Постанова № 74125627, 17.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа № 922/467/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, директор, витяг від 16.08.2017,

відповідача - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 10.01.2018 №32-20-0.14-7/62-18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх.№722 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2018, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Бринцевим О.В. без виклику представників сторін, дата складання повного тексту ухвали - 05.04.2018, у справі №922/467/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Лозова, Харківська обл.

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

про визнання договору поновленим

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/467/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання поновленим на 7 років договору оренди землі, укладеного 19.01.2008 між позивачем та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області, який зареєстровано у Близнюківському РВ Харківської філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 23.01.2008 за №040868500001, на умовах додаткової угоди в редакції, викладеній у позовній заяві.

03.04.2018 ТОВ "Колос" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову (вх. №8785) в якій просить суд заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти наступні дії відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001, а саме заборонити: проведення будь-яких земельних аукціонів відносно земельної ділянки, передавати земельну ділянку у власність або користування, змінювати її конфігурацію, межу, цільове призначення, кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки шляхом затвердження технічної документації, здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 202,0073 га у Державному земельному кадастрі, а також інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою або її поділеними частинами.

Заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/467/18 частково задоволено заяву ТОВ "Колос" про забезпечення позову, заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти дії щодо реєстрації припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001. Натомість, 29.03.2018 державним реєстратором було внесено відомості до Державного реєстру речових прав щодо припинення користування ТОВ "Колос" на умовах оренди земельною ділянкою (кадастровий номер 6320682000:03:000:0001) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.03.2018 №1574-ГГ та заяви від 27.03.2018. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2018 №119271931 вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 перебуває у державній власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Таким чином, на думку заявника, 27.03.2018 відповідач вчинив дії щодо припинення права користування позивачем земельною ділянкою на умовах оренди, тому ухвала суду про забезпечення позову шляхом заборони дій відповідачу щодо реєстрації припинення права користування земельною ділянкою від 28.03.2018 не може забезпечити позов, так як речове право оренди земельною ділянкою позивача припинено згідно заяви відповідача від 27.03.2018.

До того ж, з Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області станом на 30.03.2018 вбачається, що спірна земельна ділянка буде виставлена на земельні торги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про забезпечення позову задоволено частково; постановлено, що до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти наступні дії відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 загальною площею 202,0073 га, а саме: проведення будь-яких земельних аукціонів відносно вказаної земельної ділянки; змінювати (скасовувати) її кадастровий номер; вчиняти дії щодо поділу цієї земельної ділянки; в іншій частині заяви відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що умовою застосування заходів забезпечення позову, в даному випадку, є достатньо обґрунтоване припущення, що земельна ділянка за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 може бути передана в оренду іншій особі, що затруднить виконання рішення суду, у разі визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області; з Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області станом на 30.03.2018 вбачається, що незважаючи на намір позивача використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 та фактичне використання орендарем зазначеної земельної ділянки, відповідач вживає заходи щодо передачі спірної земельної ділянки на земельні торги. При цьому, у зазначеній інформації земельна ділянка вказана без визначення її кадастрового номеру, що свідчить про можливість його зміни (скасування) та проведення аукціону щодо частин цієї земельної ділянки.

В іншій частині заяви ТОВ "Колос" про забезпечення позову суд відмовив з тієї підстави, що вжиття заходів у вигляді заборони "здійснювати інші дії" є неприпустимим, оскільки можуть призвести до неоднозначного трактування рішення суду та порушення прав невизначеного кола осіб.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову; також просить апеляційну скаргу розглянути за участю представника апелянта.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала суду в частині забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов'язані з суб'єктивними правами позивача на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов; ухвала не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази, на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем; у мотивувальній частині ухвали не зазначено підстав обрання виду забезпечення позову та не зазначено мотивів, з яких суд застосував декілька видів забезпечення позову у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області 05.04.2018 у справі №922/467/18; призначено справу до розгляду на 17.05.2018 о 14:15год.

07.05.2018 представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3383).

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, які є нормами прямої дії, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (30.09.2016), представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, представництво позивача в суді апеляційної інстанції може здійснюватись адвокатом або через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи).

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Зі змісту наявної у матеріалах оскарження ухвали довіреності від 13.02.2018 не вбачається, що повноваження з представництва позивача надано адвокату, а отже довіреність, яка міститься у матеріалах справи, не є доказом наявності у ОСОБА_3 повноважень на підписання відзиву на апеляційну скаргу від позивача.

За таких обставин, відзив на апеляційну скаргу не приймається апеляційним господарським судом до розгляду.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 17.05.2018 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що наявних матеріалів оскарження ухвали суду від 05.04.2018 достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, учасники справи висловили свої доводи та вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 05.04.2018, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, з урахуванням положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом, предметом позову у справі №922/467/18 є визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області, який зареєстрований у Близнюківському РВ Харківської філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 23.01.2008 за №040868500001 на умовах додаткової угоди в редакції, викладеній у позовній заяві.

З Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області станом на 30.03.2018 вбачається, що незважаючи на намір позивача використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 та фактичне використання орендарем зазначеної земельної ділянки, відповідач вживає заходи щодо передачі спірної земельної ділянки на земельні торги. При цьому, у зазначеній інформації земельна ділянка вказана без визначення її кадастрового номеру, що свідчить про можливість його зміни (скасування) та проведення аукціону щодо частин цієї земельної ділянки.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що проведення земельних торгів щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 чи її частин у подальшому, у випадку прийняття рішення на користь позивача, може створити ситуацію правової невизначеності за якою у двох (або більше) осіб може виникнути право на одну земельну ділянку з різних законних підстав. Відповідно це може ускладнити або унеможливити виконання рішення у даній справі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/467/18, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про забезпечення позову у даній справі задоволено частково; постановлено, що до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти дії щодо реєстрації припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001; у задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

Судові рішення були мотивовані, зокрема, тим, що відповідач після видачі наказу №1574-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" від 15.03.2018, яким припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 202, 0073га, яка надана ТОВ "Колос" на підставі договору оренди землі від 19.01.2008, може вчиняти дії щодо реєстрації припинення права оренди земельної ділянки та скасування кадастрового номеру, що затруднить виконання рішення суду, у разі визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області, оскільки скасування (припинення) кадастрового номеру земельної ділянки виключає об'єкт договору оренди земельної ділянки від 19.01.2008.

Проте, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, державним реєстратором 29.03.2018 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав щодо припинення користування ТОВ "Колос" на умовах оренди земельною ділянкою (кадастровий номер 6320682000:03:000:0001) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.03.2018 №1574-ГГ

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2018 №119271931 вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 перебуває у державній власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до Інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області, станом на 30.03.2018 земельна ділянка (без зазначення кадастрового номеру) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 202, 0073га, що знаходиться на території Верхньосамарської сільської ради, включена до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги.

Апелянт не надав доказів, що це інша земельна ділянка, яка не є предметом розгляду даної справи, за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та із 01.01.2013 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення. Установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступником органів, які реорганізуються.

Відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України №19 від 26.05.2015 "Про реорганізацію Головного управління Держземагентства у Харківській області" ухвалено реорганізувати Головне управління Держземагентства у Харківській області шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно із спільним наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №10/53 від 24.06.2015 передано права та обов'язки Головного управління Держземагентства у Харківській області Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області.

На підставі наведеного, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або у користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову, в даному випадку, є достатньо обґрунтоване припущення, що земельна ділянка за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 може бути передана відповідачем в оренду іншій особі, оскільки матеріалами оскарження ухвали підтверджується, що відповідач вчиняє дії щодо передачі спірної земельної ділянки на земельні торги.

При цьому, із матеріалів оскарження ухвали вбачається, що на момент вчинення даних дій відповідач був обізнаний щодо звернення позивачем до суду із даним позовом.

Зазначене не заперечується відповідачем.

Тобто, будучи обізнаним щодо наявності спору між сторонами стосовно визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19.01.2008 між позивачем та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення площею 202, 0073га з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001, відповідач вчинив дії, спрямовані на припинення права оренди позивача зазначеної земельної ділянки та вчиняє дії щодо передачі спірної земельної ділянки на земельних торгах.

При цьому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у зазначеній вище інформації про земельні ділянки, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, спірна земельна ділянка вказана без визначення її кадастрового номеру, що свідчить про можливість його зміни (скасування) та проведення аукціону щодо частин цієї земельної ділянки.

Апеляційним господарським судом враховується, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зайняття спірної земельної ділянки іншими особами, що затруднить виконання рішення суду, у разі визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Колос" та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, проведення земельних торгів щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 чи її частин у подальшому, у випадку прийняття рішення на користь позивача, може створити ситуацію правової невизначеності за якою у двох (або більше) осіб може виникнути право на одну земельну ділянку з різних законних підстав.

Між тим, як зазначає позивач та вбачається із доданих до позовної заяви документів, спірна земельні ділянка засіяна озимою пшеницею, на земельній ділянці знаходиться майно позивача, позивач не повертав земельну ділянку відповідачу, відповідач з позовом про повернення земельної ділянки до суду не звертався, у свою чергу, позивач сплачу орендну плату та здійснює захист земельних прав у судовому порядку.

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/467/18 вчиняти проведення будь-яких земельних аукціонів, змінювати (скасовувати) її кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу цієї земельної ділянки відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 загальною площею 202,0073 га, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а також унеможливити ефективний захист прав позивача.

З наявних матеріалів справи суд вбачає наявність зв'язку між вказаними вище заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність зазначених заходів із заявленими позивачем вимогами.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що ухвала суду від 05.04.2018 не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази, на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем, оскільки дані доводи спростовуються описовою та мотивувальною частинами оскаржуваної ухвали суду від 05.04.2018, які містять усі встановлені статтею 238 Господарського процесуального процесуального кодексу вимоги до судового рішення.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що у мотивувальній частині ухвали не зазначено підстав обрання виду забезпечення позову та не зазначено мотивів, з яких суд застосував декілька видів забезпечення позову у справі, оскільки судом заяву позивача задоволено частково та застосовано види забезпечення позову - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти проведення будь-яких земельних аукціонів, змінювати (скасовувати) кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу відносно земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001. В решті заяви позивача судом обґрунтовано відмовлено, оскільки позивач також просив заборонити відповідачу вчиняти інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою або її поділеними частинами, проте, як вірно зазначено місцевим господарським судом, вжиття заходів у вигляді заборони "здійснювати інші дії" є неприпустимим, оскільки можуть призвести до неоднозначного трактування рішення суду та порушення прав невизначеного кола осіб.

Апеляційний господарський суд також вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано інтереси як позивача, так і відповідача, оскільки відповідач не понесе жодних збитків у зв'язку із вжиттям заходу забезпечення позову до набрання рішенням законної сили, оскільки позивач сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.

Доводи апелянта, що ухвала суду в частині забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов'язані з суб'єктивними правами позивача на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов, є необґрунтованими та такими, що не відповідають змісту оскаржуваної ухвали суду та матеріалам оскарження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваній ухвалі, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2018 у справі №922/467/18 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.254-255, 269, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2018 у справі №922/467/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22.05.2018

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шутенко І.А.