Ухвала суду № 74146148, 22.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.05.2018 Справа № 554/3345/18

Провадження № 1-кс/554/4527/2018

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.

при секретарі - Зайцевій Я.А.

за участю прокурора – Пічугіна Р.І.

слідчого - Кожемякіної Є.С.

підозрюваного – ОСОБА_1 Мікаіла

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу стосовно:

ОСОБА_1 Мікаіла, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, турка, громадянина ОСОБА_4, інтерна УМСА, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням, у якому посилалася на те, що у провадженні Полтавського ВП ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170040001441 від 08.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.05.2018 року близько 18 год.45 хв.. ОСОБА_1 Мікаіл, ІНФОРМАЦІЯ_6, поблизу під’їзду 1 по вул.. Шевченка.15 Б в м. Полтаві незаконно зберігав особливо небезпечні наркотичні засоби з метою збуту.

09.05.2018 ОСОБА_1 Мікаіла, ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г.В. по справі № 554/3345/18 провадження № 1-кс/554/4160/2018 від 11.05.2018 року до підозрюваного ОСОБА_1 Мікаїла застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – 140 960 грн., з зазначенням реквізитів, та роз’ясненням про те, що не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов’язаний внести кошти та надати документ, що підтверджує сплату коштів слідчому.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу було роз’яснено суть застави та те, що не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов’язаний внести кошти та надати документ, що підтверджує сплату коштів, але документу, що підтверджує внесення коштів в розмірі застави не надав, тому слідчий просив змінити запобіжний захід на більш суворий – тримання без вартою без визначення застави, оскільки маються ризики передбачені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували та просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г.В. по справі № 554/3345/18 провадження № 1-кс/554/4160/2018 від 11.05.2018 року до підозрюваного ОСОБА_1 Мікаїла застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – 140 960 грн., з зазначенням реквізитів, та роз’ясненням про те, що не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов’язаний внести кошти та надати документ, що підтверджує сплату коштів слідчому.

Проте у встановлений 5-денний термін ОСОБА_1 не виконав умови вищевказаної ухвали, розмір застави не сплатив . На час вирішення питання про зміну запобіжного заходу ухвала про обрання запобіжного заходу є чинною, ніким не оскаржувалася.

В матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, відсутність міцних соціальних зв’язків, так як він не одружений , дітей не має, відсутнє місце проживання на території м. Полтави, не навчається. не працює.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність заміни щодо підозрюваного запобіжного заходу із застави на тримання під вартою.

У відповідності до ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено:1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, що 09.05.2018 року ОСОБА_1 Мікаілу повідомлено про підозру, тому строк досудового слідства закінчується 09.07.2018 року. Згідно протоколу про затримання особи , підозрюваної у вчиненні злочину від 09.05.2018 року, ОСОБА_1 Мікаіл був затриманий о 23.40 год 08.05.2018 року, а запобіжний захід обраний 11.05.2018 року, тому цей строк повинен бути врахований у строк тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Отже, задовольняючи клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, слідчий суддя не визначає підозрюваному розмір застави, оскільки підозрюваному вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 200,202, 205, 395 КПК України , -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 Мікаіла, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі на строк 48 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 Мікаіла, ІНФОРМАЦІЯ_6 рахувати з 22 травня 2018 року 11 год. 15 хв.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 09 липня 2018 року о 11 год. 15 хв.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м.Полтави А.І. Троцька