Рішення № 74148385, 21.05.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3535/18

Провадження №2-а/461/277/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Грушевського, 5а/21, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії СР №901201, виданий Рівненським МВ УМВС України у Рівненській області 26.03.2002 року) до Львівської митниці ДФС (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) про визнання постанови незаконною, її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 у справі про порушення митних правил №2196/20900/18 від 24.04.2018 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України, а провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що правопорушення, передбачене ст. 470 МК України не є триваючим, оскільки вважається вчиненим від дня перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, відтак вказує, що правопорушення вчинене 07 квітня 20017 року, а постанова про порушення митних правил №2196/20900/17 прийнята 24 квітня 2018 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17 травня 2018 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 21.05.2018 року о 10:30 год.

Позивач не з’явився у судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак у позовній заяві просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з’явилися.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 05 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 2196/20900/18 за ознаками порушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України. Вказаний протокол про порушення митних правил було складено в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 07.04.2017 року близько 05 год. 09 хв. через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України у митному режимі «транзит» транспортний засіб особистого користування марки «AUDI», модель «А6», VIN-код WAUZZZ4BZYN136271, реєстраційний номер JRE711, країна реєстрації транспортного засобу - ОСОБА_4.

Станом на 05 квітня 2018 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим не поміщений, будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст.460 МК України позивач не надав /а.с. 9-12/.

24 квітня 2018 року заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України - начальником Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 винесено постанову у справі № 2196/20900/17, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. за перевищення більше, ніж на 10 діб встановленого ч.1 ст. 95 МК України строку доставки товару - автомобіля марки «AUDI», модель «А6», VIN-код WAUZZZ4BZYN136271, реєстраційний номер JRE711, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів /а.с. 6-8/.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.

Суд звертає увагу на те, що триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов’язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

ОСОБА_5 юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465 роз’яснено, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Зважаючи на викладене, триваючі правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб’єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки тощо.

Зокрема, не вивезення автомобілів, що перебувають під митним контролем і щодо яких існує обов'язок вивезення за межі митної території України характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, властивою триваючим правопорушенням.

Частиною 3 ст.470 МК України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення. Тривати дане правопорушення може від кількох днів до кількох років, а тому вважається формально закінченим з моменту фіксування такого митним органом у встановленому порядку.

Отже, днем виявлення такого правопорушення є фіксація в протоколі про порушення митних правил, і в силу ст. 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення обчислюється саме з дня виявлення.

Так, пунктом 1 ч. 1 ст. 491 МК України передбачено, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи наведене, порушення, вчинене ОСОБА_2, є триваючим, у зв’язку із чим є формально закінченим з моменту його суб’єктивного офіційного виявлення під час здійснення митних процедур та фіксації його в протоколі про порушення митних правил.

Суд звертає увагу на те, що факт перевищення ОСОБА_2 встановленого МК України строку доставки до митного органу транспортного засобу марки «AUDI», модель «А6», VIN-код WAUZZZ4BZYN136271, реєстраційний номер JRE711 відповідач виявив 05 квітня 2018 року та зафіксував його в протоколі про порушення митних правил № 2196/20900/18.

Враховуючи, що будь-яких інших даних щодо більш раннього виявлення вчиненого позивачем правопорушення судом не встановлено, тому саме з вказаної дати необхідно починати відлік строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2018 року, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення вчинення ОСОБА_2 правопорушення, Львівська митниця ДФС прийняла постанову у справі про порушення митних правил № 2196/20900/18, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Таким чином, притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України.

Відповідно до ст.ст.73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.288 КУпАП.

Керуючись ст.ст.90, 95, 192, 458, 460 МК України, ст.ст. 2, 6, 77,139, 205, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Грушевського, 5а/21, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії СР №901201, виданий Рівненським МВ УМВС України у Рівненській області 26.03.2002 року) до Львівської митниці ДФС (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) про визнання постанови незаконною, її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Грушевського, 5а/21, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії СР №901201, виданий Рівненським МВ УМВС України у Рівненській області 26.03.2002 року.

Відповідач: Львівська митниця ДФС, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875.

Суддя Зубачик Н.Б.