає 40389 грн. (а.с. 69-72).

Оцінка суду

Відповідно до ст.12 України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України,передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Згідно з ч. 1ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. 77-79 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 12, 13,81 ЦПК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Так, відповідно до ст.. 69 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Частиною 4 та 5 ст. 71 СК України встановлено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Судом достовірно встановлено, та даний факт не оспорюється сторонами у справі, що майно: легковий автомобіль автомобіль марки ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1, кузов ХТА21070062337187, рік випуску 2006, свідоцтво про реєстрацію САР-849387, зареєстрований 12.06.2013 року на ім′я ОСОБА_5 належать сторонам у справі на праві спільної сумісної власності, тобто частки в цьому майні у позивача та відповідача є рівними.

Таким чином, кожному з подружжя належить по 1\2 частці даного автомобіля.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_4 категорично відмовляється від грошової компенсації, за таких умов , суд набуває висновку про те, що автомобіль підлягає розподілу по1\2 частцці за кожним з подружжя без стягнення компенсації.

Аналогічний висновок міститься в правовій позиції ВСУ у справі № 6-2565цс16 - вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Якщо жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Стосовно житлового будинку з надвірними прибудовами, то суд вважає, що заперечення представника відповідача щодо неможливості поділу будинку є неспроможними.

Згідно до ст.. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Станом на час придбання будинку, а саме 22 грудня 1999 року законодавством допускалось реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості на товарній біржі. Крім того, даний договір купівлі-продажу, згідно довідки БТІ був зареєстрований в КП «БТІ» -04.01.2000 року.(а.с.26)

Таким чином, пояснення представника відповідача про відсутність у ОСОБА_5. права власності на спірний будинок, в зв′язку з відсутністю реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – неспроможні.

Отже житловий будинок, надвірні прибудови – літня кухня, погреб, два сараї, вбиральня, огорожа та замощення підлягають розподілу, як спільна сумісна власність подружжя.

Стосовно розподілу земельної ділянки , слід зазначити наступне.

Згідно до статті 125 Земельного кодексу України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до статті 126 Земельного кодексу України Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Будь-яких документів на підтвердження того факту, що земельна ділянка перебуває у власності будь кого з подружжя не надано, а отже вона не підлягає розподілу.

Керуючись ст.ст. 60,69,70,71 СК України, ст.ст. 12,13,133, 141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його розподіл - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його розподіл – задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн НОМЕР_2, мешкає м. Краматорськ вул. Плеханова, 84 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн НОМЕР_3, мешкає м. Краматорськ вул. Плеханова, 84 , наступне майно:

-будинок № 84 з надвірними прибудовами та господарськими спорудами по вул. Плеханова в м. Краматорську Донецької області ;

-автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номер АН 43-52 , 2006 року випуску.

Визнати право власності на Ѕ частку будинку № 84 з надвірними прибудовами та господарськими спорудами по вул. Плеханова в м. Краматорську Донецької області та на Ѕ частку автомобіля марки ВАЗ 2107 державний номер АН 43-52 , 2006 року випуску за ОСОБА_4

Визнати право власності на Ѕ частку будинку № 84 з надвірними прибудовами та господарськими спорудами по вул. Плеханова в м. Краматорську Донецької області та на Ѕ частку автомобіля марки ВАЗ 2107 державний номер АН 43-52 , 2006 року випуску за ОСОБА_5.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Краматорський міський суд Донецької області до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя

Краматорського міського суду ОСОБА_7