Ухвала суду № 74146072, 22.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.05.2018 Справа № 554/3705/18

Провадження № 1-кс/554/4561/2018

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.

при секретарі - Зайцевій Я.А.,

за участю прокурора – Сорокіна І.В.,Гонжака А.І.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування слідчими органів прокуратури прокуратури Полтавської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3. проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. 101,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и в:

22.05.2018 року прокурор звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що прокуратурою Полтавської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018170000000171 від 18.05.2018 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, орган досудового розслідування слідчий відділ УСБУ в Полтавській області.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з начальником сектору кримінальної поліції Чутівського ВП Карлівського ВП ГУ НП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 вимагають неправомірну вигоду в розмірі 26 000 гривень за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5.

Так, 19 травня 2018 року та 20 травня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 одержали від ОСОБА_5 частинами неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 10 000 грн. та 16 000 грн. відповідно.

20.05.2018 року під час проведення обшуку автомобіля марки «Део» моделі Ланос, д.н.з ВІ 7617 СМ, яким користується ОСОБА_4, вилучено грошові кошти в сумі 16 000 грн.,передані ОСОБА_5 .

21.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Посилаючись на наявність ризиків, що ОСОБА_1, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_5, з яким він спілкувався із приводу надання неправомірної вигоди; може ухилитися від органів розслідування шляхом втечі, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років; ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу – поліції, який володіє знаннями і навиками оперативної роботи та може використовувати їх для перешкоджання кримінальному провадженню; може знищити, сховати або спотворити документи або речові докази, які ще не вилучені, і мають значення для доказування, тому прокурор просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурори підтримали клопотання та просили його задовольнити. Прокурори просили обрати заставу в максимальному розмірі, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати інший запобіжний захід який не пов'язаний з триманням під вартою, а саме передати його на поруки адвокату ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Зазначав про свій крутний матеріальний стан.

Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати своєму підзахисному запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, а саме передати ОСОБА_1 на його особисту поруку та на поруку ОСОБА_6 .

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, що УСБУ в Полтавській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження за №42018170000000171 від 18.05.2018 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме щодо вимагання та одержання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 26 000 грн.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_1 затримано 20.05.2018 року о 15 год. 56 хв.

21.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні доведено:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5; протоколом допиту ОСОБА_5; протоколом затримання ОСОБА_1; протоколом обшуку автомобіля НОМЕР_1 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: ОСОБА_1, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_5, з яким він спілкувався із приводу надання неправомірної вигоди; може ухилитися від органів розслідування шляхом втечі, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років; ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу – поліції, який володіє знаннями і навиками оперативної роботи та може використовувати їх для перешкоджання кримінальному провадженню; може знищити, сховати або спотворити документи або речові докази, які ще не вилучені, і мають значення для доказування.

- жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам, оскільки особисте зобов’язання - не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 і попередити ненастання вищевказаних ризиків; застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1, його рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу; домашній арешт - не можливо застосувати у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

При цьому не підлягає задоволенню і клопотання захисника щодо передачі ОСОБА_1 на поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_6, оскільки вони реально не спроможні забезпечити належну поведінку і можливість виконання підозрюваним обов'язків передбачених ст..194 КПК України, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суспільний резонанс та особу підозрюваного.

Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, наявність соціальних зв’язків, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому не знаходжу підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу, оскільки лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Частинами 4,5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також що вказаний розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України , -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 рахувати з 20 травня 2018 року 15 год. 56 хв.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 19 липня 2018 року о 15 год. 56 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, визначити у межах 80 (вісімдесяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО -26304855, МФО -820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава за ОСОБА_1, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м. Полтави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м.Полтави А.І. Троцька