Ухвала суду № 74143862, 17.05.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 241/681/18

Провадження 1-кс/222/118/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року смт. Нікольське

Слідчий суддя Володарського районного суду Донецької області Вайновська О.Є., при секретарі Гранкіній О.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Карасьової Ю.С., погоджене прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури Третьяком Є.І., про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12018050710000175 від 30 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 року до Володарського районного суду Донецької області в порядку ст.34 КПК України надійшло клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Карасьової Ю.С., погоджене прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури Третьяком Є.І., про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що 29.04.2018 року о 17-40 годині до ЧЧ Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на блок посту М-23 на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ зупинений ОСОБА_3, який пересувався на мотоциклі «Yamaha», д/н НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію якого має ознаки підробки.

В ході огляду місця події від 29.04.2018 року, вилучені мотоцикл НОМЕР_2, який направлений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Мангушського ВП, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, ключ запалення, які поміщені до поліетиленових файлів, опечатаних бирками з підписами учасників огляду.

Опитаний ОСОБА_3, пояснив, що придбав мотоцикл у раніше незнайомої йому особи в квітні 2018 року, без оформлення права власності. Щодо підробки свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу йому нічого невідомо.

Також слідчий зазначає, що мотоцикл НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та 30.04.2018 року вони будуть спрямовані на відповідні експертизи до Донецького НДЕКЦ МВС України.

Просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно: мотоцикл НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалення, вилучені у ОСОБА_3 шляхом позбавлення права користування, відчуження, розпорядження та проведення будь-яких ремонтних робіт з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, псування, передачі, відчуження вищевказаного майна, збереження речових доказів.

Слідчий та/або прокурор в судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце його розгляду, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, додані до нього, слідчий суддя прийшов до наступного.

Так, згідно з частино 7 статті 237 КПК України вилучені в ході огляду речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Частина 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, та є предметом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження.

Якщо тимчасово вилучене майно не арештувати, то у осіб, в яких воно було вилучене та яким підлягатиме поверненню, існуватиме реальна можливість на вчинення перелічених дій з вилученим майном з метою знищення речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вбачається з частин 1, 2 і 3 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Завданням арешту майна є збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.

Частиною 5 статті 171 КПК України визначено, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Вказані вимоги слідчим були виконані.

За змістом статті 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено застосування Кримінально процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено дотримання принципу верховенства права як однієї з підвалин демократичного суспільства.

Так, у статті 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, слідчим долучено витяг з ЄРДР №120180507100000175 від 29.04.2018 року, про те, що 29.04.2018 року о 17-40 годині до ЧЧ Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби 102, що на блок-посту М-23 на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ зупинений ОСОБА_3, який пересувався на мотоциклі «Yamaha», д/н НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію якого має ознаки підробки, правова кваліфікація злочину ч.1 ст.358 КК України;

протокол огляду місця події від 29.04.2018 року - ділянки блок-посту М-23 на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, де в присутності ОСОБА_3 та понятих оглянуто мотоцикл НОМЕР_2, сіро-чорного кольору, номер рами НОМЕР_4, який співпадає з зазначеним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, який направлений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Мангушського ВП, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ запалення, які поміщені до поліетиленових файлів, опечатані бирками з підписами учасників огляду;

пояснення ОСОБА_3 про те, що він придбав вищевказаний транспортний засіб на сайті «OLX» у незнайомої особи разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за 3 тисячі доларів США, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не підробляв;

копію посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 24.01.2018 року, виданого на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 09.04.2016 року - мотоциклу «YAMAHA», реєстраційний номер НОМЕР_1, модель МТ 07, номер шасі НОМЕР_4, сірого кольору, видане на ім'я ОСОБА_4, АДРЕСА_1.

Проте, як зі змісту клопотання, так і зі змісту протоколу огляду місця події не вбачається, які саме ознаки підробки має свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 09.04.2016 року - мотоциклу «YAMAHA», реєстраційний номер НОМЕР_1. Також не зрозуміло, чи оглядався вищевказаний документ на предмет підробки спеціалістом.

Мотивуючи клопотання необхідністю збереження речових доказів, слідчим не надано копії постанови про визнання транспортного засобу, свідоцтва про його реєстрацію та ключа речовим доказом.

Крім того, посилаючись на спрямування 30.04.2018 року тимчасово вилученого майна експертній установі для проведення необхідних експертиз, відсутні відомості про залучення експерта у вказаному кримінальному провадженні, та необхідність направлення всього обсягу тимчасово вилученого майна експерту для виконання експертизи.

При цьому стаття 171 ЦПК України визначає вимоги до клопотання прокурора, слідчого про арешт майна та вказує, що до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження (частина 1 статті 114 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним та інших осіб, неприбуття яких до судового засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Однак, неявка слідчого або прокурора, на яких покладається обов'язок доведення необхідності застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, а також ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статі 170 КПК України, позбавляє слідчого суддю можливості повно та всебічно з'ясувати сукупність обставин, із якими закон пов'язує вирішення питання про арешт майна.

Відповідно до частини 3 статті 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, з метою дотримання принципу законності та верховенства права, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку про невідповідність клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Карасьової Ю.С., погодженого з прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури Третьяком Є.І., про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12018050710000175 від 30 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, вимогам статті 171 ЦПК України, оскільки в ньому не конкретизовано ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вилученого у ОСОБА_3 29.04.2018 року в ході огляду місця події, до клопотання не долучено доказів підтверджуючих визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами, про необхідність збереження яких зазначає слідчий, та доказів залучення експерта та необхідності надання йому для виконання експертизи тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, клопотання слід повернути прокурору з наданням 72 годин з часу отримання ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

При цьому, попередити прокурора, що після спливу встановленого слідчим суддею строку тимчасово вилучене у ОСОБА_3 майно підлягає негайному поверненню.

Керуючись ст.ст.169-172 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Карасьової Ю.С., погоджене прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури Третьяком Є.І., про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12018050710000175 від 30 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України повернути прокурору Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №1 Третьяку Є.І. для виконання вимог ст.171 КПК України, встановивши строк в 72 години для усунення недоліків.

Після спливу наданого для усунення недоліків строку тимчасово вилучене майно, зазначене в протоколі огляду місця події від 29.04.2018 року повернути особі у якої воно було вилучене.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Є. Вайновська