Постанова № 74156954, 15.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4013/18

Номер справи місцевого суду: 523/16338/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника АТ «ОТП ОСОБА_2» адвоката ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2» за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання договорів поруки припиненими, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 звернувся до суду до Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 з позовом про визнання договорів поруки припиненими.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано припиненими договори поруки № SR-SME503/001/2008 від 04 березня 2008року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП ОСОБА_2» та ОСОБА_4 та № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП ОСОБА_2» та ОСОБА_4. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник АТ «ОТП ОСОБА_2» адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2017 року та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника АТ «ОТП ОСОБА_2» адвоката ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позов, визнаючи припиненими договори поруки № SR-SME503/001/2008 від 04 березня 2008року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП ОСОБА_2» та ОСОБА_4 та № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП ОСОБА_2» та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що додатковими угодами до кредитних договорів, укладених без згоди поручителя, встановлено збільшений розмір процентної ставки, збільшено обсяг відповідальності в частині сплати неустойки, розширений зміст основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, тобто були змінені зобов’язання, забезпечені порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, та що останній не давав згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов’язання.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам, є законним та обгрунтованим.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:

- відповідно до умов кредитного договору №СМ-SME503/001/2008 від 13 лютого 2008року ЗАТ «ОТП ОСОБА_2», яке згодом змінило назву на ПАТ «ОТП ОСОБА_2» (далі - ОСОБА_2), зобов’язалось надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 158 200,00 доларів США, зі сплатою плаваючої процентної ставки (фіксована 5% річних + FIDR), строком користування до 13.07.2021року, а остання отримавши грошові кошти прийняла на себе зобов’язання повернути кредит у повному обсязі та сплатити за його користування встановленні договором проценти відповідно до Графіку (Додаток №1 до договору в редакції від 13.02.2008 року), яким передбачено повернення кредиту та сплати процентів шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються. Під поняттям платежі, що зменшуються, сторони договору визначили як щомісячне погашення кредиту рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту (п.4 кредитного договору). Пунктом 4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування коштами, у визначені цим Договором строку Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання, за кожний день прострочки;

- за договором поруки № SR-SME503/001/2008 від 04 березня 2008 року ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання у повному обсязі відповідати перед Банком за належне виконання зобов’язань прийнятих ОСОБА_5 по кредитному договору №СМ-SME503/001/2008 від 13 лютого 2008 року, в тому числі повернення суми кредитних коштів, у розмірі 158 200,00 доларів США, в строк до 13 лютого 2021 року. Зазначеним договором була встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителя перед кредитором;

- 13 квітня 2009 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений Додатковий договір №1 до кредитного договору №СМ-SME503/001/2008 від 13 лютого 2008 року, згідно п.2.1.1 якого Графік Платежів був викладений в новій редакції (Додаток №1 до цього Додаткового договору). Згідно вказаного Додатку №1 з 15 червня 2009 року була змінена фіксована процента ставка з 5,00% до 5,1%, та з урахуванням плаваючої процентної ставки FIDR, загальний розмір процентів склав 12,6% річних. Також додатковим договором, виходячи з Графіку Платежів, був змінений спосіб повернення кредиту та процентів з «платежів, що зменшуються» на «ануїтетні платежі»;

- крім того, 13 серпня 2014 року між ОСОБА_5 та Банком було укладено Додатковий договір №2 до кредитного договору №СМ-SME503/001/2008 від 13 лютого 2008 року, згідно п.2.1.1 якого Графік Платежів був викладений в новій редакції (Додаток №1 до цього Додаткового договору). Згідно вказаного Додатку №2 з 13 серпня 2014 року була змінена фіксована процента ставка з 5,00% до 5,1%, та з урахуванням плаваючої процентної ставки FIDR, загальний розмір процентів склав 13,10% річних. Також за п. 2.2. Сторони домовилися в строк до 13 серпня 2014 року провести реструктуризацію Боргових зобов’язань шляхом: зміни строку та розмірів погашення простроченого Кредиту. Крім того, вказаним Додатковим договором була змінена відповідальність позичальника у випадку порушення зобов’язань по сплаті кредитних коштів, процентів у вигляді сплати пені з 1% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання, за кожний день прострочки (п.4.1.1 кредитного договору) до пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення зобов’язання (п.2.3). Також, відповідно до умов кредитного договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008 року ОСОБА_2 зобов’язався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 98 300,00 доларів США, зі сплатою плаваючої процентної ставки (фіксована 5% річних + FIDR), строком користування до 22 вересня 2021 року, а остання отримавши грошові кошти прийняла на себе зобов’язання повернути кредит у повному обсязі та сплатити за його користування встановленні договором проценти відповідно до Графіку (Додаток №1 до договору в редакції від 22 квітня 2008 року), яким передбачено повернення кредиту та сплати процентів шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються. Під поняттям платежі, що зменшуються, сторони договору визначили, як щомісячне погашення кредиту рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту (п.4 договору);

