Постанова № 74147873, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 337/3373/17 Головуючий у 1 інстанції Салтан Л.Г.

Номер провадження 22-ц/778/475/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «ВЕСНА-2» на ухвалу судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕСНА-2» про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «ВЕСНА-2» (далі ЖБК «ВЕСНА-2») про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, до якої додано клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2017 року клопотання ОСОБА_3 задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, належні ЖБК «ВЕСНА-2», що є на рахунках відповідача в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 90993,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою судді, ЖБК «ВЕСНА-2» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову. Вирішити питання про відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Задовольняючи частково заяву щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні ЖБК «ВЕСНА-2», що є на рахунках відповідача в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 90993,60 грн., суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судова колегія вважає, що обраний судом вид забезпечення позову застосований без належного з’ясування обставин, які мають для цього питання значення і без врахування вимог процесуального закону.

За вимогами ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України ( в редакції, чинній на час розгляду справи ) передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК (в редакції, чинній на час розгляду справи), і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Проте, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції фактично не вирішив питання з урахуванням зазначених роз'яснень.

Так судом порушено вимоги ст.ст. 153, 209 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), оскільки оскаржувана ухвала не містить в собі належно викладеного обґрунтування щодо співмірності обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а відповідно і підстав його обрання.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 пред'явила позов до ЖБК « Весна-2» про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди.

Судом застосований вид забезпечення позову, який фактично позбавляє власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, яке передбачено законом.

Наклавши арешт на грошові кошти, суд не дослідив питання про те, чи не перешкоджає такий захід здійсненню господарської діяльності відповідача, а також чи не порушуються застосованим видом забезпечення позову права інших осіб. Суд в своїй ухвалі не обґрунтував, в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування суддею першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального закону, якій врегульовує розгляд даного питання, є обґрунтованими, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню.

Оскільки в матеріалах справи відсутні достатні дані щодо з’ясування зазначених питань, що унеможливлює вирішити питання судовою колегією, заява ОСОБА_4 підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «ВЕСНА-2» задовольнити частково.

Ухвалу судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2017 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 21.05.2018 року.

Головуючий

Судді: