Ухвала суду № 74153765, 11.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6680/18

1кп/755/960/18

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"11" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Степаненко І.Б.,

розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018100040002652 від 15 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Фещенка О.С.,

потерпілого ОСОБА_3,

захисника Чопівської С.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

02 травня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Також заявив клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, крім того існують ризики, а саме: те, що обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки обізнані з мірою покарання за дане кримінальне правопорушення; можуть впливати на свідків, потерпілого шляхом схиляння їх для дачі неправдивих показів; можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не мають стабільного джерела прибутку, та свої матеріальні потреби намагаються задовольнити злочинним шляхом. Окрім того, просив визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заставу в розмірі по 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для кожного.

Потерпілий ОСОБА_3 не заперечував проти призначення справи до розгляду та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Чопівська С.С. в судовому засіданні не заперечувала проти призначення обвинувального акта до розгляду, проте заперечувала проти застосування відносно її підзахисних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони обоє мають постійне місце проживання, у ОСОБА_1 є на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_3 із зазначених підстав просила суд застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника, не заперечував проти призначення обвинувального акта до розгляду, проте просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначив, що він має постійне місце проживання та під час домашнього арешту буде виконувати покладені на нього обов'язки.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав захисника, теж не заперечував проти призначення обвинувального акта до розгляду, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання та не збирається порушувати покладені на нього обов'язки.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, не встановлено.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника та обвинувачених.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працює, не одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

На цей час свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення захисника Чопівської С.С. та обвинуваченого ОСОБА_1 жодним чином вказані висновки не спростовують.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

Суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 572 гривні та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 слід зазначити, наступне.

ОСОБА_2 теж обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

На цей час свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення захисника Чопівської С.С. та обвинуваченого ОСОБА_2 жодним чином вказані висновки не спростовують.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

Суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 572 гривні та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_3 заявив до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цивільний позов у якому просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь суму матеріального збитку та моральну шкоду в розмірі по 10 000 грн 00 к. з кожного.

Проте незважаючи на різний цивільно-правовий характер збитків та моральної шкоди, потерпілий не зазначає цивільному позові конкретно який розміру матеріальної шкоди та який розмір моральної шкоди, що суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв'язку з вище зазначеним потерпілому ОСОБА_3 необхідно уточнити вимоги в цивільному позові та зазначити, яку конкретну суму матеріальної шкоди та моральної шкоди він просить стягнути з обвинувачених.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КПК України відсутні підстави для призначення запасного судді.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040002652 від 15 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 11 на 17 травня 2018 року о 12 год 30 хв.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків до початку судового розгляду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк цивільний позов вважається неподаним та повертається особі, яка його подала.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 липня 2018 року.

Визначити ОСОБА_1, заставу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 572 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_1 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 липня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2, заставу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 572 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У судове засідання викликати прокурора, потерпілого та обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Б. Левко