Ухвала суду № 74125629, 21.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" травня 2018 р. Справа № 922/3796/16

Суддя-доповідач Тарасова І. В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківпроменерго», м. Харків (вх.№892 Х/2-6)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 (суддя Усатий В.О., повний тест ухвали складено та підписано 16.04.2018)

за заявою Споживчого товариства "Колос", м. Харків

до Споживчого товариства "Колос", м. Харків

про визнання банкрутом,

встановив

Постановою господарського суду Харківської бласті від 06.12.2016 р. Споживче товариство "Колос" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Чикачкова О.В.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2016 задоволено заяву ліквідатора про дострокове припинення його обов'язків у справі, призначено ліквідатором СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

06.10.2017 ліквідатор Кошовський С.В. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про стягнення з ТОВ "Харківпроменерго" дебіторської заборгованості в сумі 11225620,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2017 заяву ліквідатора від 06.10.2017 про стягнення з ТОВ "Харківпроменерго" дебіторської заборгованості призначено до розгляду на 09.11.2017, а ТОВ "Харківпроменерго" залучено до участі у справі як особу, на права та обов'язки якої може вплинути судове рішення за результатом розгляду заяви ліквідатора.

Ухвалою господарського суду заяву ліквідатора (вх. № 32845 від 06.10.2017 ) задоволено. Стягнуто з ТОВ "Харківпроменерго" на користь Споживчого товариства "Колос" дебіторську заборгованість у сумі 11 225 620,00 гривень. Стягнуто з ТОВ "Харківпроменерго" в дохід державного бюджету України 168384,30 грн. судового збору.

ТОВ "Харківпроменерго" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора СТ «Колос» від 06.10.2017 про стягнення з ТОВ "Харківпроменерго" дебіторської заборгованості в сумі 11 225 620,00 гривень.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16. Зокрема, в обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що заяву ліквідатора ТОВ «Колос» було розглянуто без участі та повідомлення ТОВ "Харківпроменерго" та інших учасників у справі про банкрутство; оскаржуване судове рішення від 10.04.2018 була надіслано судом 17.04.2018 та отримано ТОВ "Харківпроменерго" лише 19.04.2018 року. Враховуючи, що 28-29.04.2018 були вихідними днями, а 30.04.-01.05.2018- святковими, ТОВ "Харківпроменерго" отримав можливість подати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 лише 02.05.2018 року.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992р.).

Розглянувши подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що підстави, вказані скаржником у клопотанні, є поважними.

Поряд з цим, дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з приписами Закону про банкрутство у справі про банкрутство суд виносить судові рішення у формі ухвал і тільки у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури -у формі постанови.

Ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішується питання по суті, фактично є рішенням суду.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи ліквідатор Кошовський С.В. звернувся до господарського суду Харківської області в межах справи №922/3796/16 про банкрутство СТ «Колос» із заявою від 06.10.2017 про стягнення з ТОВ "Харківпроменерго" на користь боржника дебіторської заборгованості в розмірі 11 225 620,00 гривень, тобто заявлені ліквідатором вимоги в межах справи 922/3796/16 про банкрутство Споживчого товариства "Колос" мають майновий характер.

В силу приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви ліквідатор повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, як то встановлено п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто як за вимогу майнового характеру, яка розглядається як позовна вимога в межах справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2017 ліквідатору було відстрочено сплату судового збору за подання заяви (вх. №32845 від 06.10.2017) про стягнення дебіторської заборгованості на користь банкрута до розгляду справи по суті вказаної заяви.

За результатами розгляду заяви ліквідатора Кошовського С.В. від 06.10.2017, суд першої інстанції дійшов висновку про її задоволення та, вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, виходив з роз'яснень, наведених у п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, якими визначено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

У зв'язку з цим, враховуючи результати розгляду справи, судовий збір у справі №922/3796/16 в розмірі 168384,30 грн., тобто 1,5 % ціни позову, було стягнуто з ТОВ "Харківпроменерго" в дохід державного бюджету України,.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) господарські суди, між іншого, розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконання право чинів у господарській діяльності, а також справи про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство та саме в межах цієї справи.

Предметом розгляду даної справи є спір, пов'язаний із здійсненням господарської діяльності боржника, який розглядається безпосередньо в межах справи про банкрутство та стосується питання щодо формування активу боржника під час здійснення ліквідаційних заходів, а отже, даний спір не підлягає вирішенню в порядку окремого позовного провадження. У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала суду від 10.04.2018, якою вирішено питання по суті заявлених майнових вимог боржника фактично є рішенням суду, прийнятим за результатом розгляду майнових вимог ліквідатора боржника в межах справи про банкрутство Споживчого товариства "Колос".

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, норми п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено ставку судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про банкрутство є спеціальними нормами, що регулюють розмір судового збору за подання апеляційних скарг саме у справі про банкрутство.

Відтак, оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 10.04.2018 у справі про банкрутство №922/3796/16 про задоволення заяви ліквідатора про стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, ТОВ "Харківпроменерго" належало сплатити судовий збір, обчислений як 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви ліквідатором до суду першої інстанції, а саме 168384,30 грн. Х 150% = 252 576,45 грн.

Водночас, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що згідно платіжного доручення №26985 від 19.04.2018, скаржником за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство.

Відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі є підставою для залишення її без руху.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, апелянтом має бути здійснено доплату судового збору у розмірі 250 814,45 грн.

Суд не приймає до уваги посилання апелянта на те, що з апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме, в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скільки як зазначено вище, п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є спеціальним по відношенню до п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки регулює сплату судового збору за подання апеляційної скарги саме у справі про банкрутство.

Також, відповідно до п. 3 ч.3. ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

З матеріалів справи №922/3796/16 вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів Споживчого товариства "Колос" до якого включено грошові вимоги:

- ТОВ "Техноком" в сумі 1 405 818,45 грн., які включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 1137178,73 грн. основного боргу до четвертої черги та в сумі 268639,72 грн. неустойки - до шостої черги, а також 2756,00 грн. судового збору до першої черги;

- вимоги Центральної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в сумі 3 043 331,96 грн. з податку на додану вартість (1668573,00грн. основний борг, 844202,85 грн. штрафна санкція та 530556,11 грн. пеня), які не є конкурсними та погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, в силу приписів ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» окрім боржника (ліквідатора), учасниками провадження у справі про банкрутство СП «Колос» також є ТОВ "Техноком" та Центральна ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, докази направлення копії апеляційної скарги яким матеріали апеляційної скарги не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що наданий скаржником до апеляційної скарги опис вкладення до цінного листа, яким скаржник підтверджував направлення копії апеляційної скарги боржнику (ліквідатору СТ «Колос») не містить даних, на яку саме адресу боржника (ліквідатора) направлено апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, в редакції закону від 03.10.2017, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі та відсутність доказів направлення копії апеляційної скарги кредиторам у справі про банкрутство Споживчого товариства "Колос", унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження у справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя - доповідач,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківпроменерго», м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3796/16 залишити без руху.

2. Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Тарасова І.В.