Рішення № 74146720, 21.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/164/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди звернулось комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг 13 987,19 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної школи та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак подав до суду письмову заяву у якій просив провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

В судове засідання відповідач не з’явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 листопада 2017 року о 19 год. 18 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в м.Рівне на перехресті вулиць ОСОБА_3Острозького, керуючи транспортним засобом Renault Kango номерний знак НОМЕР_1, в порушення п.16.11 Правил дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі, не дала дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, після чого транспортний засіб Renault Kangо, номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на перешкоду – огорожу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено огорожу, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Рівненського міського суду від 08 грудня 2017 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Комунальне Рівненське ШЕУ автомобільних доріг, власником якого є територіальна громада у особі Рівненської міської ради, балансоутримувач вул.ОСОБА_3 та виконує роботи по утриманню і ремонту доріг та дорожніх споруд по вказаній вулиці.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об’єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об’єктів тощо.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об’єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об’єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об’єкта благоустрою.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про автомобільні дороги» Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Відповідно до п.1 ст.21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані.

Відповідно до розділу 7 пунктів 7.1., 7.4.2., 7.4.4., 7.5.2., 7.5.6. рішення Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року №512 власники доріг, вулиць або уповноважені ними органи повинні здійснювати їх експлуатаційне утримання та мають право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативних актів щодо дорожнього руху, правил ремонту і утримання вказаних об’єктів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони, установлювати і утримувати у справному стані огорожі, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об’єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодних кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об’єктів, аварій або виникнення інших перешкод у дорожньому русі, забезпечувати належний технічний стан інженерних комунікацій, обладнання, спору та інших використовуваних елементів дорожніх об’єктів відповідно до їх функціонального призначення та діючих нормативів.

На підставі вищевказаного роботи по відновленню металевого огородження виконує позивач по справі - Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг. Витрати, пов’язані із такими роботами зазначені у локальному кошторисі №2-1-1 з розрахунком договірної ціни та акті приймання-виконання будівельних робіт за грудень 2017 року та становлять 13 987,19 грн.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» збитки, завдані об'єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» оцінка завданих збитків проводиться балансоутримувачем у разі: протиправного пошкодження чи знищення елементів благоустрою.

В роз'ясненнях наданих в п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статей 1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та доведеними, не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №4403 від 04 січня 2018 року, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.1166,1187 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2, сек.15 (кв.97) на користь комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг 13 987,19 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної школи та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :