Постанова № 74141182, 15.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 648/2188/17-ц

Номер провадження: №22-ц/791/670/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

ОСОБА_1,

секретар Цвєткова І.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_2 ,

представник позивача ОСОБА_3,

відповідач ОСОБА_4,

представник третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Строілова С.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області, про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з грудня 2012 року по лютий 2016 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 і є батьками дітей, які народились як до, так і після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, які після розірвання шлюбу залишились проживати з матір’ю.

Розпрорядженням голови Білозерської РДА від 01 листопада 2016 року визначено спосіб участі батька у вихованні дітей.

Посилаючись на те, що відповідач зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не може створити комфортні матеріальні та психоемоційні умови для життя дітей, натомість він, позивач, може створити належні умови життя для дітей, однак має недостатньо часу для спілкування з ними, просив суд визначити місце проживання дітей разом з батьком.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області, про визначення місця проживання дітей – відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України та п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведені обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та судом не встановлені виняткові обставини, які можуть бути підставою для розлучення малолітніх дітей з матір’ю та позовні вимоги не відповідають інтересам дітей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам, встановленим у справі, та нормам матеріального права, які регулюють відносини між сторонами.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 цієї Конвенції зазначено, що «якнайкращі інтереси дитини» мають відігравати визначальну роль при вирішенні питань щодо місця її проживання з одним із батьків.

Згідно з частиною першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають спільних малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 7-11).

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 12 грудня 2012 року по 22 лютого 2016 року.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації за № 534 від 01 листопада 2016 року визначено місце проживання малолітніх дітей з матір’ю ОСОБА_4 та визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні дітей у вигляді побачень щотижня в суботу та неділю з 09.00 години до 18.00 години.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя та не має можливості забезпечити належні умови життя дітей.

У відповідності до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи ( ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно довідки Микільської сільської ради № 724 від 28 березня 2017 року ОСОБА_4 та малолітні діти сторін ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проживають за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.66).

Відповідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 62,2 кв.м №7 по вул. Слов’янській в с. Микільське Білозерського району Херсонської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 червня 2017 року (а.с.45,46).

З акту обстеження житлово-побутових умов життя ОСОБА_4 від 04 жовтня 2017 року та акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 28 вересня 2017 року вбачається, що стан житла задовільний, діти забезпечені кутком для навчання, наявні іграшки, кімнати роздільні для проживання хлопчиків та дівчат, діти забезпечені побутовими речами і продуктами харчування, одяг у належному стані (а.с. 42,43).

З характеристики ОСОБА_4, наданої Микільською сільською радою за № 2602 від 26 вересня 2017 року вбачається, що відповідач характеризується з позитивної сторони, є трудолюбивою та доброзичливою людиною, турботливою матір’ю.

Відповідно довідки від 03 жовтня 2017 року комунального підприємства Білозерської районної лікарні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, не перебуває на диспансерному обліку у кабінеті лікаря психіатра та нарколога.

З характеристик Микільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Білозерського району Херсонської області (а.с.32, 33, 68, 69, 70) та Микільського ясла-садку Білозерського району Херсонської області (а.с.36) вбачається, що діти мають охайний вигляд, без поважних причин не пропускають відвідування навчальних закладів, мати дітей відвідує школу, ясла-сад, займається вихованням дітей та їх матеріальним забезпеченням.

З огляду на зазначені обставини, приймаючи також до уваги висновок Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 01 жовтня 2017 року про доцільність визначення місця проживання спільних дітей сторін з матір’ю (а.с.75-77), зважаючи на те, що відповідач дотримується розпорядження голови районної державної адміністрації за № 534 від 01 листопада 2016 року, яким визначено спосіб участі батька у вихованні дітей і перешкод у спілкуванні батька та дітей не чинить, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем обставин аморальної та негідної поведінки матері дітей ОСОБА_4, неможливості забезпечення нею необхідних умов проживання дітям, оскільки такі твердження позивача не грунтуються на належних, достовірних та об'єктивних доказах і спростовуються наявними у справі матеріалами.

В частині доводів апеляційної скарги щодо більших можливостей матеріального забезпечення дітей, колегія суддів зауважує, що позивач зобов’язаний утримувати своїх дітей відповідно до норм ст.180 СК України, усупереч чому, як убачається з розрахунку заборгованості по аліментах станом на 05 жовтня 2017 року (а.с.78) ОСОБА_2 свої обов’язки зі сплати аліментів на утримання дітей відносно яких ставить питання про визначення місця проживання, не виконує.

Отже, зважаючи на вік дітей, враховуючи якнайкращі інтереси дітей у розумінні Конвенції з прав дитини, враховуючи відсутність виняткових обставин, визначених ч.2 ст. 161 СК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що діти не повинні бути розлучені з матір’ю.

Доводи апеляційної скарги, як не підтверджені доказами, законом та такі, що висновки суду першої інстанції не спростовують, підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. 367,374,375 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Дата складення повного тексту постанови 21 травня 2018 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: Л.П. Воронцова

ОСОБА_1