Ухвала суду № 74146562, 04.05.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 626/2173/16-ц

Провадження № 6/638/265/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Голуб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління Юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про привід боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МТ №450411,

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 626/2173/16-ц від 25.01.2017, виданого Красноградським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Щомісяця, починаючи з 25.11.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, або зміни матеріального становища сторін.

27.02.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 53480649).

Згідно подання, державним виконавцем здійснені виходи за місцем проживання боржника, на підтвердження чого надано копії Акту від 20.03.2018 та Акту від 20.04.2018 року, але останній був вдома відсутнім.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що надані акти державного виконавця від 20.03.2018 року та 20.04.2018 року не є належним та допустимим доказом по справі через відсутність відомостей про понятих, які мали бути присутніми при діях державного виконавця.

Відповідно до п.14 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу

Як стверджує у поданні державний виконавець, ним на адресу боржника направлялись виклики-повідомлення, здійснювались виходи за місцем мешкання боржника.

04.05.2018 року державний виконавець надав до суду заяву про розгляд подання без його участі. Сторони у судове засідання не з’явились. Неявка сторін не перешкоджає розгляду подання без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, судом не виявлено підтверджень направлення державним виконавцем на зареєстровану адресу місця проживання боржника копії постанови про відкриття провадження від 27.02.2017 року та листів-викликів. Також акти державного виконавця від 20.03.2018 року та від 20.04.2018 не містять даних про понятих, які б засвідчили факт виходу державного виконавця за адресою реєстрації проживання боржника, у зв’язку із чим надані копії не можуть вважатись належним доказом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність факту ухилення боржника від явки до державного виконавця, оскільки відсутні докази належного сповіщення боржника про існування виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 247, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про привід боржника - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: О.В.Шишкін