Постанова № 74125608, 15.05.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. м.Львів Справа № 921/701/17-г/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23.02.2018 за вих. № 1089/07 (вх. № ЛАГС 01-05/864/18 від 15.03.2018)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 (суддя Андрусик Н.О., повний текст підписано 13.02.2018, м. Тернопіль)

у справі № 921/701/17-г/17

за позовом: Гусятинського районного центру зайнятості, смт. Гусятин Тернопільської області

до відповідача: Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, м. Теребовля Тернопільської області

про cтягнення 12934,43грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

Представники сторін в судове засідання Львівського апеляційного господарського суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2018 (а.с.161, 169-171 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 розділу IV ГПК України.

Згідно з ч.3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

01.12.2017 Гусятинський районний центр зайнятості подав на розгляд господарського суду Тернопільської області позовну заяву до Теребовлянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному ОСОБА_2 на суму 12 934,43 грн. у зв»язку з призначенням пенсії по віку на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.5-13).

ОСОБА_3 позовна заява мотивована фактом вчинення Управлінням Пенсійного Фонду України у Гусятинському районі неправомірних дій, а саме: прийняття протиправного рішення Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області, внаслідок чого гр. ОСОБА_4 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, яке йому гарантоване чинним законодавством, що в свою чергу надало ОСОБА_2 можливість зареєструватись в Гусятинському районному центрі зайнятості, отримати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю як особа, яка не має заробітку або інших непередбачених законодавством доходів. Позивач звернувся з претензією до Теребовлянського об»єднаного управління ПФУкраїни Тернопільської області про повернення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному (ОСОБА_2М) за період з 12.01.2012 по 23.04.2012 та з 20.02.2013 по 15.05.2013 на суму 12 934,43 грн., якому призначено пенсію за віком за рішенням суду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 у справі №921/701/17-г/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Теребовлянського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м.Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41246380) на користь Гусятинського районного центру зайнятості (вул.. Тернопільська, 16, смт.Гусятин, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 21144803) 12934, 43 грн. виплаченого забезпечення безробітному. Стягнуто з Теребовлянського об»єднаного Управління пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 41246380) 1600,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (р/р 31215256700001, код банку отримувача коштів 820019, банк отримувача коштів – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, отримувач коштів – ГУДК у м. Києві , код ЄДРПОУ 37991783, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення мотивоване неправомірністю дій Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі, що підтверджується судовим рішенням у адміністративній справі№1904/160/12, що полягало у відмові у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах гр.ОСОБА_2М згідно його заяви, наявністю усіх елементів цивільного правопорушення, що дало підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків у сумі 12 9324,43 грн.

Відповідач – Теребовлянське об»єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу від 23.02.2018 за вих. № 1089/07 (вх. № ЛАГС 01-05/864/18 від 15.03.2018) в якій посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує, що 02.07.2013 Львівським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу по справі №166035/12 про залишення без задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області, а постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області по справі №2-а-1904/160/12 від 23.02.2012 без змін. Ухвалу суду від 02.07.2013 виконано та призначено пенсію ОСОБА_2 з дня первинного звернення до Управління із заявою про призначення пенсії, тобто з 23.11.2011. Апелянт зазначає, що згідно порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до розрахунку пенсії, страховий стаж особи зараховується по місяць звернення особи із заявою про призначення пенсії. Періоди перебування ОСОБА_2 на обліку в Гусятинському районному центрі зайнятості з 12.01.2012 по 23.04.2012 та з 20.02.2013 по 15.05.2013 не враховано до загального стажу роботи пенсіонера. Відповідно до цього, вважає, що підстав для повернення коштів в сумі 12 934,43 грн., які були нараховані і виплачені Гусятинським районним центром зайнятості ОСОБА_2 немає.

Також, Скаржнику зазначає, що Позивачем не надано жодних відомостей про звернення до суду з позовом про стягнення коштів із ОСОБА_2 , а тому вважає, що не є доведеним порушення прав рішеннями, діями чи бездіяльністю Теребовлянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у сфері дії законодавства України про зайнятість населення. Вважає, що немає його вини у виплаті Гусятинським районним центом зайнятості ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, оскільки Теребовлянським об»єдиним управлінням ПФУкраїни Тернопільської області не допущено жодної дії чи бездіяльності , що суперечить законодавству України про зайнятість.

Також, вказує на те, що Позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові - відмовити.

Позивач – Гусятинський районний центр зайнятості у відзиві від 24.04.2018 №06/596 (вх. № апеляційного суду 01-04/2759/18 від 07.04.2018) заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що Теребовлянське об»єднане управління ПФУкраїни Тернопільської області безпідставно, протиправно відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах, порушило вимоги ст. 19, ст. 124 Конституції України. Вказує, що такі факти протиправності дій Відповідача було встановлено постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23.02.2012 у справі №1904/160/12 та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду №166035/12 від 02.07.2013 і додатковому доказуванню не підлягають. Внаслідок неправомірних дій, спричинених протиправним рішенням Відповідача, ОСОБА_2 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, що в свою чергу, надало йому можливість стати на облік до центру зайнятості та отримувати допомогу з безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і такі виплачені кошти є збитками Гусятинського районного центру зайнятості , які відповідач відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 107 Закону України «Про загальообов»язкове державне пенсійне страхування» зобов»язаний відшкодувати центру зайнятості, як особа, яка має нести відповідальність за заподіяння збитків внаслідок несвоєчасного призначення пенсії, несвоєчасного, неповного надання послуг ОСОБА_2 Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2018 склад колегії по розгляду справи №921/701/17-г/17 визначено: ОСОБА_3 (головуючий суддя), ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23.02.2018 за вих. № 1089/07 (вх. № ЛАГС 01-05/864/18 від 15.03.2018) на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 у справі №921/701/17-г/17 залишено без руху, на підставі п.п. 2, 3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. Зобов»язано Апелянта протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2400 грн. та зарахування такого до спеціального фонду Державного бюджету України (31216206782006, отримувач – УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, Банк – ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, код отримувача (ЄДРПОУ) 38007620); докази надіслання на адресу Позивача копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 28.03.2018 апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23.02.2018 за вих. № 1089/07 (вх. № ЛАГС 01-05/864/18 від 15.03.2018) на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 у справі №921/701/17-г/17 залишено без руху, на підставі п. 3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. Зобов»язано Апелянта протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: докази надіслання на адресу Позивача копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

10.04.2018 відкрито апеляційне провадження в складі колегії: головуючий суддя Давид Л.Л., судді - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. за апеляційною скаргою Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23.02.2018 за вих. № 1089/07 (вх. № ЛАГС 01-05/864/18 від 15.03.2018) на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 у справі №921/701/17-г/17. Зобов»язано Позивача подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу до 17.04.2018. До відзиву додати докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів Відповідачу.

Ухвалою суду від 20.04.2018 призначено розгляд справи №921/701/17-г/17 на 15.05.2018 в складі колегії: головуючий суддя Давид Л.Л., судді – Гриців В.М. та Кордюк Г.Т.

В судове засідання 15.05.2018 сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 20.04.2018, про що свідчать поштове повідомлення про вручення (а.с.161, 169-171). В п.3 резолютивної частини ухвали від 20.04.2018 попереджено учасників справи про можливість розгляду справи по суті в разі неявки уповноважених представників у випадках визначених ч.3 ст. 3 ст. 202 ГПК України.

Станом на 15.05.2018 додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Відповідно до ч. 1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, з наступних підстав.

Як вбачається з обставин справи 01.12.2017 Гусятинський районний центр зайнятості подав на розгляд господарського суду Тернопільської області позовну заяву до Теребовлянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному ОСОБА_2 на суму 12 934,43 грн. у зв»язку з призначенням пенсії по віку на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.5-13).

Гусятинський районний центр зайнятості виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на території Гусятинського району Тернопільської області.

Громадянин ОСОБА_2 шляхом подання заяв від 12.01.2012 (а.с.20), 20.02.2013 (а.с.21) до Гусятинського районного центру зайнятості звернувся до центру за сприянням у працевлаштуванні, наданні статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно, перебував на обліку як безробітний з 12.01.2012 по 23.04.2012, а також з 20.02.2013 по 15.05.2013, що підтверджується витягами із наказів від 28.04.2012 та від 21.05.2013 (а.с.32,33-34). .

Згідно наказу від 12.01.2012 №НТ120112 ОСОБА_2 була призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі відповідно до п.п.1, 3, 4 ст.22, п.1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" в розмірі 6800,17грн (січень – 1375,45грн, лютий – 1815,78грн, березень – 2133,38грн, квітень – 1475,56грн) (витяг із наказів а.с.32).

24.04.2012 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі пп.1 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв'язку з працевлаштуванням безробітного (наказ №НТ120424) (витяг із наказів а.с.32).

Вдруге, ОСОБА_2, відповідно до наказу від 27.02.2013 №НТ130227 була призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1, 3, 4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", виплату розпочато з 27.02.2013 у розмірі 6134,26грн (за лютий 2013 року – 159,34грн, березень – 2469,64грн, квітень – 2389,96грн, травень – 1115,32грн) (витяг із наказів а.с.33-34).

Згідно наказу від 15.05.2013 №НТ 130515 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням (пп.1 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття") (витяг із наказів а.с.33-34) .

З довідок від 18.10.2017, в період перебування ОСОБА_2 на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного Гусятинським районним центром зайнятості було нараховано та виплачено кошти в загальній сумі 12934,43грн в якості допомоги по безробіттю (а.с.42,43).

Попри це, як вбачається з обставин справи, ОСОБА_2 було подано на розгляд Гусятинського районного суду Тернопільської області позов до Управління пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області, треті особи: АФ «Славутич», ТОВ «Хоростківський цукровий завод» про визнання неправомірними дій щодо не призначення пенсії на пільгових умовах.

23.02.2012 Гусятинським районним судом Тернопільської області у справі № 1904/160/12 позов ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій щодо не призначення пенсії на пільгових умовах задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі в призначнні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов»язано Управління Пенсійного Фонду України в Гусятинському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 23.11.2011, тобто з моменту звернення його до Управління (а.с.26-28). ОСОБА_3 постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 (а.с.29-31).

Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній, адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23.02.2012 у справі №1904/160/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі про визнання неправомірними дій щодо не призначення пенсії на пільгових умовах судом встановлено наступні обставини:

- ОСОБА_2 23.11.2011 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з часу, коли йому виповнилося 55 років, тобто 27.07.2011;

- посилаючись на не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 1986 року через не проведення атестації робочого місця органом Пенсійного фонду було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

В силу приписів ст.75 ГПК України встановлені Гусятинським районним судом в адміністративній справі №1904/160/12 обставини не підлягають додатковому доказуванню.

Позивач в позовній заяві вказує, що внаслідок неправомірних дій Відповідача ОСОБА_2 своєчасно не отримав призначеного пенсійного забезпечення, яке йому гарантоване чинним законодавством, а внаслідок відмови органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії, ОСОБА_2 був вимушений звернутися до центру зайнятості за призначенням допомоги по безробіттю, що свідчить про наявність вини Відповідача у заподіянні збитків.

На момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2 не отримував пенсії, у зв'язку з чим не було правових підстав для відмови у наданні статусу безробітного та у виплаті допомоги по безробіттю. На думку Позивача, порушень вимог чинного законодавства про зайнятість центром зайнятості та громадянином ОСОБА_2, з приводу його перебування на обліку як безробітного, допущено не було.

Гусятинський районний центр зайнятості направив на адресу Відповідача претензію №06/1505 від 18.10.2017 (а.с.35-41), згідно якої просив Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі протягом десяти днів з дня отримання претензії добровільно повернути суму допомоги по безробіттю, виплачену громадянину ОСОБА_2, яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному поряду судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В період з 12.01.2012 по 23.04.2012 та з 20.02.2013по 15.05.2013 громадянин ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний у Гусятинському районному центрі зайнятості. Відповідно до п.п.1, 3, 4 ст.22, п.1 ст.23, пп.1 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" йому позивачем у справі було призначено та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 12934,43грн.

Правомірність взяття на облік ОСОБА_2 центром зайнятості та надання йому статусу безробітного сторонами не заперечується ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій, як і сума коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до пп.7 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 (діяв до 15.06.2015), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

З обставин справи вбачається, що Гусятинським районним центром зайнятості отримано інформацію про те, що ОСОБА_2 відповідно до рішення суду від 23.02.2012 призначена та виплачена пенсія за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.11.2011, тобто з дати звернення до відповідного територіального управління Пенсійного фонду України. Даний період виплати пенсії охоплює період, впродовж якого у 2012 році та 2013 році безробітний отримував допомогу по безробіттю в сумі, яка є предметом даного позову.

Відповідач як в суді першої, так і апеляційної інстанцій стверджує про відсутність обов’язку органів Пенсійного фонду подавати до центрів зайнятості інформацію про осіб, які мають право на отримання пенсії, але не реалізували його, а тому відсутня вина відповідача у виплаті позивачем ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, на що судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, з викладеного слідує, що відповідальність застрахованої особи настає лише у випадку несвоєчасного подання нею інформації про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг або умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними, щодо неповідомлення про існування таких обставин.

Однак, з постанови Гусятинського районного суду від 23.02.2012 у справі №1904/160/12 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 у справі № 166035/12, вбачається, що громадянином ОСОБА_2 зловживань чи несвоєчасного повідомлення про обставини, що впливають на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю допущено не було, оскільки вказані рішення, якими в тому числі зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі призначити ОСОБА_2 з 23.11.2011 пенсію за віком на пільгових умовах як електрозварнику, вступило в законну силу 02.07.2013, тобто коли громадянин ОСОБА_2 на обліку як безробітний в Гусятинському міському центрі зайнятості вже не перебував (перебував до 15.05.2013).

Разом з тим, зазначеними судовими рішеннями встановлено протиправність поведінки Відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, встановлені рішенням Гусятинського районного суду від 23.02.2012 в адміністративній справі №1904/160/12 обставини є преюдиційними під час розгляду даної справи та не підлягають доведенню заново, згідно вимог ст. 75ГПК України.

Щодо твердження Скаржника про те, що за станом на 02.07.2013 ОСОБА_2 на обліку як безробітний в Гусятинському районному центрі зайнятості не перебував, судова колегія зазначає наступне.

Згідно наказу від 15.05.2013 №НТ130515 (а.с.34) ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв»язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп.1 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Вимоги ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо обов»язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення, поширюються виключно на осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітних.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Статтею 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до вимог ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 623 ЦК України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що внаслідок протиправних цій Відповідача у справі громадянин ОСОБА_2 змушений був звернутися до центру зайнятості , в якого в свою чергу були відсутні законні підстави для відмови у виплаті допомоги по безробіттю даному громадянину.

Відтак, враховуючи матеріали та обставини справи, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що оскільки збитків Позивачу у розмірі виплаченої ним та отриманої гр. ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в розмірі 12934,43 грн. завдано внаслідок неправомірної поведінки Відповідача, що полягала у відмові у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах даному громадянину згідно його заяви, та протиправність такої поведінки встановлено постановою Гусятинського районного суду від 23.02.2012 у справі №1904/160/12 є наявний склад усіх елементів цивільного правопорушення. Відповідно до цього, наявні всі підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків у сумі 12 934,43 грн. Даний висновок не спростовано Скаржником в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 ГПК України.

Щодо посилання Скаржника на невірно обраний Позивачем спосіб захисту порушених прав, то судова колегія, зазначає наступне.

Відповідачем не враховано, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування , їхня посадова чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а е спір про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю. Спори про відшкодування шкоди, збитків, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень розглядаються адміністративним судом , якщо вони заявлені в одному проваджені з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування коштів вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В даному випадку спір виник між юридичними особами поза межами публічно-правових відносин, а отже, віднесений до юрисдикції господарського суду і за правилами територіальної підсудності встановленими ст. 27 Господарського процесуального кодексу України підлягав розглядові господарським судом Тернопільської області.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" №988 від 21.12.2016, Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі реорганізовано шляхом злиття, відповідно, правонаступником його прав та обов’язків є новоутворене Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 23.02.2018 за вих. № 1089/07 (вх. № ЛАГС 01-05/864/18 від 15.03.2018) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018 у справі № 921/701/17-г/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 21.05.2018.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя В.М.Гриців

Суддя Г.Т.Кордюк