
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/1809/18
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
21 травня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Качур Р.П., без повідомлення учасників справи, розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» до Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов’язання вчинити дії, -
у с т а н о в и в:
02.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Львівської обласної державної адміністрації, Пустомитівської районної держаної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 02.07.2014 року № 272/0/5-14; визнання протиправним та скасування розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 06.11.2017 року № 1061/0/5-7 «Про надання в оренду земельної ділянки»; зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати в Державному земельному кадастровому реєстрі земельну ділянку з кадастровим номером 4623685100:04:000:0382.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову за вх. № 12707 від 02.05.2018.
Ухвалою суду від 04.05.2018 судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 04.05.2018 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання таких документів: заяви, у якій приведено у відповідність позовні вимоги та відповідачі, до яких вони заявлені за цим позовом.
17.05.2018 за вх. № 15069 від позивача надійшло повторне клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Пустомитівській районній державній адміністрації укладати договір оренди земельної ділянки під кадастровим номером 4623685100:04:000:0382, розташованої за межами населеного пункту на території Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для обслуговування будівель та споруд нафтобази.
В обґрунтування заяви зазначено, що підставою позову є передача відповідачем 1, Львівською обласною державною адміністрацією, відповідно до її розпорядження в оренду ТОВ «Вест ОСОБА_1» земельну ділянку, на якій розташоване, втому числі, нерухоме майно, що належить позивачу на праві приватної власності. Такими діями відповідач 1 порушує права позивача, гарантовані п. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, згідно з якою передбачено гарантію, що ніхто окрім позивача не вправі претендувати на користування земельною ділянкою, на якій розташовані такі об’єкти, на тих же ж умовах і в тому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Право власності на об’єкти нерухомості на цій же ж ділянці, що й у ТОВ «Вест ОСОБА_1» підтверджує Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.04.2018 за № ЮР-1759/0-1378/0/37-18.
Також позивач зазначає, що відповідач 1, приймаючи оскаржувані розпорядження, затверджує технічну документацію ТОВ «Вест ОСОБА_1» із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надає її в оренду терміном на 10 років. Зважаючи на те, що на вказаній ж ділянці знаходиться як майно позивача, так і ТОВ «Вест ОСОБА_1», укладення договору оренди земельної ділянки фактично позбавить позивача права користування земельною ділянкою. На переконання позивача, прийняття відповідачем 1 оскаржуваних розпоряджень містить в собі очевидні ознаки протиправності, оскільки інформація про право власності є загальнодоступною інформацією. Також, укладення договору оренди може створити позивачу перешкоди у користуванні законно-набутим майном та ускладнити безпосередню процедуру поділу земельної ділянки у відповідності до придбаних часток. З врахуванням того, що укладення договору оренди земельної ділянки фактично впливає на право користування майном позивача, позивач просив вжити заходи забезпечення позову.
Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали позову та поданої заяви, суд зазначає таке.
Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та
Як слідує із позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності Розпоряджень Львівської обласної державної адміністрації № 272/0/5-14 від 02.07.2014 року та № 1061/5/5-17 від 06.11.2017 року, а також скасування реєстрації земельної ділянки за кадастровим № 4623685100:04:000:0382.
Позивач вважає протиправним надання Львівською обласною державною адміністрацією третій особі ТОВ «Вест ОСОБА_1», в оренду земельної ділянки, а також затвердження їй технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки стверджує про можливість перешкод в користуванні його майном – об’єктами нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці за адресою: с. Горішній, Пустомитівського району, Львівської області, вул. Героїв України, 15, яка, однак, не зареєстрована за позивачем.
Проте, позивач у своїй заяві не вказав у якій частині земельна ділянка ТОВ «Вест ОСОБА_1» за оскаржуваними рішеннями перетинається із земельною ділянкою, на якій знаходяться об'єкти нерухомості, що належать позивачу, чим це підтверджується, в тому числі, не надав графічних матеріалів, для встановлення суміжності цих ділянок.
Також суд зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» належним чином не обґрунтувало свою заяву про забезпечення позову, не надало доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат та не обґрунтовано очевидної протиправності оскаржуваних ним Розпоряджень від 02.07.2014 та від 06.11.2017.
З огляду на викладене, суд позбавлений можливості встановити факти очевидної протиправності цих розпоряджень, чи очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ Компанія «Спектр» до ухвалення судового рішення у цій справі, а відтак, заява позивача задоволенню не підлягає як безпідставна та необґрунтована.
Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову, а при розгляді відповідної заяви, питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, пп.15.5 п. 15 Розділу VII „Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» до Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов’язання вчинити дії, шляхом заборони Пустомитівській районній державній адміністрації укладати договори оренди земельної ділянки під кадастровим номером 4623685100:04:000:0382, розташованої за межами населеного пункту на території Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для обслуговування будівель та споруд нафтобази, – відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Качур Р.П.
Судове рішення № 74131897, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/1809/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: