Рішення № 74132425, 22.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. № 820/2268/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, заборгованість перед бюджетом у розмірі 72645,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 72645,79 грн з єдиного податку з фізичних осіб, нарахованого за податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця. У зв'язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.04.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 02 травня 2018 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 02.05.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи на 22 травня 2018 року о 12:00 год.

Представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, уповноваженого представника до суду також не направив.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 21.02.2014 та перебуває на податковому обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з вимогами пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до вимог пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до третьої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2 від 09.02.2016, № НОМЕР_3 від 09.08.2016, № НОМЕР_4 від 09.11.2016 та № НОМЕР_5 від 03.02.2017.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Окрім того, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Як вбачається з даних облікової картки ОСОБА_1 нараховано пеню у розмірі 96,91 грн.

Отже, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 72645,79 грн, що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою (зворотній бік).

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Позивачем було винесено та направлено відповідачу засобами поштового зв`язку податкову вимогу № 1881-17 від 29.04.2016, проте вимога повернулась із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, суд приходить до висновку, що вимога є врученою відповідачу.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження вказаного рішення, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 137 п. 1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - Державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України та законами України.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 72645,79 грн, який на час розгляду справи не сплачений.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ідентифікаційний код 39599198) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61045, код НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61045, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1), заборгованість перед бюджетом у розмірі 72645 (сімдесят дві тисячі шістсот сорок п'ять) грн 79 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин