Ухвала суду № 74130444, 18.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/998/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Рейті С.І., суддів – Гаврилко С.Є., Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2018 року № 5-29/221-363)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Державної казначейської служби України про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 травня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 22 травня 2018 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, яким просить зобов’язати Державну казначейську службу України нарахувати і сплатити компенсацію за порушення строку виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2016р. у справі № 308/13083/15-ц за весь час прострочення.

18.12.2017р. представником Державної казначейської служби України надано до суду клопотання про закриття провадження у справі мотивоване тим, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, адже стосується захисту порушеного цивільного, а не публічного права на відшкодування завданої шкоди. Відтак, на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, враховуючи, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі слід закрити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Із системного аналізу приписів КАС України щодо компетенції адміністративного суду стосовно вирішення адміністративним судом публічно – правових спорів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.

Тобто, при розгляді конкретного спору суду необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне. Відповідно приватні спори підлягають вирішенню в іншому судовому порядку.

Суд зазначає, що у поданій позовній заяві позивач просить зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати і сплатити на користь позивача компенсацію за порушення строку виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2016р. у справі № 308/13083/15-ц за весь час прострочення, у відповідності до положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з ч. ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Із наведеного вбачається, що процедури, передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", є особливим елементом завершальної стадії судового провадження.

Частиною 1 ст. 5 згаданого Закону встановлено, що у в разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, відтак, перерахування коштів є одним з етапів особливої процедури виконання судового рішення, передбаченої цим Законом; порушення, скоєне під час цього етапу, є процедурним порушенням; компенсація - це різновид процедурної відповідальності, тобто відповідальності за процедурне порушення.

У зв'язку з цим норми Цивільного кодексу України, у тому числі щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання або відшкодування завданої шкоди, які стосуються інституту цивільної відповідальності як матеріально-правового за своєю природою, не поширюються на зазначений інститут компенсації, що є процедурно-правовим за своєю природою.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори про стягнення компенсації за порушення строків перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відтак, відсутні підстави для закриття провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання представника Державної казначейської служби України про закриття провадження у справі - слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника Державної казначейської служби України про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов’язання вчинити дії – відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Судді С.І. Рейті

ОСОБА_3

ОСОБА_4