Вирок № 74162153, 23.05.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа №225/3966/17

Провадження №1-кп/225/59/2018

В И Р О К

іменем України

23 травня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретарів Міщук І.І., Федорцової І.С.,

прокурора Володіна В.Ю., Неминущого О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Брацило Р.Л.,

свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000476 від 31 травня 2017 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2, одружений, має малолітню дитину, не працює, раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу прокурора Донецької області № 422-к від 08.02.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури.

Наказом керівника Костянтинівської місцевої прокуратури від 19.04.2017 «Про розподіл обов'язків між працівниками Костянтинівської місцевої прокуратури» на ОСОБА_1 покладено обов'язки здійснення нагляду у Торецькій виправній колонії №2, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім цього, відповідно до наказу прокурора Донецької області № 56 окв від 29.04.2016, ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно проводити перевірки додержання конституційних прав громадян, законодавства щодо виконання судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру у підрозділах Національної поліції під час здійснення контролю за постановленими на облік особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи наведене, та відповідно до положень п.2 Примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_1 являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище - прокурором Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури.

Відповідно до вказаних нормативних актів, прокурор Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 здійснював нагляд за додержанням законів працівниками СКП Торецького ВП ГУНП в Донецькій області під час здійснення ними контролю за виконання ухвал суду щодо застосування до підозрюваних та обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Під час проведення відповідної перевірки, 30.05.2017 прокурором Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 перевірено наявні матеріали контрольно-наглядової справи № 32-13/2016 щодо обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, у відношенні якого ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Під час проведення вказаної перевірки ОСОБА_1 встановив, що оперуповноважений СКП Торецького ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_8 склав рапорт, до якого вніс завідомо недостовірні відомості про виконання ОСОБА_10 обов'язків згідно ухвали суду, без фактичного здійснення перевірки за місцем мешкання останнього.

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 У зв'язку з чим, 30.05.2017 о 17.33 годині ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про виявлені ним порушення закону, запропонував зустрітися для вирішення питання щодо не притягнення останнього до встановленої законом відповідальності.

31.05.2017 приблизно о 10.00 годині, під час особистої зустрічі, яка відбулася в приміщенні службового кабінету НОМЕР_2 Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 6а, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про те, що за допущену ним фальсифікацію матеріалів контрольно-наглядової справи його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 366 КК України. При цьому, ОСОБА_11 висловив ОСОБА_8 вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 3000 гривень за неповідомлення керівництву Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури про допущені ним порушення, невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та непритягнення його до кримінальної відповідальності.

Усвідомлюючи, що у випадку відмови на вимогу ОСОБА_1, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 вимушено погодився. Після цього, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_8 звернувся із відповідною заявою до Служби безпеки України.

01.06.2017 приблизно о 11.45 годині ОСОБА_8, діючи під контролем працівників правоохоронного органу, прибув до адміністративної будівлі Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури за адресою м. Торецьк, вул. Дружби, 6а, де його за вказівкою ОСОБА_1 зустрів прокурор Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_5

В подальшому, ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_1, провів ОСОБА_8 до службового кабінету НОМЕР_2 Костянтинівської місцевої прокуратури за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 6а.

Далі, перебуваючи у приміщенні службового кабінету НОМЕР_2 за вказаною адресою, ОСОБА_8 на виконання вказівок ОСОБА_1, адресованих йому через ОСОБА_5, поклав неправомірну вигоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень до верхньої лівої шухляди робочого столу ОСОБА_1

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав, пояснив суду, що працював з 2011 року в прокуратурі на посаді прокурора Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури. З березня 2017 року в його обов'язки входив нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальному проваджені та при застосуванні інших заходів примусового характеру, в тому числі і домашнього арешту. Даний нагляд було закріплено за ним та прокурором Заварзіним. Фактично нагляд почали здійснювати з квітня місяця 2017 року. В квітні разом із ОСОБА_5 провели перевірку у відділі поліції по домашнім арештам, виявили багато порушень з боку працівників поліції, і внесли відповідні вказівки в поліцію, наприкінці квітня отримали відповідь, що всі порушення усунено. До дисциплінарної відповідальності нікого не притягали. 28 квітня він із ОСОБА_5 розпочав перевірку станом на травень місяць по домашньому арешту. Виявили, що попередні порушення практично не усунено, у зв'язку з чим вони вирішили перевірити все більш ретельно. Зробили запит на витребування з поліції наглядових справ відносно чотирьох осіб, до яких застосовано домашній арешт, отримали їх, серед них була справа ОСОБА_10.

30 травня 2017 року вони разом із ОСОБА_5 прийняли рішення перевірити обвинувачених по адресах проживання. Про заплановану перевірку доповіли керівництву, начальник відділу ОСОБА_4 дав згоду. Щоб перевірити ОСОБА_10, поїхали в м. Залізне, довго шукали вулицю, яка зазначена в ухвалі суду. За місцем проживання ОСОБА_10 вдома не було, але вийшов його батько, пояснив, що ОСОБА_10 знаходиться за іншою адресою, святкує день народження пасинка, назвав адресу. Батько сказав, що поліцейського з перевіркою не було вже тривалий час. Пояснення записував ОСОБА_5 За названою батьком адресою знайшли ОСОБА_10, відібрали пояснення - той, святкував день народження, вказав, що нагляд за ним здійснює ОСОБА_8, перевіряє його не менше двох разів на тиждень. Разом із ОСОБА_5 показали йому рапорти ОСОБА_8 із наглядової справи, ОСОБА_10 подивився і сказав, що 25 та 29 числа до нього ніхто не приїжджав, хоча за ці дати були рапорти. Співмешканка ОСОБА_10 також це підтвердила.

В телефонному режимі доповіли ОСОБА_4 про виявленні порушення, що ОСОБА_10 не знаходиться за місцем свого проживання, про сфальсифіковані рапорта. В прокуратуру з ОСОБА_5 повернулись в близько 17.30 години. Розповіли ОСОБА_4 про виявлені порушення, підроблені рапорти, показали йому пояснення батька ОСОБА_10 та самого ОСОБА_10, на що ОСОБА_4 сказав - продовжуйте перевірку.

30 травня 2017 року після 17.30, а саме після розмови з ОСОБА_4, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_12, яка була сестрою ОСОБА_8, та попросив номер телефона ОСОБА_8, або щоб останній сам набрав йому. ОСОБА_8 зателефонував через пару хвилин. Запитав, що трапилось, що шукали, оскільки зі слів колег начебто знав, що проводилась перевірка. ОСОБА_1 повідомив йому, що провели перевірку і те, що побували в Новгородську, шукали адресу Вронянського. ОСОБА_8 відповів, що знає, про те, що вони шукали ОСОБА_10. Він запитав у ОСОБА_8 про рапорти за 25 та 29, що знаходяться в справі і сказав, що все вказує на те, що рапорти підроблені, оскільки батько та сам ОСОБА_10 сказали, що його не відвідували. ОСОБА_8 почав кричати, обурюватись, що такого не може бути, це брехня. ОСОБА_1 попросив його прийти 31 травня в прокуратуру, і сказав, що спілкуватись будемо там, ОСОБА_8 погодився.

31 травня 2017 року приблизно о 10.00 в його кабінет НОМЕР_3, що розташований на другому поверсі прийшов ОСОБА_8. ОСОБА_1 сказав, що є пояснення ОСОБА_10, що ОСОБА_8 його не відвідував, на що останній почав обурюватись, що це неправда. ОСОБА_1 показав пояснення батька та самого ОСОБА_10. ОСОБА_8 подивився пояснення, наглядову справу, рапорти, та погодився, що рапорти складав він. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_8, що виявлені під час попередньої перевірки порушення не було усунено, через що він дуже злий. При цьому можливо погано розмовляв з ОСОБА_12, оскільки був злий, бесіда проходила на підвищених тонах. Сказав ОСОБА_8, що буде складати рапорт про виявленні ним під час перевірки порушення та порушувати кримінальну справу за ст. 366 КК України - підробка документів. Показав на комп'ютері ОСОБА_8 початий рапорт на ім'я ОСОБА_3 про виявлену в ході перевірки підробку документів. Рапорт не дописав, бо не хотів писати декілька рапортів за кожним фактом, хотів закінчити перевірку і скласти один за результатами перевірки в цілому. ОСОБА_8 відповів, що у нього є документи, про те що 25 та 29 він відвідував ОСОБА_10, але які саме документи не уточнив, можливо хотів відібрати нові пояснення. ОСОБА_8 сказав, що сьогодні він на чергуванні та принесе їх 1 червня. ОСОБА_1 погодився та ОСОБА_8 пішов. На вулицю з ОСОБА_8 не виходив. 31 травня з ОСОБА_8 більше не спілкувався ні телефоном, ні особисто.

1 червня він одразу з дому поїхав з перевіркою в колонію, був там з 9 години до 12 години, за цей час ОСОБА_8 телефонував йому два рази. Перший раз сказав, що знаходиться біля прокуратури та не може зайти, оскільки зачинені двері. ОСОБА_1 відповів, що знаходиться у колонії, і що ОСОБА_8 може звернутись до ОСОБА_5. Після цього ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_5 і сказав про ОСОБА_8, що той приніс документи по перевірці, та попросив вийти зустріти ОСОБА_8. Пройшло хвилин 10-20 та ОСОБА_8 знову зателефонував, знову сказав, що він біля прокуратури, запитав до кого йому підійти, запитував як звати ОСОБА_5. ОСОБА_1 знову зателефонував ОСОБА_5 та попросив вийти зустріти Таратуєва. Пізніше, близько 12.00 години йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що зустрів ОСОБА_8 і той передав документи.

Після 12 години зателефонували колеги з канцелярії та повідомили, що його шукають працівники СБУ та облпрокуратури, сказали, щоб він терміново повертався.

О 12.30 його підвезли на роботу, він зайшов до прокуратури, піднявся на другий поверх до свого кабінету та побачив, що в коридорі багато людей. Зайшов в кабінет, зліва біля свого стола стояв ОСОБА_5, біля нього було двоє чоловіків, справа ще двоє. На його робочому місці сидів чоловік, біля вікна стояв ще один. Вони представились - прокурор Неминущий та слідчий Білоусов, повідомили його про обшук, та запропонували видати всі незаконні речі, а він відповів, що незаконних речей у нього немає. Після чого вони продовжили обшук, перевірили речі ОСОБА_5, робочий стіл, наглядові справи, стіл ОСОБА_6. Оглянули стіл ОСОБА_1, зверху документи, які вилучили, потім відкрили ящик, з верхнього ящика достали гроші, розложили їх на столі. Після чого провели його особистий огляд, попросили дістати все з карманів, речі, особисті гроші, телефон, посвідчення, все це знімали на камеру. Вилучені речі опечатали, поклали в пакети, системний блок, гроші підписали поняті, протокол обшуку він також підписував. Зауважень під час проведення слідчих дій у нього не було, оскільки до кінця не розумів, що відбувається, знаходився у шокову стані, не розумів, як гроші потрапили до його стола. Після цього їх удвох із ОСОБА_5 вивели на вулицю та посадили в мікроавтобус, який стояв біля приміщення суду. Привезли до м.Краматорська в прокуратуру, далі проводили слідчі дії. Без захисників слідчі дії не проводили. Коли вони вже були в Краматорську, ОСОБА_5 йому розповів, як все відбувалось: що прийшов ОСОБА_8, сказав що приніс документи, ОСОБА_5 його провів, ОСОБА_8 питав, куди покласти документи, ОСОБА_5 показав, де стіл ОСОБА_1, і ОСОБА_8 щось у його стіл поклав, вийшов і зайшли працівники СБУ.

