Рішення № 7416010, 10.12.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2009 р. Справа № 7/101-44 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан - Лізинг”, м. Київ; до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Володимир-Волинське АТП - 10707”, м. Володимир-Волинський;

про стягнення 76192,09 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Коптєва А. Є., представник (дов. №67 від 02.11.2009р);

від відповідачів: Дробінов В.В., заступник директора, Мартинюк О.М., юрист (дов. №407 від 07.12.2009р)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Богдан - Лізинг” звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Володимир-Волинське АТП - 10707” про стягнення заборгованість по лізинговим платежам та по штрафним санкціям по Договору , в сумі 76 192,09 грн. , в тому числі:

- заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 32 340,00 грн.;

- винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 13 027,68 грн.;

- нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.07.2009 року по 20.08.2009 року у сумі: 9 503,27 грн.;

- нарахованої суми ПДВ за період з 20.05.2009 року по 20.08.2009 року у розмірі: 977,40грн;

- нарахованого штрафу у розмірі 5% від вартості Майна у сумі 19 800,00 грн.;

- нарахованого індексу інфляції у сумі 543,74 грн.

В судовому 10.12.2009р. представником позивача подано уточнення позовних вимог оскільки відповідачем було сплачено: 24.09.2009р. - 9 016,88 грн., 12.10.2009р. - 9 921,90 грн., 20.10.2009р. - 8 941,97 грн., всього 27 880,75 грн.

Кошти в сумі 23508,35 грн. були зараховані в погашення наступних нарахувань заборгованості, що увійшли до розрахунку суми позовної заяви № 494 від 11.09.09р.

- винагороди (комісію) 1-го порядку у розмірі 13027,68 грн.;

- нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США у розмірі 9503,27 грн.

- нарахованої суми ПДВ у розмірі: 977,40 грн.

Сума в розмірі 4372,40 грн., відповідно п. 4.8. Договору фінансового лізингу була зарахована в погашення, нарахованої за новий розрахунковий період пені в розмірі 503,78 грн., згідно рахунків-фактур № СФ -01450 від 16.09.2009 р. та № СФ-01533 від 16.10.2009 р. та сума в розмірі 3868,62 грн. –зарахована в погашення коригування на зміну курсу гривні до дол. США нарахованого згідно рахунку-фактури № СФ-01450.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 52683,74 грн. , в т.ч. ПДВ –5480,62 грн., в т.ч. заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 32340,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі: 5390,00 грн. нарахованого штрафу у розмірі 5% від вартості Майна у сумі 19800,00грн., нарахованого індексу інфляції у сумі 543,74 грн. , в тому числі ПДВ –90,62 грн.

Представники відповідач в судовому засіданні підтримали заперечення на позов вмотивовуючи це тим, що позивач при перерахуванні використовує не діючі на момент перерахування умови договору, а також підприємство сплачує всі платежі згідно додатку № 1 від 24.11.2008 року додаткового договору № 4 в повній мірі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, –

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(лізингодавець) та відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинське АТП-10707»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 040/07– АВТ з додатками до договору №1 та №2.

В подальшому сторонами до договору фінансового лізингу внесені зміни за додатковим договором № 2 від 13.05.2008р., додатковим договором № 3 від 20.06.08р. та додатковим договором № 4 від 24.11.08р.

Зазначений договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 18.1 договору).

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір фінансового лізингу предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно п. 1.6. та п. 2.1. договору вартість предмета лізингу на момент його передачі лізингоодержувачу становить 396 000 грн.. в т.ч. ПДВ - 66000 грн.

Строк користування предметом лізингу становить 60 місяців та починає свій перебіг з моменту прийняття майна лізингоодержувачем, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі майна.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати - суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця , що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу .

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу у користування дві одиниці Автобусів «Богдан А 092.02»міський.

Факт передачі майна за договором фінансового лізингу підтверджується актом приймання-передачі від 09.11.2007 року.

Пунктами 4.1. та 4.4. договору фінансового лізингу сторони погодили, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в додатку 1 до договору –графіку сплати лізингових платежів.

Перший розрахунковий період визначається рівним періоду від дати підписання акту приймання-передачі майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в додатку 1 до договору.

Лізингові платежі включають:

1) за п. 4.1.1. договору - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 4.4. цього договору, яка складається з:

- комісії 1-го порядку (К1) –розрахунок комісії 1-го порядку в обсязі суми винагороди лізингодавця за користування майном починається з дня підписання акту приймання-передачі предмета лізингу. Лізингоотримувач сплачує в кожному розрахунковому періоді комісію 1-го порядку лізингодавцю в сумі відповідно до додатку 1 договору фінансового лізингу.

- комісії 2-го порядку (К2) - розрахунок комісії 2-го порядку в обсязі суми винагороди за понаднормовий час користування послугами лізингу лізингодавця здійснюється згідно п.4.4. та п 4.7. даного договору.

2) Платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна (згідно п. 4.1.2. договору).

Згідно пункту 4.4. платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривня) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок лізингодавця з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США. Сума лізингового платежу, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу) визначається за формулою наведеною в п. 4.4. договору.

Сума коригування лізингового платежу на зміну курсу гривні до долару США вважається складовою комісії 2-го порядку (п. 4.4. договору).

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами як їх узгоджена воля.

Всупереч зазначених зобов’язань відповідачем періодичні лізингові платежі сплачені позивачу не у повному обсязі. Так лізингоодержувачем не сплачено лізингодавцеві нараховане на підставі п. п. 4.4. договору коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.07.2009 року по 20.08.2009 року в сумі: 9503,27 грн., без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 4.6. договору у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об’єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції.

На підставі п. 4.6. договору відповідачу було нараховано суму ПДВ за період з 20.05.2009 року по 20.08.2009 року у розмірі: 977,40 грн.

Як встановлено судом позивачем до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставлялись відповідачу рахунки на оплату лізингового платежів. Рахунки-фактури за № СФ-00914 від 16.02.2009р., № СФ-00977 від 13.03.2009р., № СФ-01062 від 15.04.2009р., № СФ-0133 від 13.05.2009р., № СФ-01229 від 18.06.2009 р., № СФ-01293 від 10.07.2009 р., № СФ-01362 від 18.08.2009р. залишились повністю або частково неоплаченими.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно п. 4.11. та п. 4.10. договору, відповідач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, та вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за цим договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви, навіть з причин пошкодження та/або неможливості експлуатації майна.

Відповідач зобов’язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати лізингодавцеві лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов договору.

Згідно п. 4.5. договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний або святковий) день, то відповідач зобов’язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний або святковий) день.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по договору, у позивача відповідно до розділу 11 договору виникло право для застосування штрафних санкцій за порушення зобов’язань за договором.

Відповідно до п. 11.6. договору за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, неповного чи неякісного) виконання своїх зобов’язань за даним договором протягом строку його дії, а також за односторонню необґрунтовану відмову від їхнього виконання, винна сторона відшкодовує збитки, понесені іншою стороною у повному обсязі, і, крім відшкодування збитків, сплачує постраждалій стороні штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків від вартості майна, вказаної в пункті 1.6. даного Договору.

Несплата лізингових платежів, а також сплата їх не у повному розмірі є порушення умов договору передбачених п.п. 1.1., 4.10., 4.11.

Враховуючи викладене з відповідача за прострочення платежів відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України, 230-232 ГК України, п.11.6 договору та наданого розрахунку слід стягнути 19800 грн. штрафу.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 543,74грн. інфляційних нарахувань у відповідності до представленого розрахунку.

Також в процесі розгляду справи відповідачем частково сплачено кошти в сумі 27880,75 грн. Кошти в сумі 23508,35 грн. були зараховані в погашення наступних нарахувань заборгованості, що увійшли до розрахунку суми позовної заяви № 494 від 11.09.09р.:

- винагороди (комісію) 1-го порядку у розмірі 13027,68 грн., нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США у розмірі 9503,27 грн., нарахованої суми ПДВ у розмірі: 977,40 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, на день розгляду справи, ВАТ «Володимир-Волинське АТП-10707»не сплатило ТОВ «Богдан-Лізинг» за договором фінансового лізингу № 040/07–АВТ від 30.10.07р. платіж по лізинговим платежам, враховуючи коригування на зміну курсу гривні до дол. США, в розмірі 52683,74 грн., в тому числі ПДВ –5480,62 грн.

Суд не приймає до уваги доводів позивача про те, що позивач при перерахуванні використовує не діючі на момент перерахування умови договору, а також підприємство сплачує всі платежі згідно додатку № 1 від 24.11.2008 року додаткового договору № 4 в повній мірі, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача платежу по лізинговим платежам в розмірі 52683,74 грн., враховуючи коригування на зміну курсу гривні до дол. США, обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом не встановлено, що договір фінансового лізингу № 040/07–АВТ суперечить вимогам законодавства чи моральним засадам суспільства, укладаючи договір сторони діяли на підставі власного волевиявлення, спрямований на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених та в інтересах юридичних осіб, що є сторонами у ньому.

Окрім того, відповідно до п.п 4.4.1 договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 4.4 договору та додаткових угод, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, який був встановлений на дату підписання договору, більше, ніж на 1 (один) відсоток.

Коригування розмірів лізингових платежів не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

Відповідно до пункту 4.16 договору розмір лізингової плати може збільшуватись (індексуватись) в залежності від зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця; зміни відсотків за користування кредитом, залученим лізингодавцем в разі зміни кредитної політики згідно з рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування України, Національного банку України, банківської установи, кредитні кошти якої було застосовано для фінансування придбання предмета лізингу; переоцінки майна, яка спричинена змінами вимог нормативно-правових актів України, щодо переоцінки майна; збільшення розмірів податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів; перевищення розміру винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно над подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, встановленою на день нарахування такої винагороди (комісії). У такому випадку розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру податку на додану вартість, нарахованому на таке перевищення –об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Згідно пункту 4.17. договору, у разі зміни розмірів лізингових платежів, окрім коригувань, визначених в п. 4.4. даного договору, лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного договору.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 761,92 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 509, 526, 533, 599, 625, 627, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 179, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Володимир-Волинське АТП - 10707” (м.Володимир-Волинський, вул.. Ковельська, 181, код ЄДРПОУ 05461125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан - Лізинг” (м. Київ, вул.. Електриків, 26, корпус 87 (вул.. Кудрявський узвіз, 7, оф. 920), код ЄДРПОУ 32960732) заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 32340,00 грн., нарахованого штрафу у розмірі 5% від вартості майна у сумі 19 800,00 грн., нарахованого індексу інфляції у сумі 543,74грн., всього 52683,74 грн. та 761,92 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 28000 грн. провадження у справі припинити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Богдан - Лізинг” (м. Київ, вул.. Електриків, 26, корпус 87 (вул.. Кудрявський узвіз, 7, оф. 920), код ЄДРПОУ 32960732) з бюджету у відповідно до ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.1993р. № 7-93 "Про державне мито" 79грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених платіжним дорученням №605 від 14.09.2009р.(оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

Суддя                                                                                М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 16.12.2009р.