Постанова № 74152918, 22.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/876/18 Головуючий у І інстанції Середа Л.В. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

головуючого Фетісової Т.Л.

суддів Нерушак Л.В., Карпенко О.В.

секретар Наконечна М.М.

учасники справи:

заявник (скаржник) - ОСОБА_2,

заінтересовані особи - Золотоніський МРВ ДВС ГТУ юстиції в Черкаській області,

ПАТ «Фідобанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2018 (постановлену о 09 год. 00 хв. в залі судових засідань Золотоніського міськрайонного суду, суддя в суді першої інстанції Середа Л.В., повну ухвалу складено 05.04.2018) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, :

в с т а н о в и в :

06.03.2018 боржник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, якою просить скасувати вказане обмеження, введене ухвалою суду від 15.02.2013, мотивуючи про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України неправомірно порушує його права, свої зобов'язання як боржник він частково виконав на суму 9036,96 грн. та не ухиляється від виконання судового рішення про стягнення з нього коштів.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2018 вказану заяву боржника залишено без задоволення з посиланням на те, що законодавчо визначені підстави для зняття обмеження у праві виїзду за межі України для боржника у даній справі відсутні.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник боржника подав 24.04.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необгрунтованість просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника, вказуючи на те, що боржник не ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань, що є необхідним для введення відповідного обмеження його прав. Крім того, це обмеження порушує конституційні права боржника. Оскаржене обмеження введено лише щодо виконання заочного рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.10.2009 про стягнення із заявника заборгованості на користь ВАТ «Ерстебанк», що наразі не виконується.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно до вимог ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії

З вимог ст.128 ЦПК України вбачається, що суд лише повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії а не викликає до судового засідання, якщо їх явка є не обов'язковою.

На підставі викладеного, розгляд даної справи проводиться судом апеляційної інстанції за загальним правилом, встановленим чинним процесуальним законом України з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання, але без виклику до судового засідання, оскільки їх явка є не обов'язковою.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 15.02.2013 боржника ОСОБА_2 тимчасово обмежено у праві виїзду за межу України до виконання ним своїх зобов'язань згідно виконавчого документу №2-3589 від 14.10.2009, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення боргу в розмірі 128249,35 грн.

Заявник порушує перед судом питання про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що регламентується Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Так згідно ч. 5 розділу 13 цієї інструкції, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав, на підставі частини першої статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження»; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Даний перелік підстав для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є вичерпним.

Апеляційний суд враховує, що у даній справі перелічені підстави відсутні.

Крім того, заявнику слід звернути увагу на те, що це ж питання (аналогічні мотиви звернення особи до суду) за заявою від 13.06.2017 вирішувалося згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2017 та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 27.07.2017.

Чергова заява боржника про зняття обмеження у праві виїзду за межу України була зареєстрована в суді 06.03.2018.

За проміжок часу між вказаними заявами боржника тобто між 13.06.2017 та 06.03.2018 ним у зведеному виконавчому провадженні №48360527 було погашено всього 526,96 грн. заборгованості із загальної суми 697640,60 грн.

Отже за близько 9 місяців особа сплатила вказану суму, яка є незначною - 58,55 грн. в місяць. Таким чином вести мову про належне виконання зобов'язань у виконавчому провадженні боржником ОСОБА_2 не можна, що спростовує відповідні апеляційні доводи про відсутність ухилення від виконання зобов'язань.

Крім того, такі доводи мають отримати оцінку при вирішення питання про введення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України на підставі ст. 441 ЦПК України, а не про зняття такого мтимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що має місце у даному випадку та регламентується Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Більш того, згідно до роз'яснень, викладених у Постанові ВСУ «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013, у разі виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням, та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю. На підставі викладеного вище слід дійти такого висновку: тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Таким чином вирішення піднятого заявником питання щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України взагалі відноситься до виключної компетенції державного виконавця, що не врахував заявник у цій справі.

Не можна погодитися з апеляційними доводами про те, що оскаржене обмеження введено лише щодо виконання заочного рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.10.2009 про стягнення із заявника заборгованості на користь ВАТ «Ерстебанк», що наразі не виконується, адже вказане виконавче провадження включено до зведеного виконавчого провадження №48360527 (а.с.55а).

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2018 у цій справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2018 у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, що подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 22 травня 2018 року .

Головуючий

Судді