- відповідно до умов кредитного договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року ОСОБА_2 зобов’язався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 98 300,00 доларів США, зі сплатою плаваючої процентної ставки (фіксована 5% річних + FIDR), строком користування до 22 вересня 2021 року, а остання отримавши грошові кошти прийняла на себе зобов’язання повернути кредит у повному обсязі та сплатити за його користування встановленні договором проценти відповідно до Графіку (Додаток №1 до договору в редакції від 22 квітня 2008 року.), яким передбачено повернення кредиту та сплати процентів шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються. Під поняттям платежі, що зменшуються, сторони договору визначили, як щомісячне погашення кредиту рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту (п.4 кредитного договору);

- за договором поруки № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008 року ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання у повному обсязі відповідати перед Банком за належне виконання зобов’язань прийнятих ОСОБА_5 по кредитному договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року., в тому числі повернення суми кредитних коштів, у розмірі 98 300,00 дол. США, в строк до 22 вересня 2021 року Зазначеним договором була встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителя перед кредитором;

- 22 квітня 2009 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений Додатковий договір №1 до кредитного договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року, згідно п.2.1.1 якого Графік Платежів був викладений в новій редакції (Додаток №1 до цього Додаткового договору). Згідно вказаного Додатку №1 з 22 червня 2009 року була змінена фіксована процента ставка з 5,00% до 5,1%, та з урахуванням плаваючої процентної ставки FIDR, загальний розмір процентів склав 12,6% річних. Також додатковим договором, виходячи з Графіку Платежів, був змінений спосіб повернення кредиту та процентів з «платежів, що зменшуються» на «ануїтетні платежі»;

- крім того, 22 липня 2014 року між ОСОБА_5 та Банком було укладено Додатковий договір №2 до кредитного договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008 року, згідно п.2.1.1 якого Графік Платежів був викладений в новій редакції (Додаток №1 до цього Додаткового договору). Згідно вказаного Додатку № 2 з 13 серпня 2014 року була змінена фіксована процента ставка з 5,00% до 5,1%, та з урахуванням плаваючої процентної ставки FIDR, загальний розмір процентів склав 13,10% річних. Також за п. 2.2. Сторони домовилися в строк до 22 липня 2014 року провести реструктуризацію Боргових зобов’язань шляхом: зміни строку та розмірів погашення простроченого Кредиту. Крім того, вказаним Додатковим договором була змінена відповідальність позичальника у випадку порушення зобов’язань по сплаті кредитних коштів, процентів у вигляді сплати пені з 1% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання, за кожний день прострочки (п.4.1.1 кредитного договору) до пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення зобов’язання (п.2.3).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадення у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальниї дій, розгляду і вирішення справи.

Глава 1 розділу III ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року передбачає поняття підсудності та регламентує правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.

Виходячи з поняття “підсудність у цивільному судочинстві” як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

ЦПК виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Статею 110 ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року передбачено альтернативну підсудність (за вибором позивача).

Зі змісту заявлених вимог та суб’єктного складу сторін вбачається, що предметом позову є визнання припиненими договорів поруки, укладених для забезпечення виконання кредитних. Позивачем виступає поручитель за вказаними договорами, відповідачем – банк (кредитор), третьою особою залучена позичальник.

Позов поданий до Суворовського районного суду м. Одеси за зареєстрованим місцем проживання позивача. Місцезнаходження відповідача – м. Київ, вул. Жилянська 43. Тобто єдиною можливістю не порушення підсудності є відповідність умовам передбаченим ст. 110 ЦПК України (підсудність за вибором позивача). ОСОБА_2 на території Суворовського району не знаходяться філії або представництва ПАТ «ОТП ОСОБА_2», а зі змісту договорів поруки не вбачається, що в них зазначено місце виконання або особливість їх виконання тільки в певному місці. Враховуючи, що питання про припинення договорів поруки ставиться поручителем, на вказаний спір не поширюється Закону України «Про захист прав споживачів» і тому ОСОБА_4 не будучи споживачем, не має процесуальних підстав для подання даного позову за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування, як позивача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Враховуючи наведене суд першої інстанції помилково відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2» за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання договорів поруки припиненими та здійснив розгляд справи та ухвалив рішення з недотриманням правил територіальної підсудності.

Разом з тим, відкривши провадження, суд першої інстанції вжив заходів щодо вручення позову з додатками та належного повідомлення сторін та третьої особи про дату, час і місце розгляду справи на 14-00 г.13.12.2017 року у строк передбачений ст. 4 ст. 74 ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року.

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З корінця судової повістки вбачається, що ПАТ «ОТП ОСОБА_2» отримало судову кореспонденцію 05.12.2017 року за поштовою адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві: м. Одеса, вул. Буніна 10.

Як пояснив в засіданні судової колегії представник ПАТ «ОТП ОСОБА_2» адвокат ОСОБА_3 по вул. Буніна 10 в м. Одесі знаходиться одно з відділень ПАТ «ОТП ОСОБА_2». ОСОБА_2 до головного офісу суд не направляв судові повідомлення. Разом з тим адвокат ОСОБА_7 утруднився з чіткою відповіддю про те чи було передано до головного офісу банку і коли саме судову кореспонденцію з відділення і що завадило ПАТ «ОТП ОСОБА_2» делегувати свого представника до судового засідання з огляду на те, що судова кореспонденція була вручена за 8 днів до судового засідання.

В засіданні судової колегії представник позивача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 пояснила, що існує декілька справ між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ «ОТП ОСОБА_2» з приводу стягнення кредитних коштів. У вказаних позовних заявах, які вона представила в судовому засіданні, адреса для листування, яка зазначена Банком – м. Одеса, вул. Буніна 10, де дійсно знаходиться відділення банку. Саме тому при поданні позову ОСОБА_4 до ПАТ «ОТП ОСОБА_2» було вказано юридичну адресу: м. Київ, вул. Жилянська 43, а адресу для листування: м. Одеса, вул. Буніна 10. Суд першої інстанції повідомив відповідача своєчасно і той не був позбавлений права подати відповідні письмові заперечення або забезпечити явку свого представника. ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з`явився, про причини не явки суду не повідомив, про відкладення розгляду справи відповідного клопотання не надав, явку свого представника не забезпечив, письмових заперечень щодо порушення судом першої інстанції підсудності та по суті заявлених вимог не направив без поважних причин.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ПАТ «ОТП БАНК» будучи належним чином повідомленим про дату,час і місце розгляду справи не заявив про непідсудність справи без поважних причин, розпорядившись таким чином своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності відповідають встановленим обставинам справи.

ОСОБА_2 судова колегія вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 не заявив при розгляді справи судом першої інстанції про непідсудність справи з поважних причин, оскільки вказані доводи не узгоджуються з обставинами, встановленими в суді апеляційної інстанції та з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв’язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Враховуючи встановлені обставини про порушення судом першої інстанці територіальної підсудності та приймаючи до уваги, що ПАТ «ОТП ОСОБА_2», який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, виходячи з ч. 2 ст. 378 ЦПК України у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд, а отже і для скасування рішення у зв’язку з порушенням судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто закон пов’язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

Отже, на зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Судом першої інстанції встановлено, що додатковими угодами від 13 квітня 2009 року, від 22 квітня 2009 року, від 13 серпня 2009 року, від 22 липня 2014 року до кредитних договорів №СМ-SME503/001/2008 від 13 лютого 2008 року та № № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року, укладених без згоди поручителя, встановлено збільшений розмір процентної ставки, збільшено обсяг відповідальності в частині сплати неустойки, розширений зміст основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, тобто були змінені зобов’язання, забезпечені порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_4, та що останній не давав згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов’язання, оскільки це підтверджується відповідними умовами договорів поруки та відсутністю документального підтвердження надання згоди поручителя, а також умовами додаткових угод до кредитних договорів, які передбачають збільшення відповідальності поручителя.

Згідно умов договорів поруки № SR-SME503/001/2008 від 04 березня 2008 року ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання у повному обсязі солідарно відповідати перед Банком за належне виконання зобов’язань прийнятих ОСОБА_5 по кредитному договору №СМ-SME503/001/2008 від 13 лютого 2008 року.

За договором поруки № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008 року ОСОБА_4 прийняв на себе зобов’язання у повному обсязі солідарно відповідати перед Банком за належне виконання зобов’язань прийнятих ОСОБА_5 по кредитному договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року. При цьому умовами вказаного договору поруки під кредитним договором розуміється кредитному договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року зі всіма існуючими та майбутніми змінами.

Умовами вказаних договорів не вбачається наявності домовленості банку та поручителя, що у випадку продовження строків повернення кредиту та або у випадку будь-яких інших змін строків здійснення платежів позичальником за кредитним договором обсяг відповідальності поручителя не змінюється, а також що поручитель погоджується на майбутнє підвищення фіксованої відсоткової ставки без укладення з ним додаткової угоди або витребування від нього на це згоди.

При таких обставинах, суд першої інстанції набув вірного висновку про наявність підстав припинення поруки за договорами поруки № SR-SME503/001/2008 від 04 березня 2008року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП ОСОБА_2» та ОСОБА_4 та № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП ОСОБА_2» та ОСОБА_4.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 за договором поруки № SR-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008 року прийняв на себе зобов’язання солідарно відповідати перед Банком за належне виконання зобов’язань прийнятих ОСОБА_5 по кредитному договору №СМ-SME503/078/2008 від 22 квітня 2008рок зі всіма існуючими та майбутніми змінами, є неспроможними, оскільки не спростовують правильність висновку суду першої інстанції. Слід звернути увагу, що вказані доводи апеляційної скарги не поширені на договір поруки № SR-SME503/001/2008 від 04 березня 2008 року, в якому навіть вказаних умов передбачено не було.

Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування рішення, при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, судова колегія –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника АТ «ОТП ОСОБА_2» адвоката ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.05.2018 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_9