Ухвала суду № 74153686, 10.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6960/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Степаненко І.Б.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Польщикова І.В.,

захисника Трилевича О.А.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Сухіної О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: 22 листопада 2010 року Балаклейським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 12 вересня 2011 року Московським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 17 жовтня 2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 05 березня 2014 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області затверджено угоду від 14 квітня 2014 року про визнання винуватості, якою за ст. 391 КК України з урахуванням ст. 71 КК України засуджено до 3 років 3 місяців позбавлення волі, в рамках кримінального проводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040004536 від 08 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Сухініна О.С. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Польщиковим І.В. звернулась до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08 травня 2018 року, приблизно о 13 год 40 хв, ОСОБА_2 знаходився у приміщенні зоомагазину, розташованого по АДРЕСА_2, підійшов до полички та взяв майно, що належить ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J1 ace» синього кольору, вартістю 4 000 грн, у якому знаходилася сім-карта мобільного оператору «Київстар» вартістю 40 грн без залишку грошових коштів на рахунку, сім-карта мобільного оператору «Life» вартістю 40 грн.

Викрадений телефон ОСОБА_2 поклав до себе до кишені шортів, в які був одягнутий, та хотів залишити приміщення магазину, проте в цей час його злочинні дії були виявлені потерпілою ОСОБА_5, яка, побачивши момент вчинення злочину, намагалась зупинити ОСОБА_2, побігши за ним та голосно просила зупинитись та повернути викрадене майно.

ОСОБА_2 на зауваження не реагував, з місця вчинення злочину зник та отримав можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості є тяжким, за яке законом передбачене покарання від 4 до 6 років, не одружений, не працевлаштований, тобто, не має постійного доходу на своє утримання, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, тому існують ризики, а саме: переховування від органів слідства та суду; вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.

Захисник заперечував проти задоволення даного клопотання, зазначив, що ризики, наведені прокурором є необґрунтованими, підозрюваний має місце проживання у місті Києві, тому просить обрати для нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім цього, поскаржився на незаконне затримання та тримання під вартою ОСОБА_2 Свою скаргу мотивує тим, що підозрюваний був фактично затриманий 08.05.2018 року о 14:00 год відповідно до вимог ст. 208 КПК України, з посиланням на п.п.1, 2 ч.1 вказаної статті. Вважає, що у слідчого були відсутні підстави для затримання ОСОБА_2 згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Підозрюваний просив суд застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

За вказаним фактом, 08 травня 2018 року відомості про вчинення злочину було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12018100040004536.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

08 травня 2018 року о 14 год 00 хв - ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09 травня 2018 року - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, наявними у справі доказами, а саме: рапортом ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, протоколами огляду місця події від 08 травня 2018 року, протоколом допиту потерпілої від 08 травня 2018 року, протоколами допитів свідків від 08 травня 2018 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, а саме той факт, що він законних джерел доходу не має, раніше неодноразово судимий.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинятиме інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 480 грн та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Що стосується скарги захисника на незаконність затримання ОСОБА_2 слідчий суддя приходить до такого.

Згідно зі ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення або якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Таким чином, чинним КПК передбачені виключні випадки затримання уповноваженою особою особи, підозрюваної у вчиненні злочину без ухвали слідчого судді.

Як вбачається із протоколу затримання від 08.05.2018 року ОСОБА_2 фактично затримано 08.05.2018 року о 14:00 год.

Відповідно до наданих слідчим матеріалів, а саме рапорту ДОП ОСОБА_6, ОСОБА_2 фактично був затриманий по вул. П. Запорожця 13Б в м. Києві, під час затримання у нього вилучено мобільний телефон, який був викрадений 15 хв. назад у зоомагазині.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи захисника щодо незаконного затримання ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, а тому скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Слідчим суддею також не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що підозрюваний утримується під вартою без відповідних на те підстав, та підлягає звільненню з-під варти саме в порядку ст. 206 КПК України, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі Київському слідчому ізоляторі Міністерства Юстиції України.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 14 год 00 хв 08 травня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 480 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора;

повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні скарги захисника Трилевич О.А. в порядку ст. 206 КПК України про визнання незаконним затримання ОСОБА_2 - відмовити.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Левко В.Б.