Постанова № 74152687, 22.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/776/18Головуючий по 1 інстанції - Пироженко В.Д. Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

секретар Наконечна М.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року (ухвалене в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Пироженко В.Д.) у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, ЖБК 75 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 596 від 13 листопада 1985 року в частині затвердження рішення загальних зборів членів ЖБК-75 про прийняття у члени кооперативу.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, ЖБК-75 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 596 від 13 листопада 1985 року в частині затвердження рішення загальних зборів членів ЖБК-75 про прийняття у члени кооперативу.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що Виконавчим комітетом Черкаської міської ради було прийнято рішення № 596 від 13 листопада 1985 року про затвердження загальних зборів членів житлово-будівельних кооперативів, зокрема ЖБК-75. Відповідно до п. 12 даного рішення затверджено: рішення загальних зборів членів ЖБК-75 (протокол № 20 від 26 вересня 1985 року) про прийняття у члени кооперативу згідно ст. 43 Примірного статуту ЖБК ОСОБА_5 і закріпленням за нею на склад сім'ї З особи (вона, дочка 1968 р.н., син 1969 р.н.) двох кімнат, житловою площею 16,9 м. кв. і 12,9 м. кв., а за її колишнім чоловіком, членом кооперативу ОСОБА_3, на склад сім"ї однієї особи, однієї кімнати, житловою площею 12,4 м. кв., у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 по рішенню Придніпровського районного народного суду м. Черкаси від 09 січня 1985 року.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року скасовано запис про державну реєстрацію про право власності від 09 березня 2016 року за № 13617736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 16/25 частин квартири АДРЕСА_1.

Позивач є членом ЖБК-75 і саме він отримав квартиру АДРЕСА_1, а не його дружина ОСОБА_5, яка була членом його сім'ї. Позивач із членів ЖБК не вибував і на даний час є членом кооперативу. Після розірвання шлюбу і до своєї смерті ОСОБА_5 не ставила питання про поділ квартири, тому вона не мала права власності як на квартиру так і на її частину взагалі. Тому, вона не мала права заповідати квартиру своєму внуку ОСОБА_4, і на даний час власником квартири як член кооперативу є позивач.

Позивач зазначає, що у оскаржуваному рішенні, виконком Черкаської міської ради посилається на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, яким поділено паєнакопичення та визнано за ним право власності на паєнакопичення у сумі 1784 крб. 42 коп., а за ОСОБА_5 у сумі 3194 крб. 42 коп. Також даним рішенням встановлено порядок користування квартирою. Позивач вважає, що даним рішенням між ним та ОСОБА_5 вирішено питання про право власності на частку у паєнакопиченні, а не про поділ паю та квартири, так як на той час пайові внески не були виплачені в повному обсязі. Відповідно до довідки ПП «Жеос» за № 10 від 22 березня 2016 року, яке обслуговувало ЖБК-75, накопичувальний пай поділено 13 листопада 1985 року на окремі рахунки, відповідно до рішення суду від 03 січня 1985 року. ОСОБА_5 сплатила пай тільки у грудні 1992 року. Окрім цього у даній довідці зазначено, що документів, які підтверджують членство у ЖБК-75 ОСОБА_5 відсутні.

Таким чином ОСОБА_5 у листопаді 1985 року ніяким чином не могла стати членом ЖБК, так як на той час пайові внески не були виплачені у повному обсязі і було відсутнє рішення суду про поділ паю (квартири), а у наявності було рішення суду тільки визнання за нею права власності на відповідну суму паєнакопичень.

Вважає рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради за № 596 від 13 листопада 1985 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги житлово-будівельний кооператив № 75.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, особа, що її подає вказувала на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору не в повній мірі дослідив матеріали справи, неправильно застосував до вказаних правовідносин норми цивільного законодавства.

Судом першої інстанції не було досліджено питання прийняття ОСОБА_5 у вересні-листопаді 1985 року в члени ЖБК, так як нею на той час пайові внески не були виплачені в повному обсязі і квартира не перебувала у її власності.

Також вважає, що рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 596 від 13 листопада 1985 року про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_5 прийняте в межах повноважень, передбачених діючим законодавства, однак всупереч як Примірного статуту кооперативу, тому вважає, що таке рішення підлягає скасуванню в даній частині.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та прийняв рішення, яке підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм чинного законодавства при вирішенні спору.

У відзиві на апеляційну скаргу, наданого представником виконавчого комітету Черкаської міської ради зазначено, що рішення суду є законним і обгрунтованим, прийнятим на підставі встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів. Доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, оскільки рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 596 від 13 листопада 1985 року про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_5 прийняте в межах та спосіб, що відповідають Закону та Конституції України.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення виконкому міської ради народних депутатів міста Черкаси від 12 серпня 1981 року на ім'я позивача було видано ордер № 34/62 серія ЖЕК-74 від 24 серпня 1981 року, сім'я якого складається з 4 чоловік на право зайняття 3-х кімнат загальною площею 42,87 кв.м в квартирі АДРЕСА_1.

В подальшому, Виконавчим комітетом Черкаської міської ради було прийнято рішення № 596 від 13 листопада 1985 року про затвердження загальних зборів членів житлово-будівельних кооперативів, зокрема ЖБК-75. Пунктом 12 даного рішення затверджено, що рішення загальних зборів членів ЖБК-75 (протокол № 20 від 26 вересня 1985 року) про прийняття у члени кооперативу згідно ст. 43 Примірного статуту ЖБК ОСОБА_5 і закріпленням за нею на склад сім'ї 3 особи (вона, дочка 1968 р.н., син 1969 р.н.) двох кімнат, житловою площею 16,9 м. кв. і 12,9 м. кв., а за її колишнім чоловіком, членом кооперативу ОСОБА_3, на склад сім'ї однієї особи, однієї кімнати, житловою площею 12,4 м. кв., у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 по рішенню Придніпровського районного народного суду м. Черкаси від 09 січня 1985 року.

Відповідно до п. 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, поділ квартири між членом житлово-будівельного кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а при відсутності згоди - за рішенням суду. Угода між колишнім подружжям про поділ паю є обов'язковою для кооперативу і виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів при вирішенні питання про членство іншого з подружжя в кооперативі. При наявності рішення суду про поділ паю особа визнається членом кооперативу з моменту набрання рішенням суду законної чинності.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року у справі № 711/5835/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Черкаське міське управління юстиції, Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради про скасування запису про державну реєстрацію про право власності та визнання права власності скасовано запис про державну реєстрацію про право власності від 09 березня 2016 року за № 13617736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 16/25 частин квартири АДРЕСА_1. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 01 березня 2017 року вказане рішення суду залишено без змін.

Даним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси встановлено наступне:

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 1984 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на дошлюбне ОСОБА_5.

Також в судовому порядку було поділено сплачені пайові внески та встановлено порядок користування квартирою. Згідно рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 03 січня 1985 року у справі № 2- 80/85 право власності на сплачені пайові внески за ОСОБА_5 визнано в розмірі 3 194,42 руб., за ОСОБА_3 на 1 784,32 руб.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних і депутатів № 596 від 13 листопада 1985 року ОСОБА_5 було прийнято в члени кооперативу ЖСК-75 та закріплено за нею та членами її сім'ї дочкою та сином у вказаній вище квартирі двох кімнат площею 16,9 кв.м. та 12,9 кв.м.

Згідно довідки, виданою на ім'я ОСОБА_5 від 16 вересня 2009 року № 490 розмір сплаченого нею паю паєнакопичення складає 6 389,75 крб. Вартість квартири виплачена повністю. Заборгованості немає.

Відповідно до інформації у довідці від 12 листопада 2015 року № 168, виданої на ім'я ОСОБА_3 розмір сплаченого ним паєнакопичення складає 3 568,64 крб. Вартість квартири виплачена повністю. Заборгованості немає.

При складанні вказаних розмірів паїв підтверджено загальну будівельну вартість квартири 9958 крб., яка відповідає даним журналу обліку виплати пайових внесків по ЖБК-75 м. Черкаси (довідка ПП ЖЕОС» від 13.02.2017 №5).

Дані обставини доказуванню не підлягають, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до довідки ПП «ЖЕОС» від 22 березня 2016 року № 10 підтверджено, що вартість квартири АДРЕСА_1 в розмірі 3 568,64 карбованців виплачена повністю.

Відповідно до ст. 138 ЖК Української РСР передбачено, що виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків. Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів вправі скасувати рішення загальних зборів чи правління кооперативу, якщо воно суперечить законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 145 ЖК Української РСР встановлено, що члени сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням.

Такого ж права набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім'ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім'ї члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найм, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей.

Частиною 1 ст. 146 ЖК України РСР передбачено, що поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди за рішенням суду.

Під час судового засідання в суді першої інстанції було достовірно встановлено та підтверджено ту обставину, що рішенням Придніпровського районного народного суду м. Черкаси від 03 січня 1985 року спірну квартиру було поділено між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Рішення загальних зборів членів ЖБК-75 про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_5 під час розгляду справи не оскаржував.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказав, що судом першої інстанції не було досліджено питання прийняття ОСОБА_5 у вересні-листопаді 1985 року в члени ЖБК, так як нею на той час пайові внески не були виплачені в повному обсязі і квартира не перебувала у її власності, тому вважає, що рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 596 від 13 листопада 1985 року про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_5 прийняте в межах повноважень, передбачених діючим законодавства, однак всупереч як Примірного статуту кооперативу, тому вважає, що таке рішення підлягає скасуванню в даній частині.

Крім того зазначив, що із членів кооперативу він не вибував, а ОСОБА_5 після розірвання шлюбу і до своєї смерті не ставила питання про поділ квартири.

Однак, такі доводи спростовуються вищевстановленими обставинами справи та приведеними нормами чинного законодавства, які вказують, що у відповідності до діючих на момент ухвалення рішення про прийняття ОСОБА_5 в члени ЖБК норм права, вона як дружина мала право на паєнакопичення. Пайовий внесок нею був сплачений, а рішенням суду проведений поділ квартири за ініціативи самого позивача.

Тому, підстав для визнання рішення комітету Черкаської міської ради від 13 листопада 1985 року № 596 незаконним в частині затвердження рішення загальних зборів членів ЖБК-75 про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_5 в суду не було.

Колегія суддів, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3, як правильно зазначив районний суд, при розгляді справи про поділ квартири не оскаржувалося рішення про прийняття своєї колишньої дружини в члени кооперативу та беручи до уваги вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вважає, що оспорювань рішення від 13 листопада 1985 року прийняте виконавчим комітетом Черкаської міської ради в межах та у спосіб, передбачений Законами та Конституцією.

Вказані обставини, встановлені судовим рішенням, позивачем належними та допустимими доказами спростовані не були.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тому, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про те, що рішення від 13 листопада 1985 року прийняте виконавчим комітетом Черкаської міської ради суперечить вимогам законодавства.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, ЖБК 75 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 596 від 13 листопада 1985 року в частині затвердження рішення загальних зборів членів ЖБК-75 про прийняття у члени кооперативу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2018 року.