Ухвала суду № 74147913, 03.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 314/4030/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №314/4030/15-к Головуючий в 1 інст. Суркова В.П.

Провадження №11-кп/778/369/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Гончара О.С., Фоміна В.А.,

при секретарі Волошині С.С.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_2 – в режимі відеоконференції ДУ «Оріхівська виправна колонія №88»,

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2017 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Своє рішення суд мотивував тим, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдали великої матеріальної шкоди. Об’єктивна сторона цього злочину виражається в незаконному заволодінні транспортним засобом. Це означає, що винна особа не має права використовувати транспортний засіб для поїздки на ньому. З обвинувального акту вбачається, що транспортний засіб перебував у користуванні ОСОБА_2 на законній підставі, а саме: під час проходження стажування останній виконував господарські роботи на тракторі по культивуванню земельної ділянки. Якщо так, то відчуження цього транспортного засобу не утворює об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст.289 КК України. Оскільки в силу ст.91 КПК України, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, в т.ч. форма вини є предметом доказування, суд знаходить наведені суперечності у викладенні фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення такими, що не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства, а також свідчать про неконкретність обвинувачення, що є порушенням як вимог процесуального закону, так і права обвинуваченого на захист, яке, зокрема, повинно бути забезпечено конкретністю пред'явленого обвинувачення. Висновок органу досудового розслідування і прокурора в частині зазначення розміру майнової шкоди, в порушення вимог закону, не підкріплений експертним дослідженням, призначення якого при вирішенні питання про розмір збитків є обов’язковим.

В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України в ньому викладені ті обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, і перевірити які можливо лише під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, суд, який розглядає кримінальне провадження у підготовчому судовому засіданні, вирішує питання, визначені ст.ст.314, 315, 316, 317 КПК України, і не уповноважений на даній стадії кримінального процесу з'ясовувати питання щодо винуватості обвинуваченого, правильності правової кваліфікації діянь, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тощо, оскільки вказані питання, відповідно до ст.ст. 337-341, 342-368 КПК України, вирішуються судом у ході судового розгляду, вказане можливо встановити лише на стадії судового розгляду.

Прокурором у обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 зазначено розмір шкоди на суму 186000 грн та представником потерпілого заявлено цивільний позов на вищезазначену суму.

Доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

Згідно з ухвалою, до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а саме в тому, що з 22 квітня 2015 року до 18 травня 2015 року ОСОБА_2 проходив стажування на тракторі МТЗ 892 державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Агрофірма «Нива». 17 травня 2015 року у ОСОБА_2Г виник умисел на незаконне заволодіння цим транспортним засобом. 18 травня 2015 року о 09-20 годині ОСОБА_2, реалізуючи свій умисел, діючи повторно з корисливих мотивів, знаходячись на полі, яке розташоване неподалік від с.Матвіївка Вільнянського району Запорізької області поруч з автодорогою «Харків-Сімферополь», розпочав виконувати господарські роботи на тракторі МТЗ 892 по культивуванню вказаної земельної ділянки. Цього ж дня о 17-00 годині ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, виїхав на вказаному тракторі з поля й, під’їхавши до лісопосадки, відчепив культиватор, після чого направився в бік станції «Янцево» Вільнянського району Запорізької області, де на залізничному переїзді повернув в бік с. Наталівка Запорізького району Запорізької області й направився до станції «32 кілометр» в с.Приморське Василівського району Запорізької області, де в подальшому продав вказаний трактор ОСОБА_6 за 20000 грн, тим самим незаконно заволодів трактором МТЗ 892, чим завдав ТОВ «Агрофірма Нива» матеріальної шкоди на суму 186000 грн, що є великим розміром.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало великої матеріальної шкоди.

У підготовчому судовому засідання прокурор заявила, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, підстав для закриття провадження, як і для повернення обвинувального акта прокурору немає, та на підставі обвинувального акта належить призначити судовий розгляд.

Представник цивільного позивача - адвокат ОСОБА_3 наполягав на поверненні обвинувального акту прокурору в зв’язку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального законодавства а саме через те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 вже повертався прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, але виявлені недоліки усунуті не були, слідчим не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація дана невірно, не проведена експертиза щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, відсутні відомості про обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання представника цивільного позивача.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги прокурора; представника потерпілого – адвоката ОСОБА_3, який також заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадку, якщо цей акт не відповідає вимогам цього Кодексу.

У статті 291 цього Кодексу зазначені відомості, які має містити обвинувальний акт.

При перевірці в апеляційному порядку матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 складений з дотриманням вказаних вимог.

Так, в обвинувальному акті вказані всі відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, а саме: анкетні відомості обвинуваченої, викладені фактичні обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, сформульоване обвинувачення, вказано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тощо.

Обставини, на які послався суд в оскаржуваній ухвалі, на думку колегії суддів, не перешкоджають призначенню судового розгляду.

Висновок суду першої інстанції про не встановлення розміру завданої злочином шкоди суперечать матеріалах кримінального провадження, оскільки в обвинувальному акті прокурором був зазначений розмір шкоди в сумі 186000 гривень.

Вказавши в оскаржуваній ухвалі на невідповідність кваліфікації дій обвинуваченого фактичним обставинам правопорушення, викладеним в обвинувальному акті, а також на відсутність в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про проведення експертизи з метою визначення розміру матеріальних збитків, суд тим самим вийшов за межі питань, які підлягають вирішенню під час підготовчого судового засідання, на що обґрунтовано вказав прокурор в апеляційній скарзі.

Крім того, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 вже повертався прокурору для усунення недоліків, тому, на думку колегії суддів, повторне повернення зазначеного обвинувального акту є недоцільним, оскільки буде негативно впливати на строки розгляду кримінального провадження.

У зв’язку з цим, колегія суддів доходить висновку про те, що вищевказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 повернутий прокурору судом першої інстанції без передбачених на те законом підстав, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

З врахуванням викладеного, оскаржувана ухвала суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому, відповідно до положень ст.ст.409, 412 КПК України, підлягає скасуванню.

Оскільки вирішення питань, передбачених ст.314 КПК України, відноситься до компетенції місцевого суду, виходячи з загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст.7-9 КПК України, скасовуючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В ході нового розгляду необхідно врахувати викладене в даній ухвалі, дотриматись вимог гл.27 цього Кодексу і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2017 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.289 КК України, повернутий прокурору як такий, що не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8