З приводу аудіозапису диктофону пояснив, що запис підроблений, з нього неможливо встановити хто з ким розмовляє, в який час, сам ОСОБА_8 говорив, що вони знаходились на вулиці, хоча на вулицю вони не виходили, з аудіозапису чути, що розмова йде з іншою особою, експертиза не проводилась, просто повірили словам ОСОБА_8.

Грошей від ОСОБА_8 він не вимагав, той сам підкинув гроші.

ОСОБА_8 йому телефонував дуже активно, скористався тією ситуацією, що його не було на робочому місці, ОСОБА_5 молодий співробітник, недосвідчений, тільки прийшов працювати, ОСОБА_8 прийшов поклав гроші у стіл і все. ОСОБА_5 не міг бачити гроші, це видно на відео, що ОСОБА_8 своїм тілом закривав йому огляд.

Рапорт щодо виявленого правопорушення по перевірці ОСОБА_10 почав складати 31 травня зранку на ім'я ОСОБА_3. 31 травня коли прийшов ОСОБА_8, як раз складав рапорт, показував його ОСОБА_8, оскільки з ним лаявся та був у дуже збудженому стані, рапорт був відкритий на робочому столі.

З приводу телефонного дзвінка 30 травня, а також оглянутої деталізації телефонних зв'язків, з якого встановлено, що він дзвонить ОСОБА_8, а не навпаки, пояснив, що здається ОСОБА_8 дзвонив йому сам, а можливо і він попросив номер, і сам набрав його.

Про свої дії ні він, ні ОСОБА_5 ОСОБА_3 не доповідали, доповіли лише ОСОБА_4, оскільки підпорядковувались йому і нагляд за ними здійснював саме він.

При виявленні в ході перевірки правопорушення він мав діяти наступним чином: скласти рапорт, зібрати матеріали, пояснення, і після цього з цими матеріалами доповісти керівнику ОСОБА_3. Коли той поставить резолюцію, слід внести відомості в ЄРДР, або якщо факт виявлений відносно працівника поліції - направити матеріали в обласну прокуратуру. Письмово доповісти керівництву він не встиг, оскільки перевірка ще не була завершена, доповідав тільки усно ОСОБА_4.

Чому ОСОБА_8 так зробив, не знає, мабуть злякався, оскільки його могли притягнути до кримінальної відповідальності, можливо колись його образив. ОСОБА_8 до цього він не знав, не спілкувався ніколи з ним, хоча в прокуратурі працює з 2011 року. Ніяких грошових домовленостей з ОСОБА_8 у нього ніколи не було.

З приводу стенограми розмови, записаної на диктофон пояснив, що частково вона відповідає змісту розмови, що відбулась 30 числа між ним та ОСОБА_8, а саме в частині рапортів за 25 та 29 числа, про виявлені порушення. Але з приводу вимоги грошей, суми та обіцянки порвати рапорт - такого не було.

З приводу телефоних дзвінків 1 червня підтвердив, що такі розмови були. Направив ОСОБА_12 в свій кабінет, оскільки думав, що той приніс документи, і оскільки він сам не міг їх забрати, то дозволив залишити їх ОСОБА_5. ОСОБА_5 просив зустріти ОСОБА_8 та забрати у нього документи. Розмова з Заварзіними з приводу того, що документи той забрав, дійсно була.

Гроші дійсно було вилучено в дальньому правому кутку в верхній лівій шухляді його столу, вилучені купюри також відповідають дійсності, як це вказано в протоколі обшуку. Не погодився з номером кабінета - його кабінет НОМЕР_3, а в протоколі зазначено номер НОМЕР_4.

З метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин кримінального провадження, суд допитав свідків, а також дослідив надані у судовому засіданні письмові та речові докази:

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює на посаді керівника Костянтинівської місцевої прокуратури. З ОСОБА_1 знайомий з 2015 року по роботі. З приводу обставин, що сталися, пояснив, що який саме це був день не пам'ятає, він приїхав на роботу вранці після наради. В цей час здається, ОСОБА_1 на робочому місці не було - він був в колонії на перевірці. Через деякий час він почув шум з коридору, коли вийшов, то побачив працівників СБУ та слідчих з прокуратури області. Про обшук доповів керівнику. По завершенні обшуку йому надали протокол для підпису.

Згідно розподілу обов'язків в період з травня по червень 2017 року ОСОБА_1 здійснював нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальному проваджені та при застосуванні інших заходів примусового характеру. Працював ОСОБА_1 в кабінеті на другому поверсі разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але номер кабінета не пам'ятає. ОСОБА_5 також відповідав за напрямок, що відповідає напрямку діяльності ОСОБА_1, але ОСОБА_1 був старший, оскільки у нього більший досвід роботи, а ОСОБА_5 йому допомагав. На той час за наказом прокурора області вони перевіряли дотримання особами домашнього арешту. У разі виявлення порушень вимог чинного законодавства під час здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні рішень пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, у конкретному випадку у разі виявлення під час такої перевірки ознак кримінального правопорушення, якщо прокурор вважає, що там такі ознаки є, керуючись ст. 214 КПК України повинен протягом доби внести відомості до ЄРДР по перевірці. Для цього складається довідка, в якій зазначається висновок щодо порушень, та прокурор вносить пропозицію внести акт реагування, а якщо там наявні ознаки злочину - внести в ЄРДР.

Особисто ОСОБА_3 ОСОБА_1 не доповідав про факт виявлення ознак злочину в діях працівника поліції Торецького ВП ОСОБА_8 чи будь-які інші відомості за фактом проведення перевірки домашнього арешту ОСОБА_10 Про цю перевірку ОСОБА_3 взагалі не знав, відповідальний за цей напрямок був ОСОБА_4, довідки про результати підписував також він. ОСОБА_1 ці перевірки проводив постійно, кожного кварталу. За відсутності пояснень і усної доповіді ОСОБА_1 мав змогу приховати виявлене в ході перевірки порушення.

Якщо прокурор виявив ознаки злочину, керуючись ст.214 КПК України повинен внести відомості в ЄРДР, технічно це робиться так: готує документ про виявлення злочину, доповідає керівнику, після його резолюції, якщо він згоден, прокурор прокуратури може зайти зі свого ключа в ЄРДР створити документ та внести його в ЄРДР, і після цього керівник прокуратури має підтвердити його реєстрацію. Водночас, в прокуратурі області є наказ №89 від 18.12.2015 року, який зобов'язує місцевих прокурорів у разі виявлення фактів вчинення злочинів працівниками поліції, такі матеріали направляти на слідче управління прокуратури області для прийняття рішення щодо внесення в ЄРДР. Статтею 214 КПК визначено, що на реагування є одна доба.

ОСОБА_3 підтвердив, що у ОСОБА_1 були повноваження щодо самостійного внесення відомостей до ЄРДР за фактом виявлення злочину, його до цього зобов'язує закон. Для здійснення внесення до ЄРДР у нього був комп'ютер, доступ до системи ЄРДР, цифровий ключ та підпис, технічно можливість створити картку ЄРДР у нього була.

В кабінеті у ОСОБА_1 його стіл знаходиться праворуч у кутку, робоче місце повністю забезпечено всім необхідним.

Вхід до прокуратури на кодовому замку, двері відчиняє працівник канцелярії, яка по відеоспостереженню бачить, хто прийшов.

Про документ, що був виявлений під час огляду системного блоку ОСОБА_1, файл-рапорт на ім'я заступника керівника про виявлення під час перевірки домашнього арешту фальсифікації офіційних документів йому нічого не відомо, такий рапорт ОСОБА_3 не показували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює в Торецькому відділі Костянтинівської місцевої прокуратури, з травня по червень 2017 року працював начальником Торецького відділу. Прокурор Ільющенко з 19.04.2017 року почав здійснювати нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, коротше кажучи тюремний нагляд. В його службові обов'язки входило організація такого нагляду та контроль роботи за працівниками поліції під час виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вказані перевірки проводились щомісячно, в тому числі і відносно ОСОБА_10.

В кінці травня 2017 року розпочалась чергова перевірка контролю домашнього арешту поліцією. Під час перевірки були витребувані з поліції матеріали наглядових проваджень відносно таких осіб, та прокурори Ільющенко і ОСОБА_5 здійснювали виїзд на місця проживання таких осіб для здійснення перевірки достовірності матеріалів поліції. Чи виїжджав ОСОБА_1 самостійно чи з ОСОБА_5 за місцем проживання ОСОБА_10, на теперішній час сказати не може, оскільки вони перевіряли кількох осіб, кого саме не пам'ятає, виїжджали самостійно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 удвох. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 йому доповідали, що вони виїжджали за місцем проживання до осіб, які повинні контролювались, але доповідь про виявлені факти не пам'ятає. Телефоні дзвінки не пам'ятає. Якби вони доповіли про порушення, службову підробку - він би таке запам'ятав. Якби чітко було встановлено службове підроблення, то така інформація була би доведена до керівництва для подальшого вирішення. Про факт виявлення злочину в діях працівника Торецького ВП ОСОБА_8 за результатами виїзду і перевірки йому ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не повідомляли.

Після проведення перевірки прокурор мав скласти довідку про факт перевірки, де відображаються виявлені порушення, та надати пропозиції щодо реагування.

Про рапорт, що містився в комп'ютері ОСОБА_1, про те, що в діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки злочину, ОСОБА_4 не було відомо. Станом на 01.06.2017 року перевірка не була завершена, тому довідка ще не була складена. Чому ОСОБА_1 складав рапорт - йому не відомо. У разі виявлення ознак злочину, відповідно до вимог КПК України, прокурор повинен зареєструвати відомості у ЄРДР. КПК не передбачає складання рапорту у разі виявлення злочину. Але з практики, що склалась, у разі виявлення порушень, прокурор повинен доповісти про це керівництву, склавши рапорт. Відповідно до вимог КПК України прокурор має доповісти керівництву про виявлений злочин негайно або в добовий термін. Чому ОСОБА_1 порушив строк внесення відомостей до ЄРДР та не повідомив керівництво йому не відомо.

Перевірку проводив саме прокурор Ільющенко разом із ОСОБА_5, він або керівництво прокуратури у повсякденну їх роботу практично не втручалися, при виявленні правопорушення, прокурори повинні доповідати керівництву. Вказівок їм на перевірку ОСОБА_10 не давав.

В ході обшуку він присутній не був, що там було виявлено не бачив, з протоколом обшуку не ознайомлювався. Нумерація кабінетів не затверджувалась.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює прокурором Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури з лютого 2017 року, займався контролем за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, контроль здійснювали разом з ОСОБА_1 До цього ОСОБА_1 був керівником його стажування.

Вони вдвох у травні проводили перевірку домашнього арешту ОСОБА_10, та інших осіб. Під час перевірки він не приймав самостійних рішень. Витребовували особисті справи у поліції, після чого виїжджали за місцем проживання осіб під домашнім арештом, в тому числі і до ОСОБА_10. Про виїзд повідомляли керівництво. Коли приїхали за адресою проживання ОСОБА_10, визначеною в ухвалі суду про домашній арешт, виявили, що останнього там не було. За цією адресою був батько ОСОБА_10, з пояснень якого встановили, що працівники поліції перевірку не проводили декілька місяців, не дивлячись на те, що матеріали справи містили рапорти про виїзд. У батька ОСОБА_10 відбирав пояснення особисто він, а ОСОБА_1 в цей час знаходився поруч із ним. В подальшому ними було встановлено місцезнаходження самого ОСОБА_10, він був неподалік у своєї співмешканки, у нього також відібрали пояснення. ОСОБА_10 підтвердив, що його не було вдома, в той час коли був рапорт поліцейського за фактом виїзду. Про виявлення порушення за фактом перевірки ОСОБА_10 особисто він керівництву не доповідав, чи доповідав ОСОБА_1 йому також невідомо. ОСОБА_1 нічого не говорив про рапорти і про те, що збирається щось доповідати керівництву, також не говорив. Про рапорт на комп'ютері ОСОБА_1 йому також нічого не відомо.

Про переговори ОСОБА_8 з ОСОБА_1 йому нічого не відомо. Чи зустрічався 31 травня ОСОБА_1 з ОСОБА_8 йому не відомо. Гроші за укриття результатів перевірки йому ніхто не пропонував.

ОСОБА_1 зателефонував 1 червня близько 9 години ранку та сказав йому, що ОСОБА_8 принесе йому документи, які саме не уточнив. Мова у розмові з ОСОБА_1 йшла про документи, ОСОБА_1 просив їх забрати у ОСОБА_8.

Вранці 1 червня 2017 року приблизно о 10.00 ранку до прокуратури прийшов співробітник поліції ОСОБА_8 та шукав прокурора Ільющенка, хотів передати йому документи. Виявилось, що ОСОБА_1 на місці не було, поліцейський цікавився де він, оскільки йому потрібно було обговорити питання особистого характеру. Запитав як знайти ОСОБА_1, нащо він йому пояснив, що ОСОБА_1 на перевірці у виправній колонії. Після цього ОСОБА_8 попросив провести його до кабінету ОСОБА_1, що він і зробив. У кабінеті був прокурор Яковенко, який одразу вийшов.

У кабінеті ОСОБА_8 не пояснював, які у нього документи, натомість цікавився результатами перевірки, порушеннями, та яке буде покарання. В розмові він хотів його підбадьорити, тому говорив ОСОБА_8, що все буде гаразд. Під час розмови у кабінеті ОСОБА_5 сидів на своєму робочому місці. Його стіл знаходиться одразу зліва від виходу, стіл ОСОБА_1 справа у кутку. ОСОБА_5 вказав, де знаходиться робочий стіл ОСОБА_1, потім ОСОБА_8 запитав куди можна покласти документи, ОСОБА_5 вказав на стіл, і той поклав в верхній лівий ящик гроші. Свідок уточнив, що ОСОБА_8 стояв поруч нього, полубоком, і він точно бачив в руках у ОСОБА_8 гроші. На те, що ОСОБА_8 клав у стіл ОСОБА_1 гроші, він не звернув уваги, оскільки подумав, що мабуть приніс йому борг. Керівництву про гроші не доповів, за що його в подальшому притягнули до дисциплінарної відповідальності.

Потім ОСОБА_8 просив подзвонити ОСОБА_1 та повідомити, що все готово. ОСОБА_5 зателефонував і сказав це ОСОБА_1, але при цьому не міг сказати, що це були гроші, тому сказав, що передали документи. ОСОБА_8 дуже переживав щодо результатів перевірки, був в дуже збудженому стані. Після того як ним було здійснено дзвінок і ОСОБА_8 пішов, буквально через декілька хвилин зайшли співробітники СБУ з обшуком.

При проведенні обшуку ОСОБА_5 був присутній. Спочатку ОСОБА_1 не було, хвилин через 30 він приїхав, за час відсутності ОСОБА_1 обшук не проводився. Коли ОСОБА_1 зайшов в кабінет, він дуже здивувався, коли побачив гроші. Особисто у ОСОБА_5 вилучили робочі записи з блокноту, ще документи, у ОСОБА_1 також вилучили робочі записи, посвідчення, та гроші, які знайшли у ящику столу, кількість грошей було 3 тисячі гривень. Обшук завершено тим, що було все опечатано, вилучено речі і їх з ОСОБА_1 забрали на допит.

Допитаний свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює прокурором у Торецькому відділі Костянтинівської місцевої прокуратури. ОСОБА_1 знає як колегу. Приблизно влітку 2017 року в денний час доби, він знаходився на робочому місці в прокуратурі в своєму кабінеті. В кабінеті разом з ним був ОСОБА_5, ОСОБА_1 не було, де він знаходився, не знає. До кабінету зайшов співробітник поліції ОСОБА_8, зайшов з приводу якихось питань до ОСОБА_5, про що вони розмовляли не чув, оскільки він пішов з кабінету по робочих справах. В кабінеті залишились ОСОБА_8 та ОСОБА_5, щось обговорювали. Коли вийшов на вулицю біля прокуратури побачив 2 невідомих осіб, які забігли в прокуратуру дуже швидко і напевно хвилин через п'ять під'їхав фургон, з якого вийшов чоловік з камерою та направився також до прокуратури. Після цього він поїхав по своїх справах. Коли повернувся, то побачив, що в кабінеті проводять обшук, це були слідчі дії відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_5, за підозрою у неправомірній вигоді. Під час обшуку присутній не був, його речей не вилучали. Щодо розташування столів в кабінеті пояснив, що при вході в кабінет зліва знаходився стіл ОСОБА_5, далі зліва у кутку в кінці його стіл, а справа у кутку стіл ОСОБА_1. Номер кабінету не пам'ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що працює в Торецькому ВП заступником начальника відділу. Наприкінці травня він приїхав на роботу, ОСОБА_8 був черговим, стояли з ним розмовляли і в процесі розмови ОСОБА_8 розповів, що йому подзвонив прокурор Ільющенко та повідомив, що у нього якісь непорядки з домашнім арештом, та сказав, щоб він щось думав з цього приводу. Потім зустріли ОСОБА_9 і йому також це розповіли, як начальнику, ОСОБА_8 говорив, що у нього є диктофон, і він всю розмову запише. Наступного дня ОСОБА_8 пішов до прокуратури. Потім ОСОБА_8 йому розповів, що ОСОБА_1 говорив, що ОСОБА_8 підробив якісь документи, і він порушить проти нього кримінальну справу, а потім вимагав у нього 3 тисячі гривень. ОСОБА_8 уточнив, що вимагав гроші саме ОСОБА_1 з приводу перевірки ОСОБА_10. Як він зрозумів, ОСОБА_8 начебто підробив рапорт, і за те щоб не порушувати кримінальну справу ОСОБА_8 необхідно принести ОСОБА_1 три тисячі гривень, в якості неправомірної вигоди.

Допитаний свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює в Торецькому відділенні поліції оперуповноваженим. Проводив перевірку виконання ухвали слідчого судді про домашній арешт ОСОБА_10 два рази на тиждень, згідно графіку. В ході проведення перевірок було встановлено, що ОСОБА_10 знаходився вдома, нічого не порушував. Дати коли проводив такі перевірки не пам'ятає.

30.05.2017 року він чергував у Торецькому ВП, точний час не пам'ятає, але подзвонив йому на мобільний телефон ОСОБА_1 та сказав, що у нього на перевірці його контрольно-наглядова справа відносно ОСОБА_10, та повідомив про те, що він підробив рапорт та відносно нього буде порушено кримінальну справу, у зв'язку з чим йому необхідно прийти до прокуратури та обговорити два варіанти. Про цю розмову розказував ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Вирішив розмову з ОСОБА_1 записати на диктофон, бо його насторожила фраза про варіанти розвитку подій.

31.05.2017 року зранку, коли змінився з чергування, можливо близько 10 години, він пішов до ОСОБА_1, з собою взяв диктофон. Прийшов до прокуратури в кабінет, де знаходився ОСОБА_13, на другому поверсі, приблизно в середині коридору зліва, номер кабінету не пам'ятає. Стіл ОСОБА_1 розташований у правому кутку. Коли зайшов до кабінету ОСОБА_1 запропонував йому присісти та почав говорити про перевірку справи ОСОБА_10, що він виїжджав за місцем проживання ОСОБА_10, що начебто ОСОБА_8 підробив документи, про виявлені обставини він буде доповідати керівництву, показав щось на комп'ютері - рапорт про підробку, сказав, що він його вже готує і планує доповісти керівництву. Рапорт ОСОБА_8 не читав. ОСОБА_1 сказав, що порушить кримінальну справу за ст.366 КК України. Потім до кабінету зайшов хтось із прокурорів, і ОСОБА_8 з ОСОБА_1 вийшли на вулицю. Коли курили, він у ОСОБА_1 запитав про другий варіант, який він йому пропонував телефоном, на що ОСОБА_1 сказав, якщо він йому дасть 3000 гривень, то справу порушувати не буде, доповідати своєму керівництву не буде і інформація про підробку нікуди не піде. Уточнив про валюту - 3000 гривен. Коли ОСОБА_1 сказав йому суму, ОСОБА_8 пояснив, що одразу принести гроші не зможе, оскільки тільки змінився з чергування, проживає далеко, тому принесе їх завтра. ОСОБА_1 погодився і сказав, наступного дня, коли привезе гроші, йому подзвонити і у такому разі справу порушувати не буде відносно нього, і керівництву доповідати також не буде. Після того як вони поговорили на вулиці про гроші, ОСОБА_1 сказав, що доповідати про порушення не буде. Головною умовою для того щоб він не доповідав про порушення, була наявність грошей від нього. Як доказ розмови з ОСОБА_1 у нього є запис на його диктофоні. Запис вирішив здійснити, оскільки підозрював про що буде йти мова з ОСОБА_1, і щоб він мав змогу якось свої слова підтвердити, вирішив записати.

Після розмови з ОСОБА_1 він направився до м. Краматорськ та звернувся до СБУ із заявою про злочин. Коли потрапив до СБУ сказав, що бажає звернутись із заявою за фактом того, що працівник прокуратури вимагає гроші. Заяву у нього прийняли, після цього в облпрокуратуру його направили на допит до слідчого. Після допиту домовились про те, що він візьме свої гроші та передасть 1 червня як і домовлялись з ОСОБА_1. Потім поїхав додому.

