Ухвала суду № 74133532, 22.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2018 рокусправа № 804/8797/17 (470зп-17/804/8797/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року по справі №804/8797/17 (470зп-17/804/8797/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, 25 квітня 2018 року ОСОБА_1, за допомогою засобів електронного зв'язку, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання апеляційної скарги, викладеної у письмовій (паперовій) формі з власноручним підписом заявника, а також її копії відповідно до кількості учасників справи; надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення; надання документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, або обґрунтованого клопотання із відповідними доказами неможливості його сплати.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало не дотримання позивачем вимог закону щодо подання апеляційної скарги у паперовій письмовій формі, оскільки така скарга була подана позивачем без власноручного підпису заявника, в електронному вигляді шляхом направлення на електронну поштову адресу суду. Крім цього, апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження, встановленого ст.295 КАС України, і заявник в апеляційній скарзі не порушує питання про його поновлення і не зазначає підстав для поновлення такого строку. Також, в порушення вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги заявником не долучено документ про сплату судового збору, втім, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач не надав жодних даних про своє матеріальне становище та не надав доказів на підтвердження того, що воно є дійсно скрутним. У зв'язку з чим, в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору судом було відмовлено.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення

поштового відправлення, заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 10.05.2018р., а отже, десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали, з урахуванням вихідних днів, сплинув 21.05.2018р.

У встановлений судом процесуальний строк заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

При цьому, у межах встановленого строку ОСОБА_1 надіслав на електронну поштову адресу суду заяву, в якій просить прийняти апеляційну скаргу, подану ним за допомогою засобів електронного зв'язку, до розгляду. Також, в поданій заяві позивач ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції та звільнення його від сплати судового збору у зв'язку із незадовільним матеріальним станом.

Щодо доводів позивача про дотримання ним форми та порядку подання апеляційної скарги, слід зазначити про те, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху судом, з посиланням на норми процесуального закону, чинного на час звернення позивача із апеляційною скаргою до суду, викладені вимоги закону щодо форми та порядку подання апеляційної скарги та вказано на необхідність подання такої скарги позивачем саме у письмовій паперовій формі з власноручним підписом заявника.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Так, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на незадовільний матеріальний стан. На підтвердження своїх доводів, позивач додав акт обстеження матеріально-побутових умов із висновком комісії про те, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги в зв'язку з тяжким матеріальним становищем; довідку Управління Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року; повідомлення про надання субсидій з листопада 2017 року; довідку Благодійного фонду «Екологія-Геос» про те, що він з 2005 року на благодійних засадах працює головою наглядової ради цього фонду та за час праці заробітної плати, іншої матеріальної чи грошової допомоги від фонду не отримував, та інших доходів, ніж пенсії, не має; відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів про те, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 інформації про доходи ОСОБА_1 в ЦБД ДРФО немає. Крім того, в заяві позивач посилається на рішення судів у інших справах, якими його звільнено від сплати судового збору.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 25 квітня 2018 року, а тому попереднім роком для встановлення розміру річного доходу є 2017 рік, за який позивач надав інформацію лише за період з вересня 2017 року.

З вищевказаного вбачається, що заявник на підтвердження свого майнового стану не надав належних доказів, з яких суд міг би встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору заявником не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо строків звернення до суду з апеляційною скаргою.

Вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження є передчасним з огляду на не усунення заявником недоліків апеляційної скарги.

За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки, у встановлений судом строк, заявник не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунув недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути заявнику.

Керуючись ст.ст.169, 298 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року по справі №804/8797/17 (470зп-17/804/8797/17) - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з 22.05.2018р. відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк