Ухвала суду № 74130591, 15.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/1518/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - Відділ культури і туризму Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області – представник – ОСОБА_1;

відповідач - Хустське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – представник – ОСОБА_2;

відповідач - Державна податкова інспекція в Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області – представник – не з'явився;

відповідач - ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області – представник – не з'явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області – представник – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відділу культури і туризму Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Державної податкової інспекції в Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання бездіяльності органу владних повноважень протиправною та зобов’язання його вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 15 травня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 21 травня 2018 року.

Відділ культури і туризму Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Державної податкової інспекції в Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, якою просив суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Поновити відділу культури і туризму Іршавської РДА строк для звернення до суду визнавши причини його пропуску поважними; 3. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області щодо відмови в поверненні, або зарахуванні в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачених у період з 01 липня 2009 року по 31 травня 2012 року до Пенсійного фонду відділом культури і туризму Іршавської РДА страхових внесків у сумі 60577,39 грн. – неправомірними; 4. Зобов’язати відповідача 1 – управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області та відповідача 2 – Державно податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області зарахувати в рахунок майбутніх платежів по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надмірно сплачені у період з 01 липня 2009 року по 31 травня 2012 року відділом культури і туризму Іршавської РДА кошти у сумі 60577,39 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

У зв’язку з припиненням повноважень судді Луцович М.М.., та відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів від 11 січня 2015 року справу передано для повторного автоматичного розподілу справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року справу передано на розгляд головуючому судді Гаврилко С.Є..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року було закінчено підготовче провадження і призначено дану справу до судового розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, яка занесена до журналу судового засідання, допущено заміну Державної фінансової інспекції в Закарпатській області її правонаступника – Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року дану позовну заяву було залишено без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області було задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №807/1518/15 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19 червня 2017 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у задоволенні заяви про відвід головуючого судді відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року було витребувано докази по даній справі.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв’язку з існуванням на те об’єктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 27 червня по 02 серпня 2012 року Державної фінансової інспекції в Закарпатській області було проведено ревізію стану фінансово-господарської діяльності у відділі культури і туризму Іршавської РДА Закарпатської області за період діяльності з 01 липня 2009 року по 31 травня 2012 року. Проведеною ревізією було встановлено, у тому числі, що бухгалтерією відділу культури і туризму за період з 01 липня 2009 року по 31 травня 2012 року надмірно нараховано та сплачено до Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області від суми фонду оплати праці п’яти працівників відділу, які є інвалідами, по загальній ставці в 2009, 2010 роках - 32,2% та в 2011, 2012 роках - 36,3% замість 4%, передбачених Законом України "Про збір на обов’язкове пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року за № 400/97, різниця в переплаті, у зв’язку із застосуванням невірної відсоткової ставки, становить 60577,39 грн.. 23 липня 2012 року до управління Пенсійного фонду в Іршавському районі за вих.. № 01-13/421 було направлено претензію, відповідно до якої позивач просив провести взаємозвірку проведених відрахувань та повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів вищенаведену суму. В подальшому позивач 05 травня 2015 року та 15 травня 2015 року знову звернувся з листами за № 01-23/205 та №01-23/225 до управління Пенсійного фонду в Іршавському районі щодо повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів 60577,39 грн. зайво сплачених коштів. У відповідь пенсійний фонд надав лист-роз"яснення від 02 червня 2015 року №2147/04, у якому вказав, що підстав для задоволення вищевказаних звернень позивача немає.

Постановляючи ухвалу від 06 червня 2017 року, Львівський апеляційний адміністративний суд, зокрема вказав наступне: "…з огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що для застосування наслідків, передбачених ч.1 ст. 100 КАС України, необхідно встановити дату початку перебігу строку звернення позивача до суду та встановити строк, за перебігом якого позовна заява залишається без розгляду. Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив із загального шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України. При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на приписи ч.3 ст. 99 КАС України, яка передбачає можливість встановлення законами інших строків для звернення до адміністративного суду. Зокрема, суд першої інстанції не дослідив та не встановив якими нормативно-правовими актами визначений порядок повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів надміру або помилково сплачених сум, строки звернення до органів Пенсійного фонду чи органів доходів і зборів із заявами-претензіями про повернення вказаних сум, строки звернення до суду у разі відмови у задоволенні заяви. Крім того, суд не врахував норми ч.1 ст. 102 КАС України, згідно з якими пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Звертаючись до суду з даним позовом, відділ культури і туризму Іршавської РДА просив поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду. Однак, суд першої інстанції не досліджував поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а прийняв оскаржену ухвалу, констатуючи лише сам факт пропущення цього строку. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла переконання, що приймаючи оскаржену ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції не вжив усіх передбачених процесуальним законодавством заходів для повного та всебічного дослідження усіх обставин та доказів для встановлення дати, з якою законодавець пов’язує початок перебігу строку звернення позивача до суду та дійшов передчасного висновку щодо пропущення позивачем строку звернення до суду. … Оскільки висновки суду першої інстанції щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду є передчасними та не базуються на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду".

Відповідно до статті 20 частини 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за № 21-1, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 за № 21-1, повернення коштів здійснюється у випадках: помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування (далі - рахунок органу Пенсійного фонду), відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду. До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів, сплачені відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону. Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску. У заяві обов'язково зазначаються: найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер (за наявності), причини повернення коштів, суми платежу, що підлягають поверненню. До заяви платник обов'язково додає оригінал або копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує помилкову сплату коштів на рахунок органу Пенсійного фонду.

У відповідності до статті 99 частин 1, 2, 3 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 1832 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що зазначеними нормативними актами не встановлено інших строків звернення до адміністративного суду. Таким чином строки звернення до адміністративного суду встановлені КАС України, про що позивач сам зазначив у позовній заяві.

У відповідності до статті 102 частини 4 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення до суду), правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку про необхідність залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв’язку з тим, що такий подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу культури та туризму Іршавської РДА за період 01 липня 2009 року по 31 травня 2012 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 02 серпня 2012 року № 07-04/73.

Позивачем 23 липня 2012 року було направлено управлінню Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області претензію № 01-13/421, за якою позивач просив провести взаємозвірку проведених відрахувань по внескам за період з 01 липня 2009 року по 31 травня 2012 року, сплачених за працюючих інвалідів та повернути зайво сплачені кошти у сумі 60577,39 грн., або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів (а.с. 27).

10 серпня 2012 року на адресу позивача, за результатами ревізії надійшла вимога Державної фінансової інспекції в Закарпатській області від 07 серпня 2012 року № 07-04-6-14/6256 "Про усунення порушень виявлених ревізією у відділі культури і туризму Іршавської РДА", за якою від позивача у строк до 30 серпня 2012 року вимагалось вжити заходів щодо усунення порушень, в тому числі повернути надмірно сплачені до Пенсійного фонду України в Іршавському районі кошти у сумі 60577,39 грн. (а.с.а.с. 21, 22).

В подальшому, оскільки вимога у визначені строки, виконана позивачем не була, Державна фінансова інспекція у Закарпатській області 21 вересня 2012 року звернулася з позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду про зобов’язання позивача відшкодувати виявлені ревізією фінансові порушення в тому числі і надмірно сплачені страхові внески у розмірі 60577,39 грн.. 04 лютого 2013 року судом було ухвалено постанову та 17 червня 2013 року видано виконавчий лист, за яким позивача зобов’язано виконання вимоги від 07 серпня 2012 року № 07-04-6-14/6256 в повному обсязі (а.с.а.с. 31-36).

В подальшому виконуючи доручення голови Іршавської РДА від 30 квітня 2015 року № 04-02/7 щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року, позивач знову 05 травня 2015 року та 15 травня 2015 року звернувся з листами за № 01-23/205 та №01-23/225 до управління Пенсійного фонду в Іршавському районі щодо повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів 60577,39 грн.. зайво сплачених коштів. У відповідь пенсійний фонд надав лист-роз’яснення від 02 червня 2015 року № 2147/04, в якому вказав, що підстав для задоволення вищевказаних звернень позивача немає (а.с.а.с. 46-53).

Позивач зазначає, що норми чинного законодавства прямо визначають порядок повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів надмірну сплачених чи помилково страхових внесків, тому позивач вважав за доцільне звернутися до управління ПФУ в надії, що його звернення буде розглянуто та задоволено без розв’язання спірних правовідносин у судовому порядку. А оскільки тільки 06 червня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі надало своє рішення від 02 червня 2015 року № 2147/04, яким позивачу в зарахуванні в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачених внесків у сумі 60577,39 грн. відмовлено, то позивач лише тоді звернувся до суду.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов’язаної з його або її правами та обов’язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom) від 21 січня 1975 року (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним. Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб". Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов’язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Таким чином право особи на звернення до суду не є необмеженим.

У даному випадку для звернення до суду із позовною заявою законодавцем встановлений шестимісячний строк і такий обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначає позивач (про що вказував суд вище) 23 липня 2012 року за вих. №01-13/421 було направлено претензію, за якою позивач проси провести взаємозвірку проведених відрахувань та повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів вищенаведену суму. В подальшому позивач 05 травня 2015 року та 15 травня 2015 року знову звернувся з листами за № 01-23/205 та №01-23/225 до управління Пенсійного фонду в Іршавському районі щодо повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів 60577,39 грн. зайво сплачених коштів.

На виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року про витребування доказів, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області направлено матеріали виконавчого провадження АСВП № 40628588 з примусового виконання виконавчого листа № 807/51/13 від 17 червня 2013 року.

У вказаному виконавчому провадженні міститься лист позивача від 08 листопада 2013 року за № 01-23/645, яким позивач інформує начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області, що до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі подано претензію про повернення коштів, сплачених як страхові внески на суму 60577,39 грн., на яку було надано відповідь про те, що кошти не підлягають поверненню. До цього листа позивачем додано відповідну відповідь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі № 4729/04, яка зареєстрована позивачем 10 вересня 2012 року (а.с.а.с. 157, 158).

Зокрема, судом встановлено, що 10 вересня 2012 року на претензію № 01-13/421 від 23 липня 2012 року позивач отримав відповідь, що зазначені позивачем кошти не підлягають поверненню.

Таким чином суд встановив, що з 10 вересня 2012 року позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення позивача 05 травня 2015 року та 15 травня 2015 року із листами за № 01-23/205 та №01-23/225 до управління Пенсійного фонду в Іршавському районі щодо повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів 60577,39 грн., зайво сплачених коштів, суд розцінює як штучне створення ситуації, за допомогою якої позивач вказує на те, що ними строк звернення до суду не пропущений.

Таким чином суд вважає, що позивачем допущено пасивну поведінку, яка проявилася в тому, що тривалий час, зокрема з 11 вересня 2012 року по серпень 2015 року останній не використав свого права щодо звернення до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що з листопада 2013 року по липень 2014 року все керівництво Іршавської районної державної адміністрації, підрозділом якої є позивач, змінено не має правового значення для визнання поважними підстав поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Також не є поважними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду й посилання представника позивача не те, що у журналі реєстрації вхідної кореспонденції відділу культури і туризму Іршавської РДА – відповідь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі № 4729/04, яка зареєстрована позивачем 10 вересня 2012 року названо як "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

Відповідно до статті 100 КАС України (у редакції, що діяв на час звернення позивача до суду), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до статті 123 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що відсутні підстави для визнання таких поважними щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122,123, 240, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділу культури і туризму Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Державної податкової інспекції в Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання бездіяльності органу владних повноважень протиправною та зобов’язання його вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяОСОБА_5