01.06.2017 року вранці приїхали слідчі та працівники прокуратури і СБУ до його кабінету НОМЕР_5 в Торецькому ВП, він їм надав свої гроші 3000 гривень, які він взяв вдома, і які були слідчим переписані та зроблені ксерокопії купюр, при понятих. Після того як грошові кошти оглянули, їх йому повернули, він їх положив до кишені, на нього навісили відеокамеру. Він зателефонував ОСОБА_1. В телефонній розмові ОСОБА_1 пояснив, що зайнятий, знаходиться в колонії і щоб з цим питанням, мав на увазі передачу коштів, він звернувся до ОСОБА_5, той в курсі, зустріне тебе.

Після цього він пішов до приміщення прокуратури, на вулиці стояв ОСОБА_5 з іншими особами. Він сказав ОСОБА_5, що ОСОБА_1 просив звернутись до нього. Разом із ОСОБА_5 зайшли до прокуратури у приміщення, пройшли до кабінету, де знаходиться робоче місце ОСОБА_1. Він задавав питання ОСОБА_5 з приводу порушення, що буде з справою, чи будуть доповідати керівництву чи закриють справу, на що ОСОБА_5 пояснив, що не знає, всі питання до ОСОБА_1. ОСОБА_5 сказав йому, щоб він поклав документи в стіл ОСОБА_1, після чого він підійшов до стола та поклав у верхній ящик гроші в сумі 3000 гривень, гроші були без конверта, саме ті гроші, які слідчий надав йому після огляду. ОСОБА_5 бачив, як він клав гроші. Далі він запитав у ОСОБА_5, про подальші дії, що треба подзвонити ОСОБА_1, на що ОСОБА_5 сказав, що подзвонить сам, взяв телефон та подзвонив ОСОБА_1, сказав фразу «Все хорошо». Після цього ОСОБА_8 вийшов з кабінету. В кабінет зайшли слідчий, працівники СБУ, поняті. Під час обшуку не був присутній, повернувся на роботу. Пізніше його викликав слідчий, допитував, надав запис диктофона, слідчий склав протокол.

В подальшому за фактом підробки документів проти нього було порушено кримінальну справу слідчим облпрокуратури, в рамках цього провадження його також викликали на допит, про прийняте рішення йому невідомо.

Він ОСОБА_1 гроші не боргував, не позичав та не продавав нічого, з іншими прокурорами також таких розмов не було. На передачу коштів погодився, тому що нічого не порушував, а гроші з нього вимагали, хотів захистити свої права, щоб такого більше не траплялось, щоб покарати винного.

Під час додаткового допиту свідок ОСОБА_8 уточнив, що про передачу справжніх документів він з ОСОБА_1 не домовлявся, 1 червня ніякі справжні документи не повинен був приносити, під час розмов мова йшла саме про гроші, неправомірну вигоду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що в 2017 році він працював виконуючим обов'язки заступника начальника Торецького відділу поліції. 31.05.2017 року вранці до нього підійшов ОСОБА_7 і доповів йому, що прокурор Ільющенко вимагає неправомірну вигоду у розмірі 3000 гривень від ОСОБА_8 за виявлені фальсифікації у контрольно-наглядовій справі по домашньому арешту відносно ОСОБА_10. Зі слів ОСОБА_7 йому відомо, що ОСОБА_1 назначив ОСОБА_8 зустріч на ранок 31.05.2017 року. Після цього, він доповів про цей факт керівництвау. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_8 записав розмову з ОСОБА_1 на диктофон. Він прослуховував цей запис. З цієї розмови була ясна суть - це стосується справи відносно ОСОБА_10, сума - 3000 гривень, їх троє, пролунали прізвища ОСОБА_4, ОСОБА_5. Розмова велася з ОСОБА_1. ОСОБА_8 дав згоду. Запис був нечітким, через навушники він її не прослуховував. Він впізнав на цьому записі голос ОСОБА_1.

Також судом було досліджено письмові докази:

Витяг з кримінального провадження №42017050000000476, час внесення в ЄРДР 17:33 31.05.2017 року, відомості за ознаками ч.3 ст.368 КК України - службова особа правоохоронного органу вимагає та має намір отримати неправомірну вигоду від особи за неналежне виконання своїх службових обов'язків. (т.2 а.с.1)

Заява ОСОБА_8 31.05.2017 року начальнику управління СБУ в Донецькій області щодо притягнення до кримінальної відповідальності прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, який намагається отримати від нього неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. за невнесення матеріалів до ЄРДР за ст. 366 КК України при здійсненні перевірки домашнього арешту ОСОБА_10 (т.2 а.с.12)

Пояснення ОСОБА_8, надане ним 31.05.2018 року співробітнику управління Національної поліції Донецької області про те, що ОСОБА_1 вимагає у нього неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. за непритягнення до кримінальної відповідальності. (т.2 а.с.14)

Протокол огляду грошових коштів від 01.06.2017 року, відповідно до якого проведений огляд грошових коштів, наданих заявником ОСОБА_8 у розмірі 3000 грн., які є його особистими коштами, для їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення слідчих дій. Оглядом встановлено, що суму 3000 (три тисячі) гривень складають наступні грошові купюри: номіналом 100 грн. - 20 купюр, за наступними серіями та номерами: КЛ 1783353; ЗД 3874037; КД 5613294; МИ 90496665; КТ 6310766; ЗВ 8722429; ЕЄ 59634444; КР 9228622; МЛ 6970821; СГ 5511220; КФ 2626119; МЕ 0047337; ВЄ 0176701; МГ1045917; АЗ 1240753; ГЦ 1805871; ЕА 0495011; СЗ 5171535; КЙ 2090489; КД 1675399, а також номіналом 200 грн. - 5 купюр, з наступними серіями та номерами: ВГ 8970674; ЄЕ 6351979; УМ4122770; ПВ 2309901; ЗЕ 5185503. У присутності понятих грошові кошти передані заявнику ОСОБА_8 для подальшого їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час контролю за вчиненням злочину. До протоколу додано ксерокопії купюр. (т.2 а.с.21-30 )

Протокол обшуку від 01.06.2017 року, відповідно до якого в службовому кабінеті НОМЕР_2 Костянтинівської місцевої прокуратури в м. Торецьку за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 6а, під час обшуку робочого столу прокурора Ільющенка О.М., були виявлені та вилучені наступні документи: пояснення ОСОБА_14, пояснення ОСОБА_10 від 30.05.2017, контрольно-наглядова справа №32-13/2016 на особу під домашнім арештом ОСОБА_10, контроль здійснює оперуповноважений Торецького ВП ст. лейтенант поліції ОСОБА_8, 1 том, прошитий на 84 арк., з вкладеними в ньому ухвалами суду та рапортами на 10 арк., інші документи. В правій ніші робочого столу ОСОБА_1 виявлено та вилучено системний блок, інв.№ 10481384, «ВТС» в корпусі чорного кольору. В верхній лівій шухляді робочого столу ОСОБА_1, який розташований в дальньому правому куті від входу до службового кабінету, виявлено грошові кошти в сумі 3000 грн., купюрами номіналом 100 грн. та 200 грн. (купюри номіналом 100 грн.- 20 купюр з наступними серіями та номерами : КЙ 2090489, СЗ 5171535, ЕА 0495011, ГЦ 1805871, АЗ 1240753, МГ 1045917, ВЕ 0176701, МЕ 0047337, КФ 2626119, СГ 5511220, МЛ 6970821, КР 9228622, ЕЄ 5963444, ЗВ 8722429, КТ 6310766, МИ 90449665, КД 5613294, ЗД 3874037, КЛ 1783353, КД 1675399; купюри номіналом 200 грн. - 5 купюр з наступними серіями та номерами : ЗЕ 5185503, ПВ 2309901; УМ 4122770, ЕЄ 6351979, ВГ 8970674). Крім того, вилучено телефон ОСОБА_5, речі, що були виявлені при особистому обшуці ОСОБА_1 - 321,25 грн., мобільний телефон, службове посвідчення працівника органів прокуратури, 1 долар США. (т.2 а.с.31-38)

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.06.2017 року, відповідно до якого отримано тимчасовий доступ та вилучені документи, що містять відомості про дату, час, направлення телефонних з'єднань абонента ОСОБА_1, який використовував телефонний номер НОМЕР_7 та абонента ОСОБА_8, який використовував телефонний номер НОМЕР_6, та зони обслуговування базових станцій оператора мобільного зв'язку, на території яких відбувалися ці з'єднання - за проміжок часу з 30.05.2017 до 03.06.2017. Відомості скопійовані на СD-R диск «Verbatim» білого кольору № 127ОЕ28Д8085818С1, який доданий до протоколу в якості додатку. (т.2 а.с.78-81)

Протокол огляду документів від 19.06.2017 року, відповідно до якого був оглянутий СD-диск «Verbatim» № 127ОЕ28Д8085818С1, на якому містяться два файли: 509702399 та 669187761. Під час огляду встановлено телефонні з'єднання між абонентами ОСОБА_1 (НОМЕР_8) та ОСОБА_8 (НОМЕР_9), ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (НОМЕР_10), ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а саме:

телефонні з'єднання між ОСОБА_1 та ОСОБА_8:

- 30.05.2017 о 17 год. 33 хв. ОСОБА_1, знаходячись в районі зони обслуговування базової станції за адресою: м. Торецьк, вул. Дружби, 20 (ДК «Україна»), здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_8 (НОМЕР_11), тривалістю 181 сек.;

- 01.06.2017 об 11 год. 28 хв. та об 11 год. 39 хв. ОСОБА_1, знаходячись в районі обслуговування базової станції за адресою: м. Торецьк, вул. Херсонська, провів дві телефонні розмови з ОСОБА_8 (НОМЕР_11), тривалістю 32 сек. та 42 сек. відповідно.

Телефонні з'єднання між ОСОБА_1 та ОСОБА_5: 01.06.2017 об 11 год. 06 хв. тривалістю 79 сек., 01.06.2017 об 11 год. 29 хв., тривалістю 53 сек., 01.06.2017 об 11 год. 40 хв., тривалістю 48 сек., 01.06.2017 об 11 год. 52 хв., тривалістю 10 сек. (т.2 а.с.82-83)

Протокол огляду документів від 21.06.2017 року, відповідно до якого були оглянуті речі, вилучені 01.06.2017 в ході обшуку службового кабінету Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури, а саме: два блокноти, флеш-носій, пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_14, контрольно-наглядову справу ОСОБА_10 та інші документи, що не мають значення у кримінальному провадженні (т.2 а.с.93-95)

Протокол огляду документа від 22.06.2017 року з додатками (скріншотами), відповідно до якого оглянутий системний блок «ВТС» чорного кольору, який на службі у прокуратурі використовував ОСОБА_1 В ході огляду виявлено файл (розширення .doc) з назвою «Заступнику керівника Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3», відповідно до властивостей створений 31.05.2017 о 10 год. 13 хв. При відкритті вказаного файлу встановлено, що він містить текстовий документ, а саме - рапорт у незавершеному вигляді щодо виявлення ознак злочину в діях оперуповноваженого СКП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_8 Файл роздруковано та додано до протоколу (т.2 а.с.96-101)

Протокол огляду від 22.06.2017, відповідно до якого був оглянутий вилучений у ОСОБА_1 мобільний телефон Samsung з сім-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_1, особисті грошові кошти в сумі 321,25 грн, службове посвідчення, та купюру 1 долар США. (т.2 а.с.102-103)

Протокол огляду інформації на електронному пристрої від 30.06.2017, відповідно до якого оглянутий мобільний телефон ОСОБА_5 «Meizu M3 Note» в корпусі сіро-чорного кольору, з сім-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone. При відкритті журналу телефонних дзвінків встановлено відомості щодо телефонних з'єднань між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, в тому числі 01.06.2017 об 11 год. 06 хв., 11 год. 29 хв., 11 год. 40 хв., 11 год. 52 хв. (т.2 а.с.104-105)

Копія наказу прокурора Донецької області №422-к від 08.02.2017 року про призначення ОСОБА_1 прокурором Торецького відділу Костянтинівської прокуратури (т.2 а.с.131)

Копія наказу № 28 Костянтинівської місцевої прокуратури від 19.04.2017 року «Про розподіл обов'язків між працівниками Костянтинівської місцевої прокуратури», відповідно до якого на ОСОБА_1 покладено обов'язок здійснювати нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, що призначаються судом. (т.2 а.с.132-137 )

Копія наказу прокурора Донецької області № 56 окв від 29.04.2016 "Про розмежування повноважень між органами прокуратури Донецької області щодо здійнення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового харктеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян", відповідно до якого визначено перевірку у підрозділах поліції контролю та домашнім арештом здійснювати щомісячно (т. а.с.138-141)

Ухвала слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 01.06.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_8 (т.2 а.с.148 )

Ухвала слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 01.06.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_1 (т.2 а.с.149 )

Ухвала слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 01.06.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_5 (т.2 а.с.150 )

Постанова прокурора №2396/т від 01.06.2017 року про проведення контролю за вчиненням злочину, якою постановлено для отримання доказів злочинної діяльності працівника правоохоронного органу прокурора Ільющенко О.М. та повного документування факту вчинення ним злочину - провести контроль за скоєнням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів (грошових купюр з яких заздалегідь зроблено копії) заявником ОСОБА_8 шляхом передачі неправомірної вигоди, пов'язаної з вимаганням. (т.2 а.с.151-153 )

Постанова прокурора №2393/т від 01.06.2017 року про проведення негласних слідчих дій аудіо-, відеоконтроль особи та спостереження за ОСОБА_5 (т.2 а.с.154-155 )

Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 01.06.2017 року, в якому зафіксовано хід та результати цієї негласної слідчої дії щодо фіксації отримання ОСОБА_1 особисто та за його вказівкою іншими особами неправомірної вигоди від заявника ОСОБА_8 у вигляді 3000 грн. Відповідно до протоколу з 11:10 до 11:20 було проведено огляд та вручено ОСОБА_8 грошові кошти 3000 гривень, перелічено номінал та серії купюр; ОСОБА_8 здійснив два контрольованих дзвінки на телефон ОСОБА_1, який сказав, що ОСОБА_8 повинен зустрітися із іншим співробітником ОСОБА_5 біля прокуратури та передати йому грошові кошти згідно раніше досягнутої домовленості. Об 11:43 ОСОБА_8, виконуючи вказівку ОСОБА_1 підійшов до приміщення Торецького відділу прокуратури, де зустрівся із ОСОБА_5, Останній підтвердив, що отримав вказівку від ОСОБА_11 та запропонував піднятися у службовий кабінет на 2-й поверх, де повідомив, що ОСОБА_8 повинен покласти грошові кошти до робочого столу ОСОБА_1 Виконуючи вказівку, ОСОБА_8 поклав грошові кошти до робочого столу ОСОБА_1, після чого ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та підтвердив, що ОСОБА_8 виконав його вказівку. Після чого ОСОБА_8 об 11:51 вийшов з кабінету. До кабінету увійшли співробітники СБУ (т.2 а.с.166-168 )

Протокол про результати аудіоконтролю за особою від 02.06.2017 року, в якому зафіксовано проведений 01.06.2017 року аудіоконтроль особи ОСОБА_8 на території м.Торецька, біля будівлі Торецького відділу прокуратури по вул.Дружби, 6а, та у службовому кабінеті на 2-му поверсі. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_1 об 11:27 та 11:38, розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_5 об 11:43. До протоколу додано оформлений додаток - DVD-R диск № 1460 (т.2 а.с.169-172, 190 )

Протокол про результати аудіоконтролю за особою від 02.06.2017 року, в якому зафіксовано проведений 01.06.2017 року аудіоконтроль особи ОСОБА_1 на території м.Торецька. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_8 об 11:27, об 11:38. До протоколу оформлений додаток - DVD-R диск № 1460 (т.2 а.с.173-174, 190 )

Протокол про результати аудіоконтролю за особою від 02.06.2017 року, в якому зафіксовано проведений 01.06.2017 року аудіоконтроль особи ОСОБА_5 біля будівлі Торецького відділу прокуратури у м.Торецьку вул.Дружби, 6а, та у службовому кабінеті на 2-му поверсі. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_8 об 11:43. До протоколу додано оформлений додаток - DVD-R диск № 1460 (т.2 а.с.175-177, 190 )

Протокол про результати аудіо- та відеоконтролю за особою від 02.06.2017 року, в якому зафіксовано проведений 01.06.2017 року аудіо- та відеоконтроль особи ОСОБА_5 біля будівлі Торецького відділу прокуратури у м.Торецьку вул.Дружби, 6а, та у службовому кабінеті на 2-му поверсі. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_8 об 11:43. В ході перегляду відеофайлу встановлено переміщення ОСОБА_5 Суд відмічає, що ОСОБА_5 і на початку зустрічі, і безпосередньо в кабінеті говорив і вказував ОСОБА_8, що принесене слід покласти в стіл. При цьому ОСОБА_5 кілька разів згадує, що це йому сказав ОСОБА_1 До протоколу додано оформлений додаток - DVD-R диск № 1460 (т.2 а.с.178-183, 190 )

Протокол про результати аудіо- та відеоконтролю за особою від 02.06.2017 року, в якому зафіксовано проведений 01.06.2017 року аудіо- та відеоконтроль особи ОСОБА_8 біля будівлі Торецького відділу прокуратури у м.Торецьку вул.Дружби, 6а, та у службовому кабінеті на 2-му поверсі. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_8 об 11:43. В ході перегляду відеофайлу встановлено переміщення ОСОБА_8 До протоколу додано оформлений додаток - DVD-R диск № 1460 (т.2 а.с.184-189, 190 )

Також судом досліджено речові докази:

- СD-диск «Verbatim» № 127ОЕ28Д8085818С1 із записами телефонних з'єднань між абонентами ОСОБА_1 (НОМЕР_8) та ОСОБА_8 (НОМЕР_9), ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (НОМЕР_10), ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (т.2 а.с.84-85);

- DVD-R диск №1460 який оформлений як додаток до протоколів про результати аудіоконтролю за ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_5, відеоконтролю за ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (т.2 а.с.190 )

Дані диски зберігались безпосередньо у матеріалах кримінального провадження і до них було надано доступ стороні захисту.

Усі вищенаведені докази було оцінено судом як допустимі.

У відповідності до ч.1 статті 89 КПК України суд, вирішуючи питання допустимості решти наданих прокурором доказів під час оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення, зазначає наступне:

У статті 14 КПК України закріплена одна із загальних засад кримінального провадження - "Таємниця спілкування" - кожному гарантується таємниця усіх форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 258 визначає, що спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. При цьому спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Загальні положення втручання у приватне спілкування передбачені у статті 258 - Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Одним із різновидів такого втручання у приватне спілкування є аудіоконтроль особи. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

Стаття 258 зобов'язує прокурора або слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.

Чатина шоста статті 246 визначає коло осіб, уповноважних проводити негласні слідчі (розшукові) дії, зокрема, аудіоконтроль особи - слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1-31/2011) визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Конституційний Суд України у наведеному рішенні зробив наступний висновок: положення частини третьої статті 62 Конституції України "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом" дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Конституційний Суд України зауважив, що проведення відповідних заходів або використання засобів для отримання фактичних даних повинно відбуватися виключно з дотриманням прав і свобод людини і громадянина, у передбачених законом випадках та у відповідному процесуальному порядку уповноваженими особами. Недотримання Конституції України та порушення повноважними особами вимог законів України при одержанні фактичних даних є підставою для визнання зібраних у такий спосіб доказів недопустимими.

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" містить пряму заборону проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами. Така заборона пов'язана з тим, що здійснення не уповноваженими фізичними або юридичними особами на власний розсуд будь-яких заходів, які віднесені до оперативно-розшукової діяльності (мають ознаки оперативно-розшукової діяльності), порушує не лише законодавчі положення, а й конституційні права і свободи людини і громадянина.

Варто зауважати, що Конституційний Суд України виходив з того, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні. При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

Конституційний Суд України вважає, що подані будь-якою фізичною або юридичною особою речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів.

Таким чином, Конституційний Суд України вирішив, що положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Прокурором в якості доказів було надано суду речовий доказ диктофон «Sanyo Digital voice recorder» з аудіозаписом розмови, наявний у свідка ОСОБА_8 (т.2 а.с.90-91). В судовому засіданні було заслухано аудіозапис, наявний на диктофоні (журнал судового засідання 19.04.2018 року т.3 а.с.102-106)

Відповідно до показань свідка ОСОБА_8 даний запис розмови із ОСОБА_1 він спеціально підготувавшись, ініціативно, самостійно зробив 31.05.2017 року на власний диктофон до моменту звернення у правоохоронні органи з повідомленням про злочин.

Суд констатує, що запис розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, якщо вона у дійсності мала місце, зроблений таємно від останнього, забезпечив її фіксування та подальший доступ до її змісту іншим особам, які не брали участь у розмові, і чого очевидно не міг передбачати ОСОБА_11 Слід зауважити, що відповідно до показань ОСОБА_8 коли до кабінету в ході розмови зайшов хтось із прокурорів, вони удвох із ОСОБА_1 вийшли на вулицю, де продовжили розмову, зокрема, останній озвучив вимогу про передачу грошей. Тобто були створені умови для обмеження кола осіб, що мали доступ до змісту розмови. Суд доходить висновку, що за сукупності цих ознак запис розмови на диктофон становив категорію втручання у приватне спілкування у виді аудіоконтролю особи.

Стаття 87 КПК визначає недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Згідно статі 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - "Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб."

Оскільки порушення гарантованого права на таємницю спілкування - втручання у приватне спілкування було здійснено ініціативно, цілеспрямованими діями, неуповноваженою на те особою, без рішення слідчого чи прокурора про залучення до негласної слідчої дії, без попереднього отримання ухвали слідчого судді, суд визначає недопустими речовий доказ - диктофон «Sanyo Digital voice recorder», а також відомості, що у ньому містяться - аудіозапис розмови.

Також було досліджено протокол огляду документу та прослуховування аудіозапису від 08.06.2017 року, відповідно до якого був прослуханий аудіозапис розмови, що мала місце 31.05.2017 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, який був збережений на електронному носії інформації - звукозаписуючому пристрої - диктофоні «Sanyo Digital voice recorder», та відображена стенограма цієї розмови. Диктофон для огляду було надано ОСОБА_8, останній був присутній під час прослуховування (т.2 а.с.86-89)

Керуючись ч.2 ст.87 КПК суд визнає недопустимим доказом протокол огляду документу та прослуховування аудіозапису від 08.06.2017 року, оскільки цей доказ, здобутий завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З цих самим підстав суд визнає недопустимим доказом показання свідка ОСОБА_9 в тій частині, що він прослухав запис на диктофоні та впізнав голос ОСОБА_1

Слід відмітити, що прокурор, відстоюючи допустимість диктофоного запису, посилався на рішення ЄСПЛ у справі "Шенк проти Швейцарії" та ухвалу Верховного суду України від 15 січня 2009 року у справі №5-4235км08.

Зауважимо, що у справі "Шенк проти Швейцарії" ("Schenk v Switzerland", рішення №10862/84 від 12.07.1988) Європейський суд з прав людини не знайшов порушень ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, водночас, Суд не визнав необхідним проводити розгляд справи на підставі ст.8 Конвенції, оскільки не було вичерпано усіх національних заходів захисту, а Уряд Швейцарії не заперечував, що магнітофонний запис було отримано з порушенням вимог національного законодавства. У цьому рішенні Суд нагадав, що питання прийнятності доказів та їх доказова сила визначаються національним законодавством. А відтак, приймаючи до уваги, що Суд не надав оцінку порушенню ст.8, згадане рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» жодним чином не слід сприймати як прямий дозвіл на використання несанкціонованих записів у якості доказу.

Для порівняння: у рішенні по справі "Хан проти Сполученого Королівства" ("Khan v United Kingdom", рішення №35394/97 від 12.05.2000) Суд нагадав, "...що у справі Шенка, згадуваній вище, заявник скаржився, зокрема, на те, що запис його розмови з Р. був порушенням Закону Швейцарії, а використання запису як доказу під час судового розгляду суперечило статті 6 Конвенції. З погляду швейцарського права, зауважив у своєму рішенні Суд, запис, про який йдеться, безсумнівно, було одержано в незаконний спосіб, і з цим цілковито погодились швейцарські суди... [у справі Хана] на відміну від справи Шенка, встановлення підслуховувального пристрою та запис розмови не були протизаконними у тому сенсі, що вони не суперечили національному кримінальному праву... "Незаконність", на яку вказано у цій справі, стосується тільки того факту, що не було передбаченого законом дозволу на втручання у право заявника на повагу до приватного життя, а отже, таке втручання не здійснили "згідно із законом" у тому розумінні, як ці слова тлумачено у пункті 2 статті 8 Конвенції" (п.п.35, 36).

Щодо ухвали Верховного суду України від 15 січня 2009 року у справі №5-4235км08, доцільно врахувати, що вона постановлена до винесення рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року.

Судом також було досліджено надані прокурором наступні речові докази: вилучені 01.06.2017 року в ході обшуку документи - пояснення ОСОБА_14, ОСОБА_10, контрольно-наглядова справа №32-13/2016 на ОСОБА_10; грошові кошти в сумі 3000 грн. телефон ОСОБА_5, особисті речі ОСОБА_1 - 321,25 грн., мобільний телефон, службове посвідчення працівника органів прокуратури, 1 долар США. (т.2 а.с.39-42)

Сторона захисту наполягала на недопустимості цих речових доказів, оскільки на порушення вимог ст.290 КПК прокурором не було надано доступ до них. Сторона захисту акцентувала увагу суду на неналежних поясненнях прокурора, що речові докази не було надано аби не пошкодити цілісність упаковок і бирок до судового розгляду.

Прокурор заперечував проти аргументів захисту, пояснював, що 28.07.2017 року під час відкриття матеріалів стороні захисту були наявні речові докази на столі у кабінеті слідчого, проте ні адвокати, ні обвинувачений не виявили бажання розпечатувати пакети та досліджувати речові докази. У протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів від 28.07.2017 року (т.2 а.с.225-228) слідчим допущено формальну помилку, а саме не надруковано текст, що і речові докази були надані захисту для ознайомлення. Вже під час судового розгляду прокурор пропонував захисту ознайомитись із додатковими матеріалами, а саме речовими доказами, однак захист такого наміру не виявив. Прокурор також клопотав про допит слідчого для підтвердження факту надання доступу до речових доказів.

Судом було досліджено протокол про надання стороні захисту доступу до матеріалів (т.2 а.с.225-228), та встановлено, що 28.07.2017 року стороною обвинувачення було надано доступ до матеріалів досудового розслідування №42017050000000476 від 31.05.2017 року у прошитому та пронумерованому вигляді з описами в 2 (двох) томах, найменування наданих матеріалів відповідно до ч.9 ст.290 КПК зазначено у протоколі. Відповідно до протоколу обвинувачений та три його захисники ознайомились із наданими матеріалами, та своїми підписами підтвердили факт надання доступу до матеріалів.

Найменування наданих матеріалів не містить згадки про речові докази, а саме: вилучені 01.06.2017 року в ході обшуку пояснення, контрольно-наглядову справу, блокноти, грошові кошти в сумі 3000 грн., телефон ОСОБА_5, та особисті речі ОСОБА_1 - 321,25 грн., мобільний телефон, службове посвідчення.

Суд нагадує, що під час кримінального провадження прокурор, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, як то передбачено статтею 9 КПК України.

Відповідно до змісту частини третьої статті 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Суд констатує, що після накладення арешту відповідно ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 06.06.2017 року до самого закінчення досудового розслідування згадані речові докази цілковито перебували під контролем прокурора. Це виключає застосування частини одинадцятої статті 290 КПК та відкриття цих речових доказів під час судового розгляду як певних додаткових матеріалів.

Частина дев'ята статті 290 зобов'язує сторону кримінального провадження письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Заміна письмового підтвердження іншими механізмами, як то допит слідчого у судовому засіданні, Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено.

Суд зауважує, що у даному конкретному кримінальному провадженні письмове підтвердження факту надання доступу до матеріалів стороні захисту було оформлено відповідним протоколом, текст якого готував слідчий.

Однак, навіть за відсутності підготовленого протоколу, прокурор чи слідчий мали право вимагати у захисту підтвердити письмово (не обов'язково протоколом, приміром заявою) факт надання їм доступу до речових доказів, оскільки відповідний обов'язок сторони закріплено у частині дев'ятій статті 290.

Частина десята статті 290 передбачає право сторони у випадку зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, звернутись до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Очевидно, що небажання захисту підтверджувати протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів є однією з форм зволікання при ознайомленні з матеріалами.

Однак, на досудовому слідстві під час відкриття матеріалів ні згадана у частині десятій процедура звернення до слідчого судді, ні жодна інша допустима форма фіксації відмови із залученням понятих, або оформлення інших документів реагування, стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні реалізована не була.

Відтак, суд констатує, що за відсутності відповідного письмового підтвердження, стороною обвинувачення не було надано належним чином доступ до речових доказів стороні захисту.

Частина дванадцята статті 290 визначає, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

При цьому за змістом частини дванадцятої не важливі причини невідкриття - суд не виключає, що відсутність згадки про речові докази могли бути формальною помилкою протоколу, як те пояснював прокурор, так і не виключає, що прокурор із слідчим не здійснили відкриття пакування аби не пошкодити бирки, як те пояснює захист.

Суд нагадує, що частини третя, дев'ята статті 290 КПК України зобов'язують прокурора надати доступ до речових доказів, які він має намір використати як докази у суді, та вимагати письмового підтвердження. За змістом цих норм, саме на прокурора, як на особу, яка несе тягар доказування у кримінальному процесі, покладено обов'язок передбачити обсяг доказів та забезпечити доступ до них, після чого вимагати письмової фіксації ознайомлення, чи звернутись до слідчого судді для встановлення строку на ознайомлення. Якщо цього обов'язку не виконано, відомості не можуть бути використані як докази.

Суд вважає за доцільне навести сформульовану у Постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року по справі №5-237кс(15)17 правову позицію:

"Невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. ...чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який, згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.

Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.

Частина дванадцята статті 290 КПК фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обов'язку щодо відкриття матеріалів. Вона полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, невідкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їхню доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення. »

Відтак, суд не допускає як докази, відомості, що містяться у наступних речових доказах - вилучених 01.06.2017 року в ході обшуку поясненнях, контрольно-наглядовій справі, блокноті, грошових коштах в сумі 3000 грн., телефоні ОСОБА_5, та особистих речах ОСОБА_1 - грошових коштах 321,25 грн., флеш-карті, мобільному телефоні, службовому посвідченні.

При цьому, оскільки згадані речі та документи суд не допускає як докази у провадженні, то питання їх належності до предмету доказування суд не вирішує.

Водночас, слід взяти до уваги, що частина дванадцята статті 290 КПК лише позбавляє суд "права допустити відомості, що містяться в них, як докази", але жодним чином не спростовує наявність самих невідкритих матеріалів (речей чи матеріальних носіїв), чи те, що мав місце належним чином задокументований факт їх вилучення. Тобто, суд не має права використовувати виявленні при дослідженні цих матеріалів відомості (інформацію, наприклад, зміст пояснень ОСОБА_10, чи наповнення контрольно-наглядової справи) як доказ на підтвердження тих чи інших обставин, що підлягають доказуванню.

Так, прийняте судом в порядку частини дванадцятої статті 290 КПК рішення не допустити як докази, відомості, що містяться у досліджених грошових коштах в сумі 3000 грн., не спростовує факт їх вилучення 01.06.2017 року в ході обшуку у кабінеті прокуратури.

Суд зауважує, що грошові кошти в сумі 3000 грн. в ході обшуку 01.06.2017 року було вилучено в присутності понятих, свідка ОСОБА_5 і самого ОСОБА_1 Номінал, номери і серії виявлених у столі та вилучених купюр було внесено до протоколу обшуку, присутні мали змогу переконатись, що записи відповідають дійсності; від присутніх, в тому числі від ОСОБА_1, заяв та зауважень до протоколу обшуку не надійшло. Факт вилучення грошових коштів в сумі 3000 грн. також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1

Під час судового засідання 03.04.2018 року (журнал судового засідання від 03.04.2018 року т.3 а.с.89-96) захисту (адвокату та обвинуваченому) було надано можливість оглянути гроші у сумі 3000 гривень і звірити номери, серії купюр із зазначеними у протоколі обшуку. Жодних зауважень з цього приводу від захисту не надійшло.

Також захист висловлював інші аргументи щодо недопустимості окремих доказів, які отримали відповідну оцінку судом:

- Через відсутність постанови про доручення розслідування слідчому, та формальне доручення оперативному співробітнику на проведення контролю за вчиненням злочину захист стверджував, що відповідні слідчі розшукові дії було проведено неуповноважними особами, а тому отримані докази є недопустимими. - Однак, матеріали провадження містять відповідні доручення від 31.05.2017 та від 01.06.2017 про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим (т.2 а.с.2, 3), та доручення про проведення контролю за вчиненням злочину (т.2 а.с.163)

- Допущено порушення вимог КПК при обшуці: там знаходилися оперативні співробітники без слідчого, відсутній відеозапис як додаток, виправлення у кількості купюр, помилка у номері кабінету. - Згідно показань ОСОБА_5 до прибуття ОСОБА_1 обшук не починали. Відсутність відеозапису як додатку до протоколу згідно вимог КПК, чинних на час проведення обшуку, не тягне за собою визнання недопустим протоколу обшуку, чи доказів, отриманих в результаті його проведення. Присутні особи, в тому числі сам ОСОБА_1, не заявили зауважень до протоколу після проведеного обшуку. Певні виправлення не впливають на допустимість протоколу як доказу, оскільки зафіксовані у протоколі обставини були підтверджені іншими доказами, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1

- Твердження захисту про помилку у номері кабінета не було підтверджено жодними доказами, як-то показаннями допитаних працівників прокуратури, і, на думку суду, навіть за відсутності відповідної нумареції кабінетів, дана обставина не є визначальною для вирішення питання про допустимість протоколу обшуку, оскільки така слідча дія проводилась в порядку ч.3 ст.233 КПК до отримання ухвали слідчого судді, і відповідний дозвіл було надано 02.06.2017 року (т.2 а.с.43) Слідчий у протоколі і слідчий суддя в ухвалі зазначили номер кабінету НОМЕР_3, виходячи із встановлених на час обшуку обставин. Обшук було проведено не у приватному володінні особи, а у державному органі, і жоден із присутніх, в тому числі ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_1 не спростовували, що обшук проведено у іншому кабінеті, аніж у тому, де знаходились їхні робочі місця. Факт проведення обшуку саме у службовому кабінеті ОСОБА_1 підтвердили у своїх показаннях усі допитані працівники прокуратури.

- Недоліки протоколу огляду грошових коштів (не зазначено місце проживання прокурора, не вказано, де виготовлено фотокопії грошей), протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину (помилка у назві міста), інші згадані захистом недоліки - є формальними помилками. Аргументи про недопустимість як доказів цих протоколів через ці формальні помилки є надуманими. Суд не знаходить підстав для виключення цих доказів як недопустимих, оскільки відповідні обставини було уточнено в судовому засіданні під час дослідження сукупності усіх доказів.

Недоліки протоколу прослуховування аудіозапису на диктофоні, твердження про підробку аудіозапису, суд не коментує, оскільки вже визнав їх недопустими доказами.

Обвинувачений та його захисник стверджували про провокацію з боку правоохороних органів, вважали, що ОСОБА_8 підкинув гроші.

Суд зауважує, що частиною п'ятою статті 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV у статті 17 вказує, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Раманаускас проти Литви» (Рішення №74420/01 від 05.02.2008) Європейський суд з прав людини висловився, що «Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений»

Зважаючи, що у даному кримінальному провадженні до прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у розпорядженні прокурора були відомості, що вказували на вимагання неправомірної вигоди, твердження захисту про провокацію суд вважає спростованими.

Наявність таких відомостей продемонстровано із наданих суду для дослідження:

- заяви ОСОБА_8 31.05.2017 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, який намагається отримати від нього неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. (т.2 а.с.12) та відповідного пояснення ОСОБА_8 від 31.05.2018 року (т.2 а.с.14), які були подані ним правоохоронним органам до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Відтак, прокурором продемонстровано, що ще 31.05.2017 року органу досудового розслідування стало відомо про імовірну протизаконну діяльність ОСОБА_1, і, відповідно, були обґрунтовані причини для прийняття 01.06.2017 року рішення про організацію негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину.

Досліджені докази (показання ОСОБА_5, ОСОБА_8, протоколи НСРД), у яких знайшли своє відображення події 01.06.2017 року, дають змогу суду зробити висновок про відсутність примушування чи схиляння обвинуваченого до конкретного варіанту поведінки з боку правоохороних органів. А тому суд вважає спростованою позицію захисту про «провокацію на вчинення злочину».

Вирішивши питання допустимості наданих сторонами і досліджених доказів, суд отримав можливість проаналізувати показання обвинуваченого з точки зору їх взаємодії з сукупністю усіх доказів.

Захисна позиція зводилась до наступного: не заперечуючи, що інкриміновані йому дії мали місце, обвинувачений наполягав, що зміст розмов був інший, ніж представлений прокурором, вкладаючи зовсім інший сенс у спілкування з ОСОБА_8

Так, ОСОБА_1 визнав, що разом із ОСОБА_5 під час перевірки виявив порушення з боку ОСОБА_8, про що повідомив останнього та викликав на розмову. Визнав, що 31.05.2017 року відбулась розмова з ОСОБА_8, в ході якої він повідомив про намір зареєструвати відносно поліцейського кримінальне провадження за фактом вчинення злочину за ст.366 КК, показав на комп'ютері початий рапорт. Розмова закінчилась тим, що вони домовились про про ще одну зустріч на наступний день. 01.06.2017 року вранці ОСОБА_8 двічі телефонував ОСОБА_1 для зустрічі, на що останній повідомив, що його немає на робочому місці, і вказав звернутись до ОСОБА_5 ОСОБА_1 двічі телефонував ОСОБА_5 і просив зустріти біля прокуратури ОСОБА_8 та прийняти від нього принесене. Після чого ОСОБА_5 зателефонував йому та підтвердив, що передача відбулась.

Водночас, ОСОБА_1 наполягав, що доповів керівництву про порушення; та заперечував, що в ході двох розмов вимагав від ОСОБА_8 грошові кошти за непритягнення до кримінальної відповідальності, заперечував досягнуту з ОСОБА_8 домовленість, що той принесе 01.06.2017 року гроші.

ОСОБА_1 намагався два останні моменти представити як ті обставини, що він надав можливість ОСОБА_8 надати додаткові документи, що вказують на непричетність останнього до службового підроблення; і що під час розмов із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 мова йшла саме про документи, а не про умовну назву грошових коштів.

Суд вважає, що обвинувачений викривив свої показання у цій частині з метою уникнення кримінальної відповідальності, вони не відповідають дійсності і спростовуються наступними доказами:

- показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спростовується, що ОСОБА_1 доповідав керівництву про виявлені порушення. Свідки підтвердили, що обвинувачений мав технічну можливість і повноваження зареєструвати в ЄРДР відповідне кримінальне провадження, та фактично цього не зробив;

- показаннями свідка ОСОБА_5 також спростовується, що ОСОБА_1 доповідав керівництву про виявлені порушення. ОСОБА_5 підтвердив, що саме ОСОБА_1 неодноразово давав йому вказівки зустріти ОСОБА_8, провести до кабінету і вказати стіл, у якому слід залишити "документи". ОСОБА_5 підтвердив, що точно бачив в руках у ОСОБА_8 гроші. Показання ОСОБА_5 підтверджуються протоколом про результати аудіо- та відеоконтролю за особою ОСОБА_5, та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом (т.2 а.с.178-183, 190)

- показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується, що саме ОСОБА_1 перший зателефонував йому, ініціював зустріч, в ході якої погрожував порушити кримінальну справу за ст.366 КК, та вимагав у нього неправомірну вигоду у розмірі 3000 гривень за непритягнення до кримінальної відповідальності. Свідок підтвердив, що ОСОБА_1 створював умови для спілкування віч-на-віч, без стороніх слухачів, коли озвучував свої вимоги про передачу грошових коштів. Показаннями ОСОБА_8 підтверджується, що саме ОСОБА_15 спланував механізм передачі грошових коштів за допомогою ОСОБА_5, оскільки саме ОСОБА_1 дав ОСОБА_8 вказівку звернутись до ОСОБА_5, за допомогою останнього отримати доступ до столу ОСОБА_1 та залишити в ньому гроші.

Також показаннями свідка ОСОБА_8 спростовується позиція обвинуваченого про домовленість на передачу документів. ОСОБА_8 заперечив, що узгоджував з ОСОБА_1, що принесе будь-які справжні документи. ОСОБА_8 підтвердив, що під час розмови 31.05.2018 року мова йшла саме про гроші, а в подальшому 01.06.2018 року ОСОБА_1 використовував слово "документи" для позначення грошей;

- свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_9 підтвердили, що про вимогу ОСОБА_1 передати йому неправомірну вимогу за непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 розповів їм 31.05.2017 року;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.06.2017 року (т.2 а.с.78-81), протоколом огляду документів від 19.06.2017 року (т.2 а.с.82-83) та інформацією з речового доказу СD-диску «Verbatim» (т.2 а.с.84-85) підтверджується, що 30.05.2017 саме ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_8, ініціювавши зустріч; а 01.06.2017 року у проміжок часу з 11:00 до 12:00 мав дві телефоні розмови з ОСОБА_8 та щонайменьше чотири розмови із ОСОБА_5 під час яких організував їх зустріч і надав їм вказівки щодо механізму передачі;

- протоколом огляду інформації на мобільному телефоні ОСОБА_5 «Meizu M3 Note» від 30.06.2017 також підтверджується, що ОСОБА_1 01.06.2017 року мав щонайменьше чотири розмови із ОСОБА_5 (т.2 а.с.104-105);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 01.06.2017 року (т.2 а.с.166-168), протоколами про результати аудіоконтролю за особами ОСОБА_8(т.2 а.с.169-172, 190), ОСОБА_1 (т.2 а.с.173-174, 190), ОСОБА_5 (т.2 а.с.175-177, 190), протоколами про результати аудіо- та відеоконтролю за особами ОСОБА_5 (т.2 а.с.178-183, 190), ОСОБА_8 (т.2 а.с.184-189, 190) підтверджується зміст розмов між ОСОБА_8 і ОСОБА_1, а також між ОСОБА_8 і ОСОБА_5 - про отримання вказівок на передачу грошей, а також пересування, положення осіб у кабінеті і факт передачі грошей, шляхом поміщення їх у шухляду робочого столу ОСОБА_1

Суд ще раз акцентує увагу на тому, що з дослідженого відеозапису відеоконтролю дій ОСОБА_5 чітко встановлено, що він кілька разів, і на початку зустрічі в коридорі, і безпосередньо в кабінеті, говорив та вказував ОСОБА_8, що принесене слід покласти в стіл. При цьому ОСОБА_5 неодноразово згадує, що це йому сказав ОСОБА_1;

- заявою (т.2 а.с.12) та поясненнями (т.2 а.с.14) ОСОБА_8 підтверджується, що 31.05.2017 року він звернувся до правоохоронних органів з повідомленням, що ОСОБА_1 вимагає у нього неправомірну вигоду;

- протоколом огляду грошових коштів (т.2 а.с.21-30 ) та протоколом обшуку (т.2 а.с.31-38) підтверджується, що саме вручені ОСОБА_8 для використання в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 3000 гривень, в подальшому було виявлено у верхній лівій шухляді робочого столу ОСОБА_1 у кабінеті прокуратури, номінал, серії та номери купюр співпадають;

- протоколом огляду (т.2 а.с.96-101) від 22.06.2017 року, відповідно до якого на системному блоці ОСОБА_1 виявлено файл - рапорт у незавершеному вигляді, підтверджується що ще 31.05.2017 року вранці він готував цей рапорт, однак не завершив його, і про виявлене порушення керівництву не доповів.

Аналізуючи позицію захисту, суд зазначає, що обвинувачений пішов по шляху заперечення наявності в його доведених діях ознак суб'єктивної сторони складу злочину вимагання і отримання неправомірної вигоди.

Проте, наяність прямого умислу в діях обвинуваченого безпосередньо випливає із змісту розмов ОСОБА_1 і ОСОБА_8

Попри заяви захисту, що у справі виникла рівнозначна ситуація щодо змісту розмови - показання ОСОБА_8 проти показань ОСОБА_1, суд доходить висновку про наявність прямого умислу обвинуваченого на вимагання та отримання неправомірної вигоди, аналізуючи його поведінку у світлі досліджених доказів:

- виявивши порушення, що вказувало на ознаки злочину в діях поліцейського, ОСОБА_1 не доповів про це керівництву та не здійснив реєстрацію в ЄРДР. І захист, і свідок ОСОБА_3 у свої показаннях висловлювали думку, що внесення відомостей в ЄРДР за таким фактом відноситься більше до повноважень обласної прокуратури. Не відкидаючи цих аргументів, суд не може оминути увагою ту обставину, що загальна норма ст.214 КПК зобов'язує прокурора після самостійного виявлення ним обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину, внести відповідні відомості до ЄРДР протягом обмеженого часу - невідкладно, але не пізніше 24 годин. І прокурор, встановивши наявність ознак злочину, і розуміючи, що компетенція на внесення відомостей до ЄРДР за таким фактом належить іншому суб'єкту, мав би забезпечити невідкладну доповідь керівництву та подальшу передачу матеріалів без невиправданих затримок до прокуратури області. У іншому випадку, не виключено, що зволікання із доповіддю вказує на імовірне бажання приховати цей факт. Неналежними є відповідні пояснення захисту, що такої доповіді обвинувачений не встиг зробити, оскільки був затриманий 01.06.2017, з огляду на той факт, що порушення ним було виявлено ще 30.05.2017 року ввечері, а рапорт він почав складати 31.05.2017 року вранці, що і показував ОСОБА_8 на своєму комп'ютері. Тобто мав достатньо часу доповісти керівництву. Дослідженими доказами встановлено, що фактично свій початий рапорт ОСОБА_1 показав лише ОСОБА_8, використавши для тиску на останнього;

- ініціював зустріч з ОСОБА_8 саме обвинувачений, для чого через сестру ОСОБА_8 отримав його номер телефону, і сам його набрав;

- ОСОБА_1 не відібрав у ОСОБА_8 пояснення з приводу виявленого порушення, хоча при цьому стверджував, що зволікання у прийняті рішення було викликано бажанням встановити всі обставини, розібратись та надати ОСОБА_8 додатковий час для подачі документів. Відсутність пояснень могла полегшити у подальшому приховування виявленого факту від керівництва;

- ОСОБА_1 не зміг назвати, які саме додаткові документи обіцяв йому принести ОСОБА_8, мотивуючи це тим, що останній не сказав, що це має бути, а ОСОБА_1 сам не запитував. Така поведінка є нехарактерною для прокурора, який виявив ознаки злочину "Службове підроблення" і розуміє відповідний предмет доказування. Водночас за таких обставин, переконливими видаються аргументи сторони обвинувачення, що ОСОБА_1, будучи досвідченим працівником правоохоронного органу, обізнаний з методами їх роботи, переслідуючи конспіративну мету, використовував для позначення у розмові грошових коштів умовне слово "документи", усвідомлюючи, що саме це слово найбільш доречне у повсякденному службовому спілкуванні для прикриття домовленості на передачу грошей. Показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується, що мова йде саме про грошові кошти;

- під час зустрічі з ОСОБА_8 обвинувачений створював умови для спілкування "віч-на-віч" задля того, що обмежити коло присутніх осіб, і усунути свідків, що могли почути вимогу про передачу грошей;

- запропонував передачу "документів" за своєї відсутності, що є нехарактерним для прокурора, який встановлює ознаки злочину "Службове підроблення" і, усвідомлюючи обмеженість строків перевірки, витребовує додаткові "документи" без розуміння, що саме це за "документи";

- не відклав зустріч з ОСОБА_8 для спілкування з ним по додатковим "документам", чи для відібрання пояснення, а натомість, розуміючи наявність обмеженого пропускного режиму відвідування прокуратури, обвинувачений сам вжив заходів для забезпечення потрапляння ОСОБА_8 до свого службового кабінету за своєї відсутності;

- спланував механізм передачі грошових коштів, для реалізації якого використав ОСОБА_5 та самого ОСОБА_8, надаючи їм обом у телефоному режимі вказівки, та контролюючи їх виконання;

- надав вказівку ОСОБА_5, щоб той вказав ОСОБА_8 покласти "документи-гроші" саме у стіл, розуміючи, що знаходження грошей на столі буде недоречним, хоча, як слідує з протоколу обшуку, решта документів, що стосувалась перевірки домашнього арешту (пояснення, контрольно-наглядова справа) були виявлені на поверхні робочого столу.

Проаналізувавши дії ОСОБА_1, які були зафіксовані у сукупності досліджених доказів, суд доходить висновку, що обвинувачений викривив свої показання, а показання свідка ОСОБА_8 повністю підтверджуються і відповідають дійсності - обвинувачений дійсно вимагав неправомірну вигоду за неповідомлення керівництву, невнесення в ЄРДР, непритягнення до кримінальної відповідальності, розумів, що ОСОБА_8 має принесті саме грошові кошти, організував, використовуючи ОСОБА_5, їх передачу в шухляду свого робочого столу, і таким чином отримав неправомірну вигоду.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, підтверджені доказами, які були оцінені відповідно до ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні злочину і його дії необхідно кваліфікувати:

- за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а саме:

Обвинувачений ОСОБА_1 одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.с.64). За час роботи в органах прокуратури характеризувався позитивно (т.2 а.с.106), за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно (т.2. а.с.122). На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.2 а.с.120-121). Раніше не судимий (т.2 а.с.123)

Під час досудового слідства ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків (т.2 а.с.142), відсторонено від посади (т.1 а.с.83, т.2 а.с.145-146), і за наслідками проведеної службової перевірки (т.2 а.с.107-117), розгляду дисциплінарної скарги (т.2 а.с.118-119), 07.09.2017 року ОСОБА_1 з органів прокуратури було звільнено (т.1 а.с.76-80) Наразі обвинувачений не працює.

Обставин, які відповідно до ст.ст.66, 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі на строк в межах, передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України, та додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах та конфіскації майна, що з огляду на характер злочину відповідатиме вимогам ст.ст.52, 65, 59 КК України.

Сторони не заявляли клопотання про відшкодування процесуальних витрат.

Ухвалою слідчого судді від 06.06.2017 (т.2 а.с.44) було накладено арешт на речові докази, долю яких слід вирішити у порядку ст.100 КПК. При цьому, суд зауважує, що оскільки ОСОБА_8 повідомив правоохороні органи про вимагання неправомірної вигоди, і надав власні кошти у розмірі 3000 гривень (заява від 01.06.2017 року т.2 а.с.20) для використання у кримінальному провадженні, передачу грошових коштів ОСОБА_8 здійснив в ході санкціонованої прокурором негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину, слід прийняти рішення про повернення цих грошових коштів власнику - ОСОБА_8, що відповідатиме позиції Пленуму Верховного Суду України, висловленій у п.22 Постанови №5 від 26.04.2002.

На досудовому слідстві згідно протоколу від 01.06.2017 року (т.2 а.с.45-48) ОСОБА_1 було затримано, ухвалою слідчого судді від 02.06.2017 року (т.2 а.с.64-65) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, згідно повідомлення Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань №6" (т.2 а.с.66) 07.06.2017 року ОСОБА_1 звільнили з-під варти у зв'язку з внесенням застави. Даний строк попереднього ув'язнення у відповідності до ч.5 ст.72 КК України (у чинній на час затримання редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) слід зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили частину застави в розмірі 64000 гривень (квитанція на №17790536 від 06.06.2017 року (т.2 а.с.67) слід повернути заставодавцю ОСОБА_16. Оскільки судом прийнято рішення призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації, частину застави в розмірі 3360 гривень, внесену ОСОБА_1 (квитанція від 19.06.2017 (т.2 а.с.74), відповідно до ч.11 ст.182 КПК України слід конфіскувати в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 в строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення за період з 01.06.2017 року до 07.06.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили заставу за ОСОБА_1 в частині 64000 (шістдесят чотири тисячі) гривень, внесену згідно квитанції №17790536 від 06.06.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 02.06.2017 на розрахунковий рахунок: отримувач платежу - ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок №37311047011792, найменування установи банку - ДКСУ м.Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796 - повернути заставодавцю ОСОБА_16. Заставу в частині 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень, внесену на той же рахунок згідно квитанції від 19.06.2017 ОСОБА_1 - конфіскувати в дохід держави.

Речові докази: пояснення ОСОБА_14, ОСОБА_10, контрольно-наглядову справу в 1 томі, вказівки, службові листи, матеріали службової перевірки, списки з таблицями, системний блок інв.№10481384 «ВТС» в корпусі чорного кольору, службове посвідчення працівника органів прокуратури - повернути до Торецького відділення Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області; грошові кошти в сумі 3000 гривень - повернути ОСОБА_8; диктофон «Sanyo Digital voice recorder» - залишити ОСОБА_8; СD-R диск «Verbatim» №127ОЕ28Д8085818С1 - залишити у матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон Samsung з сім-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_1, флеш-картку білого кольору "Toshiba", особисті грошові кошти в сумі 321,25 гривень та 1 долар США, вилучені у ОСОБА_1 - конфіскувати в дохід держави; блокнот зеленого кольору - повернути ОСОБА_1; мобільний телефон «Meizu M3 Note» в корпусі сіро-чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone, блокнот в шкіряній обкладинці чорного кольору - повернути ОСОБА_5

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: