Постанова № 74151901, 21.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Харків

Справа № 638/13144/17

Провадження № 22-ц/790/3060/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1,

Відповідачі: Приватне підприємство «ОСОБА_2 Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок-ТТЦ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 березня 2018 року, постановлену суддею Аркатовою К.В.,-

за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ОСОБА_2 Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-ТТЦ» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив зобов’язати відповідачіа ПП «ОСОБА_2 Сервіс» відшкодувати позивачу збитки, завдані ушкодженням телефону, у розмірі вартості телефону, а саме 8999 грн. а покласти судові витрати на відповідача.

Позов обґрунтований тим, що позивач придбав телефон під час експлуатації якого було виявлено недоліки дисплею, що стало підставою для звернення до ПП «ОСОБА_2 Сервіс» з метою гарантійного ремонту телефону. Під час передання телефону до сервісного центу він не мав жодних механічних ушкоджень, а мав лише сліди експлуатації, про що зазначено в квитанції. У акті про відмову у гарантійному обслуговуванні отриманим позивачем причину такої відмови зазначено наявність механічних ушкоджень і на самому телефоні з’явився скіл на нижньому куті та інші дефекти екрану, що на думку позивача, виникли з вини відповідачів.

Вказує на відсутність доказів того, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Дії відповідачів унеможливлюють подальше використання телефону за призначенням.

В уточненій позовні заяві ОСОБА_1 просив замінити статус ТОВ “Крок-ТТЦ» з відповідача на третю особу, а вказані збитки стягнути з відповідача ОСОБА_3 «ОСОБА_2 Сервіс».

У запереченнях на позов відповіда ОСОБА_3 «ОСОБА_2 Сервіс» просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та зазначав, що відповідач не є уповноваженою експертною установою, яка вирішує питання наявності істотних недоліків товару та не видає таких висновків, крім того, не є продавцем, вироником чи виконавцем ремонту, а лише виконує функції щодо пересилання товару до офіційного сервісного центру SONY у спеціальних контейнерах, які виключають можливість їх пошкодження.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не звертався до відповідача з метою гарантійного ремонту товару, оскільки згідно квитанції зверталася ОСОБА_2 та забирала телефон також вона, так само її підпис у заяві на обслуговування свідчить, що жодних претензій до відповідача заявник не мала.

У запереченнях на позов ТОВ «Крок-ТТЦ» просив відмовити у задоволенні позову у зв’язку з його необґрунтованістю, оскільки відмова у проведенні гарантійного ремонту та дії Товариства є виконаними у повному обсязі та відповідно до вимог встановлених чинним законодавством.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 березня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги посилається на невірне застосування судом положення п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки позов подано ОСОБА_1 від свого імені, а не від імені заінтересованої особи. Крім того, судом було визнано позивача неналежним, що нормами чинного законодавства не передбачено. Між тим, право власності на пошкоджений товар належить саме ОСОБА_1 як покупцю, тому в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів» він є належним позивачем, адже товар придбано та використовується ним для особистих потреб.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Сервіс» обґрунтовує тими ж обставинами, що і у запереченнях на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Постановлюючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд посилався на те, що від імені заінтересованої особи подано позов особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При цьому, в мотивувальній частині ухвали суд зазначив, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем.

З даним висновком суду судова колегія не погоджується, оскільки позивач звернувся до суду від свого імені і наполягає на тому, що він є власником телефону і що відповідачем порушені саме його права.

Отже, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду від свого імені, то не можна його вважати особою, яка не має повноважень на ведення справи від імені іншої заінтересованої особи.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги і вважає, що ухвала постановлена з порушенням вимог норм процесуального права, а саме застосована норма процесуального права стаття 257 ЦПК України, яка не підлягала застосуванню в даному випадку.

З огляду на вимоги п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню.

Що стосується вимог апеляційної скарги про стягнення судового збору, то в цій частині скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки судові витрати розподіляються згідно ч.1 ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 березня 2018 року - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В частині стягнення судового збору апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_5

повний текст постанови

складено 22 травня 2018 року