Ухвала суду № 74161899, 23.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/2099/17

Провадження № 22-з/772/42/18

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Медяний В. М.

УХВАЛА

23 травня 2018 рокуСправа № 149/2099/17м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Медяний В.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2; ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у складі суддів Стадника І.М., Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Поділля» про стягнення заробітної плати,

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2; ОСОБА_6 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2018 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі,

в с т а н о в и в:

В провадженні Апеляційного суду Вінницької області перебуває зазначена цивільна справа.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів в складі: головуючого судді Стадника І.М., суддів: Міхасішина І.В., та Войтка Ю.Б.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року у справі відкрито апеляційне провадження.

15 травня 2018 року представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подана заява про відвід колегії суддів Апеляційного суду Вінницької області Стадника І.М., Міхасішина І.В. та Войтка Ю.Б. з тих підстав, що зазначені судді зверталися до Генерального прокурора України та Вищої Ради Правосуддя з повідомленням про втручання в їх діяльність з боку ОСОБА_6 та просили вжити передбачені чинним законодавством заходи щодо усунення та запобігання втручання ОСОБА_6 як головою правління ГО «Подільський центр протидії корупції» у здійснення правосуддя.

Таким чином, заявник вважає, що у нього з суддями Стадником І.М., Міхасішиним І.В. та Войтком Ю.Б. існують особисті протиріччя щодо службової діяльності суддів взагалі та зазначених суддів зокрема, а вони (судді) вважають його злочинцем, відтак він не може бути впевнений в тому, що вказані судді будуть неупередженими при розгляді справи за його участі.

В зв'язку із цим, на думку ОСОБА_6 існують обставини, що викликають у нього сумнів в неупередженості та об'єктивності зазначених суддів.

Розглянувши заяву ОСОБА_6, апеляційний суд у складі колегії суддів: Стадника І.М., Міхасішина І.В. та Войтка Ю.Б. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 травня 2018 року зупинено провадження в цивільній справі, питання про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу колегії, яка розглядає дану справу.

Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про відвід суддів Стадника І.М., Міхасішина І.В. та Войтка Ю.Б. з підстав упередженості та зацікавленості, вважаю, що такі доводи не ґрунтуються на законі та є суб'єктивною думкою ОСОБА_6

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, в п. 5 ч.1 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Як вбачається, підставами, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів Стадника І.М., Міхасішина І.В. та Войтка Ю.Б., на думку ОСОБА_6 є наявність у нього із вказаними суддями особистого протиріччя щодо службової діяльності суддів взагалі та зазначених суддів.

Встановлено, що у січні 2018 року судді Стадник І.М., Міхасішин І.В. та Войтко Ю.Б дійсно зверталися на адресу Вищої Ради Правосуддя та Генерального прокурора України із повідомленням про втручання у діяльність судді в порядку статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в зв'язку з використанням ОСОБА_6 свого службового становища як голови правління громадської організації для впливу на суддів при розгляді іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «Санаторій Поділля» про стягнення заробітної плати, де ОСОБА_6 одночасно виступав також як представник фізичної особи на підставі довіреності.

Проте, рішенням Вищої Ради Правосуддя від 27 березня 2018 року у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Апеляційного суду Вінницької області Стадника І.М., Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б. відмовлено, а ГУНП України у Вінницькій області встановлено, що дії гр. ОСОБА_6 не підпадають під класифікацію ст. 376 КК України, а також відсутні ознаки адміністративного правопорушення.

Крім того, існування особистих протирічь щодо службової діяльності суддів не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки судді, що входять до складу колегії, з ОСОБА_6 в будь-яких особистих відносинах не перебувають й, відповідно, протирічь не мають, а ОСОБА_6 як представник позивача у справі ОСОБА_2 не може мати особистого інтересу в даній справі, а зобов'язаний діяти лише від імені та в інтересах свого довірителя.

Разом з тим, враховуючи висловлену ОСОБА_6 суб'єктивну оцінку питання довіри даному складу суду, на якій він наполягає, для усунення будь-яких можливих сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суддів, з метою реалізації права особи на справедливий суд, вважаю, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право кожного на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення Європейського суду по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р.).

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі, тобто, якщо сторона має сумнів в безсторонності суду, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що учасник даного процесу має суб'єктивне враження упередженості та необ'єктивності суддів, щоб усунути сумніви щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення у відповідності до принципів ст. 6 Європейської Конвенції, вимог ст. ст. 36, 39 та з метою виключення сумнівів в об'єктивності та неупередженості, вважаю, що необхідно задовольнити заяву ОСОБА_6 про відвід суддям Стаднику І.М., Міхасішину І.В. та Войтку Ю.Б.

Враховуючи викладене, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст.36, 39-41, 389 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_2; ОСОБА_6 про відвід суддям Стаднику І.М., Міхасішину І.В., Войтку Ю.Б задовольнити.

Цивільну справу передати на повторний автоматизований розподіл між суддями відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В.М. Медяний

Згідно з оригіналом: