Рішення № 74130870, 22.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. справа № 809/711/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії з 18.10.2017 року відповідно до довідки №10-277 від 15.04.2003 року, виданої ООО «Лукойл-Западная Сибирь» ТПП «Когалимнефтегаз» за період з 01.12.1992 року по 31.08.1994 року без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання перерахувати і виплатити таку пенсію з 18.10.2017 року, з урахуванням цієї довідки, без такого обмеження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, при обчисленні розміру пенсії на підставі довідки про заробітну плату протиправно за період з 01.12.1992 року по 31.08.1994 року застосовано обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні, яке, на думку позивача повинно застосовуватись з 13.01.2005 року – з часу внесення змін до ст. 41 Закону. Позивачем зазначено, що на час отримання ним заробітної плати обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як такі були встановлені лише 13.07.1998 року Постановою КМ України №1064 від 13.07.1998 року. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.05.2018 року, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що на момент призначення позивачу пенсії діяла норма ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої було встановлено обмеження максимальною величиною у 5,6 розміру середньої заробітної плати, незалежно від періоду отримання заробітку. Зазначив, що підстав для перерахунку призначеної у 2005 році пенсії немає, заробітну плату враховано у відповідності до норм чинного на той час законодавства.

14.05.2018 року позивачем надано суду відповідь на відзив, згідно якого наведені відповідачем заперечення у відзиві на позов вважає необґрунтованими.

Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_2 з 08.06.2005 року призначена та виплачується пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку, при неповному пільговому стажі за Списком №2, загальний трудовий стаж становить 35 років 28 днів (а.с.18).

Для обчислення розміру пенсії відповідачем враховано заробітну плату за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1994 року, згідно наданої позивачем довідки ООО «Лукойл-Западная Сибирь» ТПП «Когалимнефтегаз» №10-277 від 15.04.2003 року (а.с.20-22). При цьому, до сум заробітку за період з 01.12.1992 року по 31.08.1994 застосовано обмежування заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум (а.с.20).

27.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Калуського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 року та просив врахувати суми заробітку згідно довідки про заробітну плату №10-277 від 25.04.2003 року, виданої ООО «Лукойл-Западная Сибирь» ТПП «Когалимнефтегаз» за період з 01.12.1992 року по 31.08.1994 року без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.14). Просив надати також копії документів, зокрема і надану при призначенні пенсії довідку №10-277 від 25.04.2003 року (а.с.14).

Листом від 06.04.2018 року відповідач у проведенні перерахунку пенсії відповідно зазначеної довідки про заробітну плату за період з 01.12.1992 року по 31.08.1994 року без обмеження коефіцієнта зарплати 5,6 відмовив (а.с.15).

Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв’язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Виплати, що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, визначені статтею 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 частини 1 цієї статті до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Отже, чинним законодавством встановлено обмеження щодо врахування при обчисленні розміру пенсії доходів, отриманих за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески – такі виплати враховуються в розмірі, який не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998 "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" встановлено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 гривень на місяць у розрахунку на одного працюючого, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення, Пенсійного фонду і Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Таким чином, якщо заробітна плата перевищує максимальну величину, з якої нараховується збір, для розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку та обчислення пенсії з липня 1998 року враховувалась сума 1000 гривень, а в подальшому вказані питання регулювалися окремими урядовими постановами.

Однак, суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються призначення та перерахунку пенсії, останні настають в момент виникнення в особи права на призначення пенсії та її перерахунок. У даному випадку позивачу призначено пенсію 23.07.2005 року з 08.06.2005, а відтак пенсійним органом правомірно застосовано до розглядуваних правовідносин пункт 2 частини 1 статті 41 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", норми якого чітко та однозначно (без виключень) передбачають застосування обмеження "5,6" розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум для періодів до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір).

При цьому, посилання позивача на те, що під час отримання заробітної плати у період з 01.12.1992 року по 31.08.1994 року не існувало обмежень максимальної величини заробітної плати суд відхиляє, оскільки у вказаний період не виникало правовідносин щодо призначення або перерахунку пенсії позивача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 122, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3