Рішення № 74130493, 17.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року о 14 год. 28 хв.Справа № 808/327/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Корольова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 13.12.2017 №3424 «Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Ухвалою суду від 31.01.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.02.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 15.03.2018 відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно та не обґрунтовано прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3 Позивач, вказує на те, що відповідно до вимог Податкового кодексу України перевірка здійснюється на протязі 5 робочих днів, а не 3-х, як зазначено в оскаржуваному наказі. Крім того, позивач вказує на те, що наказ про проведення перевірки, разом із направленням на проведення перевірки було отримано ОСОБА_3 фактично після початку проведення відповідної перевірки, чим порушено права та інтереси позивача. Також, позивач вказував на відсутність у неї підстав для подання податкової декларації за 2016 рік, оскільки нею додаткове благо не отримувалось, а ПАТ «Укрсоцбанк» у формуванні та відображенні доходів осіб, яким списані кредитні кошти помилково відобразив в 1 ДФ за 2016 рік доходи, які списуються за згодою сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 24.11.2017 отримано службову записку Токмацького управління ГУ ДФС у Запорізькій області щодо відпрацювання доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді додаткового блага. Так, згідно отриманої податкової інформації ОСОБА_3 в 4 кварталі 2016 року отримано дохід у вигляді додаткового блага від «Укрсоцбанк» в розмірі 344807,11 грн., який підлягає обов'язковому декларуванню. Вказує, що відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Токмацького управління ГУ ДФС у Запорізькй області 03.05.2017 позивачу було направлено запрошення щодо декларування доходів отриманих в 2016 році, проте, позивач не з'явився у термін зазначений для декларування доходів отриманих у 2016 році. Також, відповідач вказав на те, що 10.10.2017 до контролюючого органу надійшов лист ПАТ «Укрсоцбанк» від 02.10.2017 №111-186/79-911, в якому зазначено про повідомлення боржника про суму анульованого боргу шляхом укладання додаткового договору. Разом з тим, позивачем річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік подано не було, що стало підставою для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки з вказаного питання.

Представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13 грудня 2017 року заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №3424 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», яким наказано, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст..79 Податкового кодексу України, провести документальну позапланову невиїзну перевірку громадянки ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за ознакою доходу «126» у 2016 році (а.с.60).

Тривалість перевірки - 3 робочих дні, починаючи з 20.12.2017.

Крім того, 20 грудня 2017 року відповідачем складено та направлено на адресу позивача повідомлення №602/4049/14/08-01-13-05-09 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за ознакою доходу «126» у 2016 році (а.с.61).

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що Податковий кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Так, пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Так, за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, контролюючим органом було встановлено отримання позивачем у 4 кварталі 2016 року від ПАТ «Укрсоцбанк» доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 344807,11 грн. (а.с.57-59).

У зв'язку із отриманням вищезазначених відомостей, Чернігівським відділенням Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ОСОБА_3 запрошення (вих.№1304/10/0820 від 03.05.2017), в якому зазначено, що згідно отриманої податкової інформації в 2016 році позивачем отримано дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу «126»), який підлягає обов'язковому декларуванню, у зв'язку з чим позивачу необхідно в 10-денний термін з'явитися до Чернігівського відділення Токмацької ОДПІ для декларування доходів отриманих в 2016 році за адресою смт. Чернігівка, вул. Українська, буд.14, каб.№10 (а.с.51).

Крім того, у вищевказаному запрошенні позивача було повідомлено, що відповідно до пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України у разі ненадання в установлений законом строк податкової декларації контролюючий орган має право ініціювати документальну позапланову перевірку.

Суд зазначає, що пп.164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист ПАТ «Укрсоцбанк» від 02.10.2017 №111-186/79-911, адресований Токмацкій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому ПАТ «Укрсоцбанк» підтверджено, що в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» відображено нарахований та виплачений дохід ОСОБА_3 з ознакою доходу «126» (додаткове благо) у вигляді анульованої суми кредитної заборгованості (а.с.54).

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивачем у встановленому порядку не було подано декларацію до податкового органу за 2016 році щодо декларування доходів отриманих в 2016 році, зокрема додаткового блага отриманого від ПАТ «Укрсоцбанк».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач отримавши інформацію від ПАТ «Укрсоцбанк» та з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, мав право на призначення позапланової документальної перевірки позивача та видання оскаржуваного наказу.

Щодо твердження позивача про те, що її не було належним чином повідомлено про прийняття оскаржуваного наказу, а також те, що їй не було завчасно направлено повідомлення про проведення позапланової перевірки, суд зазначає, що такі питання стосуються вже етапу проведення перевірки, а не етапу прийняття рішення/наказу про проведення перевірки.

У разі якщо позивач вважає, що відповідачем під час проведення перевірки було порушено її права та законні інтереси, то має право оскаржити такі дії та/або рішення контролюючого органу прийняте за результатами таких дій в адміністративному або судовому порядку.

Твердження позивача про те, що сума заборгованості прощена за договором з ПАТ «Укрсоцбанк» не є додатковим благом судом до уваги не приймається, оскільки такі обставини не входять до предмету доказування по даній справі.

Крім того, на переконання суду, оскільки податковим органом було отримано інформацію від ПАТ «Укрсоцбанк» та з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів щодо отримання ОСОБА_3 у 2016 році додаткового блага, а позивачем не було подано податкову декларацію, то відповідач зобов'язаний був призначити перевірку під час проведення якої серед іншого з'ясувати також і питання чи є такі кошти додатковим благом позивача.

Щодо строку проведення перевірки зазначеного в оскаржуваному наказі, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 82.2 статті 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Отже, строк проведення перевірки визначений в спірному наказі відповідає вимогам закріпленим в Податковому кодексі України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29), про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.05.2018.

Суддя М.С. Лазаренко