Ухвала суду № 74143388, 16.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/7674/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.05.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4, прокурора Попович В.Я., адвоката ОСОБА_5, начальника слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ГО «Джерело плюс» на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 серпня 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ГО «Джерело плюс» №26004053907028, МФО 312378, код ЄДРПОУ ДРФО 39842236 ПАТ КБ «Приватбанк».

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2017 року ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ГО «Джерело плюс» №26004053907028, МФО 312378, код ЄДРПОУ ДРФО 39842236 ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій можуть належати ці кошти, оскільки вказані об’єкти мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

До апеляційного суду Закарпатської області надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах ГО «Джерело плюс» , в якій вона просить ухвалу суду скасувати, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою у зв'язку з тим, що про розгляд вказаного клопотання суд не повідомив особу, на кошти якої накладено арешт, чим порушено право ГО «Джерело плюс» на доступ до правосуддя. Окрім цього, необґрунтовано накладено арешт на банківський рахунок вищевказаної ГО, оскільки такі підстави слідчим суддею взагалі не перевірялись. Посилаючись на вищевказане, просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна - грошових коштів.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши судовий матеріал та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Стаття 170 ч. 1 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту частини 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 цього кодексу.

Частиною 4 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. При цьому зазначено, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених в пунктах 1-4 частини 1 ст. 96-2 КК України.

Зі змісту частини 6 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно, зокрема, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. При цьому частина 8 ст. 170 КПК України наголошує, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, випливає зі змісту ч. 11 ст. 170 цього кодексу.

Частина 2 ст. 171 КПК України вказує на те, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема - підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим,засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього кодексу.

Звертаючись до змісту клопотання слідчого, колегія суддів звертає увагу на те, що воно не містить зазначених ч.2 ст. 171 КПК України обґрунтувань підстави і мети, відповідно до положень ст. 170 цього кодексу, необхідності арешту зазначених грошових коштів.

Слідчим не зазначено у клопотанні, а прокурором не доведено під час апеляційного перегляду, що грошові кошти ГО «Джерело плюс» на вказаному у ньому рахунку, та ті кошти, які надійдуть на відповідний банківський рахунок, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, а саме, яке доказове значення вони мають для кримінального провадження.

Слідчий не навів в клопотанні наявності обґрунтованої підозри у вчиненні саме ГО «Джерело плюс» кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а також відомостей про внесення до єдиного реєстру досудових розслідувань про те, що саме цією особою вчинено кримінальне правопорушення, або якщо арешт необхідно накласти на грошові кошти не підозрюваного, а третьої особи, то відсутнє обґрунтування та підтвердження того, що вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених в п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, зокрема загальне посилання на положення ст. 98 КПК України, п. 1 ч. 2 ст. 172 КПК України, і на те, що вилучене майно фактично є речовим доказом, без подальшої конкретизації того, яке доказове значення для справи мають конкретні речі, та без наведення будь-якого обґрунтування необхідності їх арешту, що не може вважатися належним виконанням вимог ст. 171 КПК України.

Окрім цього, як вбачається з тексту клопотання слідчого та інших матеріалів, власниками коштів, які містяться на розрахунковому рахунку ГО «Джерело плюс» №26004053907028, МФО 312378, код ЄДРПОУ ДРФО 39842236 ПАТ КБ «Приватбанк і на які слідчий просив накласти арешт, є кошти співзасновників товариства ГО «Джерело плюс», внесені на вказаний рахунок товариства для реалізації статутних завдань.

Ці обставини також були підтверджені безпосередньо адвокатом, слідчим та прокурором в ході проведення апеляційного розгляду провадження.

Однак слідчим не вказано, чи є ці кошти вказаної юридичної особи речовими доказами, або об’єктом кримінального правопорушення, тобто слідчим не доведено жодної із перелічених у клопотанні процесуальних підстав, визначених у ст. 170 КПК України для арешту банківського рахунку юридичної особи та грошових коштів.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу слідчого судді – скасувати, клопотання – повернути прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.

У зв’язку з прийняттям такого рішення колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення доводів апеляційної скарги, що стосуються суті оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст.170-172, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ГО «Джерело плюс» задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від від 11 серпня 2017 року про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ГО «Джерело плюс» №26004053907028, МФО 312378, код ЄДРПОУ ДРФО 39842236 ПАТ КБ «Приватбанк» скасувати.

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ГО «Джерело плюс» №26004053907028, МФО 312378, код ЄДРПОУ ДРФО 39842236 ПАТ КБ «Приватбанк» повернути процесуальному прокурору Андришину О.В. для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання ухвали апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошеня і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: